Андрій Пелещишин - 7-11-2012 у 23:04
Я тут подумав, і придумав як Олег Тягнибок може стати Президентом України 
Це така собі політична фантазія, але в нашій країні фантазії інколи програють
реальності у неймовірності...
Річ у тім, що будем реалістами. Народ ніколи в більшості своїй за нього як за
Президента не проголосує. Ніколи! І що ж? Відмовитися від мрії? Чекайте, не все так
погано, є варіанти 
Все більше говорять (і той самий Тягнибок), що діючий Президент хоче спробувати
продовжити свій трудовий стаж шляхом виборів у парламенті, а не народом... Взагалі
кажучи у цю гру можна ще довго побавитися. Наприклад, сказати через 5 років, що це
лише перший, а не другий термін і т.п.
Це цілком логічно з його боку. Але виникає проблема. Що якщо не ця, то наступна ВРУ
буде вже ну зовсім "неправильна". Або з цією щось виявиться негаразд.
Як показав досвід, значно зручніше вигравати по мажоритарці. Отже логічним є
перехід до повністю мажоритарної системи виборів депутатів. Притому (що дуже
важливо!) виключно в один тур, як зараз (а не як було колись). Так легше "розводити"
опозицію. А схема розводу завжди діятиме - перед виборами одних защемити, других
прикормити - і все, розкол готовий, на кожен округ по 2 опозиціонери і свій
проскакує.. Це ми вже побачили.
Але ми бачили і дещо інше. А саме, що люди готові голосувати за Свободу. Хоча би на
зло, хоча би просто без надії виграти, лиш би проголосувати. І це єдиний електорат,
готовий вийти в любу погоду і стояти 2 години в черзі до урни. Ми це бачили у Львові
2 роки тому. І люди з середньою спеціальною освітою вигравали в відомих політиків
та місцевих бонз.
Зараз на мажоритарці в ВРУ у Свободи теж карта йде..
Тепер уявляєм реальний апокаліптичний сценарій. 5-6 років режим тримається, але
все колись ламається. Політична система до того часу буде оптимізована під схему
"мажоритарка + президент у ВРУ", а поміркована опозиція роздріблена і розчавлена. І
тут соціальний криз! Дострокові чи планові вибори у ВРУ. При однаково низькому
рейтингу поміркованої опозиції та влади і апатії народу. (А хіба зараз ми не
спостерігаємо початки такої картини?).
І в цей момент достатньо 15-20% підтримки населення радикальної партії і за рахунок
явки виборця і розтягування голосів між "конструктивно поміркованими" радикали
(умовно Свобода) бере більшість або формує її ядро (врахуйте ще бойовий стиль
Свободівців)! Кажете неймовірно?! А чому? Хіба не так сталося з місцевими радами в
Західній Україні? (До речі, подивимося, що буде в Київі на місцевих виборах, це ніби
скоро).
Ну а далі усе просто. Вибори Президента в ВРУ... І все, задача, що була поставлена
нагорі теми, знайшла розв'язок!
Чи добрий цей сценарій для України? Мені важко сказати... Цілком можливо що добрий,
не буду вішати ярликів на Свободу, на загал ця партія таки вийшла вже з
маргінальної ніші і люди там є толкові.
А от для багатьох теперішніх любителів усіляких технологій перекручування
суспільної думки на свою користь цей сценарій не варто скидати з розрахунку. Бо як
казав Соломон - "усе так не буде"....