Олександр Федорченко - 29-10-2011 у 21:33
Якось трапилась мені нагода спілкуватися зі знайомими (львів"янами, українцями,
жінками) які свого часу виїхали за кордон, двоє з них до Італії а одна до чи то до
Словенії чи то до Словаччини, не пам"ятаю.
Так ось, поїхали вони колись зі Львова, вдало там одружились, народили дітей,
здавалося б чого ще треба??.. Але питання ось в чому.. всі три кобіти, з якими
спілкувався, приїжджали до Львова зі своїми дітьми, всі діти дошкільного віку, у
двох дівчатка а в однієї хлопчик, файні такі діточки) Пробував з дітьми
спілкуватись, а вони такі стидливі, за мам ховаються, не хочуть спілкуватися.. Так
ось, всі ті мами як одна мені кажуть, та вони розуміють українську, але не говорять
нею!! Я був шокований!! Як так??!! Мама не вчить і не заставляє дитину говорити
українською мовою.
Юрій Сєров - 29-10-2011 у 23:00
Це типове явище для дітей, народжених закордоном і тих, що опинилися там в малому
віці. Очевидно, що навіть батьки спілкуються мовою чоловіків цих українок.
Звідки вони можуть знати українську?
Але чи це проблема для тих дітей? Українська не є і навряд чи стане якоюсь
міжнародною мовою, яку їм буде бажано знати.
Хоча, зівсно приємно, коли бачиш малих діяспорян, що вільно володіють мовою
предків.
Ярема П. - 30-10-2011 у 13:53
Чи знатимуть українську залeжить тільки від батьків. Якщо батькам наплювати, то
відповідно і дітям тим більше.
Андрій Пелещишин - 30-10-2011 у 21:35
Якось дивно надіятися, що країна, з якої молода жінка через безвихідь чи
незабезпеченість змушена виїхати, потім може розраховувати на щось більше більше
ніж "наплювати".
Роман Пришляк - 10-12-2011 у 05:40
Навіть якщо обоє батьків-емігрантів - українці і навіть галичани, то, як показують
численні приклади, їхні діти (якщо виїхали малими або тим більше народилися вже за
кордоном) будуть говорити українською у кращому разі вдома. І від батьків,
виглядає, залежить дуже мало. Ну хіба що не пускати в дитсадок, потім у школу, не
давати вмикати телевізора...;-) Оточення визначає майже все...
Ольга Косовська - 10-12-2011 у 15:21
Хмммм..... цікаво.
А що порадите мені. Мій тато молдован. Я родилась і виросла на Вінниччині, де мова
більше до російської. Мій колишній чоловік з Харкова, де повністю говорять
російською. А от моя донечка вже родилась в Дрогобичі. То як має вміти і розмовляти
вона????
Звісно що вона розмовляє так, як всі оточуючі. Не буду ж я її перевчати на
вінницький акцент, бо я вінничанка.
Катерина Слобода - 10-12-2011 у 17:47
Чесно сказати, щось не дуже розумію як тема пов'язана з її поясненням в першому
дописі...хіба діти Роксолани були щирими українцями, не мусульманами, і говорили
мовою матері? Але то таке...
ІМХО, "роксолани" звучить досить зневажливо. Хіба винні ті жінки, які поїхали
шукати кращої долі через безвихідь, через неможливість заробити на себе і своїх
дітей і т.д.? А якою мовою Ви хочете, щоб вони говорили? Певно, що тою, якою говорить
їхнє оточення.... І яке хто має право їх осуджувати ??? Ніхто ніякого.
Певно, що легко казати навіть на державному рівні, та вони такі-сякі не хочуть
вчити мови і виїжджають, замість того, щоб забезпечити хоч мінімальну
впевненість, що та жінка, яка хоче народити дитину тут не буде кинута з нею
напризволяще без жодної підтримки (то ще в кращому випадку, а в гіршому ще з купою
перешкод) з боку держави... яке ставлення з одного боку- таке ж і з іншого, і нема
чого дивуватися.
Андрій Пелещишин - 10-12-2011 у 18:30
| Цитата: |
| А що порадите мені. |
Не потрібно нічого радити, ви самі чудово все вирішили! 