Форум Рідного Міста

Новий порядок присудження звання доцента і професора

Андрій Пелещишин - 15-1-2009 у 18:03

Рішенням кабінету міністрів вступив у дію новий порядок присудження звання доцента і професора.
Зі самим порядком ще детально не ознайомився. Але що точно - то сильно піднімають планку.
Для професора ніби тепер вимагається 5 років після захисту докторської, 3 захищені кандидати наук, підручник з грифом МОНУ.
Раніше для доктора до професора вистачало 2 роки, 1 кандидата (можна було і без нього) і підручник з грифом МОНУ.

Що цікаво і дивно, що для працівників структур НАН України планка не піднялася.

Dmy - 15-1-2009 у 22:30

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Андрій Пелещишин
Рішенням кабінету міністрів вступив у дію новий порядок присудження звання доцента і професора.
Зі самим порядком ще детально не ознайомився. Але що точно - то сильно піднімають планку.
Для професора ніби тепер вимагається 5 років після захисту докторської, 3 захищені кандидати наук, підручник з грифом МОНУ.
Раніше для доктора до професора вистачало 2 роки, 1 кандидата (можна було і без нього) і підручник з грифом МОНУ
Хто це у вас там регулярно страшилки розповідає: спочатку 100 ВАКовських праць для докторської, тепер 5 років після доктора для профессора?

Цитуючи постанову Порядок присвоєння вченого звання професора і доцента (якщо не відкриється напряму (у мене таке було), то можна: Останні надходження, № 122), маємо:
"стаж педагогічної роботи ... не менш як рік після присудження наукового ступеня доктора наук хоча і не менш як п’ять років "після присвоєння вченого звання доцента або старшого наукового співробітника".
Цитата:
Що цікаво і дивно, що для працівників структур НАН України планка не піднялася
Я не побачив особливих відмінностей, хіба що прописування небхідних посад для педагогів і небхідних установ для науковців. І ще у педагогів потібен окремий 5-річний педагогічний стаж, а не педагогічний/науковий на вибір. Але ці умови зрозумілі й, начебто, були і раніше.
А так:
той самий рік після доктора,
10 років наукової чи науково-педагогічної роботи всього і 5 - після снс чи доцента,
3 кандидати,
10 праць після докторської серед яких 1 підручник (або монографія - ось де послаблення для працівників НАН! :)) (Виконання останнього пункту як для тих, так і для тих можливе за співучасті).

Андрій Пелещишин - 15-1-2009 у 23:16

Цитата:
Хто це у вас там регулярно страшилки розповідає: спочатку 100 ВАКовських праць для докторської, тепер 5 років після доктора для профессора?

Та є тут трохи "інформаторів". Дякую за уточнення.
:)

Ярема П. - 16-1-2009 у 19:18

Я б сказав дуже строгі вимоги.

Андрій Пелещишин - 16-1-2009 у 21:36

Вчора був, сьогодні вже не можу знайти цього нового порядку в потоці новин :( Кабмінівський портал, однако..

Dmy - 17-1-2009 у 00:05

Воно поступово зсувається донизу: вчора було 122-й, сьогодні - 140-й. Кабмін працює, аж пихтить, "контора пише"


ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів
України
від 27 грудня 2008 р. № 1149

ПОРЯДОК
присвоєння вченого звання професора і доцента

1. Цей Порядок визначає вимоги до присвоєння вченого звання професора і доцента.

2. Вчене звання професора і доцента присвоюється МОН.
Для розгляду атестаційних справ наукових і науково-педагогічних працівників у МОН утворюється атестаційна колегія.
Головою атестаційної колегії є Міністр освіти і науки.
Склад атестаційної колегії та положення про неї затверджує Міністр освіти і науки.

3. Вчене звання професора присвоюється на основі рішення вченої ради вищого навчального закладу III—IV рівня акредитації або закладу післядипломної освіти III—IV рівня акредитації, наукової установи.
Вчене звання доцента присвоюється на основі рішення вченої ради вищого навчального закладу III—IV рівня акредитації або закладу післядипломної освіти III—IV рівня акредитації.

4. Рішення вченої ради щодо присвоєння вченого звання професора і доцента приймається таємним голосуванням.
Засідання вченої ради вважається правоможним, якщо на ньому присутні не менш як дві третини її членів.
Рішення вченої ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як три четверті членів ради, присутніх на засіданні.

5. Науковим, науково-педагогічним працівникам, які працюють у двох або більше вищих навчальних закладах, наукових установах, вчене звання професора і доцента присвоюється на підставі рішення вченої ради вищого навчального закладу III—IV рівня акредитації або закладу післядипломної освіти III—IV рівня акредитації, наукової установи за основним місцем роботи.

6. Строк розгляду атестаційних справ у МОН не повинен перевищувати шести місяців. Зазначений строк може бути продовжений до одного року в разі, коли:
атестаційні справи повертаються до навчальних закладів III—IV рівня акредитації, закладів післядипломної освіти III—IV рівня акредитації та наукових установ для доопрацювання у зв’язку з виявленням у них недоліків в оформленні;
атестаційні справи науково-педагогічних працівників, які не мають відповідного наукового ступеня, надсилаються на зовнішню експертизу до науково-методичних комісій з напряму, за яким присвоюється вчене звання.
Про продовження строку розгляду атестаційних справ МОН повідомляє вищий навчальний заклад III—IV рівня акредитації, заклад післядипломної освіти III—IV рівня акредитації або наукову установу.

7. Форму та порядок оформлення атестаційних справ установлює МОН.

8. Документом, що засвідчує присвоєння вченого звання професора і доцента, є атестат, який виготовляється за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, і видається МОН.
Особам, які втратили атестат, видається дублікат з новим порядковим номером. У разі зміни особою прізвища (імені) атестат обміну не підлягає.
Порядок видачі атестатів, а також їх дублікатів визначає МОН.
В Україні визнаються дійсними атестати, видані атестаційними органами СРСР і Російської Федерації за результатами рішень вчених рад до 1 вересня 1992 року.

9. Вчене звання професора присвоюється працівникам вищих навчальних закладів III—IV рівня акредитації або закладів післядипломної освіти III—IV рівня акредитації:
1) яким присуджений науковий ступінь доктора наук;
2) які мають:
вчене звання доцента або старшого наукового співробітника;
стаж педагогічної роботи не менш як 10 років у зазначених закладах на посаді асистента, викладача, старшого викладача, доцента, професора, завідуючого (начальника) кафедрою, декана факультету (начальника факультету або його заступника з навчальної чи наукової роботи), проректора (заступника начальника вищого військового навчального закладу з навчальної чи наукової роботи), у тому числі останній календарний рік на одній кафедрі на посаді професора, завідуючого кафедрою (начальника факультету або його заступника з навчальної чи наукової роботи, начальника кафедри або його заступника) з оплатою праці не менш як 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати);
стаж педагогічної роботи на посаді професора, завідуючого кафедрою у вищих навчальних закладах III—IV рівня акредитації або закладах післядипломної освіти III—IV рівня акредитації не менш як п’ять років за умови наявності стажу наукової роботи не менш як 10 років;
стаж педагогічної роботи після присвоєння вченого звання доцента або старшого наукового співробітника не менш як п’ять років і не менш як рік після присудження наукового ступеня доктора наук;
наукові, навчально-методичні праці (підручники або навчальні посібники з грифом МОН) і не менш як 10 праць, опублікованих після захисту докторської дисертації у фахових наукових виданнях України чи провідних наукових виданнях інших держав;
3) які викладають навчальні дисципліни на високому науково-методичному рівні, що підтверджено висновком кафедри, рішенням науково-методичної комісії факультету (інституту) та вченої ради вищого навчального закладу;
4) які підготували не менш як три кандидати наук.

10. Вчене звання професора присвоюється працівникам наукових установ:
1) яким присуджений науковий ступінь доктора наук;
2) які працюють у наукових установах Національної академії наук, Академії медичних наук, Української академії аграрних наук, Академії педагогічних наук, Академії правових наук та Академії мистецтв, науково-дослідних інститутах і прирівняних до них організаціях на посаді завідуючого (начальника) науково-дослідним відділом (відділенням, сектором, лабораторією), головного наукового співробітника, провідного наукового співробітника, старшого наукового співробітника або директора, заступника директора, вченого секретаря;
3) які мають:
вчене звання старшого наукового співробітника або доцента;
стаж наукової та науково-педагогічної роботи не менш як 10 років (останній календарний рік на одній із зазначених посад);
стаж наукової та науково-педагогічної роботи не менш як п’ять років після отримання вченого звання старшого наукового співробітника або доцента і не менш як рік після присудження наукового ступеня доктора наук;
друковані наукові праці, у тому числі є авторами монографій (розділу монографій) або підручників (навчальних посібників) з грифом МОН;
не менш як 10 наукових праць, опублікованих після захисту докторської дисертації у фахових наукових виданнях України чи провідних наукових виданнях інших держав;
4) які підготували не менш як три кандидати наук.

11. Вчене звання професора може бути присвоєне працівникам вищих навчальних закладів III—IV рівня акредитації або закладів післядипломної освіти III—IV рівня акредитації, яким не присуджений науковий ступінь доктора наук, але:
1) які мають:
вчене звання доцента;
стаж педагогічної роботи не менш як 15 років у зазначених закладах на посаді асистента, викладача, старшого викладача, доцента, професора, завідуючого (начальника) кафедрою, декана факультету (начальника факультету або його заступника з навчальної чи наукової роботи), проректора (заступника начальника вищого військового навчального закладу з навчальної чи наукової роботи), у тому числі останній календарний рік на одній кафедрі на посаді професора, завідуючого кафедрою (начальника факультету або його заступника з навчальної чи наукової роботи, начальника кафедри або його заступника) з оплатою праці не менш як 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати);
стаж педагогічної роботи після отримання вченого звання доцента не менш як п’ять років;
2) які є авторами наукових і навчально-методичних праць, у тому числі авторами підручників або співавторами не менш як трьох підручників (навчальних посібників) з грифом МОН, видані протягом останніх 10 років, та мають не менш як 25 наукових праць, опублікованих у фахових наукових виданнях України чи провідних наукових виданнях інших держав;
3) які викладають навчальні дисципліни на високому науково-методичному рівні, що підтверджено висновком кафедри, рішенням науково-методичної комісії факультету (інституту) та вченої ради вищого навчального закладу;
4) підготували не менш як п’ять кандидатів наук.

12. Вчене звання професора присвоюється діячам культури і мистецтв та фахівцям фізичної культури і спорту:
1) які удостоєні відповідно почесного звання “Народний артист України”, “Народний художник України”, “Народний архітектор України”, “Заслужений діяч мистецтв України” та “Заслужений працівник фізичної культури і спорту України”;
2) які працюють у вищих навчальних закладах III—IV рівня акредитації або закладах післядипломної освіти III—IV рівня акредитації:
3) які мають:
вчене звання доцента;
стаж педагогічної роботи не менш як 10 років у зазначених закладах на посаді асистента, викладача, старшого викладача, доцента, професора, завідуючого кафедрою, декана факультету, проректора з навчальної чи наукової роботи, у тому числі останній календарний рік на одній кафедрі на посаді професора, завідуючого кафедрою з оплатою праці не менш як 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати);
стаж педагогічної роботи не менш як п’ять років після отримання вченого звання доцента і не менш як рік після удостоєння зазначеного почесного звання;
значні особисті творчі досягнення:
- у музичній сфері — масштабна концертна діяльність, фондові аудіо-, відеозаписи, наявність звання лауреата міжнародних конкурсів і фестивалів;
- в образотворчій, декоративно-прикладній, дизайнерській та реставраційній сфері — персональні виставки, видання каталогів, альбомів, буклетів;
- у театральній сфері, сфері кіно і телебачення — записи концертів, театральні постановки, фільми, інші творчі праці, що використовуються у педагогічній діяльності;
- у сфері фізичної культури і спорту — перемога та призові місця на Олімпійських іграх і чемпіонатах світу, Європи;
4) які викладають навчальні дисципліни на високому науково-методичному рівні, що підтверджено висновком кафедри, рішенням науково-методичної комісії факультету (інституту) та вченої ради вищого навчального закладу;
5) які особисто підготували не менш як п’ять фахівців вищої кваліфікації (лауреатів міжнародних та державних премій, конкурсів, виставок, оглядів, фестивалів, призерів Олімпійських ігор і чемпіонатів світу, Європи);
6) які є авторами навчально-методичних і наукових праць, опублікованих у фахових наукових виданнях України чи провідних наукових виданнях інших держав, підручників (навчальних посібників) з основного курсу або співавторами не менш як трьох підручників (навчальних посібників) з грифом МОН, виданих протягом останніх 10 років.

13. Вчене звання доцента присвоюється працівникам вищих навчальних закладів III—IV рівня акредитації або закладів післядипломної освіти III—IV рівня акредитації:
1) яким присуджений науковий ступінь кандидата (доктора) наук;
2) які мають:
стаж педагогічної роботи не менш як 5 років у зазначених закладах на посаді асистента, викладача, старшого викладача, доцента, професора, завідуючого (начальника) кафедрою, декана факультету (начальника факультету або його заступника з навчальної чи наукової роботи), проректора (заступника начальника вищого військового навчального закладу з навчальної чи наукової роботи), у тому числі останній календарний рік на одній кафедрі на посаді доцента, професора, завідуючого кафедрою (начальника факультету або його заступника з навчальної чи наукової роботи, начальника кафедри або його заступника) з оплатою праці не менш як 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати);
навчально-методичні праці, що використовуються в навчальному процесі, наукові праці, зокрема не менш як п’ять наукових праць після захисту кандидатської дисертації, опублікованих у фахових наукових виданнях України чи провідних наукових виданнях інших держав;
3) які є авторами (співавторами) підручників (навчальних посібників) з основного курсу з грифом МОН;
4) які викладають навчальні дисципліни на високому науково-методичному рівні, що підтверджено висновком кафедри, рішенням науково-методичної комісії факультету (інституту) та вченої ради вищого навчального закладу.

14. Вчене звання доцента присвоюється діячам культури і мистецтв та фахівцям фізичної культури і спорту:
1) які удостоєні відповідно почесного звання “Народний артист України”, “Народний художник України”, “Народний архітектор України”, “Заслужений діяч мистецтв України”, “Заслужений артист України”, “Заслужений художник України”, “Заслужений працівник культури України”, “Заслужений архітектор України”, “Заслужений працівник фізичної культури і спорту України”, а також спортивного звання “Заслужений тренер України”;
2) які працюють у вищих навчальних закладах III—IV рівня акредитації або закладах післядипломної освіти III—IV рівня акредитації;
3) які мають:
стаж педагогічної роботи не менш як п’ять років у зазначених закладах на посаді асистента, викладача, старшого викладача, доцента, завідуючого кафедрою, декана факультету, проректора, у тому числі останній календарний рік на одній кафедрі на посаді доцента, завідуючого кафедрою з оплатою праці не менш як 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати);
стаж роботи не менш як рік після удостоєння зазначеного почесного звання;
значні особисті творчі досягнення:
- у музичній сфері — масштабна концертна діяльність, фондові аудіо-, відеозаписи, наявність звання лауреата міжнародних конкурсів і фестивалів;
- в образотворчій, декоративно-прикладній, дизайнерській та реставраційній сфері — персональні виставки, видання каталогів, альбомів, буклетів;
- у театральній сфері, сфері кіно і телебачення — записи концертів, театральні постановки, фільми, інші творчі праці, що використовуються у педагогічній діяльності;
- у сфері фізичної культури і спорту — значні особисті досягнення у спорті та підготовка призерів міжнародних змагань;
навчально-методичні та наукові праці, у тому числі не менш як п’ять наукових праць, опублікованих за останні п’ять років у фахових наукових виданнях України чи провідних наукових виданнях інших держав, та навчальні посібники з грифом МОН.
4) які викладають навчальні дисципліни на високому науково-методичному рівні, що підтверджено висновком кафедри, рішенням науково-методичної комісії факультету (інституту) та вченої ради вищого навчального закладу;
5) які особисто підготували не менш як три фахівці вищої кваліфікації (лауреатів міжнародних або державних премій, конкурсів, виставок, оглядів, фестивалів, призерів міжнародних змагань).

15. Особам, для яких основним місцем роботи не є вищий навчальний заклад III—IV рівня акредитації або заклад післядипломної освіти III—IV рівня акредитації, вчене звання професора і доцента може бути присвоєно у разі їх роботи за сумісництвом з оплатою праці не менш як 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати) за умови їх відповідності вимогам, зазначеним у пунктах 9, 10 і 12—14 цього Порядку.

16. Атестаційні справи на присвоєння вченого звання професора і доцента відповідно до пунктів 11, 12 і 14 цього Порядку підлягають зовнішній експертизі науково-методичних комісій МОН.

17. Датою присвоєння вченого звання професора і доцента є наказ МОН, яким затверджується рішення атестаційної колегії.

18. Для наукових, науково-педагогічних працівників, яким вчене звання професора і доцента присвоєно у державах, з якими Україна не підписала Угоди про визнання вчених звань, у МОН проводиться переатестація за клопотанням вчених рад вищих навчальних закладів III—IV рівня акредитації або закладів післядипломної освіти III—IV рівня акредитації, наукових установ, в яких вони працюють. Перелік необхідних для цього документів, а також порядок їх розгляду визначає МОН.

19. Вчене звання професора і доцента може бути присвоєно іноземцям, залученим до педагогічної роботи у вищих навчальних закладах України III—IV рівня акредитації або закладах післядипломної освіти III—IV рівня акредитації, за умови наявності відповідних наукових ступенів, нострифікованих в Україні, та з дотриманням цього Порядку.

20. МОН може позбавити особу вченого звання професора і доцента на підставі клопотань вчених рад.
Рішення про порушення клопотання про позбавлення вченого звання професора і доцента приймає вчена рада на своєму засіданні таємним голосуванням.
Засідання ради вважається правоможним, якщо на ньому присутні не менш як дві третини її членів.
Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як три четверті членів ради, присутніх на засіданні.
Питання щодо обґрунтованості рішення про присвоєння вченого звання професора і доцента, яке було прийняте більш як 10 років тому, МОН не розглядає.

21. Особи, яких було позбавлено вченого звання професора і доцента, можуть бути поновлені в цих званнях МОН на підставі рішень вчених рад.

22. Порядок розгляду питань про позбавлення (поновлення) вченого звання професора і доцента, а також перелік необхідних для цього документів визначає МОН.

23. Апеляція на рішення вченої ради може бути подана МОН не пізніше ніж протягом двох місяців після прийняття відповідного рішення.
Рішення МОН щодо апеляції є остаточним.
Нове клопотання вченої ради про присвоєння вченого звання професора і доцента може бути порушене не раніше ніж через один рік після прийняття МОН рішення про відмову у присвоєнні вченого звання. Обов’язковою умовою повторного порушення клопотання повинно бути опублікування нових навчально-методичних і наукових праць.

Андрій Пелещишин - 17-1-2009 у 10:11

Мені стосовно доцента ось це не сподобалося:
Цитата:
3) які є авторами (співавторами) підручників (навчальних посібників) з основного курсу з грифом МОН;

Отримання грифу МОН досить нудна і багатоетапна бюрократична процедура. Та й не завжди претендент займається курсами, що це "основними" (не зовсім зрозуміло, що це таке).
Я наприклад, читав і читаю переважно спецкурси на магістратурі. І так було і коли я претендував на доцента.

Воно звичайно вирішувально (наприклад, через співавторство), але виглядає як бюрократична рогатка. Раніше можна було опертися на підручник або посібник з грифом навчального закладу.

Роман Голощук - 9-4-2009 у 07:24

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Андрій Пелещишин
Отримання грифу МОН досить нудна і багатоетапна бюрократична процедура...


Тепер стане ще складніше отримати гриф - уведено закрите рецензування рукописів для всіх без винятку підручників і підписувати гриф буде особисто міністр освіти.

Докладніше тут: http://www.zik.com.ua/ua/news/2009/04/08/176529

Андрій Пелещишин - 9-4-2009 у 08:13

Нехай тисяча доцентів в рік... Менше ніяк.. в день по 50 підручників.... 1 підручник - 12 хвилин.. = 10 астрономічних годин...
Невже доведеться створювати тему "А що, міністру освіти нема чим зайнятися?"

Андрій Пелещишин - 29-4-2009 у 22:04

http://www.mon.gov.ua/main.php?query=newstmp/2009_1/08_04/1
Цитата:
Протягом березня 2009 року до Міністерства освіти і науки для надання грифів від вищих навчальних закладів, видавництв та інших установ надійшов 151 рукопис.
....
Надано грифів 2
....

На доопрацювання відправлено 2 рукописи:
...

Ну що ж. При таких темпах присвоєння грифів звання доцента та професора стануть реліктовими в Україні.

Ярема П. - 30-4-2009 у 16:08

Ніколенко А.Г. "Translating Car Terminologi" - це що за фігня? Помилка на сайті міністерства чи в рукописі?

Роман Голощук - 27-6-2010 у 13:07

Кабінет Міністрів виключив з правил надання вченого звання доцента норму, відповідно до якої претендент на звання доцента повинен був надавати підручник за його авторства з грифом Міністерства освіти і науки. Про це на прес-конференції повідомив міністр освіти і науки Дмитро Табачник, передають «Українські новини».
За його словами, на засіданні 23 червня Кабмін затвердив нові правила надання вчених звань професора і доцента, якими внесений ряд змін в порядок надання цих звань, зокрема, вказані зміни.
Крім того, за словами Табачника, Кабмін зберіг вимоги щодо педагогічного стажу, підготовки кандидатів наук і розміщення наукових робіт в журналах для отримання звання професора.
На думку Табачника, нові правила дозволять відновити науковий потенціал вишів.
Він також виразив сумніви, що вони призведуть до збільшення кількості професорів і доцентів, повідомивши, що станом на даний момент у вишах працює 13 тис. професорів і 46 тис. доцентів.

Джерело: http://portal.lviv.ua/news/2010/06/25/151605.html

Юрій Сєров - 27-6-2010 у 21:58

Цікава новина, але не знайшов кінців, звідки вона з'явилася. На сайтах міністерства і уряду ніби немає.
Львівський портал відсилає на ПроУА, той далі на "Українські новини", де цієї новини я вже не знайшов. Хоча кому потрібна така "качка" також не зрозуміло.

Юрій Сєров - 19-10-2010 у 11:56

Оновлений (23.06.2010 р. ) порядок присвоєння вчених звань професора і доцента
http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KP081149.html