Катерина Задорожна - 27-2-2008 у 10:23
Довго вагалася, в якому розділі відкривати цю тему - з одного боку вона є
політична, з іншого – ще й психологічна, плюс ще й про транспорт... Відкрила тут.
Більшість з нас цікавиться новинами і, швидше за все, чула про проблему
почастішання самогубств у Київському метро. Для мене така ситуація з кожним
випадком шокує все більше, бо ще в минулому році настільки вражаючої кількості
випадків за такий короткий проміжок часу не спостерігалося. Точних цифр ніхто не
скаже, бо статистика не ведеться (зрештою, як на мене, нічого дивного), але по
новинах пригадую з початку року 4 спроби самогубств, 2 з яких (в тому числі і
остання) виявилися вдалими.
За деякими джерелами, Київ входить до десятки міст за кількістю самогубств у
метро.
Виникає запитання - чи це проблема метрополітену, його організації, сервісу,
безпеки, чи проблема Києва як перенаселеного міста, де людина просто губиться як
особистість, чи, може, обговорювання та штучне «роздування» цього питання
наштовхує на скоєння суїциду?
Найближчим часом планується вживання заходів по покращенню атмосфери в підземці,
але чи будуть вони дієвими - питання.
Юрій Сєров - 27-2-2008 у 10:34
Можливо з точки зору психології, самогубство в метро трохи інше, ніж самогубство
вчинене іншим способом. Привертається більше уваги оточуючих.
Можливо ще атмосфера глибини і потяга, що наближається, провокує людей на такі
вчинки.
Але, якщо взяти статистику, то думаю, відсоток самогубств в метро не є значним. У
Львові метро немає, а про самогубства повідомляють ледь не щодня.
Це проблема України, а не Києва і тим більше не метрополітену.
Чомусь багато людей вважають, що виходу немає і чинять таке.