Форум Рідного Міста - Домовина vs. кремація: Ваш вибір?

Домовина vs. кремація: Ваш вибір?

Круціфукс. - 28-3-2003 у 00:46

Щоб трохи оживити цю частину Форуму, пропоную тему про ритуальні послуги. Отже, якому методу віддають перевагу шановні дописувачі?

Реплікант10322195 - 28-3-2003 у 03:28

Звичайно кремація.

Її набагато важче перетворити в фарс. Хоча я можу помилятись.
Питання: чи в нас можна офіційно кремацію у львові зробити і скільки це буде коштувати?
2Прокопій: ти вже готуєшься ? Не рановато?

)

Реплікант10322195 - 28-3-2003 у 03:45

Давненько фільм один дивився, там два дружбана хоронили третього. Вони прийшли в похоронний відділ і кажуть щоб їм віддали урну, а працівник фірми у відповідь в них запитує яку їм урну ту що дорожче чи ту що дешевше (150 у. е.). Вони кажуть: "пане працівник, ви що нас за лохів тримаєте? дайте нам урну простеньку, а не за 150 у.е.". Працівник ніяк не хотів ідти на поступки, але і товарщі небіжчика не поступались. Накінець після довгої сварки с працівником вони пішли в магазин і купили попкорн чи щось схоже на нього в банці схожій на урну, їм туди насипали товарища, після чого на березі моря вони прощалися з товарищем - один говорив промову і потихеньку розвіював попіл. Коли промова закінчилась інший товарищ був весь попільного кольору (вітер дув у небажанному напрямку).
Навіть при такому розкладі це краще ніж традиційна труна

)

Круціфукс. - 28-3-2003 у 09:38

Цитата:

Першим відправив користувач Реплікант10322195
Звичайно кремація. :) Її набагато важче перетворити в фарс. Хоча я можу помилятись.

Звісно, ти як завжди маєш рацію. Окрім того, буде набагато менше клопоту для рідних_і_близьких після застосування методу - економія часу та простору для живих, etc.

Цитата:

Питання: чи в нас можна офіційно кремацію у львові зробити і скільки це буде коштувати?

Згідно з моїми джерелами, будівництво крематорію у Львові не було завершеним. Але цілком можливо, що ці дані застаріли. Якщо дізнаєшся - пожбуриш інформацією сюди на Форум, гаразд?

Цитата:

2Прокопій: ти вже готуєшься ? Не рановато? :))

Ще не всі приготування закінчив! А ти? :)

Реплікант10322195 - 29-3-2003 у 00:54

Гаразд, якщо щось дізнаюся, то пожбурю цією інфою в тебе

Я також ще не всі приготування закінчив. Цікаво що малося на увазі в пункті опитування "інше" ?
Взагалі-то таку тему краще б було підняти в ru.death (xe-xe), там 50 постів було б мінімально

Injust - 29-3-2003 у 11:10

Я виступаю за похорон без кремацiї.Поперше церемонiя похорону має зовсiм iншу атмосферу.До того ж на мiсцi фiзичного поховання можна встановити пам'ятник,який сповiщатиме нащадкiв про мiсце останнього притулку людини,а у разi кремацiї на тому ж мiсцi максимум буде сховано урну з попiлом.
Поза тим,традицiйний похорон є споконвiчним у звичаях нашого народу,тодi як кремацiю практикували переважно на американських територiях та в Азiї.

Андрій Пелещишин - 29-3-2003 у 12:30

Ну це питання спірне (про традиції). В історії слов'ян та їхніх предків були тривалі періоди (цілі тисячоліття), коли тіла померлих спалювали. Для довідки - можете з дослідженнями академіка Рибакова познайомитися.

Круціфукс. - 29-3-2003 у 12:50

Цитата:

Першим відправив користувач Реплікант10322195
Я також ще не всі приготування закінчив. Цікаво що малося на увазі в пункті опитування "інше" ?

При формуванні списку варіантів опитування припускалось також існування багатьох неперелічених варіантів та модифікацій. Заповісти тіло Науці та Медицині, розіславши в целофанових пакетиках різні внутрішні органи по пошті в 12 науково-дослідницьких інститутів та госпіталів (мається на увазі донорство), а скелет - відбілити, помістити в ящик та перевезти на вантажівці в одну з Сихівських шкіл, де поставити його в біологічному класі, в одному з кутів, поряд із вчителем (як безплатний подарунок). Або з корабля скинути труну в океан, відправити її в космічну подорож; заморозити тіло та мозок в одній з анабіозних камер до винайдення методу оживлення мерців колись в далекому майбутньому... обмеження вибору лише двома традиційними варіантами буде несправедливістю до тих, хто надає перевагу іншим ритуалам - а такі інші точно є. :)

Чарівник з міста Гамельн - 29-3-2003 у 16:55

Якщо чесно, то довго вагався перед вибором "урна" чи "інше": можливо хтось не помітив, але "кремація" ще зовсім не обов'язково передбачає "урну".

Особисто я за кремацію та розсіювання попелу. І можу пояснити чому.

Традиційне поховання

1. Я десь читав, що якщо підрахувати загальну площу усіх цвинтарів на планеті, то вона буде приблизно дорівнювати площі Іспанії. А люди і далі вмирають :-) Тобто мерці продовжують поступову "окупацію" світу живих, в якому нам і без них (мерців) стає все тісніше. Тому вже зараз всім повинно бути зрозуміло, що і надалі продовжувати традицію поховання неприпустимо хоча б з цієї причини. Але є і інші.

2. Не можу сказати точно, скільки коштують витрати на поховання однієї людини, але вважаю, що їх можна було би використати з набагато більшою користю... Вже чую, як підіймається галас: "Як можна бути таким цинічним! Твої батьки витратили на тебе все своє життя, а тобі буде шкода якихось пару сот гривень, щоб їх поховати?" Не шкода, але... який в цьому сенс? Хіба їм (мертвим) буде з цього якась користь? Жодної. Справа не в грошах, а у вчинках, які не мають змісту.

3. Культ мертвих. Ми живемо, звичайно, не у Стародавньому Єгипті, але певні ознаки цього культу є і в нас. Кожна людина знає, що вона повинна час від часу відвідувати місце поховання своїх рідних. І не тільки для того, щоб банально підтримувати могилу в чистому стані. Люди приносять квіти... кому?? Для чого мертвим квіти? Ні для чого. Це виключно ритуал. Я вже не кажу про могили "вождів" та інших більш або менш відомих діячів, до чиїх могил вважають своїм обов'язком прийти тисячі людей... знов таки, для чого? Такі вчинки не мають під собою логічного підґрунтя - це просто культ. Культ мертвих. Питання: для чого засмічувати свідомість людей ще одним непотрібним культом?

4. Можливо хтось спитає: а як же пам'ять? От людина помре і від неї нічого не залишиться! Добре, а що від неї лишається зараз? Два квадратні метри гранітної плити та прізвище/ім'я/по-батькові і 8 цифр на ній?! Яке відношення все це має до людини? Пам'ять повинна бути в серцях, а не у граніті! Навіщо всі ці матеріальні "нагадування"? Якщо людина ПАМ'ЯТАЄ, то вона буде пам'ятати і без них, а якщо людина згадує про мертвих лише на День Усіх Святих, то хіба це не профанація цієї пам'яті?

Попіл в урні

Див. попередній абзац. Яка користь від усіх цих "банок від поп-корну"? По своїй суті це те саме, що і гранітна плита, тільки більш компактної форми.

"Місце останнього притулку людини"? Це лише символ. Причому не найкращий. Цим символом ми взагалі відокремлюємо померлого від оточуючого світу: ми ніби остаточно констатуємо, що "тут його немає" - він лише там, на 2 квадратних метрах цвинтаря (або у 2 кубічних дециметрах урни). Хіба не краще, розсіюючи попіл померлого, думати, що він тепер, навпаки, всюди: у вітрі, у воді, у польових квітах? Що його дух перебуває не десь там, окремо, а залишився серед нас?

А на рахунок традицій і звичаїв... Дякуйте, що у нас всі традиції і звичаї такі "безневинні": в інших культурах є, наприклад, звичаї похорону жінки разом зі своїм чоловіком, обрізання (в т.ч. жіночого) та багато інших, при згадуванні яких так і хочеться сказати "Смачного!". Причому всі вони ґрунтуються тільки на тому, що це "традиція", яку треба виконувати. Виконувати, тому ще це "традиція" :-)

Love is God

Реплікант10322195 - 30-3-2003 у 02:04

2Чарівник
Приємно було прочитати Вашу розгорнуту і в той же час комплексну відповідь.

2All
Сумно мені з того приводу що лише декілька людей задумується на цим. Реальної статистики, навіть якщо екстраполювати, це опитування не дасть. Я вважаю, що у свідомості 90% населення поки що існує лише один варіант, і не тому що немає практичної можливості, а саме через традицію.
Сумно.

МЕРТВИМ БРАКУЄ ЗЕМЛІ

Круціфукс. - 1-4-2003 у 15:32

"Мертвим бракує землі", стаття Ольги ЯЦЕНКО
ПОСТУП, № 58 (502), середа 29 березня 2000 року
http://postup.brama.com/000329/pp58_2.html

“Основна проблема, яка існує сьогодні в галузі похоронних послуг, це відсутність землі для їх проведення”, – так невтішно розпочав свою зустріч з учасниками традиційного круглого столу в прес-службі міської ради директор виробничо-реставраційного комбінату похоронного обслуговування Павло Газдун.

“Нині львів’ян ховають на двох цвинтарях. Це Сихівський, який прийняв на своїх землях удвічі більше небіжчиків, ніж було нормовано, та Голосківський цвинтар, який ще має у своєму розпорядженні 8 гектарів площі, але за умови, що вона, ця площа, буде освоєна”, – розповідає Павло Газдун. Крім того, на Янівському цвинтарі, якому вже майже 120 років, ще за певних обставин (коли є місце в сімейних гробівцях) дозволяють робити допоховання.

Отож у місті постала нагальна проблема – шукати нову територію для поховання небіжчиків. Уже понад 5 років ведеться робота з розширення території Сихівського цвинтаря ще на 10 гектарів. Але, як стверджує Павло Газдун, ця земля належить сільській раді Пасік Зубрицьких, а селяни ставлять певні умови: вони вимагають 500-600 тисяч гривень відшкодування, які планують витратити на будівництво приміщення для сільської ради. А в міському бюджеті коштів для такої компенсації, звісно ж, немає. Поза тим, намагаються вирішити проблему в інший спосіб. Уже є домовленість про відкриття нового цвинтаря в селі Сокільники – так звані “Сокільницькі сади”. Але, знову ж таки, є брак коштів, який відчутний навіть для мертвих.

“Усе це неправда – що в нас за економічної скрути немає можливості по-людськи ховати людей, – говорить Павло Газдун, – усі ці байки про те, що людей ховають у целофані, бо бракує трун, ще раз кажу – неправда”.

Сьогодні виробничо-реставраційний комбінат похоронного обслуговування забезпечує всю необхідну ритуальну атрибутику за досить доступними цінами. До речі, держава виділяє одноразову допомогу для малозабезпечених сімей – 150 гривень. І, як стверджує директор комбінату, цієї суми цілком достатньо для того, аби поховати людину. Мінімально труна коштує 87 гривень, хрест – 10, автотранспорт та підготовка ями – 80 гривень. У цілому сума сягає 180-200 гривень.

У той же час цікавим є таке питання: якщо у Львові так гостро стоїть проблема з земельною площею для цвинтарів, то чи не дешевше було б створити крематорій і таким чином вирішити одразу дві проблеми? Не шукати нові землі для цвинтарів – і економити гроші на похованні, оскільки кремація в місті Києві коштує 120 гривень. Але спорудження гідного крематорію коштуватиме місту один мільйон доларів США. Та й ментальність у нас не така, аби люди дозволили спалювати себе по смерті (чи щоб на це погодилися їхні родичі). Сімдесят відсотків опитаних львів’ян виступили проти такого методу вирішення проблеми поховання.

Яндрух - 9-4-2003 у 09:53

"Ти з праху земного повстав, у нього і ввійдеш".
Урна, гріб, кремація...
То, напевно, дуже серйозне питання...

Фабіян - 9-4-2003 у 15:37

Без роздумів проголосував за кремацію. Останніх 3 роки в силу сумних обставин часто доводиться бувати на цвинтарі. Відвідини спонукали дати родині чіткий заповіт - по моїй смерті прошу мене спалити, а попіл розвіяти на одній з вершин Карпат. Хочеться хоч по смерті відчути себе вільним і не бути прив'язаним до якогось конкретного місця.:-)
А якщо серйозно, то кому потрібні ті цвинтарі, такі як вони існують зараз? Мертвим? Так їм мабуть байдуже. Живим? То лише постійний клопіт. Невже для пам'яті про небіжчика потрібне конкретне місце на цвинтарі? А ось працівникам ритуальної сфери послуг кландайк! Не буду казати про процедуру поховання, а от пізніше. Кому треба кам'яні боввани на місці поховання простого смертного, вартість яких часто дорівнює вартості помешкання для живих?
Ні! Однозначно кремувати і розвіяти. Хто де забажає. А традиції? Так колись були традиції на мамонта ходити, і що з того?

Користувач Олесь - 9-4-2003 у 17:07

Jakszczo wze piszla mowa pro poriwniannia cin na zwyczajne poxowannia i kremaciju, to ne zabuwajte, szczo cina za kremaciju zdebilszoho ne wkluczaje wartist napr. truny - ce cina tilky za spalennia. A paliat ne same tilo, ale w truni - jak za umowy zwyczajnoho poxoronu. Poriwniujuczy switowi ciny, mozu skazaty, szczo kremacija - dosyt dorohe zadowolennia.

Pereproszuju, szczo latynkoju.

Чарівник з міста Гамельн - 9-4-2003 у 18:13

Згідний, що зараз кремація коштує не дешево, однак це лише тому, що вона поки що є не більше, ніж екзотикою, а тому крематорії виконують практично одиничні замовлення. Якщо ж вона стане масовою, то, відповідно, і ціни стануть набагато меншими.

> Хочеться хоч по смерті відчути себе вільним і не бути прив'язаним до якогось конкретного місця.

Повністю погоджуюсь. Це, звичайно, лише символ, але він мені теж подобається :-)

Крім того, так хочеться думати не тільки про себе, але і (в першу чергу) про близьких, які пішли з життя: вони не десь там, лежать на цвинтарі, а "витають" поруч з нами.

Love is God

Яндрух - 13-7-2003 у 18:42

Пропоную оповіданнячко до теми.

ЯК ПОМЕРТИ?
(за Джорджем Мікешем, by George Mikes)

Дуже цікаво вмирати в Сполучених Штатах Америки.
Дуже цікаво, насамперед, для власників похоронних закладів, котрі на цьому мають добру копійку, але й також для померлих, які враз стають центром уваги й метушні.

Американські ґазети рясніють оголошеннями „похоронною рекламою” на кшталт: „Бюро похоронних послуг допоможе вашому духови спокійно покинути вас навіки”. Або: „Бюро похоронних послуг, від котрого Ви справді отримаєте насолоду”. Або:
„Достойні похорони”. Або:
„Комфортне поховання”. Або:
„Поховання, які зроблять Вашу родину щасливою впродовж багатьох місяців”. Або:
„Незабутнє поховання: невибагливе за 150 доларів; разом із тропічними рослинами - 200 доларів; плюс дві пальмочки - за 215 доларів”. Або ж:
„Поховання з прихованою неоновою підсвіткою в стилі покою Людовіка XIV”. Чи таке: „Завітайте до нас: ми поховаємо вас краще!”.

І люди йдуть. Залюбки вони обговорюють свої ж власні похорони, обирають труну (задля цього з них знімається перша мірка), обирають її внутрішнє і зовнішнє оздоблення, які пісні мають бути проспівані, які пальми мають бути виставлені, яким способом вони хочуть бути забальзамуваними. Вони виплачують гроші внесками й з нетерпінням очікують того дня, коли вже зможуть цілком викупити дорогу серцю річ.

Я, мабуть, не описуватиму всі тонкощі цього непевного, та прибуткового для „трунарів” діла, хоча в гонитві за зиском воно цілком полонило їхню душу. Вони – єдині бізнесмени на світі, що мають кожного з нас за свого потенційного клієнта. Вони позирають на літніх людей із докором і прихованою самовпевненістю, що межує з лицемірством, а в той же час очі в них горять надією, що люде замовлятимуть в них труну разом із тропічними рослинами й тими двома пальмами.

Варто зазначити, що мити посуд не є єдиною роботою, яку людина, без високої кваліфікації та компетентності, а надто, коли в кишені зовсім порожньо, може виконувати,. Ви завжди можете стати професійним скорботним. Зазвичай „майстри від поховання” платять 25 відсотків, а прейскурант їхній такий:
Ви стоїте біля труни зі похиленою головою і з дуже пригніченим виглядом – п’ять доларів;
Те ж саме тільки сього разу треба прослезитися – десять доларів;
Те ж саме з плачем, голосіння і побиванням – двадцять п’ять доларів;
За сімдесять доларів ви маєте кинутись у могилу услід за труною.
Однак, кількість замовлень цього штибу останнім часом скоротилось.
(Тому що ціну вважають надмірно високою).

truna.jpg - 18kB

Юрій Сєров - 13-7-2003 у 21:47

Бррррррр. Ну ви й тему підняли. А я щойно Final Destination подивився...

Наталка - 14-7-2003 у 12:30

Ага, тихий жах... Але я вихована бабусею так, що тільки домовина. Хоча, певно, тоді мені вже буде все одно

Чарівник з міста Гамельн - 14-7-2003 у 12:57

Наталці:

А якщо б ти жила в Індії, і бабуся виховувала б тебе, що після смерті чоловіка тебе чекає поховання живцем разом з ним?

Мені здається, ледве чи варто бути добровільним заручником традицій чи будь-чого іншого.

Love is God

Наталка - 14-7-2003 у 13:08

"А якщо б ти жила в Індії, і бабуся виховувала б тебе, що після смерті чоловіка тебе чекає поховання живцем разом з ним?"

Молилася б, щоби померти першою

Знаєте, традиції - це окрема тема, вони часом дуже живучі, але я добровільна заручниця традиції настільки, наскільки остання відповідає моєму бажанню. Просто бабусине виховання збіглося з моїми переконаннями (хоча, звичайно, вплинуло на них, але багато давніх сімейних традицій я порушила). Я проти кремації. (Для себе - інші вирішують це питання на власний розсуд). От і все.

Зіронька - 14-7-2003 у 23:32

Мдааа...
Чомусь не сподівалася побачити під цим заголовком такі серйозні-ба, навіть страшні- балачки. Зізнаюсь, що мене абсолютно не турбує "доля" мого фізичного тіла після смерті (брр... сиджу сама у темній кімнаті).
Скоріше замислююсь, як довго і хто мене пам'ятатиме. Але довго філософствувати на такі теми не можу--мабуть, забобонна.

Сусід - 15-7-2003 у 09:59

Я принципово не голосував... Відкинувши всі умовності та реальності , можу лише сказати, що я за те - що кожна людина повинна мати вибір як бути похованою... (Принаймні, мені б особисто цього хотілося) Але, на мій погляд, традиційний метод поховання у нас збережеться на довгі роки... І земля знайдеться... Кожен заслуговує на те, щоб бути достойно похованим (яким способом - не принципово)... А забезпечити таке право зобов"язане суспільство, якщо воно хоче бути названим цівілізованим...

Олексій Мачехін - 23-11-2003 у 20:37

Доволі цікава тема. Шкода що раніше не звернув уваги.

"Звичайно кремація. Її набагато важче перетворити в фарс. Хоча я можу помилятись. "

О! Ви помиляєтесь

В київському крематорії труну ставлять на спеціальний постамент, навколо якого збираються родичи і тамада, який оголошує промову. Як і на похованні, він сповіщає світу якого цінного спеціаліста втрачено, яким він був батьком/сином/тощо, коли, нарешті зупинилося серце.... добре що не каже коли почав розлагатися мозок.
Після того під гучні звуки реквіему (якщо в минулому офіцер або ветеран, то ще й під постріли) труна повільно і урочисто.... що б ви думали? Ага! Опускається вниз і люк закривається.
Після цього родичи виходять на вулицю і розїзджаються аби на наступний день прийти за урною. Шлях їх проходить повз невеличку трубу яка стирчить з-під землі і ледь помітно чадить теплим повітрям. Спалення, доречи, проводиться за температури близько 3000 градусів (аби спопелити кістки) і коштує таки грошей.
В усьому цьому процесі для мене лишається загадкою чи надають родичи труну для поховання або ж крематорій видає її на прокат. Бо у всякому разі її не спалюють. Те ж саме з одягом.

Щодо кошторису поховання/кремації, то кремація дещо дешевша, проте ненабагато - на різницю від (ціна_ділянки_землі_на_цвинтарі+пам'ятник)-(ціна_ділянки_землі_поблизу_крематор� �я+пам'ятна_табличка). Зазвичай хоронять тут само. Принаймні в Києві.
Все решта в ту саму ціну - тамада, транспорт, труна, тощо. Виливається приблизно в кілька тисяч гривень, бо тільки труна коштує від 200-300 та й та простенька-поганенька.

Далі.

"Я десь читав, що якщо підрахувати загальну площу усіх цвинтарів на планеті, то вона буде приблизно дорівнювати площі Іспанії"

Так. І найпрактичніші тут американці. Згадайте Термінатор-3 - вони ховають в спеціалізованих будинках в кілька ярусів. Або ж ховають урни і тоді на одну людину потрібно не більше квадратного метра. А ще чутки ходили про поховання в кілька нашарків. Тобто буцім ділянки цвинтарів віком понад 10 років зрівнюють і ховають знову.

"Сумно мені з того приводу що лише декілька людей задумується на цим"
Та ні, думають багато. Кажуть мало

Щодо "інше" - тут хочу процитувати свого прадіда:
- Як помру, робіть зі мною що хочте. Можете паркан підперти - оно, бачте, покосився...

Тобто його думка співпадає з думкою Зіроньки

Я теж вважав раніше що варто було б мене після смерті спалити та розвіяти попіл над Дніпром (у кожного своє відчуття волі

), але нещодавно деякі вчені почали стверджувати що 9, 40 днів то не пусті цифри і що активація залишків життя в тілі найчастіше припадає саме на ці дні. Особливо на 9-й. Тобто ніби людина(тіло?) не вмирає одразу.
Тому навіть і не знаю тепер. Хоча не один мільярд було вже спалено і, ніби, ніхто від цього не постраждав

kallisto - 23-11-2003 у 20:59

А православна церква негативно ставиться до кремації, якщо звичайно, немає особливих причин (наприклад, чума). І це все прийшло зі сходу.
А мій хлопець сказав, що за кремацію виступають нащадки СС-цівців. Спершу будують крематорії, а потім черга до газових камер дійде. :lol:

Коротше, я проголосувала за труну, але якщо на цвинтарі не буде вільних місць, то що вже поробиш. Доведеться згоріти.

ЗОРЯНА - 24-11-2003 у 11:48

І я за труну. Правда думати про це ще зовсім рано, і зовсім неприємно.

Відьмочка - 24-11-2003 у 14:09

Цитата:

Першим відправив користувач Круціфукс.
львові зробити і скільки це буде коштувати?

Згідно з моїми джерелами, будівництво крематорію у Львові не було завершеним. Але цілком можливо, що ці дані застаріли.

У Львові не вистачає живих мешканців :baddevil:

, щоби будувати та використовувати крематорій. Там є якісь норми, що мусить бути певна кількість тих мешканців, щоби вже вважалося, що після смерті їх треба кремувати :baddevil:

Чарівник з міста Гамельн - 24-11-2003 у 17:46

> А мій хлопець сказав, що за кремацію виступають нащадки СС-цівців.

Між іншим, абревіатура назви фірми, в якій я працюю - SS... І я також за кремацію :-)

Black Flowers Please...

Ігор Мартинів - 24-11-2003 у 23:15

Цитата:

Першим відправив користувач Відьмочка

Цитата:

Першим відправив користувач Круціфукс.
львові зробити і скільки це буде коштувати?

Відьмочко, ти цілком права
Ще за совєтів у Брюховичах недалеко від тамтешнього цвинтаря розпочали будувати крематорій. Населення Львова тоді динамічно зростало і порахували, щодесь незабаром львів"ян стане мільйон. За той час, мовляв, ми якраз добудуємо крематорій, який належиться усім мегаполісам згідно згаданих вами нормативів. Будову затягували, затягували, а до мільйона Львів так і не доріс. Так крематорій не добудований і досі. Хоча готовий був відсотків на 80 уже. Розглядалися навіть якісь проекти, що би то там таке зробити, адже майже готова споруда.
Але мабуть ніхтьо не хоче вкладати бабки в приватизацію будови, яка була запланована як ворота на той світ. Так воно і досі стоїть в брюховицькому лісі. Кажуть водяться привиди. :baddevil:

Андрій Пелещишин - 24-11-2003 у 23:26

Точніше не в Брюховичах, а на Збиранці (у Брюховичів є власний цвинтар).
А там і стіну з нішами для праху були зробили.

А взагалі зараз я помітив іншу тенденцію (стосовно економії місця і тп) - поховання на старих закритих уже цвинтарах. Подеколи навіть у вже існуючих склепах. На Голоско (там де Топольна починається) біля 81 школи щось таке відбувається.

Думаю, така практика є і на інших цвинтарях, і в інших містах

Олексій Мачехін - 25-11-2003 у 00:05

Нє, мені наші нормативи дуже Сім-сіті нагадують.
Населення в 1 000 000 людей дозволяє проапгрейдити місто на метро і крематорій

Круціфукс. - 25-11-2003 у 09:20

Цитата:

Першим відправив користувач Olexiy
Нє, мені наші нормативи дуже Сім-сіті нагадують.
Населення в 1 000 000 людей дозволяє проапгрейдити місто на метро і крематорій

Хе-хе. Супер!

VJ - 26-11-2003 у 16:06

однозначно за спалення. І хто там говорив, що це не прадавній звичай? А якже ще піти на сонячні галявини до предків? Через ядро землі?

freak - 13-2-2004 у 11:39

Однозначно кремація, не хочу, щоб моє тіло розкладалось!!!!