Андрій Пелещишин - 6-8-2008 у 18:27
Потрапив мені до рук журнал "Науковий світ", свіжий номер (серпень 2008).
Цікавий журнал 
Видавець ВАК України. Основні споживачі - напевно дисертанти, чиї оголошення
публікують у цьому журналі.
Але я не про це. А про зміст публікацій.
У принципі, я спокійно ставлюся до "альтернативних" наукових напрямів, які не
зовсім вписуються (або зовсім не вписуються) у традиційне формальне наукове поле.
Проте від видання ВАК України я би очікував таки більш офіційного погляду на
науку і менше "альтернативи".
Лише в цьому номері (окрім інших) є публікації про:
- від'ємну кривизну простору і як через якісь дирки в просторі до нас заливається
матерія з іншого всесвіту (автор - кандидат геологічних наук);
- дуже глубока стаття про те, що ряд древніх топонімів (зокрема, Рось, Фастів,
Козятин, Сатанів і тд) походять від слів сучасної англійської (!) мови (буквально -
Фастів - це від fast і town). Автори - студент-лінгвіст та кандидат хімічних наук;
- стаття про торсіонні (?) поля та психомедичну методику, що дозволяє відрощувати
втрачені частини тіла та здобути безсмертя. Тут автор - професор, медик;
- стаття про левітацію. Я правда, до кінця її не зрозумів. Чи можна літати чи не
можна - з статті не ясно. Не чітко написано.
- аналітичний матеріал про шкоду реклами. Ну це більш-менш нормальний матеріал,
хоч і без особливої новизни, але прикололо оформлення списку літератури. "При
написанні статті було використано Інтернет-ресурси"
Я поясню свою думку. Я не є науковим "снобом" і не вважаю, що не можна писати речей,
що виходять за межі усталених у науці рамок. Зрештою, інакше і поступу би не було.
Абсолютно нічого не маю проти авторів. Розумні люди написали цікаві статті.
Я про інше. Про стиль. ВАК як установа є символом буквоїдства та офіціозу. То
навіщо давати суспільству такий взірець, який не проходить через ваші канони? Раз
уже дисертанти скупляють тираж, то нехай вони читали би "правильні" статті - з
оформленням суворо до вимог ВАКУ, з належною структурою, з гарно і правильно
оформленим списком літератури з тематикою у рамках пріоритетних напрямів
розвитку науки та техніки України.
У такому разі можна було би повчитися правильно оформляти статті, правильно
стилістично викладати матеріал, можна було би підглянути якісь маленькі
технологічні таємниці з оформлення та підготовки статті. Хоч якась користь би
була.
А так - якось воно дивно.
Остап Шумин - 7-8-2008 у 10:07
Всі "нормальні" українські вчені вже давно працюють за кордоном, залишились лише
"фантазьори" 
Будемо сподіватись, що
українці стануть першою безсмертною нацією яка володіє таємницею левітації 
Надія Баловсяк - 7-8-2008 у 10:49
ну так усьо очевидно
за нормальний паперовий контент треба платити журналістам
а не навпаки -- як в наукових виданнях -- автори платять за публікацію
от воно й друкують тих хто радий і щасливий що їх в принципі друкують
бачила я той "світ". сумніваюся що у них є бабки на гонорари
два дідуганчики які живуть з аспірантських грошей за об"яви
ринок в чистому виді.
Андрій Пелещишин - 7-8-2008 у 11:00
Та не зовсім так. Більшість наукових видань обходяться без участі журналістів.
У журналу ВАК України є достатньо можливостей зробити його настільки престижним,
наскільки це тільки може бути, принаймні з точки зору науковців та процесу
захисту.
І стояли би черги професорів і кандидатів, бажаючих опублікуватися з ідеально
підготовленими статтями. Такі черги, до речі, стоять у деякі академічні видання з
дуже суворими вимогами.
Надія Баловсяк - 7-8-2008 у 11:15
угу
тільки є суттєва різниця,яку ви, перепрошую пане Докторе, не можете побачити по
одній причині -- бо ви публікувалися лише у виданнях одного типу
паперове видання є комерційна штука -- яка цікава певній цільовій аудиторії
якщо це дуже велика ЦА -- журнал може бути не дуже дорогим (= Кореспондент
наприклад). або ЦА менша, але готова платити великі гроші -- ціна збільшується
таким чином щоб журнал був прибутковим але ЦА готова була платити гроші
власне закриття Новинаря -- це ціна не окуповувала журнал. тобто або він не
достукався до своєї ЦА або ціна вибрана не оптимально
з науковими виданнями те саме.якщо воно таке супер престижне і т.д. -- то най воно
вартує 100 грн але науковець його купить бо воно супер престижне і потрібне йому
для наукових досліджень
АЛЕ
наукові супер престижні видання не платять гонорари авторам -- а автори платять за
публікації (це в принципі нонсенс, людина віддає контент, ідеї і платить за це
бабки, ги). навіть у супер престижих треба платити. але там черги бо вони престижні
і там є штампик ВАКа. а ну і ціна вища. сам цей факт зводить на нівець всю
престижність видання
от і усьо
пане Пелещишине, я публікувалась і в наукових, і в комерційних. тому я можу
достатньо компететно судити з цього приводу.
Dmy - 7-8-2008 у 14:14
Річ у тім, що "Науковий світ" не є науковим журналом, як це не дивно. Це - журнал
науково-популярний та ще і ревю, тобто оглядовий (звісно, чимало наукових журналов
мають у назві слово "ревю", проте по суті оглядами не є, але це - проблеми
термінології). Головне, що він саме науково-популярний і до переліку ВАК не
входить і якихось там вимог може не дотримуватись.
Але справді якийсь кентавр: гранично офіційна вкладка і "наука и жизнь" навколо її.
То всьо майже ніхто не читає і,гадаю, майже ніхто не пише: ні за гроші, ні з доплатою
- беруть і передруковують, куди дотягнуться. А може, просять якихось знайомих - ті й
зливають якісь фантазії. Влітку проблеми з "окультурюванням" робочих площ
особливо актуальні, бо об'яв друкується менше за решту року.
Фігня це все. Випускали би додаток до Бюлетня ВАК - було би зрозуміліше і дешевше.
Звісно, всі розмисли в цій гілці на тему "пресижно - не престижно, комерційно - не
комерційно, за гроші чи по любові" до справи не мають жодного стосунку.
Просто до слова, "штампик ВАКа" є на кількох сотнях періодичних видань. Навряд чи
всі вони такі уж престижні - про переважну їх більшість переважна більшість
населення (та й науковців теж) ніколи і не чула, а як чула, то ні за що не згадає
навіть назви.
Надія Баловсяк - 7-8-2008 у 14:28
у другому абзаці ви підтвердили мої тези про комерційність
"майже ніхто не пише: ні за гроші, ні з доплатою - беруть і передруковують, куди
дотягнуться. А може, просять якихось знайомих - ті й зливають якісь фантазії."
зібрати норпмальний колектив авторів треба вкласти гроші
я певна що якби ото наприклад Панові Доктору Пелещишину запропорнували
опублікувати свій погляд наприклад на тренди розвитку Мережі і запропонували
нормальний гонорар -- вийшло би кльово
а так -- всяку фігню публікують
Dmy - 7-8-2008 у 14:52
Я не знаю, які тези про комерційність я міг підтвердити, якщо "Науковий світ" і
комерційність - це 2 великих різниці.
Перед НС не стоять задачі: "збирати нормальний колектив", "публікувати, аби вийшло
кльово" та ще і гроші платити з якогось дива. Найшвидше, журнал фінансується з
бюджету, і ставляться перед ним якісь інші завдання (напр., виходити регулярно і в
повному обсязі). А ті, кому треба побачити свою об'яву, і так куплять, звичайно, якщо
установа з їхньою спецрадою його не передплачує.
Надія Баловсяк - 7-8-2008 у 18:58
ну так того там і другується всяка мура