Форум Рідного Міста

Бюджет Львова – 2009: борг кожного львів’янина – тисяча гривень (c) Во...

dr.Trollin - 20-2-2009 у 18:00

Бондаренко Володимир
{ http://www.democracy.com.ua/ua/deputy/7313/ }
експерт з питань місцевого самоврядування,
керівник апарату депутатської фракції блоку Віталія Кличка Київської міської ради,
Громадський форум Львова





. Бюджет – головний фінансовий документ міста, по якому рік живе територіальна громада. Саме цей документ має визначати норми надходжень до бюджету (податки, місцеві збори, надходження від оренди та продажу земельних ділянок та майна тощо) та норми видатків на кожну з галузей міського господарства.
. За умови фінансово-економічної кризи, яка є тільки початком економічного циклу, будь-який бюджет має бути бездефіцитним: розмір доходів має дорівнювати розміру видатків. Адже в умовах кризи на дохідну частину бюджету вливає безліч факторів: рівень інфляції в країні, зайнятість населення, темпи росту економіки. Тож, недовиконати дохідну частину бюджету в умовах кризи, та й подальшого періоду економічного циклу – депресії, який характеризується нульовим або від’ємним зростанням економіки, дуже просто.
. Якщо говорити про бюджет міста Львова, то він є досить спірним та алогічним, кризовим та провальним, антисоціальним та прийнятим з нормами, які протирічать чинному законодавству.

Життя у борг.
. Алогічність, перш за все, полягає у дефіцитності бюджету. Дохідна частина менша від видаткової на майже 570 мільйонів гривень, що складає 31%. В умовах фінансово-економічної кризи це може призвести до провалу міського кошторису. Звичайно, виникає питання: якщо місто недовиконало минулий бюджет, то яким чином будуть знайдені ці 570 мільйонів гривень. Міська влада знайшла дуже просту відповідь – взяти позику. В умовах кризи, коли станом на грудень 2008 року рівень інфляції становив 22,3%, а отже інфляція є галопуючою та прихованою, отримати кредит під фіксовані відсотки майже не реально. Тож, кредит, взятий у іноземній валюті (за твердженням представника бюджетної комісії міськради А. Мисика – у євро) на виході, коли місту потрібно повертати борги може перетворитися із 600 мільйонів гривень у 1 мільярд або й більше. Це не рахуючи відсотки, а тільки зростання курсу іноземної валюти. Крім того, Львів на сьогодні має запозичення на рівні 136,6 мільйонів гривень. 2012 року місто і так має повернути 98,6 мільйонів гривень одним траншем. На сьогодні це майже 8% нинішнього міського бюджету. Якщо додати до цієї суми запропоновану керівництвом міста позику, то 2012 року місто повинно повертати борг загалом на 52,6% дохідної частини. Цікаво, яким має бути бюджет та що має бути критично недофінансованим, аби отак одразу витратити половину бюджет на повернення боргу.
. Втім, навіть такі дії можна було б пробачити, якби вони носили відверто соціальний характер. Якби кошти з позики пішли на збільшення соціальних виплат (зарплат, пенсій, стипендії, матеріальної допомоги), на покращення стану житлових будинків, дитсадків, шкіл тощо. На превеликий жаль, кошти позики будуть використані не на ці, безперечно, першочергові в умовах кризи заходи, а лише на підготовку до проведення Євро-2012 для забезпечення політичного майбутнього нинішній владі. Спеціальний фонд міського бюджету, сформований на 73,8% за рахунок позики, передбачає: будівництво нового стадіону за 381,45 мільйонів гривень. Загалом же видатки на Євро-2012 на 2009 рік заплановані у обсязі 584,4 мільйони гривень (кошти, отримані в позику плюс власні надходження). Тож, замість соціального захисту Львів обрав Євро-2012. Досить дивна позиція, яка нагадує один з анекдотів. Адже коли у сім’ї не вистачає коштів на хліб, дивно позичати кошти у сусідів, аби придбати золотий унітаз та потім водити до нього екскурсії в надії заробити. Мабуть, на думку мерії, стадіон та політичне майбутнє є важливішим від вчителів, медиків, дітей та пенсіонерів.
. Загалом, сьогодні кожен львів’янин, від новонародженого до пенсіонера, має на собі борг 1109 гривень. І цей борг доведеться скоро повертати.

Плани та перспективи.
. Не зважаючи на вельми оптимістичні заяви міських чиновників, дохідна частина міського бюджету навіть на перший погляд не виглядає так реалістично.
. Перш за все це стосується чинників, які впливають на економіку під час кризи: галопуюча прихована інфляція на рівні 22,3%, масове безробіття (станом на лютий 2009 – більше 300 000 безробітних), зменшення платоспроможності населення внаслідок зменшення рівня доходів. Саме ці чинники так і не знайшли відображення у міському бюджеті.
. Тільки за оптимістичними підрахунками, міська казна 2009 року не буде виконана за такими показниками, як податок з доходу фізичних осіб – підприємців, податок від продажу рухомого та нерухомого майна, податок на власність, плата за землю, оренда нежитлового фонду та малих архітектурних форм, надходження від розміщення зовнішньої реклами, надходження від продажу майна та земельних ділянок. Саме ці позиції найбільш вразливі під час фінансово-економічної кризи. Натомість, замість зменшення обсягу надходжень у порівнянні з 2008 роком, ці показники у бюджеті – 2009 алогічно збільшені.
. За підрахунками, місто цього року може недоотримати 231,4 мільйонів гривень, або ж 18,3% дохідної частини. Якщо ж врахувати 60 мільйонів гривень, які мають бути вилучені до Державного бюджету України, то фактично доходи громади є меншими від плану майже на чверть – 23%.
. Такий рівень недоотримань може потягти за собою критичне недофінансування найбільш незахищених галузей міського господарства – освіта, охорона здоров’я, житлово-комунальне господарство, транспорт. Наведемо єдиний приклад – для зменшення видатків на житлово-комунальне господарство варто було б активно впроваджувати програму енергозбереження. Недофінансування цієї програми призведе до підвищення видатків на утримання житлового фонду та приміщень соціальної сфери, на що у міському кошторисі, звичайно, коштів теж не знайдеться. Виникає замкнене коло.
. Проблему недоотримань не можна вирішити і за рахунок підвищення ставки або введення нових місцевих зборів, підвищення тарифів на послуги житлово-комунального господарства, проїзд тощо. Адже у разі перевищення загальної суми податків та зборів, які має сплатити громада рівня її платоспроможності, такі дії викличуть тільки зменшення надходжень до бюджету. Це відома всім економістам «крива Лаффера», яку вперто не бажають бачити ряд чиновників.

Соціальність бюджету як лакмусовий папірець влади.
. Коли ми говоримо про соціальність фінансового документу, ми маємо визначати скільки коштів закладено саме на соціальний захист населення, соціальні програми та покращення добробуту львів’ян.
. Аналізуючи бюджет Львова – 2009, про соціальність говорити досить важко. На соціальний захист населення спрямовано тільки 2,12% видаткової частини бюджету, на культуру - 4,27%, на фізичну культуру та спорт – 0,72%, на житлово-комунальне господарство – 9,26%, на транспорт – 0,65%. При цьому, ці цифри наведені з урахуванням спеціального фонду бюджету, який живе за рахунок позики та без врахування можливих недоотримань. На виході вказані квоти можуть суттєво зменшитись.
. Щоправда, міська влада знайшла можливість витрачати 5,5% на апарат виконкому міської ради та 33,4% бюджету на будівництво, яке в умовах економічної кризи завжди перебуває на нульовій позначці. Цілком прийнятними на перший погляд виглядають видатки на освіту та охорону здоров’я, хоча в них закладено тільки фонд оплати праці та плата за житлово-комунальні послуги.
. Аби не витрачати час та не інформувати мешканців міста про те, яка галузь внаслідок недовиконання бюджету позбавиться ще «зайвих» мільйонів гривень, міські депутати дозволили управлінню фінансів виконкому вручну перерозподіляти видатки та отримувати нові позики, грубо порушивши тим самим ряд норм чинного законодавства та проігнорувавши право депутатів, який обирали львів’яни, мати уявлення про фінансовий стан міста (п 25.1 та 25.2 Ухвали). Показовим є і той факт, що цьогорічний кошторис міста не проходив громадського обговорення. Враховуючи борг, який влада повісила на кожного з містян, факт є досить промовистим.

Будівництво за кошти громади: гроші в нікуди.
. Спеціальний фонд міського бюджету, як вже зазначалося, на 74% забезпечується позикою, яку бере місто. Звичайно, розвивати місто, адже саме на спеціальний фонд покладаються капітальні вкладення на будівництво, ремонт, реставрацію – справа вельми гарна. Втім, за закладеними у спеціальному фонді видатками стає зрозуміле одне: на поточний розвиток міста буде витрачено менше чверті. Інші ж 76% буде віддано Євро-2012, при цьому 50% - на будівництво стадіону. Щоправда, чи не дешевше та розумніше було б реконструювати існуючий стадіон?
. Як вже зазначалося, тільки будівництво нового стадіону у Львові забере 381,45 мільйонів гривень. Це більше, ніж видатки на соціально значущі галузі міського господарства. Але ця цифра бодай достеменно відома.
. Втім, більшість з об’єктів будівництва, закладених у бюджеті розвитку, не мають проектно-кошторисної документації. Зрозумілою мовою це означає, що під час закладення бюджетних коштів – коштів львів’ян, міська влада не має точної цифри у скільки обійдеться те чи інше будівництво. Тож, вартість, вказана у бюджеті розвитку приблизна.
. Загалом, в економічній практиці є нонсенсом керуватися приблизними цифрами, коли загальна вартість запропонованого бюджету розвитку – 1,05 мільярда гривень. За умов різкого коливання курсів іноземних валют, який впливає на закупівлю матеріалів, рівень інфляції в середині країни закладених коштів може банально не вистачити, що потягне зупинку будівництва об’єктів посередині процесу. Саме через таке ставлення міських чиновників дах школи можуть перекрити лише на половину, а дороги і далі замість комплексного ремонту «латати».
. Така позиція львівської влади є небезпечною та загрозливою для міста.
Адже Євро-2012 закінчиться, а місто з його дорогами, інженерними мережами, проблемами мешканців залишиться. А з таким бюджетом воно може залишиться у глибокій депресії.

= = = = = = = = =
Довідка

Дохідна частина міського бюджету 1 265 537 300 грн. (68%)
Видаткова частина міського бюджету 1 830 813 700 грн.
Різниця (дефіцит) - 565 276 400 грн. (31%)
Позика, яку бере міська влада 566 780 000 грн.

Прогнозовані недоотримання міського бюджету:

Реальні Доходи (77%)
Недоотримання (18%)
Вилучення до Держбюджету (05%)


Розподіл часток фінансування галузей міського господарства:
мета
//{Загальний фонд
(фонд оплати праці, оплата комунальних послуг)}
// {Спеціальний фонд (капітальні вкладення)}
// {Загалом}
Державне управління // 8,26% // 1,6% // 5,5%
Освіта // 39,8% // 2,8% // 24,3%
Охорона здоров’я // 26,6% // 1,2% // 16%
Соціальний захист // 2,12% // 0,004% // 1,23%
Житлово-комунальне господарство // 9,86% // 0% // 5,7%
Культура і мистецтво // 4,27% // 0,26% // 2,6%
Фізична культура та спорт // 0,72% // 0,02% // 0,43%
Будівництво // 0,17% // 79,5% // 33,4%
Транспорт // 0,65% // 10% // 4,6%

Формування спеціального фонду міського бюджету:
Позика // 566 780 000 грн. // (74%)
Власні надходження // 201 016 200 грн. // (26%)

Видатки на Євро-2012 по відношенню до спеціального фонду:
Будівництво стадіону // 381 450 000 грн. // (50%)
Інші видатки на Євро-2012 // 202 915 800 грн. // (26%)
Інші видатки (міське господарство) // 183 426 800 грн. // (24%)

Юрій Сєров - 20-2-2009 у 18:28

Бюджет з точки зору побудови стадіону ми вже трохи обговорювали.
Що реально може зробити громада, коли Садовий надумав будувати стадіон?
Будь-яка спроба завадити такому розподілу бюджетних коштів наражається на запитання "Ви проти Євро? Та це ж наш шанс, бла-бла-бла..." і казками про інвестора і землю, яка подорожчає.
Думаю, більшість львів'ян наразі не розуміє чим обернеться побудова стадіону для Львова. 3 роки Львів не буде розвиватися.

Андрій Пелещишин - 22-2-2009 у 13:39

Тема справді вже обговорювалася, але можливо, краще вести її окремою ниткою.
Чомусь наша влада зосередилася на одному виді "інвестицій в майбутнє" - підготовку до Євро.
А в результаті маємо безваріантність - або Євро або нема перспектив. Хоча, якщо подумати, може щось і краще би прийшло до голови.
Якщо вже будувати - може краще навколо центру побудувати систему підземних платних парковок і на цьому заробляти гроші та благоустроювати місто.

Непокоїть також грандіозність планів. Чи хтось в мерії прораховував ризики та має стратегію поведінки при їх реалізації? А ризиків до біса - виключення Львова з планів ЧЄ, економічна криза і недоформування бюджету, втрата привабливості для інвесторів (чи просто відсутність таких через поглиблення кризи) чи стрімке падіння гривні.
Правильний план розвитку в нестабільних умовах повинен був би бути незбитковим при будь-якій мірі виконання. А мегапроекти на це не годяться.
Хотілось би також зрозуміти міру відповідальності нинішнього керівництва за можливі проблеми, які почнуться закілька років через їхні "прожекти".

Юрій Сєров - 22-2-2009 у 18:51

Цитата:
Хотілось би також зрозуміти міру відповідальності нинішнього керівництва

:) Андрію, тобі самому не смішно? ? :)
Більше того, лише провал Євро у Львові буде хоч якимось шансом усунути нинішнє керівництво міста від влади...
А ризиків звичайно є ціла купа, бо з того всього, що Львів задумав зробити, лише летовище (можливо ще вокзал) є доброю інвестицією в світлі Євро. І це лише за умови, що вони будуть збережені в комунальній власності. Дороги слід будувати постійно. А все решта і так будують приватні гроші. Чому з усіх об'єктів, які потрібні місту для Євро, ми будуємо власним коштом стадіон? - оце питання... Будь-який інший об'єкт придався би і у випадку неЄвро. І чим місто буде розраховуватися з Азовінтексом, якщо долар виросте ще в 2 рази?