Андрій Пелещишин - 20-5-2014 у 11:01
Навіяно матеріалом http://life.pravda.com.ua/culture/2014/05/19/168868/
Стаття написана у дуже захопленому тоні. Якщо не пробувати аналізувати, то
здається автор правий і час класичних музеїв уже пройшов.
Я сам син музейного працівника, і багато в дорослому віці працював у музейній
сфері, зокрема мав цікаві проектні роботи у сфері інформатизації музеїв, тому з
темою трохи знайомий.
Музей зараз справді став місцем для відвідування туристами. Це факт. І тоді на
перший план виходять його маркетингові характеристики, що не дивно. Хочеш продати
- будь продавцем.
Але при такому підході губляться цінність "нецінних" експонатів (цінних з точки
зору фактів або науки, але з презентаційними характеристиками). Ну і взагалі, коли
ти став на шлях маркетингу, зупинитися уже неможливо. І кожен найступний музей
перевищує попередній за епатажністю, крикливістю, надуманістю виставки.
Відвідування такого музея більше схоже на фастфуд - усе вже "піджарене" і
"приперчене", бери і споживай.
Класичні музеї дають можливість відвідувачу більше мислити самому,
"розсмаковувати". Але це вимагає зусиль, доступних не всім, а часто і попередньої
до візиту підготовки.
Другий момент - класичні музеї це ще установи-хранителі та наукові установи.
Працівники музеїв змушені писати наукові праці, проводити польові дослідження.
Це дозволяє отримати і відчутний науковий результат.
Правда, за науковістю часто виставкова діяльність музею просто губиться, стає
другорядною. Найцінніші експонати ховаються у фонди ніби то на реставрацію чи
дослідження, і більше ніколи не з'являються на публіці (не виключено, що інколи
такі експонати просто зникають, заміняються підробками).
Хочеться напевно золоту середину. Але часто замість вдалого поєднання обох
підходів отримується найгірший варіант гібрида-мутанта. Типу нашого
природничого музею, який має багату колекцію, але є академічною установою і
закритий для відвідувачів. А натомість під його брендом працює (чи працювала?)
абсолютно бездарна експозиція з куском мамонта і носорога і тушками кількох дуже
рідкісних звірів типу кода домашнього і курки звичайної. Притому за вкрай бідну і
маленьку експозицію (2 кімнати) деруть далеко не символічні гроші.