Автор справді видавав себе за херсонця, будучи киянином. В морі за одного херсонця
дають трьох киян. А в море він ходив півтора десятка років. Втім, автор не брехав. В
Херсоні він народився, вчився в морехідному училищі. В Києві – закінчив школу й
університет і живе від народження.
Працював на пароплавах в Керчі, Херсоні, Одесі, Стамбулі та Піреї.
Друкувався в часописах та газетах. Автор збірки оповідань «Вызывной канал» (Київ,
2003). Переможець конкурсу «Тенета-2002» в номінації «Любовний та сентиментальний
роман». В інтернеті мешкає на сайті «Гоголівської академії».
«Баркароли» - це пісні на воді. Тож у цій книжці багато пісень і морів. Лінива літня
Адріатика поблизу Венеції й негостинне зимове Чорне море під Новоросійськом,
величний Індійський океан і неозора Атлантика.
Вистачає також екзотичних портів, як ось Вішакхапатнам чи Мапуту, кранів, докерів,
портових пивничок і суден. При чому кожне судно має не тільки написане на борту
ім’я, але й прізвисько, яке гуляє на язиках моряків. Зовсім як у людей. Люди ж моря
вважають слово «романтик» лайкою і співають лише під посвист вітру, коли їх ніхто
не почує. Тому, щоб підслухати їхніх пісень, доводиться проблукати у морях
половину життя. Але ті пісні того варті.
|
