Форум Рідного Міста

Ноократія - Влада Розуму

Павло Головаха - 14-2-2008 у 01:48

Це повідомлення не є запрошенням до дискусії. Ви можете з ним погодитись, або не погодитись. Сам факт прочитання цієї інформації, означає лише те, що ви мали її прочитати, так само як будь-який коментар означатиме, що ця тема не пройшла для вас непоміченою. Ані позитивні, ані негативні оцінки не матимуть ніяких наслідків, крім тих, які передбачені розміщенням цього повідомлення там, де ви змогли його прочитати.

1. Не існує нічого, про що немає знання.
2. Не існує знання, непідвладного розуму.
3. Не існує обмежень для людей, що усвідомили всемогутність розуму.


Ноократія розглядається нами як той стан влади, при якому обсяг помилкових рішень менший, ніж обсяг рішень правильних. При цьому у кожен наступний період часу співвідношення правильні/неправильні рішення зростає на користь правильних рішень.

Правильне рішення - свідомо прийняте рішення, яке вдалось втілити у життя.

Антипод ноократії - ноопатія. До симптомів ноопатії відноситься заперечення понять 1-3. Людина яка вважає, що про щось немає знання - відкидає усі знання, тому що жодне знання не існує окремо від інших. Людина, яка вважає, що не усі знання підвладні розуму - робить непідвладними розуму усі знання, тому що будь-яке знання зумовлене знаннями іншими. Людина, яка вважає, що розум не є всемогутнім - сама обмежує рамки своїх можливостей.

За певних обставин ноопатія може вважатись нормальним явищем. Але це не означає, що вона є необхідністю. Вона зникає кожен раз, коли виникає припущення про вдосконалення системи управління (прийняття рішень). Визнання самої можливості постійного зменшення кількості помилкових рішень є достатньою умовою, щоб звести їх кількість до розмірів, якими можна зневажати.

Практичний бік питання.

Чим більшою є кількість людей, яка усвідомлює всемогутність розуму, тим якіснішим стає прийняття рішень кожною людиною. Оскільки кожна людина є невід"ємною частиною людства, думки кожної людини є думками усього людства. Так само помилки кожної людини є помилками усього людства.

Як наслідок - усі відповідальні за кожного. Не існує нічого, що б стосувалось лише однієї людини, і не стосувалось при цьому інших людей. Зрозуміло, що так само не існує нічого, що стосувалось би інших людей, але не стосувалось при цьому якоїсь окремо узятої людини.

Можливості ноократії. Володіючи знаннями, можна приймати необмежену кількість правильних рішень. Наприклад: знаючи людську природу, можна необмежено вдосконалювати суспільні відносини, або ж створити будь-яку політичну систему - від "Царства Божого" до комунізму. Єдиною причиною невдач при створенні вищезгаданих систем була відсутність усвідомлення всемогутності розуму.

Основний метод. Розумова дисципліна - невибачення в першу чергу дрібних помилок. З дрібних помилок складаються великі проблеми. Той, хто не залишає невиправленими дрібні помилки - перестає їх робити, тому що виправляючись, людина стає на шлях істинного вектору космічного розвитку.

Ті, хто навчились не робити помилки індивідуальні, можуть утворити колектив підвладних розуму. Основне питання, яке вирішує ноократичний колектив - розвиток колективної свідомості, з метою виключення впливу стадного інстинкту на прийняття колективних рішень.

Лейтмотив політичний. Владу має той, хто робить менше помилок. У війні виграє той, хто робить менше помилок. Отже - владу має той, хто знає більше, що перевіряється якістю прийняття рішень, які треба прийняти при розподілі влади.

Лейтмотив етичний. Той, хто робить менше помилок - знає більше, отже він є правішим за того, хто помилок робить більше. "Правий той, у кого більше прав" - не сарказм, але реальність, настільки ж вірна, наскільки вірним є твердження що "Переможців не засуджують".

Усе вищесказане є продовженням вчення Володимира Івановича Вернадського про ноосферу. Згідно з ним еволюція усього живого відбувається у напрямку від менш розумних до більш розумних форм життя. Таким чином розумовий розвиток сам по собі є сенсом життя людини.

Відповідальність за поширення цього матеріалу несе Українська Національна Партія Ноократії.

Ярема П. - 14-2-2008 у 03:36

Цікаво.

Hanor Narasson - 14-2-2008 у 07:44

(офф) ІМНО наступною "партійною рекламою" на форумі буде реклама Придеіпровсько-Донецького Робітничого Союзу. :baddevil:

Олексій Мачехін - 14-2-2008 у 08:03

Біля гарячка.
Де критерії помилковості рішення?

Іван Дівеєв - 14-2-2008 у 10:06

Ця ваша ноократія настільки помилкова, що навіть коментувати щось зайве. Українська Національна Партія Ноократії - вперше про таку чую. Чиї гроші?

Катерина Задорожна - 14-2-2008 у 10:39

:D Чогось це мені попахує комунізмом... абсолютизм суцільний і нереальний.

Тарас Задорожний - 14-2-2008 у 10:46

А мені просто розкруткою якоїсь течії, зважаючи на приписку малим шрифтом.

Максим Стюфляєв - 14-2-2008 у 11:06

Дуже приємно бачити пана Головаху на цьому форумі. Пане Павле, я свого часу ознайомився в інеті з кількома Вашими статтями і вони справили на мене хороше враження. Сподіваюся, Ви тут не обмежитеся рекламою своєї партії і ми поговоримо також про серйозніші речі. Наприклад, про стан сучасної української науки.

Лєна Дадукевич - 14-2-2008 у 16:20

Максим Стюфляєв, розкажіть мені , будь ласка, хто цей пан Головаха.

Максим Стюфляєв - 14-2-2008 у 16:41

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Лєна Дадукевич
Максим Стюфляєв, розкажіть мені , будь ласка, хто цей пан Головаха.
Ну, власне, я колись дізнався про пана Головаху цілком випадково. Просто, готуючись до іспиту з філософії, шукав в інеті відповідні матеріали ( не мав потрібної літератури) натрапив на сторінку його "Клубу філософії ноосфери". На тій сторінці була стаття у якій пан Головаха критикував сучасних науковців і пропонував їм змінити підхід до знань. Читав я ту статтю давненько, деталей уже не пригадую. Якщо знайду, дам лінк.

Рост - 14-2-2008 у 21:21

До Павла Головахи. Хочу попросити його дати визначення терміну "Розум".

Павло Головаха - 15-2-2008 у 03:58

Олексій Мачехін критерій помилковості рішення - його невтіленість. Можна різне говорити про успіх - але ніякі позитивні результати не можуть слугувати виправданням невтіленості рішення у життя. Цей "позитив" у кінцевому рахунку стає фундаментом подальших неприємностей.

Іван Дівеєв хочете зробити нам пропозицію, від якої ми не зможемо відмовитись? Спробуйте. А поки що партія існує на внески, які роблять її керівники. Інтернет наданий корпорацією "Орбіта" (Дніпропетровськ).

Максим Стюфляєв сподіваюсь відвідування нашого сайту ніякої шкоди крім користі Вашому навчанню не завдало.

Що стосується стану української науки - то звісно можна влаштувати консиліум над пацієнтом, що знаходиться у комі. Встановити повторний діагноз - кома. Іноді доводиться потрапляти на семінари, які проводять вчені, які від нас втекли за кордон.

Й щиро кажучи - таке враження, що кома ця не є нашим національним витвором. Чи то вчені втрачають сміливість думок, чи то думки перестають бути монополією вчених... очевидно що сьогодні як ніколи від науки чекають рішучої відповіді на запитання, що торкаються сенсу існування людини.

А замість цієї відповіді ми чуємо лише - ми провели експеримент, висновком з я кого є необхідність проведення нових експериментів. Рішення 44 наукової конференції - провести 45 наукову конференцію. І при тому, що науковці стверджують, що вони не мають достатньої інформації з того чи іншого приводу - вони завжди знаходять можливим називати "псевдонауковими" вчення, які принаймні формулюють гіпотези, спираючись на які можна заповнити інформаційні прогалини.

Керівник ради молодих вчених Придніпров"я так і заявив: на сьогоднішній день фінансування україньскої науки є достатньо пристойним. Сама ж наука нічого не пропонує такого, що б стало приводом для збільшення цього фінансування. Тому гроші у іноваційних фондах залежуються, поки їх не оприходують на "поточні потреби".

Рост розум - засіб замоорганізації космосу.

Фізичною мовою розум - резонатор інформаційного поля Космосу. Інформаційними коливаннями у даному випадку виступають запитання, які є портами, до яких приєднується усе нова й нова інформація.

Можна ще сказати так: розум є генератором запитань, відповіді на які виникають у силу Космічних Законів внаслідок заповнення інформаційного вакууму, який є у кожному запитанні.

Павло Головаха - 15-2-2008 у 04:09

Уривок з творіння Михайла Войтовича та Тараса Тимчука на одному львівському ресурсі від 2005 року. Може хтось з присутніх має щастя знати цих добродіїів?

Т.Т.: А що врятує людство?

М.В.: Краса?

Т.Т.: Ноократія…

М.В.: Ноократія?

Т.Т.: Варіант?

М.В.: Варіант… Антимедійна влада…

Т.Т.: Або диверсифікована медійність як джерело отримання правильної інформації.

М.В.: А як цього досягти? За умов відсутности інформаційного ринку, чи то пак його недорозвинености – це на мою думку, неможливо. Та це мабуть ніде неможливо… Я не вірю в існування незалежних медіа.

Т.Т.: Можна створити якесь інформаційне підпілля.

М.В.: Це є. Але воно функціонує винятково на пасіонарності, на власних бажаннях тих людей, які хочуть доносити правдиву інформацію.

Т.Т.: Але революція так і народжувалась – через пасіонарність. Один відсоток таких людей набрався і вони змінили обличчя країни. Це швидше було схоже на колосальну, глобальну побухлянку, після якої приходить страшне похмілля. Але похмілля проходить…

http://www.ji.lviv.ua/n40texts/tymchuk.htm

Олексій Мачехін - 15-2-2008 у 14:12

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Павло Головаха
Олексій Мачехін критерій помилковості рішення - його невтіленість. Можна різне говорити про успіх - але ніякі позитивні результати не можуть слугувати виправданням невтіленості рішення у життя. Цей "позитив" у кінцевому рахунку стає фундаментом подальших неприємностей.


Тобто рішення Гітлера про винищення євреїв в Німеччині а також рішення ВКП(б) про розкуркулення селян були правильними, оскільки їх було вдало втілено. Я правильно зрозумів?

Рост - 15-2-2008 у 17:52

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Павло Головаха
Рост розум - засіб замоорганізації космосу.

Фізичною мовою розум - резонатор інформаційного поля Космосу. Інформаційними коливаннями у даному випадку виступають запитання, які є портами, до яких приєднується усе нова й нова інформація.

Можна ще сказати так: розум є генератором запитань, відповіді на які виникають у силу Космічних Законів внаслідок заповнення інформаційного вакууму, який є у кожному запитанні.


Ого як...
Ну, якщо вже полетіли в Космос, тоді не розум, а принцип Раціоналізму, і не один, а разом з іншими двома принципами - Волею і Любов`ю. А то дійсно вийде, як Олексій написав...

Якщо ж опуститись на нашу милу Землю, то необачно ставити на перше місце розум, маючи на увазі еволюційний метод розвтитку. Саме тому, що, як ви і сказали, розум - лише засіб, поруч з іншими - фізичним (ефірним), емоційним... А засіб не можна виводити на керуюче положення. Повинно бути щось, більш стійке, що буде скеровувати розум в його пізнанні - не вважаєте?

Рівно ж і стосовно резонатора (порту) - вам не здається, що бездумно відкриваючись різним впливам, можна цілком конкретно вляпатись в неприємності? Бо що ви можете знати про інформацію з космосу? Про її потрібність, корисність?

Павло Головаха - 17-2-2008 у 02:30

Олексій Мачехін рішення ВКП(б) можна вважати правильним, бо воно було втілене. Та й самі подумайте - якщо куркульство не знайшло змоги щось протиставити більшовизму - то хіба правильно було б його жаліти?

А ось рішення Гітлера по євреях - хибне, бо живуть євреї і нині у Німеччині та Європі. Німці винищили тільки половину євреїв. Якби вони винищили тільки жіночу половину - то рішення можна було б вважати втіленим у життя, бо по жіночій лінії у євреїв ведеться родовід. А так - ні.

Лише повага до загиблих як куркулів та євреїв змушує мене давати чіткі визначення щодо злочинів проти них. Тому що найгірше що можуть зробити живі - це неправильні висновки з їхньої загибелі.

Рост тут що важливо. Щоб ми не намагались вдіяти у будь-якій галузі - нам усе одно потрібна інформація. Отже як не викручуй - навіть якщо ми хочемо навчитись якось особливо використовувати почуття, то нам доведеться спочатку докласти розумове зусилля, аби зосередити усю необхідну інформацію про них.

Іншими словами - стадію розумового зусилля з метою оволодіння знаннями ніяк не уникнути. Тут інша справа - довіряти логіці чи інтуіції... чи якимось недослідженим можливостям розуму? Тому що важко не погодитись навіть не у необхідності "фільтрування" інформації, скільки у необхідності контролю над її надходженням.

Квантова логіка не так давно стверджувала, що розум не може створити жодної довершеної теорії. І цим самим саму себе заперечила, бо була творінням розуму. Як можна вважати квантовий агностицизм довершеною теорією, якщо він сам стверджує, що не може бути довершеним в силу створеності розумом?

Олексій Мачехін - 17-2-2008 у 09:29

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Павло Головаха
Олексій Мачехін рішення ВКП(б) можна вважати правильним, бо воно було втілене. Та й самі подумайте - якщо куркульство не знайшло змоги щось протиставити більшовизму - то хіба правильно було б його жаліти?


Що ж, той розумний чолов'яга, який вирішить позбавити наш світ від такого розумника як Павло Головаха за допомоги цеглини із даху (даруйте мені каламбур), вчинить правильно. Бо Пало Головаха нічого не може протиставити цеглині. Навіщо його жаліти?
Чесно кажучи, я підтримую таке прогресивне ноократичне рішення в даному випадку.

Andreas - 17-2-2008 у 13:29

Цитата:
Павло Головаха
рішення ВКП(б) можна вважати правильним, бо воно було втілене. Та й самі подумайте - якщо куркульство не знайшло змоги щось протиставити більшовизму - то хіба правильно було б його жаліти?


Ага, то ж значить неправильно жаліти пограбованого, якому нічого було протиставити озброєному бандитові, згвалтовану жінку, яка так само не знайшла вагомих аргументів проти бугая-гвалтівника і так далі.

Йдіть Ви, прошу пана, "лісом", з такими "постулатами".

Рост - 17-2-2008 у 15:37

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Павло Головаха
Олексій Мачехін рішення ВКП(б) можна вважати правильним, бо воно було втілене. Та й самі подумайте - якщо куркульство не знайшло змоги щось протиставити більшовизму - то хіба правильно було б його жаліти?

А ось рішення Гітлера по євреях - хибне, бо живуть євреї і нині у Німеччині та Європі. Німці винищили тільки половину євреїв. Якби вони винищили тільки жіночу половину - то рішення можна було б вважати втіленим у життя, бо по жіночій лінії у євреїв ведеться родовід. А так - ні.

Лише повага до загиблих як куркулів та євреїв змушує мене давати чіткі визначення щодо злочинів проти них. Тому що найгірше що можуть зробити живі - це неправильні висновки з їхньої загибелі.


Ось це і є ілюстрація безконтрольної влади розуму. Логіка залізна, але напрямок деструктивний, тобто, деградаційний.

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Павло Головаха
Рост тут що важливо. Щоб ми не намагались вдіяти у будь-якій галузі - нам усе одно потрібна інформація. Отже як не викручуй - навіть якщо ми хочемо навчитись якось особливо використовувати почуття, то нам доведеться спочатку докласти розумове зусилля, аби зосередити усю необхідну інформацію про них.

Іншими словами - стадію розумового зусилля з метою оволодіння знаннями ніяк не уникнути. Тут інша справа - довіряти логіці чи інтуіції... чи якимось недослідженим можливостям розуму? Тому що важко не погодитись навіть не у необхідності "фільтрування" інформації, скільки у необхідності контролю над її надходженням.

Квантова логіка не так давно стверджувала, що розум не може створити жодної довершеної теорії. І цим самим саму себе заперечила, бо була творінням розуму. Як можна вважати квантовий агностицизм довершеною теорією, якщо він сам стверджує, що не може бути довершеним в силу створеності розумом?


Про "стадію розумового зусилля" усе і так зрозуміло і очевидно, Ваша думка оригінальністю не відрізняється. Але. Ви не звернули увагу (чи ухилилися від цього) на мої слова. А казав я, що розум, на мій погляд - суть такий самий інструмент, як і інші, доступні нам: фізичне тіло, емоції... Це ЗАСІБ. Він не може бути першопричиною дій людини, мотивом. А саме цю роль ви йому хочете віддати. Я правильно зрозумів вашу "ноократію"? Це ваш вислів - "ноократія - влада розуму"?

І все ж ви не дали визначення терміну "розум". Що це? Його суть? Його засоби? Його місце? Будь-ласка, просимо...

Павло Головаха - 18-2-2008 у 03:03

Людина, яка зробила помилку, мусить за неї відповідати. І той, хто став жертвою злочину - сам поставив себе у таке становище. І якщо йому пощастить вижити один раз, то наступного разу йому точно так не пощастить, якщо він замість того, щоб позбутись причини, через яку були припущені помилки, почне шукати винних у тому, в чому винен лише він сам.

Для кого ж самовдосконалення є шляхом деструктивним - той може займатись самодеградацією настільки, наскільки ми це дозволимо це робити.

Розум - резонатор інформаційних коливань, він сам є складовою інформаційного поля, його локальною копією з високою концентрацією інформації. Його засіб - утворення інформаційних коливань в місцях дотику інформаційного поля та інформаційного вакууму, який утворюється у кожен момент неіснування часу. Це коливання - запитання, а відповідь, яка виникає у момент існування часу прив"язується до інформаційного поля саме через це запитання.

Тарас Задорожний - 18-2-2008 у 17:59

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Павло Головаха
Олексій Мачехін рішення ВКП(б) можна вважати правильним, бо воно було втілене. Та й самі подумайте - якщо куркульство не знайшло змоги щось протиставити більшовизму - то хіба правильно було б його жаліти?


Жах... Що тут скажеш... Якщо пан Головаха нічого не протиставить маніяку на вулиці, то туда йому і дорога... Та... Дожилися....

Рост - 18-2-2008 у 22:37

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Павло Головаха
Людина, яка зробила помилку, мусить за неї відповідати. І той, хто став жертвою злочину - сам поставив себе у таке становище. І якщо йому пощастить вижити один раз, то наступного разу йому точно так не пощастить, якщо він замість того, щоб позбутись причини, через яку були припущені помилки, почне шукати винних у тому, в чому винен лише він сам.


А будь-яка людина і так відповість за всі свої вчинки згідно з Законом причин і наслідків. І зовсім незалежно від думки про це Павла Головахи і його ноократії. А от ставати в позу судді необачно - я б, на вашому місці, утримався. Бо той самий, вище згаданий Закон твердить "Якою мірою міряєте, такою і відміряно вам буде". Або іншими словами, хто свіє вітер, пожне бурю. Чи існування цього Закону для вас неочевидне?

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Павло Головаха
Для кого ж самовдосконалення є шляхом деструктивним - той може займатись самодеградацією настільки, наскільки ми це дозволимо це робити.


Ви такий кумендний :) "... наскільки ми це дозволимо це робити." - неодмінно запитаю у вас дозволу :lol:
Можливо колись розум ваш таки просвітлиться і ви зрозумієте, що даний він людині на те, щоб творити, а не руйнувати, щоб раціоналізувати, а не самоутверджуватись за рахунок інших. Але поки що...
А поки що мета існування людини зведена для вас, як я бачу, до дарвіністського примітиву.

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Павло Головаха
Розум - резонатор інформаційних коливань, він сам є складовою інформаційного поля, його локальною копією з високою концентрацією інформації. Його засіб - утворення інформаційних коливань в місцях дотику інформаційного поля та інформаційного вакууму, який утворюється у кожен момент неіснування часу. Це коливання - запитання, а відповідь, яка виникає у момент існування часу прив"язується до інформаційного поля саме через це запитання.


Інформаційне коливання в прикладенні до розуму - це, треба розуміти, ідея, думка?
Що таке "інформаційне поле"? Що таке "інформація" - в даному контексті? Що таке "інформаційний вакуум"?
Що таке "момент неіснування часу"? Позачасовість? Вона не існує моментами. Тоді що?

Чого я задаю стільки запитань? Просто ви вживаєте багато слів, які дивно корелюються між собою. От і хотілось би розібратись, дійсно ви щось знаєте, чи просто папуга...

Павло Головаха - 19-2-2008 у 01:57

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Рост
Інформаційне коливання в прикладенні до розуму - це, треба розуміти, ідея, думка?
Що таке "інформаційне поле"? Що таке "інформація" - в даному контексті? Що таке "інформаційний вакуум"?
Що таке "момент неіснування часу"? Позачасовість? Вона не існує моментами. Тоді що?

От і хотілось би розібратись, дійсно ви щось знаєте, чи просто папуга...


Хоч горщиком називай, тільки у піч не саджай.


Цитата:

Все это, мягко говоря, небесспорно уже потому, что речь идет о предметах неизученных и недоказанных. Что физический вакуум есть "среда несуществования" - утверждение весьма спорное. Квантовые эффекты в вакууме проявляются при расстояниях порядка 10 в степени минус 33 см и временах порядка 10 в степени минус 43 сек, что соответствует плотностям материи порядка 10 в степени 93 г/куб.см. Но, даже если все сказанное соответствует действительности, это ничего не доказывает, поскольку ничего не демонстрирует, кроме эрудиции автора.

Утверждать что разум модулирует информационное поле - о котором неизвестно, что это такое, - можно. Но для начала не мешало бы доказать, что он является резонатором этого поля.
Кстати, единственной известной науке средой, в которой могла бы происходить передача информации от "модулятора" к "полю", которое, как я понял, является чем-то вроде всемирного разума, есть упомянутый вакуум. Остальные среды не годятся, т.к. передача должна происходить вне времени и пространства. Вакуум годится именно потому, что о нем ничего не известно и ему можно приписать любые свойства.


Це висловлювання якраз і стало причиною пошуку матеріалів про "резонатор інформаційного поля". Як не дивно, єдине джерело на цю тему виявилось академічним.

Під інформацією ми маємо на увазі випромінення, яке йде від усього існуючого. Припускаючи існування телепатії, припускаємо, що це може бути щось подібне до радіохвиль, які випромінюються кожним атомом. Інший приклад - ми бачимо не предмети - а лише світло відображене у тій довжині хвиль, яка відповідає світловідображальним властивостям предметів. Це як не викручуй є формою передачі інформації. Водночас: хоча ми й не розрізнюємо ультрафіолетове випромінення, це не означає, що воно не несе для нас ніякої інформації.

Означені вище випромінювання мають властивість записуватись на біологічному субстраті подібно запису інформації на магнітній плівці. Таким чином утворюються копії інформаційного поля, які можна називати як відокремленими розумами, так і колективним розумом, коли копії доповнюють одна одну.

Саме виникнення життя можна пояснити необхідністю створення резервних носіїв космічного інформаційного поля. Є теорія, що таким чином космос зменшує свою ентропію (збільшуючи щільність інформації на одиницю часу). До речі життя та час є близькими за природою явищами.

Інформаційний вакуум - це місце, яке має бути заповнене новою інформацією. Він виникає по мірі того, як щільність інформації зменшується по мірі спливання часу. У цей самий момент і утворюється з вже існуючої інформації "запитання", відповідь на яке заповнює інформаційний вакуум. Виходячи з цього ми стверджуємо, що правильна постановка запитань є єдиним способом отримати правильні відповіді.

Час є дискретним. Якщо випущено стрілу, і кожну мить її польоту відокремити від інших, то має вийти, що стріла весь час залишалась на одному місці (якщо важати, що час не є дискретним). Що знаходиться між частками часу? Ну точно ж не час, правда?

Олексій Мачехін - 19-2-2008 у 10:40

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Павло Головаха
Час є дискретним.

Пречудово! Доведіть.

Катерина Задорожна - 19-2-2008 у 10:45

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Олексій Мачехін
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Павло Головаха
Час є дискретним.

Пречудово! Доведіть.


Підтримую ідею Олексія, бо у мене дане твердження теж викликає сумніви (як і багато інших). А ще бажано показати, з яких причин час та інформація можуть вимірюватися в одній площині.

Павло Головаха - 19-2-2008 у 13:54

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Катерина Задорожна
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Олексій Мачехін
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Павло Головаха
Час є дискретним.

Пречудово! Доведіть.


Підтримую ідею Олексія, бо у мене дане твердження теж викликає сумніви (як і багато інших). А ще бажано показати, з яких причин час та інформація можуть вимірюватися в одній площині.


Ось так. Уявіть собі - то він бажає у мене цеглиною жбурнути, а тепер доводь йому дискретність часу. Такі от несамовиті люди у Львові-граді мешкають.

Почну з того, що жоден фізик чомусь не вимагав у мене доказів дискретності (подрібненості) часу. Хоча сам я не відразу сам сприйняв це на віру, але якось достатньо швидко сам собі довів, що це дійсно так.

Один з законів квантової фізики гласить, що коли у абсолютному вакуумі виникає час, тоді у ньому виникають віртуальні частки. Я ув"язую якраз з цим явищем дискретизацію часу на моменти буття та небуття. Частки виникають-зникають. Відповідно й час разом з ними виникає-зникає. Десь так. А вакуум цей є навіть у кожному з нас, бо між атомами по-любому є якийсь незаповнений проміжок.

Прив"язка інформації до часу йде через прив"язку інформації до вакууму, у якому вона розповсюджується миттєво. Власне вакуум і є тією спільною площиною, у якій час та інформація розглядаються як взаємопов"язані речі. На випадок вимоги довести миттєвість розповсюдження інформації у вакуумі скажу відразу: оскільки є безліч фактів миттєвої передачі інформації між людьми, єдиним простором у якому ця передача могла б здійснюватись вважається вакуум, який не має просторових та часових обмежень.

Олексій Мачехін - 19-2-2008 у 14:02

Я мешкаю у Києві, це записано в моєму профілі.

Дискретність часу не є постулатом фізики. Ваші міркування про це — не є доказом подібної природи часу.
Можливо, у системах, які розглядає квантова фізика, час зручно розглядати дискретно, проте це не доказ дискретності часу. Ви справді цього не розумієте?

Павло Головаха - 19-2-2008 у 14:25

Ну квантова фізика якраз тут працює по повній програмі - щоб цеглина з Києва долетіла до Дніпропетровська через Львів потрібна не тільки дискретність часу, але й простору.

Олексій Мачехін, я розумію, що теорія працює в цілому якраз коли ми спираємось на дані згідно з якими час є дискретним. Що стосується постулатів фізики - колись вони заперечували закони Ньютона. Але закони ці не припиняли діяти.

Люда - 19-2-2008 у 16:08

Чомусь Ваші аргументації про дискретність часу нагадують мені класичні роздуми про купу. Що таке купа, як проявляється її дискретність... Адже якщо купу поділити, утворяться менші купки - тобто дискретність купи доведена?
Але один предмет, чи два, чи три - купою неє... Тобто, у купи є своя межа дискретності, за якими вона втрача свої купові властивості? ;)
Можливо, я помиляюся, але не раз зустрічала твердження, що в основі кожного явища лежить безліч рівнів, і з точки зору одного рівня не можливо повністю пояснити процеси іншого. Так, розглядаючи протони і нейтрони, важко пояснити унікальні властивості води. А з точки зору парадоксу, в якому Ахілес вічно біжить і не може наздогнати черепаху, дивним здається анекдот про п’яниць, які повзуть по залізничним рейкам, і бачать, як їх "ліфт наздоганя".
Чомусь, читаючи Ваші дописи, хочеться стиснути плечима і сказати "ну і що, і до чого це все?"
Ваші численні посилання на фізиків не переконують, бо, навіть, якщо вони і чують щось знайоме в ваших словах, цілком не обов’язково, що теоретичні постулати одної системи працюватимуть в інших...
А головне, я не розумію, до чого тут ведеться. На світі є велика кількість теорій не тільки краще розроблених, але й зрозуміліше викладених. Той же простір Гілберта, ноосфера Вернадського... Десь є спроби пояснити цей світ, десь - обгрунтування необхідності самовдосконалення.
Що дає Ваша теорія, чого б не було у них?
Ну, окрім еволюцій дискретної цеглини?:D

Рост - 19-2-2008 у 22:04

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Люда
Що дає Ваша теорія, чого б не було у них?
Ну, окрім еволюцій дискретної цеглини?:D

Це спроба поставити фізику на служіння політиці :) Тобто, час є дискретним згідно з рішенням політради Української Національної Партії Ноократії :)


Шановний Павло, ну де ж так можна? :) Ви порівняйте свої перші дописи в цій темі з останніми. Перші - це слова Майстра, який Знає. Останні - припущення фізика-теоретика. Так і зразу треба було писати, що, мовляв, є припущення, що ... - і Ваші 1) 2) 3). А то так спереживатися можна - пришов новий месія, а я ні сном, ні духом :)

Ну добре. Тепер я зрозумів, звідки ноги ростуть. Відношення моє просте - фізикам можна розпочати довіряти після того, як вони хоча б зведуть в межі одного закону два - той, що стосується грубо-матеріального світу, і той, що стосується елементарного. А то якось ніяково виходить - два світи матеріальні, а підпорядковуються різним принципам, тобто, закони одного в іншому не діють і навпаки.
А теорії... Вони є завжди. На здоров`я, вивчайте Світ, але для чого ж видавати теорію за дійсність? Навіщо, іншими словами кажучи, пудрити людям мізки своїми домислами? Та ще й такими, які оправдовують насильство, вбивства... Це що, готується прихід нового вождя?

Павло Головаха - 20-2-2008 у 11:01

Люда, Рост я Вам відповідь дам колективну.

Наша партія має в чомусь трагічну історію. Перша спроба її створення була у незабутньому 1997 році. Більше того - була ще й спроба від 2002 року. І лише тепер щось почало виходити.

Що треба робити, якщо нічого не виходить? Треба чесно зізнатись, що світогляд вимагає корегування. Це й робилось. Коли світогляд у людини вірний, то вона робить менше помилок й т. д. Згадані вище фізичні закони - фундаментальні світоглядні основи. З їх усвідомленням якість прийняття рішень покращилась на кілька порядків.

Прочитавши написане мною, ви стали співносіями інформації й незалежно від того, сподобалась вона вам чи ні, віднині ві підживлюєте її існування. Я більше ніж впевнений, що навіть якщо ви її не сприймаєте свідомо, вона буде впливати на ваші підсвідомі рішення, і це стане причиною покращення вашого життя й водночас нашою платою за те, що ви таким чином нам допомогатимете.

Це втім стосується не тільки вас, як ви розумієте.

Рост - 20-2-2008 у 23:48

"Баба о хлєбє, а дзяд о фіялках"... Що тут ще скажеш.
Бажаю вам усіляких гараздів з вашою партією, надіюся, що світло Істини таки просвітлить вас і ви перестанете ставити на чільні місця непридатні до цього речі.

ПС. Можна непрохану пораду? Почитайте Валерія Ломовцева, гугль виведе вас на його сайт. Його "Практичний світогляд" розрахований саме на людей вашого типу перш за все. Як же він назвав... ех, пам`ять моя, читав я його років 20 назад... щось типу "для стидливих атеїстів - вихідців з Радянського Союзу..." - щось типу того.

Павло Головаха - 21-2-2008 у 00:39

Ігор Паславський дякую за участь в обговоренні.

Рост

та нема питань))) гаразди то є наше творче кредо.

За непрохану пораду дякую. Але самі розумієте - не маю бажання носити у своїй голові теорії людини, яка виклала їх 20 років тому, але так і не зробила загальновизнаними.

Рост - 21-2-2008 у 00:51

Ну це вже навіть не смішно... На все добре.

Люда - 21-2-2008 у 13:26

Павло Головаха

Та будь ласка, аби то на користь :saint:

Рост

Приєднуюся. :yawn:

Рост - 23-2-2008 у 21:14

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Ігор Паславський
Слід глянути на принцип причин і наслідків з іншої сторони, а саме коли наслідки передують причинам. Тобто причина - бажаний майбутній стан, наслідок - дії по досягненню цього стану. Це досягається прогнозом, передбаченням, моделюванням.

Я не бачу тут ніякого передування наслідків. Приклад на мою думку невдалий - причина лежить не в майбутньому, а в минулому переживанні стану, бо звідки інакше про нього знання? А бажання пережити його в майбутньому - це і є закладання причин.

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Ігор Паславський
Якби людина знала, що сіяння вітру призведе до бурі, чи робила б вона це?
Людина - не робот з визначеним набором функцій і бінарною логікою. Ми всі робимо купу речей, точно знаючи, що вони нам шкодять, проте таки робимо. Надто багато різноманітних визначаючих дію чинників.

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Ігор Паславський
Незнання майбутнього, або наслідків дій/думок завжди приведе до небажаних наслідків.

Це імовірно.

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Ігор Паславський
Тобто, незнання призводить до "гріха"? Або незнання - гріх?

Та ні, це шлях пізнання. Якби ми володіли абсолютним знанням, не було б цього шляху.
Тому то й кажуть, що всі ми грішні - ми вибрали плоди дерева пізнання добра і зла...
Думаю, гріх - це зло, якщо дія свідома. А якщо від пізнання, то гріх може бути і на добро.

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Ігор Паславський
Так можна формалізовати поняття гріха :) Народжуємось грішними бо не знаємо, гординя - заперечення факту незнання.

Як уже казав, сам по собі гріх - це не зло. Все залежить від свідомого вибору.

Павло Головаха - 25-2-2008 у 12:36

Ігор Паславський давайте Геделем й обмежимось. Ви знаєте про "мишу Ейнштейна, та кота Шредінгера" напевно.

Знову даю відповідь - розум є засобом самоорганізації космосу. Квантова логіка стверджує, що розум є недосоконалий засіб самоорганізації космосу, тому що вважає, що розуму непідвладні усі знання про космос. Що не є вірним твердженням з причин, наведених у першому повідомленні теми.

Павло Головаха - 4-3-2008 у 01:22

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Ігор Паславський


квантова логіка нічого стверджувати і вважати не може.
Факту самоорганізації космосу не бачу, а навпаки ентропія зростає. Хоча, що ви вважаєте за космос?
Те що розуму усе підвладно сумніву не маю, тільки, як тут слушно зауважили, чи цього досить?


Космос - це усе те, що існує для того, аби могло не існувати усе неіснуюче.

Життя - антиентропійний процес у космосі. І воно за Вернадським є первісним космічним явищем.

А що можн абажати крім всемогутності розуму? Той хто не помиляється - не робить дурниць. Отже - є людиною етичною.

Павло Головаха - 16-6-2008 у 13:39

Дивно. Отримав повідомлення, що Степан Грушай відповів у цій темі. Мабуть вороги підіслали мені трояна через львівський форум)))

Що ж - ось тут зібрались ноократи у певній кількості. Дивіться так би мовити: http://unpn.forumcity.com

Павло Головаха - 30-7-2013 у 12:35

Через багато років повертаю "борги":

Цитата: Початково розміщене учасником Олексій Мачехін  
Біля гарячка.
Де критерії помилковості рішення?


Рішення є правильним, якщо його вдалося втілити у життя - це загальний випадок.

У випадках конкретних - правильність (неправильність) рішення підтверджується ще в теорії.

Остаточна перевірка правильності рішень - якщо їхні наслідки вдається примножувати (й у цьому взагалі є сенс).

В-цілому ми відійшли від абсолютного критерію у цьому питанні й керуємось критеріями відносними - дивимось на тенденцію, яка виникає при прийнятті рішення й під час його втілення у життя.

Павло Головаха - 30-7-2013 у 12:39

Цитата: Початково розміщене учасником Олексій Мачехін  
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Павло Головаха
Олексій Мачехін критерій помилковості рішення - його невтіленість. Можна різне говорити про успіх - але ніякі позитивні результати не можуть слугувати виправданням невтіленості рішення у життя. Цей "позитив" у кінцевому рахунку стає фундаментом подальших неприємностей.


Тобто рішення Гітлера про винищення євреїв в Німеччині а також рішення ВКП(б) про розкуркулення селян були правильними, оскільки їх було вдало втілено. Я правильно зрозумів?


Рішення Гітлера втілено у життя не було.

Повністю розкуркулити усіх селян - рішення не знайшло продовження. Відтак - воно виявилось помилковим.

Павло Головаха - 30-7-2013 у 14:13

Цитата: Початково розміщене учасником Ігор Паславський  
якщо я не помиляюсь, для фізиків взагалі не існує такого поняття як час, і поняття плину часу, тобто минуле, теперішнє і майбутнє - це такі ж абстрактні поняття як верх, низ, вправо, вліво, які необхідні лише для позначення відносних координат, тобто фізики відмовились від поняття абсолютного часу, і розглядають простір-час.


За останні роки відбулись деякі зміни у фізиці. Знайдений "бозон Хіггса" й тим самим доведено "класичну модель". У ній математично доведено існування "п"ятого виміру", у якому й "зникають" частки під час квантового стрибка.

Навіть без доведення "класичної моделі" можна було б задатись питанням: хіба може частка "зникнути" на одній орбіті й відразу ж "виникнути" на іншій, якби простір-час не були дискретними?

А тепер, коли "пятий вимір" - майже буденна реальність, значно легше собі уявити, що він знаходиться між дискретними частинами простору-часу, ніж у якомусь загадковому "потойбіччі", про яке написано багато казок.

Але кому треба - може дотримуватись гіпотези безперервності часу, тому що й теорія дискретності часу - теж гіпотеза, у якій на сьогоднішній день просто з"явився новий обнадійливий елемент доказу. Просто коли немає доведеного факту - необхідно обирати між гіпотезами. Навіть інтуітивний вибір - це краще, ніж відсутність будь-якого вибору.

Павло Головаха - 30-7-2013 у 14:19

Цитата: Початково розміщене учасником Рост  
До Павла Головахи. Хочу попросити його дати визначення терміну "Розум".


Розум - ретранслятор антиенропійного процесу з живої речовини на решту Всесвіту.

Павло Головаха - 30-7-2013 у 14:33

Цитата: Початково розміщене учасником Рост  
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Люда
Що дає Ваша теорія, чого б не було у них?
Ну, окрім еволюцій дискретної цеглини?:D

Це спроба поставити фізику на служіння політиці :) Тобто, час є дискретним згідно з рішенням політради Української Національної Партії Ноократії :)


Шановний Павло, ну де ж так можна? :) Ви порівняйте свої перші дописи в цій темі з останніми. Перші - це слова Майстра, який Знає. Останні - припущення фізика-теоретика. Так і зразу треба було писати, що, мовляв, є припущення, що ... - і Ваші 1) 2) 3). А то так спереживатися можна - пришов новий месія, а я ні сном, ні духом :)

Ну добре. Тепер я зрозумів, звідки ноги ростуть. Відношення моє просте - фізикам можна розпочати довіряти після того, як вони хоча б зведуть в межі одного закону два - той, що стосується грубо-матеріального світу, і той, що стосується елементарного. А то якось ніяково виходить - два світи матеріальні, а підпорядковуються різним принципам, тобто, закони одного в іншому не діють і навпаки.
А теорії... Вони є завжди. На здоров`я, вивчайте Світ, але для чого ж видавати теорію за дійсність? Навіщо, іншими словами кажучи, пудрити людям мізки своїми домислами? Та ще й такими, які оправдовують насильство, вбивства... Це що, готується прихід нового вождя?


Як підсумок. Сьогодні я знову роблю наголос на тому, що перехід біосфери у ноосферу - процес, який вимагає рішень на основі невизначеності. Навіть якщо дискретність часу затверджено рішенням політради партії - це набагато краще за відсутність рішень у тих, хто лише критикує це рішення.

Заходьте на наш сайт: http://www.noocracy.at.ua

Там побачите, де нас знайти.

Юрій Марків - 31-7-2013 у 13:50

Хоч автор теми розмістив дисклеймер, мовляв, коментарі інших учасників форуму ні на що не вплинуть, та все ж маю бажання написати...

Автор думав, що "Не існує обмежень для людей, що усвідомили всемогутність розуму", поки не постав перед Всемогутнім Господом Богом...

P.S.: Гадаю, тема пасувала би в розділі "Філософія та релігія".

Андрій Пелещишин - 31-7-2013 у 14:07

Переміщаю