Форум Рідного Міста

Великдень та російське подружжя у Новояворівську.

Олександр Сорокін - 15-5-2012 у 12:52

Приїхав я до Новояворовску на Великдень цього року, цей світлий день в житті напевно кожної людини розташовує до спілкування, позитиву, любові до України. Розташовує він також і до гордості за західні області нашої країни, які що пройшли крізь пекло радянської епохи змогли пронести до нашого часу традиції, культуру і головне самосвідомість того що ми усі українці, що живуть на цій святій землі, і немає у світі землі яку б ми любили більше ніж рідну хату.

І потрібно ж було такому статися що саме цього дня я зустрів сім'ю росіян, які вже більш ніж 20 років живуть в Новояворовску і усі ці 20 років ненавидять українців, вважаючи що живуть серед злодіїв негідників і брехунів. У розмові зі мною вони намагалися довести що саме жителі західної України це саме злодійське плем'я на усій землі.

Якщо відверто - в мене в голові не відразу помістився той факт, що можна прожити пів життя, на землі яку ненавидиш і в постійній ненависті до людей, що оточують тебе.

Дуже хочеться вірити, що це швидше виключення з правил. Що наша свята земля просто не стерпить людей які ненавидять її. А ще більше хочеться вірити в те що не усі росіяни такі.

P.S. Напевно не вірно називати це подружжя тут, але я зроблю це тільки для того, що б можливо приїхавши через деякий час в це чудове місто дізнатися, що ці люди таки покинули мою Батьківщину і переїхали в Росію. Це подружжя ....

Ярема П. - 15-5-2012 у 13:04

А чому ти дивуєшся? Тут пів України таких. І в Литві таке саме. І в Естонії. І в купі пострадянських республік то саме. І це не витравиш, не переконаєш. Це мусить піти разом з ними. Це окупанти, а не мешканці, і мешканцями вони ніколи не стануть.

Олександр Сорокін - 15-5-2012 у 14:30

Я не можу зрозуміти таких людей... Це ж ким треба бути - садомазахистами? Що б жити там де не подобається.... Чи треба бути настільки ледачими що б нічого не зробити що б повернутися у свою країну россию? Я можу збагнути коли нас не люблять росіяни що живуть в россіі, але коли людина живе тут пів життя і при цьому ненавидить все навкруги - це або безумство, або збочення...

Andreas - 15-5-2012 у 15:31

Цитата: Початково розміщене учасником Ярема П.  
А чому ти дивуєшся? Тут пів України таких. І в Литві таке саме. І в Естонії. І в купі пострадянських республік то саме. І це не витравиш, не переконаєш. Це мусить піти разом з ними. Це окупанти, а не мешканці, і мешканцями вони ніколи не стануть.


Йой, та невже півУкраїни окупантів? А я і не знав... Бідна Україна!
А три покоління, що народилися тут і більшість з яких в Росії в житті не була - теж окупанти?


Ярема П. - 15-5-2012 у 23:46

@Andreas, не ля-ля. Більшість з них не була, але зато мала батьків, які їх виховали.

Andreas - 16-5-2012 у 19:15

Ну звісно, а виховувані дивилися батькам до рота та ретельно запам*ятовували, як треба правильно ненавидіти Україну, українців, українську мову і взагалі, все українське. А навколишнє оточення, дитсадок, школа, друзі у подвір*ї на виховання москалів вплинути не може через спеціальну будову черепної коробки в них.
А окупаційну програму не наведете часом? Що там в планах у окупантів - винищити українців? обернути на своїх рабів? використовувати, як невичерпне джерело органів для трансплантації? чи просто їсти їх з гірчицею?
Я, знаєте, погано батьків у дитинстві слухав, може й дещо пропустив. Просветіть невігласа...

Андрій Пелещишин - 16-5-2012 у 22:47

Я видалив прізвища людей, вказані у першому дописі. Вважаю за некоректність такі дописи. Прошу надалі утримуватися.

Олександр Сорокін - 18-5-2012 у 15:42

Вибачте.... але інколи треба назвати речі своїм ім'ям......
Доречі - ще гірше те – що ці люди також є громадянами України, і також беруть участь у виборах, тобто кожного разу вони голосують за окупаційну владу та антиукраїнський спосіб життя.


Ігор Домін - 19-5-2012 у 10:25

А ще гірше, що ми тільки балакаємо про окупацію та іншіх зовнішніх воргів, щоб тільки закрити очі на свої недоліки. Звісно легше звинувачувати марсіан та глобальне потепління в тому, що в Україні жити тяжко.