Форум Рідного Міста

Фестиваль "Українська героїчна пісня" покаже УТ-1

Максим Стюфляєв - 18-2-2008 у 10:27

Сьогодні у Києві Олег Скрипка організовує фестиваль української героїчної пісні. У програмі братимуть участь Тарас Чубай, Тарас Компаніченко та інші. Цей концерт у неділю, 24 лютого, покаже у запису УТ-1. Щось ТБ почало нас тішити гарними українськими концертами.:o Так би і далі, так би і частіше!:sing:

Юрій Сєров - 18-2-2008 у 12:57

Там якийсь диск планувався від багатьох виконавців на цю тематику. Вийшов вже чи ще ні?

Максим Стюфляєв - 18-2-2008 у 13:11

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Юрій Сєров
Там якийсь диск планувався від багатьох виконавців на цю тематику. Вийшов вже чи ще ні?
Про це треба Олю Смоляр спитати. Вона планувала ефір зі Скрипкою і я навіть відправляв їй питання до Олега з приводу цього диску. Але щось не склалося і Скрипка на ефір не прийшов. Але ж Оля до програми готувалася, має знати, що там з диском.

Тарас Капущак - 20-2-2008 у 13:08

19 був концерт в Жовтневому палаці в Києві. Як на мене -- супер!!! Скрипка працює якісно! Диск там продавався, але на всіх не вистачило...

Тарас Задорожний - 20-2-2008 у 14:47

На концерті не був. Може хоч по телику побачу

Юрій Сєров - 21-2-2008 у 20:56

''Героям слава!''. Київський вечір у двох діях
Учора в стольному граді відбулися зразу дві знакові культурні події. Та ще й вельми своєрідно між собою драматургічно пов'язані – просто тобі п'єса, поставлена "самим життям". Дійові особи... Але перепрошую, про все по порядку.

Головний герой дня – Олег Скрипка. Ну, в тому, що Скрипка – це "наше все", переконувати, здається, не треба нікого. І в тому, що він – боєць, "вояцька кість", країна теж не раз уже мала нагоду пересвідчитися. Цим разом вояцькі й співецькі чесноти злилися докупи, утворивши бомбову суміш, і в Олега визрів новий проект – українські виконавці співають героїчних пісень! Козацьких, стрілецьких, махновських, повстанських – кому що любо-мило... І вже й перший диск вийшов, так і зветься – "Українська героїчна пісня". Одне слово, прошу вітати, хто ще не чув: учора в країні стартував новий пісенний фестиваль – під чудесно полісемантичною назвою "Молода гвардія" (атож!).

Здавалось би, найлогічніше було провести його в Палаці "Україна". Тому самому, котрий у нас "Національний". Але в ньому, "Національному", на цей день була запланована зовсім інша імпреза – також героїко-патріотична, і також "національна", тільки іншої нації: концерт "ансамбля песни и пляски Черноморского флота Российской Федерации". Слово честі, я не жартую: от якраз так карти лягли...

"Українська героїчна пісня" відбулася натомість у Жовтневому палаці – тому самому (символічно, ні?), що колись був Інститутом шляхетних панянок, у 1930-ті – катівнею НКВД, а в 2004-му – штабом Майдану... Хто не дістався на цей концерт – шкода, панство, там треба було бути: такого драйву – повний жбанок! – київська публіка не отримувала вже давненько. Патріотична пісня взагалі-то жанр неймовірно трудний – це про кохання "вміють всі", а "про батьківщину" завжди вдавалось одиницям... З того, що співали вкраїнські вояки в шанцях 1918-1920 рр. і в партизанських лісах 1940-х, теж далеко не все були шедеври, то тільки з козацькою героїкою безклопітно – там, яку пісню не візьми, то й перлина, але ж то вже все "перемите", відібране пам'яттю трьох століть, а та пам'ять самі перлини й одбирає... А 20-те століття – воно ще тут, живе-гаряче, нерозібране-нерозчищене, тільки землею нашвидкуруч притрушене – і ой як щемить...

Учасників учорашнього концерту смак, нівроку, не підвів, – автентичних перлин зі сцени звучало чимало. І Тарасові Чубаю щасливо ревучий зал "лента за лентою набої подавав", і Марійка Бурмака могла б своїм (перепрошую – стрілецьким!) "Гей на горі, на маківці..." підняти в атаку будь-яку військову частину, і – найсенсаційніше моє відкриття цього вечора! – Тарас Компаніченко з, каюсь, доти геть не знаним мені гуртом "Хорея козацька" (народні інструменти!) явив щось уже цілком несамовите, нечуване-немислиме, від чого волосся на голові стає дуба, а рот роззявляється, та так і не закривається аж до кінця їхнього козацького реквієму: кобзарський речитатив, партесний розспів, джаз, що ще?... Ні, аналізувати це магічно-музичне дійство справа марна: "Бреговіч куріт в сторонкє!" – прокоментували "Хорею" в кулуарах знайомі, але й Бреговіч, боюсь, теж "не те" – нема аналогій... (Єдина, дещо несподівана – щось подібне, і не тільки за шаленою енергетикою, витворяє на сцені Мар'яна Садовська... Може, це й буде та "нова українська музика" 21-го століття, якій судилось по-справжньому "потрясти світ"?)

Найдивніше ж, що в тому "силовому полі" абсолютно органічно прозвучали, "вписалися" й авторські героїчні композиції – і "Танок на Майдані Конго" з несподівано "по-рамштайнівськи" грізно-громохким "Своє борони!", і Сашко Положинський (вперше побачила нарешті його "повстанський" кліп, так і не показаний нашими "теж-національними" телеканалами!) – з прем'єрою щойно закінченої (хлопці ще з листа співали!) пісні "Лицарський хрест", два рядки з якої могли б стати епіграфом до цілого нашого сьогодення – "У світі багато брудного й заразного, але той, хто хоче, залишається чистим"... І приском сипало під шкірою, коли Фома з гітарою кидав у зал своє вже-класичне "Це дивляться з темних небес/забуті поети й герої", – а на моніторі за його спиною в цей час пропливали крупні плани повстанських світлин: молоді, розсміяні, Господи, молодші од тих, хто на сцені...

А в фіналі вийшов Скрипка – і заспівав, за його визначенням, "нашу головну героїчну пісню", – ту, що починається словами "Ще не вмерла Україна". І зал співав стоячи разом із усіма виконавцями, і в екстазі навіть не помітив, як відбувся вихід "за межі офіційного тексту" – і перехід до другого куплета:

Станем, браття, в бій кривавий

Від Сяну до Дону,

В ріднім краї панувати

Не дамо нікому!

- Слава Україні! – кричить Скрипка – просто на овацію.

- Героям слава! – одним духом випалює вже через вінця розбурханий зал...

Але зал – то окрема тема. Розуміється, найрясніше в ньому було таки "молодої гвардії" – проте, на диво, була й "стара", котра зазвичай таких імпрез не відвідує (вже по концерті, на "офіцерському балу", можна було помітити ветеранів, здається, чи не всіх воєн за останні три чверті століття!), і моїх ровесників теж було яблуку ніде впасти – ці поприходили цілими родинами, і хлопчаки не зводили заворожено-блискучих оченят із юнаків, що прогулювалися коридорами палацу в одностроях забутих армій: гайдамацькі шлики й жупани, стрілецькі мундури, упівські мазепинки, – якого ще треба щастя десятилітньому чоловічкові!... Та й дорослих явно розпирало драйвом понад всяку міру: коли ми вже сідали в машину, в морозному повітрі луна несла вздовж Інститутської уривки пісень – люди розходилися з імпрези, все ще продовжуючи співати...

Подякуймо Олегові Скрипці – як усе-таки класно, що він у нас є!

... А тепер про другу подію того вечора. Палац "Україна" – той, що "Національний", – у цей час стояв темний і німий, як потоплений авіаносець. Заповіджений "концерт російських моряків" у ньому не відбувся. І то з дуже простої причини: кияни на нього не пішли. Отак просто – взяли й не пішли. Не розкупили квиточків...

Така-от "невеличка драма", як писав класик. Дійові особи, що на кону (попрошу оплесків!), – Скрипка з усім своїм славним товариством – раз, і київська публіка (поаплодуйте їй, некияни!) – два. Потоплених цією публікою "варягів" з рахунку скреслюємо – на них ролі не знайшлося. І є в цій п'єсі ще один персонаж, схований за лаштунками, – ті, хто вперто й бездарно вирішує за нас, кому віддавати наші сцени й екрани, як і все інше наше – із землею й водами включно...

Може, їм теж пора "на вихід"?...

Блог Оксани Забужко

Юрій Сєров - 22-2-2008 у 13:09

Ще один звіт про концерт: http://life.pravda.com.ua/wonderful/47bda7121fe26/

MartinkaDP - 24-2-2008 у 23:50

панове, а ви часом не знаєте, як звати двох музик з Хореї? ото шо басоля і духові.

Тарас Задорожний - 25-2-2008 у 09:22

Дуже непоганий концерт. Але якось було мало. Хотілось, щоб хочаб ще пару хвилин потривав. Бо якось так закінчився і все.

Максим Стюфляєв - 25-2-2008 у 11:11

Концерт сподобався (правда, я, на жаль зміг подивитися лише ту частину, яка була після 20.00). Єдине, раз планувалася трансляція, можна було зробити його трошки яскравішим (як "Наше різдво"), попрацювати на картинку. Ну, і реклами забагато, як для державного ТБ.:D

Юрій Сєров - 25-2-2008 у 16:17

Не бачив. Хто скільки пісень співав?

Dmy - 29-2-2008 у 20:21

Заднім числом (так сталося). Позитив, звичайно, в тому, що тепер ТАКЕ ипоказують по телевізору (що росіяни скажуть?! на які демонстрації вийдуть?!!) І показує це УТ-1, тобто апріорі головний (чит.: Перший. Національний) канал, а не НТН чи навіть 1+1. Тобто, така політика, тобто живемо! Тому, звісно, в цілому сподобалося. Але позаяк сподобалося, переважно, всім, то я про мінуси.
1. (не щодо самого концерту, а стосовно Забужки. От не люблю я її за її пиху, і слід віддати їй належне - вона регулярно підкидує мені приводи для цього мого сильного почуття) Прошу чит. наведену трохи вище цитату з неї коханої. Бачте, не спромоглося показати телебачення кліп на "Не кажучи нікому", кляті вороги. Та я сам його бачив восени. І саме по нашому телебаченню. Тобто, якщо пані Оксана не прокукарікала, то і світанку ніякого не має? Ню-ню.
2. Чубай. Не знаю, як затятим фанам, а мені, їй-Бо, вже набридлі "Миколай Бородатий" й "оленка з оленкою напої подавай" через раз. Посто сіндром "Вони" якийсь. Як на мене, до цього концерту куди більше пасувала би (з тих таки "Партизанів") "Буде нам з тобою, що згадати" в антуражі того самого "готичного" чорно-білого відео з вояками, яке крутили за спиною Тараса.
3. Компаніченко
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Юрій Сєров
Не бачив. Хто скільки пісень співав?
ВСІ співали (по телевізору) по 2 пісні. А Тарас Компаніченко чомусь аж 4. Він що - спонсор проекту? Чи майбутній директор 1 каналу? (останнє питання вже не актуальне). Ні, мені він подобається, але за що така особлива шана саме йому?
4. Дещо однобоким вийшов перший млинець. Як на мою суб'єктивну думку, дуже би до цього концерту пасували би пара (а то і більше, зважаючи на попередній пункт) пісень із "Червоне, чорне, біле" Олександра Смика. "Сніги" у виконанні Юрія Поліщука - що може бути героїчніше?

Тарас Капущак - 1-3-2008 у 15:51

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Тарас Задорожний
Дуже непоганий концерт. Але якось було мало. Хотілось, щоб хочаб ще пару хвилин потривав. Бо якось так закінчився і все.

Живий концерт ще насправді потривав: в супроводі музикантів ВВ всі виконавці, разом з залом заспівали державний гімн. Режисери мабуть вирішили, що таке не варто показувати по телебаченню........
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Dmy
3. Компаніченко
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Юрій Сєров
Не бачив. Хто скільки пісень співав?
ВСІ співали (по телевізору) по 2 пісні. А Тарас Компаніченко чомусь аж 4. Він що - спонсор проекту? Чи майбутній директор 1 каналу? (останнє питання вже не актуальне). Ні, мені він подобається, але за що така особлива шана саме йому?

Компаніченко -- це виконавець, який разом з Хореєю поставив на вуха весь зал! Можна лише жалкувати, що звукорежисери не дали звучати записам в повну силу, приглушивши деякі інструменти. В залі це звучало зовсім інакше!
Всі виконували по 2 пісні, крім... Компаніченка, котрий співав одну. Чому його так обійшли не знаю. Мабуть через те, що він не зміг спонсорувати проект, або тому, що його кандидатура неактуальна на директора 1 каналу. Ну, але він ще співав у складі гурту Хорея Козацька.
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Dmy
4. Дещо однобоким вийшов перший млинець. Як на мою суб'єктивну думку, дуже би до цього концерту пасували би пара (а то і більше, зважаючи на попередній пункт) пісень із "Червоне, чорне, біле" Олександра Смика. "Сніги" у виконанні Юрія Поліщука - що може бути героїчніше?

Як на мене, то склад виконавців вийшов вельми різностороннім. Звичайно, що крім 12-ти виконавців, котрі взяли участь в концерті, можна було б знайти ще пару дюжин гідних учасників, але хіба це завдання Скрипки? Наскільки я знаю на диску фестивалю (з 5-ти пісень) є пісні Флайззи і гурту Хвилю Тримай, котрі не брали участі в концерті. В цей концерт не потрапили всі учасники фестивалю.


Десь ще звучала думка, що цей концет мав би бути в палці культури Україна, але я з цим не згоден. Концерт переважно був акустичним і в хорошому залі з хорошою акустикою він звучить набагато ліпше. Якісна музика лише виграє від якісних залів.

Dmy - 1-3-2008 у 17:50

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Тарас Капущак
Всі виконували по 2 пісні, крім... Компаніченка, котрий співав одну. Чому його так обійшли не знаю. Мабуть через те, що він не зміг спонсорувати проект, або тому, що його кандидатура неактуальна на директора 1 каналу. Ну, але він ще співав у складі гурту Хорея Козацька
Я що бачив по телеку, про те й кажу: Компаніченко сидів на сцені та співав; він і ще кілька пацанів грали; і все це тривало загалом 4 пісні. А як воно позиціонувалося в програмці: соло чи у складі гурту, мабуть, не принципово. Бо як так рахувати, то інший Тарас - Чубай також міг претендувати на 4 пісні: 2 - соло, 2 - у складі ПЄ. А Положинський із Підлужним - так на всі 24 - у різних комбінаціях. Але ж співали-то всього по 2!
Хоча чубитися за/проти Тараса Компаніченка, звісно, не збираюся: я його поважаю та ціную; шкода, що не видають (між іншим, на початку 90-х він співав повстанських пісень також "у складі" Рутенії, начебто, міг би і їх привести - ще б 2 номери додалося)

Юрій Сєров - 2-3-2008 у 15:33

Хто ще не купив альбому, може з ним ознайомитися
ТУТ

Тарас Капущак - 2-3-2008 у 20:16

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Dmy
Я що бачив по телеку, про те й кажу: Компаніченко сидів на сцені та співав; він і ще кілька пацанів грали; і все це тривало загалом 4 пісні. А як воно позиціонувалося в програмці: соло чи у складі гурту, мабуть, не принципово. Бо як так рахувати, то інший Тарас - Чубай також міг претендувати на 4 пісні: 2 - соло, 2 - у складі ПЄ. А Положинський із Підлужним - так на всі 24 - у різних комбінаціях. Але ж співали-то всього по 2!
Хоча чубитися за/проти Тараса Компаніченка, звісно, не збираюся: я його поважаю та ціную; шкода, що не видають (між іншим, на початку 90-х він співав повстанських пісень також "у складі" Рутенії, начебто, міг би і їх привести - ще б 2 номери додалося)

Концерт тривав 2 год. + 1 год. офіцерського балу. Все разом 3 год. Думаю, що кількість учасників була обмежена через неможливість втиснути більше в цей час. (По телебаченню концерт обстригли до 1,5 год.)

А за Компаніченка я зачепився заради захисту арифметики: він співав сам 1 + 2 з гуртом Хорея Козацька. Четвертої пісні не було ні на концерті, ні в телезаписові. Ви мабуть помилилися загинаючи пальці...

Катруська Пономаренко - 3-3-2008 у 00:27

Мені дуже сподобалась пісенька -Я сьогодні від Вас відїжджаю-, так красиво і піднесено. Я коли в школі на хор ходила ми її теж співали, правда слова були трішечки інші:) Чудова пісня.