Зимова експлуатація автомобіля

Підготовка.

Зима зі своїми перепадами температур, морозом, ожеледицею вимагає від автолюбителів цілої низки додаткових заходів щодо підготовки свого автомобіля.
Отже, ще восени, перед початком холодів потрібно провести техогляд автомобіля з метою усунення усіх несправностей. По-перше, це дозволить уникнути прикростей, не дуже приємно опинитися на морозі в полі без джерела тепла, тобто працюючого двигуна. По-друге це стосується безпечної їзди, якщо несправність елементів підвіски, гальм чи їх не ідеальна робота влітку при спокійній манері їзди може і не призвести до плачевних наслідків, то взимку дизбаланс гальмівних сил, несправність амортизаторів, незадовільна геометрія підвіски можуть стати причиною біди.
Отже, раз. Осінній огляд автомобіля, ремонт чи точне налаштування в разі потреби елементів підвіски, гальм, рульового управління. Профілактика двигуна – двигун із забрудненою паливною системою уже при -10 може відмовитись заводитись.
Два. Перевірка роботи системи опалення. Не хочеться ж замерзати, та й вікна повинні якісно обдуватись теплим повітрям, щоб не покриватися інієм, це вже стосується погіршення оглядовості, а отже безпеки. Сюди ж віднесу обігрів заднього скла.
Три. Дуже рекомендую добре змастити механізми дверних замків. Саме змастити, а не запшикати різними новомодними засобами, які діють протягом декількох днів, а потім знову доводиться пшикати. Хоча балончик з ефіром можна мати в загашнику, якщо в якийсь замок попаде вода і він таки замерзне. Також бажано регулярно змащувати силіконовою змазкою ужільнювачі дверей, щоб вони не примерзали до металу.
Чотири. Акумуляторна батарея. Якщо у вас старий акумулятор, який при плюсовій температурі ще давав собі раду, в мороз він може цілком розрядитися всього за ніч. 300-500 грн за гарантований ранішній пуск двигуна не така вже й велика плата. Можна також купити прикурювач – спеціальний комплект грубих дротів з „крокодилами” на кінцях, призначений для підключення електромережі автомобіля, в якого сів акумулятор до електромережі іншого автомобіля, для запуску двигуна першого. Так, на всяк випадок.
П’ять. Колеса. Є два основні типи шин – літні і зимові. Це зумовлено особливістю гуми – на морозі вона дубіє, втрачаючи свої еластичні властивості. Щоб цього не відбувалось, для виробництва зимових коліс використовують іншу гуму, з певними добавками, вона не дубіє, але зате при плюсовій температурі стає надто м’якою і машина значно гірше керується.
Принцип роботи зимових коліс. Їх протектор завжди значно грубший, ніж у літніх, щоб легше „греблося” на снігу, а також він порізаний на велику кількість частинок – ламелей. При гальмуванні чи рушанні ці частинки відхиляються в сторону, встаючи на ребро, чим зменшують площу опори колеса на землю, а отже збільшують тиск, що передається через колесо на землю. Це дозволяє колесу краще зачепитись за слизьку поверхню. В європі тільки такі колеса дозволені для дорожної експлуатації, але в північних країнах, і у нас теж можна ще ставити шиповані колеса. У них ефективність роботи на льоду чи добре вкатаному снігу ще вища. Але є і мінуси – часто дороги взимку очищені від снігу, а от на чистому асфальті, не кажучи уже про бруківку шиповка нешипованій гумі трохи уступає.
Приблизно при встановленні середньодобової температури +5 градусів за Цельсієм вважається оптимальним моментом для переходу на інший тип коліс: восени на зимові, ну і відповідно весною на літні. Є ще один тип коліс, який попадається на прилавках магазинів, так звані всесезонні. Але насправді це фактично літні гравійні колеса, тобто з більш вираженим малюнком протектора, який дозволяє при зимовій експлуатації краще, ніж при використанні літніх коліс почувати себе на снігу. Проте на льоду вони майже такі ж небезпечні, як і літні.
Шість. Бажано завчасно, до наступання морозів залити в бачок омиву скла так звану незамерзайку. І в мороз буває необхідно побризкати на скло, щоб змити з нього двірниками болото, що летить з-під коліс інших автомобілів.
Сім. Аксесуари. Дуже зручно, якщо у вас в багажнику лежатимуть щітка для змітання снігу і пластиковий скребок для здирання льоду. Останнім бажано користуватись не дуже часто, скло від нього хоч і дуже незначно, але таки царапається, але коли ви поспішаєте і нема часу чекати, поки розморозяться вікна від роботи пічки, то це єдиний ефективний спосіб позбутися намерзлого на вікнах льоду. Незле також мати рукавиці, той же лід зішкрабувати голіруч холодно, а нові шкіряні якось дуже вже швидко переходять в розряд не нових при такому використанні. Та й колесо на морозі поміняти теж...

Експлуатація.

Раз. Манера їзди. Якщо ви дозволяли собі влітку їздити динамічно, різко розганятися, гальмувати, швидко перестроюватись з однієї смуги руху в іншу, на зимовий період дуже рекомендую про це все забути. Основною вашою рисою має стати передбачення дорожної ситуації та готовність до будь-яких несподіванок. Навіть якщо всюди чистий асфальт, ніхто не дасть гарантії, що в місці, де виникне необхідність раптово загальмувати не виявиться ділянка льоду. Невеличка, але її буде достатньо, щоб сталася біда. Тому не поспішайте, додавайте до звиклого часу, необхідного для подолання звиклих відстаней зайвих 10-15 хвилин.
Два. Знання специфіки поведінки вашого автомобіля в різних дорожніх умовах. Взагалі, основна проблема взимку – це вчасно зупинитись. Тому чи знаєте ви відповіді на запитання: яка довжина гальмівного шляху вашого автомобіля на сухому асфальті? на снігу в мороз? на мокрому снігу? на вкатаному снігу? на бруківці? на льоду? Ніхто не дасть вам відповідей, крім вас самих. Зробіть експеримент – знайдіть підходящу ділянку і попрактикуйтесь – спробуйте зупиняти свій автомобіль на різному покритті, при гальмуванні з різних швидкостей.

Продовження.

Отже, коли ви напрактикуєтесь в гальмуванні, то неодмінно прийдете до висновку, що гальмівний шлях автомобіля суттєво зростає при блокуванні коліс, тобто, коли вони припиняють обертатися і починають ковзати. Тому допускати блокування не можна, ідеально - це утримувати колеса майже на межі.
Щоб уникнути цього блокування, виробники сучасних автомобілів оснащують їх антиблокувальними системами (ABS). Суть роботи цієї системи в тому, що комп'ютер в момент, що передує зупинці колеса трохи відпускає гальма, не дозволяючи йому заблокуватись. Тому якщо у вас саме такий автомобіль, вам можна просто тиснути на педаль, чекаючи, поки комп'ютер все зробить за вас. Але на практиці виявляється, що це все не панацея і машина часто зупиняється далі, ніж хотілось. Навіть є такий вислів - з АБС автомобіль завжди зупиниться на метр далі, ніж ви планували. Тому залишайте собі "в умі" цей метр.
Якщо ж у вас автомобіль без АБС, вам доведеться власною ногою імітувати роботу цієї системи - натискаючи на педаль такими частими ударами. Не слід лупити зі всієї сили, потрібне відчуття. Тому тренуватись іще раз тренуватись. А коли ви досягнете в цьому майстерності, то ваш автомобіль часто буде зупинятись навіть ефективніше, ніж з комп'ютерним АБС.

Ну, гальма гальмами, але є ще один, основний спосіб гальмування - двигуном. Як в анекдоті:
- Як правильно гальмувати двигуном?
- Одразу розпочати гальмувати двигуном неможливо - спершу гальмується бампером, потім радіатором, а вже тоді двигуном
Ну, жарти жартами, але гальмування двигуном як влітку, так і взимку повинне бути основним видом гальмування. Влітку - тому що разом з використанням гальмівної системи це зменшує гальмівний шлях, а також дозволяє менше негрівати гальмівні механізми, зберігаючи їх для імовірних критичних маневрів. Наприклад, спуск з гори. Дуже часто я бачу, як, котячись з гори, автомобілісти увесь шлях трохи притискують гальма (по стоп-сигналах видно). Колодки увесь цей час труться об диски чи барабани, нагріваючись. А від нагрівання ефективність гальм зменшується. І коли цим водіям несподівано доведеться різко загальмувати, можливо, що перегріті гальма не справляться зі своєю задачею.
Взимку гальмування двигуном взагалі по ефективності часто може суперничати з гальмівною системою, головне навчитися виконувати це гальмування правильно. Розглянемо на прикладі. Отже, ви під'їжджаєте до перехрестя, горить червоне світло, треба зупинятися. І слизько. Швидкість близько 60 км/год, увімкнута третя передача. Спершу ви просто скидаєте газ, не різко, плавно, взимку різкі рухи протипоказані. Двигун починає гальмувати автомобіль, але при наближенні швидкості до 40 км/год ефективнічсть сповільнення суттєво зменшується. Потрібно перейти на другу передачу. Але! Під колесами лід. Якщо ви увімкнете другу і відпустите зчеплення, як звикли робити на сухому асфальті, є велика імовірніть, що ведучі колеса заблокуються і двигун просто заглохне - це дуже зле. Щоб цього не сталося, ви, їдучи на третій передачі, натискаєте зчеплення, включаєте другу, але перед відпусканням зчеплення трохи додаєте газу. Тепер зчеплення можна плавно відпускати, і як тільки почуєте, що момент від двигуна почав передаватися на колеса, тобто, автомобіль ніби збирається уже починати розганятися, тоді довіпускаєте зчеплення, одночасно плавно відпускаючи педаль газу. Знову почнеться гальмування двигуном уже до швидкості 20 км/год, після чого можна просто догальмувати гальмами, а можна перейти ще й на першу передачу таким самим чином.
Зрозуміло, що без практики ці маневри краще не застосовувати, а то заплутаєтесь і ще буде біда. Але коли це все освоїте, ефективність вашого сповільнення зросте.

Продовження 2.

Три. Привід. Якщо влітку тип приводу вашого автомобіля не відіграє такого значення на керованості, то взимку все дуже навпаки
Типи приводів бувають наступні. Старий як світ класичний, тобто задній привід. Ведучі колеса в автомобіля задні. Наступний - передній привід. Ведучі колеса передні. Ну і повний привід, тобто ведучі в автомобілі усі наявні колеса, крім запаски. Хоча не все тут так просто, з повним приводом. Фактично, механічний повний привід мають всього декілька позадорожників: нісан патрол, міцубісі пажеро, усі лендровери, ще може декілька іномарок, ну і російські УАЗ та Нива. Усі решта жипів та інших автомобілів, заявлених як повнопривідні насправді є такими не до кінця. У них передача моменту між осями здійснюється або через механічну віскомуфту, або з допомогою складних комп'ютеризованих систем. Суть цих штучок така, що є один основний ведучий міст, наприклад, передній, а задні колеса підключаються автоматично, коли передні починають проковзувати. Ну і так далі, надмірно вдаватися в технічні дебрі не буду, скажу лише, що це специфічні в управлінні машини, тому що їздячи на них, ніколи точно не можеш для себе відповісти, в даний конкретний момент на якому приводі ти їдеш. І, відповідно, не можеш спрогнозувати, як машина себе поведе в тій чи іншій ситуації. Це одна з причин, чому по кюветах валяється стільки різних кукурузерів.

Тепер ближче до діла. в умовах зимового водіння знати специфіку поведінки приводу, яким оснащений ваш автомобіль просто необхідно. Тому що вони проявляють себе по-різному.

Задній (класичний) привід.
Рушання. При передозі газу і проковзуванні ведучих коліс задню вісь автомобіля почне зносити в сторону. Ну, тут все просто, газувати менше треба
Підйом на гору. Ось тут прикро - коли колеса зірвуться в пробуксовку (уже згаданий передоз газу чи просто вискочили на лід), зад знову знесе в бік, і якщо педаль акселератора не відпустити вчасно, може і розвернути.
Поворот. Задній привід страдає надмірним повертанням. Тобто, автомобіль стремиться повернути на більший градус, ніж вам потрібно. Приклад: при повороті праворуч зад автомобіля, якщо колеса почнуть пробуксовувати, знесе ліворуч, автомобіль буде повертати сильніше, ніж потрібно для проходження повороту. Вихід із ситуації - скинути газ і повернути кермо в бік заносу, тобто задню вісь знесло вліво, отже кермо теж ліворуч. Але як тільки задня вісь припинила зноситись, кермо потрібно почати вертати назад, щоб не викликати заносу в протилежний бік. Ну і в поворотах на задньому приводу не газуйте.

Передній привід.
При рушанні, коли передозувати газ, зносити вбік почне передню вісь. Теж лікується відпусканням газу.
Передній привід страждає недоповертанням. При входженні в поворот, та й при проходженні повороту передньопривідний автомобіль постійно намагатиметься поїхати прямо. Тому для цього типу автомобілів дуже важливим є правильний вибір швидкості входу в поворот. Якщо передні колеса автомобіля при вході почали проковзувати і замість повертати, автомобіль їде прямо, - ви помилились, вибравши надто високу швидкість. Це складна ситуація. Вийти з неї можна єдиним чином - скинути газ, щоб автомобіль "клюнув носом", а тоді одразу, поки передня вісь завдяки інерції завантажилась, тиск передніх коліс на дорогу збільшився, додати газу, тримаючи колеса в тому напрямку, в якому потрібно їхати. Це може допомогти автомобілю "зловити дорогу". Але якщо швидкість надто висока, то залишається лише вибрати найменш болісну точку приземлення
Якщо ж автомобіль в поворот увійшов, тримайте його на стабільному газі, а при виході з повороту газу можна прибавити - це добавить автомобілю стійкості. Отже пам'ятайте, завжди в передньопривідному автомобілі автомобілі в повороті при передозі газу передню вісь буде зносити назовні.
Взагалі, слід пам'ятати, якщо задньопривідний автомобіль рятує скидання газу, то передньопривідний автомобіль витягується з труднощів завжди навпаки - натискуванням на газ - це неприродньо для людини, ці навички потрібно тренувати свідомо. Але якщо ви хочете безпечно їздити на своєму автомобілі - тренуйте їх.
Ще один момент при їзді на передньому приводі, що трапляється значно рідше, ніж в задньопривідних - занос задньої осі в повороті. Але буває. Так от, тут вихід знову ж тільки один - руль в бік заносу (якщо зад вліво, кермо теж вліво), і газу, газу! Але як тільки занос припинився, одразу вертайте кермо в прямолінійне положення, вірніше, спрямовуйте колеса туди, куди вони повинні тягнути автомобіль. Якщо ви запізнитесь і затримаєте передні колеса надмірно повернувши їх в бік заносу, почнеться занос в протилежний бік, при чому він буде більшим, нуж перший. Ще раз порядок дій. Нехай занесло задню вісь в повороті (найчастіше - при виході з повороту) ліворуч, тоді кермо одразу теж ліворуч і по газах. Далі, як тільки корму перестало заносити, значить зараз вона почне вертатися назад, отже одразу, з випередженням руль теж назад, в прямолінійне положення, і все це не відпускаючи педаль газу.
А взагалі передньопривідні автомобілі - мною найбільш любимі. Вони найкерованіші і найбезпечніші. Якщо вміти на них їздити, звісно

Повний привід.
Повнопривідний автомобіль увібрав в себе все хороше і погане з обох приводів - переднього і заднього. При вході в поворот такий автомобіль поводить себе як передньопривідний, з недоповертанням, тобто, намагаючись замість повертати, поїхати прямо, а при виході з повороту як задньопривідний, з надмірним повертанням. Тому їздити на повному приводі непідготовленим людям реально небезпечно, воно може так крутанути - очима кліпнути не встигнете.
Хоча для їзди по бездоріжжю конкурентів в повного привода немає, звісно. Та й по звичайних дорогах на ньому добре їздити, якщо, знову ж, вміти це робити.

Далі буде...