Форум Рідного Міста

Інтернет-залежність стала хворобою 21 століття

Максим Жаровський - 21-7-2008 у 06:11

Від практикуючих психіатрів все частіше поступають дані про збільшення кількості пацієнтів, основні скарги яких пов'язані з впливом Інтернету.

За статистикою, 54% користувачів у віці від 13 до 23 років проводять в Інтернеті щоденно від 1 до 3 годин, що 31% вчаться сидить в Мережі по 4-6 годин. Існує категорія людей, яка живе віртуальним життям по 10 годин на добу і більш.

Психологи повідомляють, що онлайн-залежність може зруйнувати життя людини. Сьогодні лише в одній Німеччині від Інтернет-залежності страждає близько 2 мільйонів чоловік.

"У Інтернеті вони грають, базікають, фліртують, роблять покупки і працюють, і людям стає все важчим відвернутися від дисплея", – говорить Тео Вессель, розділ берлінського Союзу допомоги залежним. Для багатьох молодих німців практично все життя проходить онлайн.

Для профілактики RSI-синдрома і Інтернет-залежності лікарі радять хоч би раз на годину розминати руки, вчиться контролювати себе, а також не проводити весь свій вільний час перед екраном монітора.

"Нерідко все починається з яскраво вираженого переживання після відвідин Інтернету, які супроводжуються відчуттям радості, підйому настрою і власної значущості. Наприклад, сексуальне збудження під час перебування на порносайті, гострі відчуття ризику і успіху після виграшу в Інтернет-казино і так далі. Цей стан запам'ятовується надовго, і поступово формується ритм діяльності в Інтернеті, що приносить відчуття комфорту. Чим більше стресів і важковирішуваних ситуацій в житті, тим більше тягне у віртуальний світ, де ці проблеми відсутні. Поступово виходи в Інтернет стають все більш частими, думки про приємні переживання під час сеансів починають домінувати в свідомості", – повідомляють психологи.

Важливу роль в розвитку зіграв і мобільний телефон. Наприклад, медики відзначають, що якщо людина не розлучається з телефоном ні на секунду, то це вже тривожний симптом.

Опити свідчать, що всупереч шкідливим наслідкам Інтернет-залежності, приблизно 54% хворих не хочуть зменшити час, що проводиться в онлайн. Частину з них рахують себе що остаточно "підсіли" на Інтернеті і нездібними кинути цю звичку.

Інші 46% зробили декілька безуспішних спроб позбавитися від залежності. Зазвичай в цих випадках застосовувалося обмеження самих себе деяким тимчасовим лімітом, але ці люди були не в змозі дотримувати встановлені для себе обмеження. Після чого наступали спроби взагалі відключитися від Інтернету, викинути модем або ж взагалі демонтувати комп'ютер захистити себе від використання Мережі.

На жаль, майже всі через деякий час усвідомлювали, що не можуть жити без Інтернету довгий час, подібно до курців, у яких виникає потреба в цигарці через деякий проміжок часу. Вони відновлювали підключення до Мережі, купували новий модем і збирали назад комп'ютер, щоб знову годинами просиджувати в Інтернеті.

джререло: http://netua.org.ua/news/2008-07-20-234

Соломія Федушко - 6-2-2011 у 13:35

Як розпізнати комп'ютерну та інтернет-залежність?

Рост - 6-2-2011 у 15:06

А від чого ми не залежні? Від повітря, від даху над головою, від їжі, від наявності чистої води...
Тому говорити напевно слід не про залежність, як таку, а про вплив явища на нашу психіку. Якщо вплив позитивний, розвиваючий, то нічого поганого в залежності нема. Наприклад, талановитий художник залежний від потреби малювати. Заборони йому це - в нього проявляться усі клінічні ознаки залежності: депресія, чи агресія, втрата смислу життя...
Якщо ж вплив віртуального спілкування руйнуючий, деградаційний... Ви помітили, що якоїсь особливої різниці між інтернет- та будь-якою іншою залежністю нема? Яка різниця, як перемивати комусь кістки, по телефону/в реальній зустрічі, чи в чаті? Це однаково деградаційний процес.
Єдине, що є специфічним, що мені так на ходу прийшло в голову, це якщо внаслідок інтернет-спілкування в людини відбувається роздвоєння особистості, тобто вона несвідомо поведінково різна в віртуальному спілкуванні, і в реальному - це вже патологія, при чому саме інтернет-патологія.
Ну і ілюзія вседозволеності (для необізнаних в достатній мірі з технологією передачі даних в інтернеті користувачів).

Андрій Пелещишин - 6-2-2011 у 15:16

Інший цікавий аспект. Рост правий, що
Цитата:
А від чого ми не залежні? Від повітря, від даху над головою, від їжі, від наявності чистої води...

Але ці залежності нам щось дають: життя, силу, затишок, захист від погоди..
У випадку з Інтернетом мабуть важливо також для себе усвідомлювати, що ж дає мережа взамін залежності?
Якщо це можливість спілкування з близькими, особливо які десь далеко, чи можливість заробітку, інструмент наукових досліджень, джерело корисної інформації - це одне. Якщо ж просто вбивання часу - це зовсім інше.
При грамотному використанні інтернет насправді економить купу часу. Читати новини на сайті швидше ніж дивитися по ТВ, дивитися скачений фільм краще ніж по ТБ, бо він без реклами і т.п. Це тільки найпростіші речі, зрозуміло, що спектр виграшів значно більший. Головне їх усвідомлювати і свідомо прагнути.

Рост - 6-2-2011 у 17:08

Тоді узагальнимо так. Якщо віртуальне життя заміщає реальне, а не доповнює його, це і є ознакою інтернет-залежності, як патології.
Ех, тут така тонка грань...
Той же лікар, який шукає, як подолати якусь хворобу, і це заняття є усім сенсом його життя, зранку до ночі в лабораторії, весь його світ - це якісь хвороботворні бактерії, чи віруси. Залежність? Та залежність.
Значить виходить, що хворобливість залежності залежить, перепрошую за тавтологію, від мети. Тобто, як я казав вище - якщо залежність є розвиваючою по відношенню до людини, це не патологія, а якщо вона деструктивна, деградаційна - це вже можна напевно розглядати як залежність-хворобу.