Володимир Озерянко - 3-1-2013 у 12:00
Мій кіт - " кіт в законі"!
Частина 1. Порода.
З нами у трикімнатній квартирі на четвертому поверсі п'ятиповерхового
будинку мешкає ангорський кіт, віку приблизно 3,5 років. Кіт документів "на породу"
не має. Забарвлення - повністю біле, але при ДУЖЕ уважному розгляді подекуди має
ПІДЖОВТИЙ відтінок ошерстку. Ошерсток абсолютно прямий, не в'юнкий, а при напрузі
тварини рідко, але регулярно ошерсток по діагоналі спини /рідше в іншому ракурсі/ -
витягується у візуально відчутну /5-10 мм - горбком/ ошерстну лінію.
Лапи - відносно масивні.
Вуха - відносно невеликі.
Вуса - довгі, різної довжини.
Шерсть - з середини квітня по липень - активно втрачається твариною на
навколишні домашні предмети /килими, стільці і так далі/, частково вилизується
котом і виводиться через його шлунок. Щодня /особливо влітку/ спеціальним
гребінцем вичісую кота. Особисто я шерсть, що вичесав, "для понту" збираю в окремий
целофановий мішечок. Говорять, що коли буде багато шерсті, можна буде зв'язати з
неї хусточку. Але це не обов'язково робити…
Частина 2. Вдача і істота.
До кожної нової людини, що прибула в квартиру, тобто на територію Кота, якого звуть
Марчелло /для своїх, - просто Марчик/, він спочатку відноситься ТІЛЬКИ позитивно:
довірливо обнюхує верхній одяг в передпокої, треться об ноги в кімнаті, частенько
"муркоче". Але!
Якщо той, що прибув починає кота "діставати", - дратувати, хапати "як попадя", робити
різкі рухи, кричати /і так - кілька разів/ Марч запам'ятовує і в наступних випадках
на контакт з такою людиною не йде, а частенько вже при наближенні зустрічає просто
шипінням, з готовністю сховатися або серйозно ударити кривдника лапою, чи
вкусити. Мій кіт - ЗЛОПАМ'ЯТНИЙ. І правильно: в нашому Будинку усі рівноправні і
кривдити ні людину, ні кота нікому не дозволено.
Як і кожен з нас, Марчик день у день живе ПО СВОЄМУ особистому розпорядку доби,
але таким чином, що НАШОМУ розпорядку це не заважає, а ми теж ВРАХОВУЄМО можливі
дії Кота в продовж доби. Наприклад, Марчелло добре знає, що "чесати" кігті можна
ТІЛЬКИ об старий диван і такий ж стілець, а ми знаємо, що Кіт не любить, коли при нім
чхають або ДУЖЕ голосно розмовляють. Іноді буває, що, скажімо, я хочу з ним
погратися, а Марчик - не налагоджений. Тоді - приймається лінія Кота: гра
відкладається. Така довірливість, при взагалі ПОГАНОМУ характері Марчика,
дозволяє КЕРУВАТИ Котом в повсякденному житті, який /кіт/ десь на рівні
підсвідомості /инстинкта/ розуміє, що при певному "рівноправ'ї" верховенство
залишається за людиною.
Частина 3. Стиль його життя.
Уранішній моціон.
Близько 06.00 Марчик будить мене незалежно пори року. Це відбувається ЩОДНЯ з
червня 2010 року, коли я почав вдень на поводку виводити його на вулицю, а він
/Марчик/ через тиждень вигулів ОСОБИСТО прийняв рішення справляти природні
потреби ТІЛЬКИ у дворі будинку і тільки зранку, хоча в квартирі є місце для цього і
Кіт про це знає. Одже, - виходимо в двір о 6 - 6.15 годині за будь-яких погодних умов: і
при мінус 20С з вітром, і при проливному дощі. Час прогулянки 40 - 50 хвилин при
удобоворимій погоді. При мінус 20-ти час прогулянки спадає іноді і до п'яти
хвилин.
Під час прогулянки Марчик ЗНАЄ, куди йти і сам веде мене в т.ч. і з будинку і
додому. Я ТІЛЬКИ його супроводжую і він при цьому відноситься до мене, як до
почесної охорони. У дворі він дуже полохливий, особливо боїться випадкових
перехожих, пару разів виривався з поводка. По двору рухається, як собака, постійно
обнюхує траву, дерева і "пасеться" травою /коли є трава/. Спокійніше себе почуває в
темряві. Під час прогулянки у світлий час ганяється за метеликами, намагається -
за пташками, осами, джмелями та ін.
Якось влітку помітив на дереві "залітну" білочку, яка рвала зеленуваті
абрикоси, обгризала і скидала геть увесь твердий м'якуш майже прямо на нас, потім
"трощила" зубами кісточки і поїдала серцевину, а якось Марчелло виявив навіть
справжнього дикого їжачка /ближче 3м не підійшов, зупинився: боязно./, який, не
звертаючи на нас уваги, діловито "похрюкуючи", - тягав гілочки і листя у свою
передзимову нору, але мені було погано видно, оскільки було ще зовсім темно на
дворі.
Слід сказати, що мене теж розважали певні події. Так, одного разу у позаминулому ще
році, коли мабуть ще не було і 6-ти ранку, а світанок передбачався ще хвилин через
20-30, йшов дощ з вітром, - до нас зненацька підійшов в майже в абсолютній темряві
невідомий тверезий чоловік і запропонував випити по скляночці горілки: мовляв, у
нього все при собі, в т.ч. і рідина, і склянки, і закусь. Кіт тоді уперше "вискочив" з
поводка і я його потім в темряві довго вишукував, а мужик відразу розчинився в
темряві, коли почув мою антилітературну думку про цю ситуацію.
Будні "законного" Кота.
Ангорський безпаспортний, позбавлений в молодості медичним шляхом ілюзій
продовження роду, кіт Марчелло білого забарвлення, закінчує свій щоденний
уранішній моціон відразу після повернення додому з прогулянки /близько 07.00 ранку/
- типу водними процедурами для лап. Він після повернення самостійно сідає на хвіст
біля вхідних дверей в передпокої і без ознак радості, але чинно чекає подальшого
дійства з мого боку. Я, неспішно, знімаю верхній одяг і взуття, приношу котові під
ніс його особистий тазок з чистою водою і вимиваю /протираю/ котові кожну лапку
ганчірочкою. Ця процедура Котові в принципі досі не подобається, але Марч кожного
разу мужньо витримує "екзекуцію", іноді тільки - на знак "котячого" протесту –
тихенько мявчить… Потім слідує годування. Марч, як правило, годується одну добу в
основному м'ясною дієтою /нарізана квадратиками сира печінка або інші
субпродукти плюс іноді порубані шийки курячі/, а наступна доба - рибна: нарізаний
смажений морський бичек плюс декілька нарізаних скибочками "мойвин". Сиру рибу
Марч терпить, але не любить, як раніше діти не любили ОБОВ'ЯЗКОВИЙ в раціоні
риб'ячий жир. Китекет подається для поживлення щодня, як допоміжний продукт, але
Марча особливо не надихає. І взагалі Марчик їсть, на мій погляд і на мій жаль, УКРАЙ
помірно, та зате зберігає "юнацьку сухорлявість" тулуба і відносно не велику
вагу.
Далі тягнуться /для Кота/ БУДНІ "кота в законі". У людей, що оточують Кота ДУЖЕ
багато своїх турбот, тому, звичайно, Марчелло приділяється замало особистої
уваги. Вдень мій кіт БАГАТО спить, вночі - певний час не спить.
Повністю облизується раз 10 за добу, спить усього - годин 16 і більше. Любить сидіти
вдень біля вікна або на балконі і споглядати птахів в польотах. При цьому він
часто мявчить-піщить та робить ударно-хапальні рухи передніми лапами. Кілька
разів ловив залітних на кухню через кватирку або вікно кажанів. Я цих мишей у
нього відбирав /все рано - не їсть/ і відпускав, окрім однієї, якій він таки перебив
хребет, а заразом ще й розбив 2 великих чашки. Зараз я на кватирці зробив марлеву
тугу фіранку ніби як від мух.
Перед нашим з дружиною сном, - кіт теж укладається у нас в ногах спати, хоча
потім серед ночі часто йде, але до світанку повертається досипляти, а близько 06.00
будить мене, якщо я сам не встаю. Вдень Марчелло, як правило, спить не аби де, а в
тому приміщенні, де знаходиться хтось з людей. Крім того він страшенно не
полюбляє, коли в якесь приміщення закриті двері і різними методами таки примушує
нас ці двері трохи ВІДКРИТИ, після чого його інтерес до цього приміщення повністю
пропаде і він, як правило в нього навіть не заходить.
Частина 4. Марчелло щиро дякує.
Про домашнього улюбленця можна писати ДУЖЕ БАГАТО. Особливо якщо ти цю
тварину ЛЮБИШ і ПОВАЖАЄШ його гідність, пробачаєш його випадкові /не
систематичні!/ помилки в поведінці, а він пробачає тобі побутову нервозність. Кіт
не собака, який звикає до конкретної людини. Кіт звикає фактично тільки до МІСЦЯ.
Та все ж я дуже радий, що Марч у мене є і я кожного раноку прокидаюся під його
дружнє і закличне мявчання, а потім - він увесь час, коли я удома, у мене на
видноті.
Марчелло разом з його біографом дякують тим, хто таки прочитав увесь
життєопис "Кота в законі", і бажає ВАМ УСІМ обопільної любові від СВОЇХ гаряче
улюблених вихованців… І НЕ ТІЛЬКИ ВІД НИХ.