Форум Рідного Міста

проект "Наше Різдво" у ЛЬВОВІ

Odarka - 17-12-2008 у 17:16

Щиро запрошуємо на фестиваль «Наше Різдво»

Концерти фестивалю відбудуться у Львівській обласні філармонії:


7 січня 2009 року о 17-00 та 20-00
та
8 січня 2009 року о 17-00 та 20-00



«Наше Різдво» подарує можливість послухати колядки та різдвяні пісні в сучасній інтерпретації справжніх митців та відновити у серцях відчуття родинного, глибоко релігійного свята.

На фестивалі можна буде послухати яскраву різдвяну коляду у виконанні улюблених колядників України:

Тараса Чубая та гурту «Плач Єремії»
Вокальної формації «Піккардійська Терція»
Львівської Державної хорової капели «Дударик» (малий склад)
Академічного камерного оркестру «Віртуози Львова»
Гурту «Дивні»

http://nasherizdvo.com/release/

Юрій Сєров - 25-12-2008 у 16:10

:(
Було б воно 10-11...

Odarka - 28-12-2008 у 12:46

Ну, сорі:))
7-8 також непогано:)))

Доречі, Костик Москалець спеціально до цього концерту написав колядку, яку виконає "Плач Єремії" - буде прем'єра:)

Nazar - 28-12-2008 у 12:55

По - порядку:
Наперед щиро, радісно та сердечно вітаю з Олексою!
далі: криза-кризою, та є речі, які в переліку цінностей себе вже давно утвердили та зафіксували свою сакральну невідворотність, та, можна сказати, стали невід'ємним традиційним різдвяним атрибутом, тому обов'язково підемо!
третє: а чо в філармонії?

Odarka - 28-12-2008 у 21:01

Опера - шалено дорога
Заньковецької - мають свої вистави

Залишилася філармонія:)

Дякую за привітання:))

Юрій Сєров - 28-12-2008 у 23:31

Цитата:
7-8 також непогано:)))

Це не те що непогано, це чудово. Але мені не виходить! :(

Odarka - 7-1-2009 у 12:52

Не забудьте прийти на концерт:))

Nazar - 7-1-2009 у 22:44

Прийдемо, прийдемо:)
Просто в нас гастролі вертепу, і раніше, аніж 8-го на 20:00 не виходить:)

Nazar - 9-1-2009 у 12:02

На Сумно.Ком вже з'явилась стаття про проект Божени Городницької.
Від себе дещо скопіюю, з чим погоджуюсь, бо, як я зрозумів, ми з автором тексту були на різних виступах, і останній, на якому був я був найвдалішим:)

Як на Різдво від дверей до дверей ходять колядники з колядою, так на хату зіркових колядок перетворилася Львівська філармонія, куди впродовж двох днів (7 і 8 січня) сходилися львів’яни аби разом із гуртом «Дивні», малим складом Львівської державної хорової капели «Дударик», вокальною формацією «Піккардійська терція», Академічним камерним оркестром «Віртуози Львова» та музичним продюсером проекту Тарасом Чубаєм із гуртом «Плач Єремії» спільно колядувати та музично святкувати «Наше Різдво». Фестиваль із такою назвою, що минулого року гучно стартував у Києві цьогоріч приїхав до Львова. Щоправда у значно скромнішому масштабі. Зрештою, це ж зрозуміло, навіть у Різдво кризу ніхто не відміняв. За словами Тараса Чубая, власне з причин економічної кризи не відбулася київська версія концерту – влада не підтримала фінансово. А от «спонсорами» львівських концертів, можливо і комерційно не надто успішних, стали самі глядачі, про що неодноразово під час виступу згадував і дякував Чубай. Розпочали двогодинне дійство з… прохання вимкнути телефони і заборони знімати. Журналістам дозволили фотографувати лише перші 15 хвилин, впродовж яких колядою вітали гостей фестивалю капела «Дударик», а згодом і гурт «Дивні». А коли ліміт фотографування закінчився попід сценою туди сюди почали ганяти строгі наглядачі, які радше викликали сміх аніж страх. Сцену для фестування «Наше Різдво» вибрало не найкращу. Зал трохи «глухий» як на філармонію, а сцена – як екран у кінотеатрі – на висоті понад метр. Тож треба було трохи голову догори задирати. Проте з перших рядів і так було видно виконавців тільки по пузо або його відсутність. Та жодні організаційні, технічні та фінансові справи не здмогли знищити Різдвяної атмосфери радості ні на сцені, ні у залі… Таке щире щастя на обличчях «Піккардійців» я не бачила вже давно. Хлопці, які виконали народні коляди та пісні із власного репертуару, просто світилися. Глядачі не могли не відчути цього позитиву у віддачі музикантів і просто відпустити зі сцени. Повернули оплесками. Хоч на одну коляду, та все ж… Львівська державна чоловіча хорова капела «Дударик», а саме її малий склад, підготували для святкового сезону та «Нашого Різдва» спеціальну програму – колядки у аранжуванні львівських композиторів, а зокрема Романа Цися, Степана Стельмащука, Богдани Фроляк… Родзинкою стала коляда на слова Григорія Сковороди, яку «Дударик» виконав спільно із бандуристом Ярославом Криськом. Нарешті на сцені з’явився Тарас Чубай та гурт «Плач Єремії». Розпочали виступ із частини поеми «Світло та сповідь».
Тарас заграв мабуть найсамобутніший фрагмент поеми "Пречисті голоси в довгих коридорах" - в мене аж дрижаки пішли... Фрагмент закінчився і в залі запанувала тиша... яку почали ледь розбавляти поодинокі несміливі аплодисменти, які з нарощенням почали розколиховуватись до максимуму.
А далі були «Із янголом на плечі» на слова Івана Малковича та прем’єра… «Буквально кілька днів тому зробили нову композиція, коляду, автором якої є геніальний Кость Москалець, для тих хто не знає, він є також автором нашого хіта «Вона»… Але і геніальні люди теж бувають часом матолками, тож Кость троха зіпсував нам прем’єру, бо напередодні вивісив в інтернеті демо версію пісні, яку я йому надіслав, - жартівливо жалівся публіці Чубай. – Тож маю надію, що всі порядні люди не рилися в неті, а терли мак і прем’єра вдасться». І вдалося! Хоча, я не побачив нічого поганого в тому, що в залі багато хто знав вже слова цієї колядки:)
Потім були слова "Не припусти Господи до такого спуститись" і запущена фонова "комп'ютерна" мінусовка-підкладка під "Спи Ісусе, спи":) Якщо не брати свіженького "Вифлеєму", то це моя найулюбленіша колядка, яка дуже вдалась на цьому виступі.
Був і "Миколай бородатий ", і "Нині рождество" із згадуваннями про бабцю, одним словом, все, як і має бути на "Нашому Різдві".
На остаток співали "спонсори", тобто прості глядачі разом зі всіма учасниками "Нова радість стала". Співали як "Многую літу" - стоячки, весь зал встав і затягнув. Мені згадалась телетрансляція минулорічного київського (отого дуже грандіозного та баблового) "Нашого Різдва", де всі також стояли під "Нову радість", та лише стояли, мало хто відкривав рота - а тут співав весь зал - файна ідея.

п.с. Приєднав фотку, як протест від заборони фотографувати, бо сцена хоч і була вбого оформлена декоративно, зате була прикрашена отим, живим і невід'ємним, заради чого і прийшлося, що і запам'яталося!

п.п.с. Надольського треба по центру садити, бо з передніх рядів його не видно - а він сам є найвиразнішою прикрасою.