Грай, гармонь... Про улюблену Назарову машину

Звіт про установку аудіо системи в автомобіль Дачія Логан. Може кому придасться.

Розпочну з того, що оглядаючи Логан, я мав чималі сумніви щодо можливості побудови в цьому автомобілі хорошої аудіо системи – надто вже хрустка та гримуча пластмаса салону, та й метал – не те, що тонкий, а дуже тонкий. Правда, вселяла надію форма зовнішньої фільонки дверей – для звуку підходяща. Ну та – поживем, тобто, попрацюємо – побачимо.
Звісно, побудова системи завжди розпочинається з вибору компонентів, а вибір цей зумовлений двома факторами – рівнем якості звуку, який необхідно отримати, і салоном автомобіля, який накладає свої вимоги щодо типу і кількості компонентів акустичної системи. Одразу скажу, що в Логані можна будувати акустику на будь-який смак. Тут може жити 2-смугова система як з дверними мідбасами, так і з ящичними, тільки в останньому випадку доведеться кардинально переробити дверну обшивку, 3-смугова система, з мідбасами як в дверях, так і в закритому ящику – накладному дверному або під передніми сидіннями, де місця вистарчить навіть на невеликий сабвуфер, а середньочастотники можуть жити, якщо це дифузорники, в штатних місцях, або, якщо купольники, в кутках біля зеркал. Коротше кажучи, благодатна машина. Лише одне але – все це буде добре звучати не лише за умови, звісно, грамотного встановлення, але й обов`язкової тотальної шумоізоляції, яка, зрештою, цьому автомобілю необхідна як повітря не залежно від того, буде встановлюватись покращена акустика, чи ні.
В даному випадку вибиралася акустика для людини з музичною освітою, тому про початковий рівень мова не йшла, надто вже бюджетні динаміки будуть різати вуха в такому випадку. Але й hi-end – річ дорога, тому зупинились на апаратурі, яка здатна забезпечити хороший тональний баланс, але її ціна не вводить в ступор: Morel Dotech 6 MKII, з твітерами MT3. Мідбаси з цього комплекту суто дверні, при чому, що притаманно усій акустиці даного ізраїльського бренду, досить добре відіграють середньочастотний діапазон, ну а твітери, як бачите, значно вищої лінійки, можна сказати, що це взагалі, одні з найкращих твітерів, які не посоромлять власника навіть серед систем найвищого класу, тому що виготовлені вони за спец-замовленням – все найкраще, що є в усіх морелівських твітерах, зібрано в старому корпусі МТ3. Переграють їх хіба що Морель Супрімо, але це інша ціна а ще розміри – Супрімо не уступає розміром хорошому середньочастотнику.
Тепер про підготовку автомобіля. Чесно кажучи, без спеціальних зьомників дверну карту було б демонтувати страшно – пластик виглядає на дуже крихкий, а пістони тримають таки добре. Взагалі, з усіма пластиковими деталями треба бути дуже акуратним, щоб не поламати.
Перше враження від дверей складні. Якщо зовнішню фільонку, як показав огляд дверних нутрощів, заспокоїти, використовуючи правильний підхід, можна, то внутрішня гуляє дуже сильно, а про обшивку взагалі мовчу – це суцільне джерело шуму і гуркоту. Тому довелось потрудитись знатно.
Ось так виглядають розібрані двері. Метал має товщину 0,6 мм з фарбою, тобто реальна його товщина не більше 0,5 мм – фольга… Штатні динаміки крихітного розміру, встановлені через міцні пластикові проставки (без них це був би взагалі цирк), і прикручені до металу дверей, як це видно на фото.

Діаметр отвору надто малий для майбутньої акустики, тому його довелось розширити. Ну і одразу проклались акустичні кабелі, в обов`язковій подвійній ізоляції. Чому я на цьому наголошую – тому що це не тільки безпека, але й культура інсталяції. Ну і вимоги Правил чемпіонату, якщо власник автомобіля забажає колись спробувати своїх сил в боротьбі за якість. Також проводка всередині дверей була поклеєна матеріалом Бітопласт, щоб уникнути можливих призвуків в майбутньому.

Далі процес акустичної підготовки. Суть його наступна – понизити резонанс усіх дверних металічних конструкцій, зменшити (в ідеалі усунути) амплітуду можливих коливань листового металу і створити з дверей цілісне акустичне оформлення для мідбасового динаміка. Це взагалі процес нелегкий і тривалий, а тут ще й такий метал слабкий… В результаті потрачено більше трьох днів на підготовку всього двох дверей. При чому не робилось нічого зайвого, лише мінімум необхідних речей. Мінімум – це означає, що зроблено все, щоб залишити двері в межах заводської конструкції. Краще можна зробити, якщо уже вносити конструктивні зміни – доварити деякі укріплення, переробити карту з подальшим перешиванням декоративним матеріалом. Крім віброізоляції довелось серйозно укріпити місце встановлення динаміка – з допомогою внутрішнього подіума. Він виготовлений з 15 мм фанери, чималих розмірів, але без цього метал продовжував сильно гуляти. Фактично, подіум складається з трьох елементів – товстої основи для забезпечення жорсткості усієї конструкції, внутрішньої обойми під динамік, яка визначає правильний для конкретно цього випадку кут довороту, а також зовнішньої, як би це назвати, арки, яка потім буде впиратись в дверну карту, утворюючи разом з нею цілісну жорстку конструкцію, інакше пластик, резонуючи, буде привносити в звучання чимало неприємних призвуків.

Сам динамік кріпиться до обойми через спеціальний прокладочний матеріал, а зверху, від стікаючої води, він захищений встановленим пластиковим козирком.

Тепер на черзі пластикові карти. По-перше, заводські грилі, – крім того, що вони виглядають досить недолугими, ще й не володіють необхідними акустичними властивостями, тобто, просто надто товсті і непрозорі для звуку. Тому вони безумовно міняються на інші грилі, із значно делікатнішої сітки, які підбираються у відповідності до дизайну дверей, і встановлюються так, щоб все виглядало на заводський монтаж. Не знаю, як кому, але мені дуже не подобаються системи, навіть з якісним звучанням, але кострубато зібрані. Воно ж потім кожен день дивитись на це, тому все має виглядати так, щоб тішилось не лише вухо, але й око.

З внутрішнього боку обшивка теж поклеєна віброізоляційним матеріалом. Взагалі, її варто повністю всю закатати, дуже вже матеріал і конструкція нехороші з акустичної точки зору, але для того, щоб не вийти сильно за межі визначеного бюджету, карта зроблена з дотриманням розумної необхідності.

Встановити карти на місце, після віброізоляції та проклейки торців бітопластом, з урахуванням того, що появилась нова конструкція – акустичний подіум, таки складно, пістони вкрай неохоче стають на свої місця. Але стають. Як це було у Льва Толстого: „Зайця, якщо довго бити – він і сірники запалювати буде”.

Ну а наступний етап – відслуховування системи для уточнення (попередньо вони уже були відслухані) місць розміщення твітерів та їх довороту. Найкраще з акустичної точки зору встановлювати високочастотні динаміки на стійки лобового скла, тоді віртуальна сцена набуває більшої глибини, а образи чітко фокусуються, не розмиваючись. Це означає, що, якщо взяти за приклад звучання акустичної гітари, звуки її басових та найвищих нот, звуки від дотику пальців до струн – усі вони виходять з однієї точки, не розбігаючись по цілому лобовому склі, так само вокал – низькі та високі ноти, призвуки, різні цикання та шипячі звуки – усе фокусується в одній точці і не складається враження, що вокаліст скаче туди-сюди по сцені, співаючи.
Після остаточного визначення положення твітерів – переробка стійок під їх встановлення. Роблячи невеличкі подіуми, я не намагався надто заглибити в них твітери, щоб все найкраще вписувалось в заводський дизайн, якому притаманні випуклі форми. І якщо заводські випуклі грилі дверей були якось не на місці, то тут все навпаки, надміру приховані твітери будуть, на мій погляд вносити певний дисонанс.

Касетний Блаупункт, встановлений в автомобіль з заводу, був замінений на Sony. Не останню роль при виборі відіграв підходящий дизайн ресівера та колір підсвітки – в основному червоний. В штатне місце все стає без проблем, підключення теж дуже просте – в автомобілі уже стоїть так звана євро-фішка.

Ось так завершився перший і основний етап побудови аудіо системи досить непоганого рівня в автомобіль Логан. Усі наступні етапи залежатимуть, як це люблять казати в автозвукових колах, від прогресії захворювання автозвуком власника Але рухатись там ще є куди – підсилювач, який виведе якість звучання на новий рівень, сабвуфер для облагородження басового діапазону... Зрештою, з такою системою навіть на автозвукових змаганнях з`явитись не соромно, тому що звучання дуже комфортне, на слух не виявлено практично жодного горба на АЧХ, наявна хороша сцена, фокусування образів чітке.
Отже, як уже я згадував, Логан цілком придатний для побудови навіть високого рівня аудіо системи, якщо до цього прикласти уміння та зусилля.