Навіть після перейменування Петром I 1721 р. “Московського царства” в “Россійскую
імперію” в Західній Європі ще довго трималися старі традиційні терміни
“Московія”, “московити”. Ще 1869 р. французький політик К. де Лямар писав: “В
Європі існує народ, забутий істориками, – народ русинів: 121/2 млн – під російським
царем і 21/2 млн – під Австро-Угорською монархією. Народ цей такий же численний, як
народ Іспанії, втричі більший за чехів і рівний за кількістю всім підданим корони
святого Стефана. Цей народ існує, має свою історію, відмінну від історії Польщі та
ще більше відмінну від історії Московщини. Він має свої традиції, свою мову,
окрему від московської і польської, має виразну індивідуальність, за яку
бореться. Історія не повинна забувати, що до Петра I той народ, який ми називаємо
рутенами, звався руським, або русинами, і його земля звалася Руссю і Рутенією, а
той народ, який ми нині звемо руським, звався москвинами, а їх земля – Московією. В
кінці минулого століття всі у Франції і в Європі добре вміли відрізняти Русь від
Московії” |