Форум Рідного Міста

Дерева й ми

сумна - 18-7-2010 у 12:15

Завжди відчувала щось особливе до дерев. Щось таке атавістичне, що й не бралася для себе формулювати.

І ось натрапила на текст Богдани Матіяш - так гарно і влучно сформульовано.

"Мені подобається, що дерева живуть, нікуди не кваплячись. Що все стається поволі – але вчасно. Подобається, що треба стільки часу, щоби дереву стати великим і могутнім; часто – навіть декілька поколінь. Подобається, як дерева ростуть і як мало спочатку мають гілок, квіток і листя – і зовсім не квапляться мати їх більше. Подобається їхній мінімалізм, їхня негамірність, спокій і якась дуже особлива мудрість. Подобаються старі дерева, міцні стовбури, такі величезні, що, аби їх обійняти, треба трьох-чотирьох людей. Мені щоразу стає так дивно, коли дивлюся на їхні крони – неймовірно розлогі й міцні. Дивно, що один стовбур тримає цілу велику-велику крону.

Ще – гарно, що всі дерева мають свій приватний життєвий ритм. Коли і як квітнути, давати (чи ні) плоди, досягати зрілості. І гарно, що щороку повторюється те саме: ненав’язливо й просто. Не чекаючи ні від кого віддяки, дерева починають цвісти, не ображаються, коли мало звертаємо на них уваги, коли не дякуємо за зібрані плоди або коли зовсім їх не збираємо, і вони або опадають у траву, або стають поживою пташок – надовго, навіть до зими."

А ще додам від себе, що вигляд поверженого дерева б'є по нервах не менше, ніж вигляд поверженої людини. Досить згадати останні львівські буревії.

Колись, начитавшись якихось "друїдо"-дурниць, пробувала постояти, обійнявши дерево. Вийшло погано. Настільки, що мусила звідти тікати.

Поділіться, будь ласка, своїм досвідом "співжиття" з деревами. Якими вони вам бачаться.

Якщо формулювати у кількох словах, то для мене дерево - це мовчазна гідність.


Андрій Пелещишин - 18-7-2010 у 21:07

Цитата:
Колись, начитавшись якихось "друїдо"-дурниць, пробувала постояти, обійнявши дерево. Вийшло погано. Настільки, що мусила звідти тікати.

Колись в мене також був такий досвід. Більше не хочу :(
Цитата:
А ще додам від себе, що вигляд поверженого дерева б'є по нервах не менше, ніж вигляд поверженої людини.

А ось з цим я категорично не згоден.
Цитата:
Якими вони вам бачаться.

Весною фруктові дерева в цвіті нагадують мені застиглий в часі вибух. Особливо якщо крона гарна

Ігор Домін - 20-7-2010 у 18:46

моя жінка любить дерева з білим коліром цвітіння, каже, що дерева наче наречені. а мене більш приваблюють височенні гірськи хвойні дерева, що тягнуться до неба. дуже хочеться зануритись у це зелене море, але вони стоять стіною та всередину не пускають, їм і без нас гарно живеться. а мій приятель говорить, що дерева усе розуміють. кожного разу, коли у місті зрізають дерева - завжди стається гроза. минулого тижня сам бачив: він казав, що вранці зрізали декілька дерев та під час нашої розмови сталася просто страшенна буря. мабуть природа вже не хоче нас терпіти. хтось отримає добрячого прочухана за екозлочини

Ігор Домін - 22-8-2010 у 08:49

а що це з каштанами коїться? чув що якась епідемія. в Одесі всі немов згоріли. у Львові побачили таке ж саме. невже пропадуть?

Андрій Пелещишин - 22-8-2010 у 09:06

http://misto.ridne.net/viewthread.php?tid=1804

Ігор Домін - 22-8-2010 у 09:23

не зовсім зрозуміло: чи все буде гаразд? раніше такого у нас не було. а яка є офіційна версія, чи будуть щось з тим робити, чи може та хвороба перейти і на інші види дерев?

Світлана Шупер - 28-9-2010 у 18:26

Мені подобається береза. Вона така висока та стройна як я ;)