Що це за толерантність і дивне відношення???

Позавчора рився я в неті, шукав інформацію про Мертве море в Ізраелі, і попалася мені сторінка з буденними висловами на івриті. Один мені сподобався, означає Як справи? , מה נשמע?‏‫‏‫‏‫‏ я його вставив в комунікатор, який використовую. Ще й намучився, поки знак питання поставив спереді, бо письмо там справа-наліво. Було діло вночі. На ранок почалося. Всякі питання , "ти що подурів?", "ти шо, маланєц?" і т.д. подібного змісту Ну, подібну реакцію я передчував, ми ще ввечері потішалися з жінкою, будуючи різні версії реакції. Думаю, клястися, що з єврейством я нічого спільного не маю, не треба (а може тре?). А до чого веду то все. Як в мене стояв там вислів англійською, то всім було все одно. Уваги ніхто не звертав. А зара відчуваю в спілкуванні певний холодок. Згадався анекдот про єврейську сім’ю, в якій син вирішив стати християнином, за що тато позбавив його їди. Син зголоднів, і на питання тата як йому ведеться, відповів "хоч я лише кілька годин християнин, але як я вас, євреїв, ненавиджу". Ну во, щось подібне і почав відчувати. І питання: є якась толерантність в українців? І тим самим відкриваю тему.

На мою думку, толерантність - це таке собі філософське питання.... бо кожен це розцінює по своєму.

А от щодо наявності толерантості в українців, то чесно кажучи важко сказати що всі українці на 100% є толерантними.
(але то тільки моя така думка)

Так українець переміг християнина

Жарт! Жарт! Жарт! Не бийте!


А що таке толерантність?
Можливо, варто почати з означення терміну і меж його дії?

А я подумала, що у тебе з кодуванням проблеми ... До речі, англійський вираз теж пригадую - дуже цікавий і глибокофілософський.

А щодо толерантності... є багато людей, яким просто байдуже. Не думаю, що це краще, ніж будь-яка реакція, навіть і негативна.

Чогось я відчув, що людям не байдуже, якої я національності

З глибоким каяттям і безмежним соромом мушу зазначити, що я був перший, хто запитав про той підпис

))))

на цій чи на іншій, але ж ... ніде правди діти...факти лишаються фактами.

Я сьогодні почув потрясаючу фразу від одного чоловіка (терапевта, що працював з алко- та наркозалежними).
Так от: "В чому основна помилка, на мою думку, християн, коли вони займаються алкоголіками і наркоманами? Вони намагаються добитись, що ті перестали пити та колотись. Це не по християнськи! Християни мають переживати про те, як допомогти цим людям спасти свої душі, а не про те, будуть вони пити, чи ні".

Тут щось є і від цієї теми - ми надто зовнішні, ми завжди звертаємо увагу на те, хто що робить, як себе виявляє назовні, не переймаючись внутрішнім світом людини. Ми хочемо, щоб усі були як усі. І варто виділитись, одразу починаються косі погляди.
З другого боку - Яремо, якщо би те, що ти написав, було б для тебе істинно важливим, нічия реакція не мала б для тебе ніякого значення. В крайньому разі для мене так є.
Тому зустрічне запитання - а навіщо ти написав цю фразу на івриті, якщо, підозрюю, усі читачі-дописувачі ФоРуМу не знають цієї мови? Яка істинна мета?

Ну по перше, нічого особливого я тим сказати не хотів. Просто в мене профіль обличчя такий, що часто виникали певні запитання щодо походження ще зі школи. А тепер я просто вирішив прікольнутися. По друге, рекцію, яку спостеріг, отримав зовсім не від тих людей, від яких це очікував. Це було найдивніше, і заставило замислитися. По третє є логічний висновок з другого, а саме про толерантність і як ми сприймаємо людей, які виділяються (Рост власне схопив суть). По четверте, я завжди виступав і виступаю за українську як за мову загального суспільного спілкування в країні. Мова персонального спілкування мене не хвилює - це справа особиста кожної людини. Тому я зразу виступив проти підпису Лєни на форумі, який є явищем соціальним, і тому маю певні емоції щодо Наді. А персональний комунікатор - це справа приватна. По п’яте, мене завжди вивертало від людей, які примудрилися жити в країні, і не вивчити її мови. При цьому я не говорю тільки про Україну, я зустрічався з українцями, які проживають в штатах 15 років, а 2 слова по англійськи зв’язати не можуть. Не знаю наскільки моя позиція далека чи близька від русофобства чи там від чого, про це можуть сказати люди, з якими я спілкуюся на що день. Я володію вільно кількома мовами (підкреслюю - вільно: письмо, граматика, говоріння майже без акценту), і шкодую що їх небагато в мому репертуарі.
Це є частина моєї позиції, надіюся я її виклав достатньо зрозуміло.

Недобре виразився. Перепрошую. Переправляти не буду повідомлення, зроблю це тут. Мало б бути так: "певні емоції щодо проектів, подібних на такі, на які працює Надя". Просто Надя мені так асоціюється Нічого образливого

до чого тут образи
вам там вище првильно написали -- переймаються щодо того що має значення
а знаєте -- ваше відношення до мене (чи до проектів / роботодавців чи ще якоїсь фігні) для мене абсолютно не має значення.
тому не вибачайтеся )

гм.. дивно. і я теж

але будьмо ж толєрантними!!!

ги ))))))

я знаю! краще щоб дитина сиділа голодна аніж працювати на москалів ))))))))) я вам по секрету скажу: я віднедавна ще й на америкосів теж. чи то можна?

мені на вашу толерантніст чи її відсутність... як би потолерантніше висловитись... начхати :)))))))))

емоціонуйте на здоров"ячко. а я тим часом ще один сайтик пороблю. і книжечку напишу. російською, ага

"собаки лают -- караван идет".

ги :-)))

чи я про москалів або америкосів що казав??? навіть в думках такого дурного не було...

щоб не викликати непотрібних емоції з іншого боку, поясню: мої певні емоції більше стосуються манери спілкування п. Надії. Просто дивний дещо стиль спілкування. Скажем так, не цілком толєрантний

Але кожен тут має право писати що хоче і як хоче, лиш би воно не суперечило правилам форуму.

А ми всі будемо максимально толерантні до всякої "фіґні" і "як би потолерантніше висловитись... начхати :)))))))))"

усьо чьотко!

))))))))))))

вот такая я загадочная. ага.

стала спершу пояснювати щодо стилю спілкування а потім... начхати ))))))

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Ярема П. Позавчора рився я в неті, шукав інформацію про Мертве море в Ізраелі, і попалася мені сторінка з буденними висловами на івриті. Один мені сподобався, означає Як справи? , מה נשמע?‏‫‏‫‏‫‏ я його вставив в комунікатор, який використовую. Ще й намучився, поки знак питання поставив спереді, бо письмо там справа-наліво. Було діло вночі. На ранок почалося. Всякі питання , "ти що подурів?", "ти шо, маланєц?" і т.д. подібного змісту Ну, подібну реакцію я передчував, ми ще ввечері потішалися з жінкою, будуючи різні версії реакції. Думаю, клястися, що з єврейством я нічого спільного не маю, не треба (а може тре?). А до чого веду то все. Як в мене стояв там вислів англійською, то всім було все одно. Уваги ніхто не звертав. А зара відчуваю в спілкуванні певний холодок. Згадався анекдот про єврейську сім’ю, в якій син вирішив стати християнином, за що тато позбавив його їди. Син зголоднів, і на питання тата як йому ведеться, відповів "хоч я лише кілька годин християнин, але як я вас, євреїв, ненавиджу". Ну во, щось подібне і почав відчувати. І питання: є якась толерантність в українців? І тим самим відкриваю тему.

Як я вас розумію...

Оця відповідь повністю приймається