Друзі Росії

Сьогодні натрапив на чарівну статейку на Lenta.Ru
http://lenta.ru/articles/2015/04/10/rusfriends/
Колись в міру ліберальне хоча і лояльне до влади онлайн-видання за рік перетворилося на ще один пропагандисько-шовіністричний ресурс, який усе менше затрачає зусиль на збереження хоча би легкого відтінку колишньої "Ленти".
Самі тексти новинного сайту усе більше нагадують нудні статті газет, по яких школярі готували політінформацію в кінці 80х. Щось середнє між "Труд" і "Правда" тих часів.
А ще у них тепер є передовиці. Такі натуральні, як в тодішньої "Правди". І мова така сама бюрократично-зашкарлубла, ніби пенсіонери-журналісти повернулися на трудову ниву копірайтерами..
От вказана стаття є такою передовицею.
Реальна інформаційна цінність таких передовиць очевидно яка.. Але зате в них можна побачити чаяння, фантазії, бажання нинішньої російської влади.

От виявляється що РФ таки не ізольована в світі! Виявляється в неї є друзі і союзники! Сильні, надійні, брати навіки! І ще й які!
Північна Корея (я серйозно, там так пише!), В'єтнам і Куба - автора явно по голові підшивкою брєжнєвських газет лупнули (хоча насправді це "хотєлки" - Куба вже плавно входить в орбіту США, а В'єтнам розривається між США та КНР, РФ їм до лампочки), лузери Нікарагуа, Венесуела і Аргентина (ну а Нікарагуа - це взагалі якийсь совковий політичний фетиш, нафіг нікому не потрібний і нецікавий), вічні друзі індуси (які напевно про це і не здогадуються), і звичайно об'єкт сучасної російської політичної мастурбації з відтінком мазохизму Китай (ну куди тепер без нього..).
Короче, перелік ще той. Автором певно є дитя старого політичного оглядача, статтю стащило з архіву татка, переформатувало і - на сайт! Зрештою, формально доволі чесна стаття - відображає частково реальність, а частково мрії політикуму. "Скажи хто твої друзі, і я скажу хто ти!".
Але що насправді в переліку розвеселило, і що справді науявляв собі автор, то це Ізраїль Виявляється, саме він, Ізраїль, тепер союзник Росії! Во як! Ну хто би то міг подумати . Чекаємо офіційного візиту Кадирова в Єрусалим!

Це все складові віртуальної реальності, в яку зіпхнули "ватну", більшу, частину російського суспільства. Ми можемо обурюватися щодо нібито брехні, яку поширює на весь світ Кремль, можемо про це голосити на весь світ, що от, мовляв, яка кричуща брехня, що це все брехня, що брехнею світ перейдеш, а назад не вернешся і т.д. і т.п. Але від інформаційного потоку подібної свідомості сьогодні, у сьогоднішньому світі, де інформацію будь-кому можна добути одним кліком, не ухилитися. Вона буде литися на вас звідусіль. То що, виходить, треба підставляти свої мізки під неї, і нехай вона промиває їх?! Ну, скажемо ми, ми будемо дуже уважні, будемо пильно вдаватися до суті справи, будемо аналізувати кожну подію, розбираючи її на окремі епізоди, що тільки добутися відповіді, чи правда це, чи брехня. ЧОмусь ми будемо вірити, а чОмусь - ні. Але в цьому і полягає суть технології з маніпулюванням над свідомостю людини: інформаційний шум як метод затуманення свідомості.

Не знаю, як кому, але мені все це нагадує як якийсь художній фільм. От всі кажуть, що в художніх фільмах - все це вигадки, подекуди в дійсності такого бути не може. Але всі залюбки споглядають і художні фільми, і фантастику - бо кіно приваблює, надто коли воно майстерно і філігранно поставлено. Приміром як фільми "Перевізник" з Джейсоном Стетхемом у головній ролі: там він постає в ролі дуже крутого мужика, який зугарен упоратися з будь-яким складним завданням. Але всі ми знаємо, що в реальності такого не буває. Але... вкотре і вкотре переглядаємо цей фільм та інші такі з подібною тематикою. А про кінофантастику вже й не згадуємо.

Тому... приготуйтеся до чергового епізоду кремлівсько-путінського блокбастера, який розгортається в інформаційному просторі на тему величності Росії, ницості Заходу та підлості України.

Подекуди він буди кривавим, подекуди з елементами містики, подекуди комедійним. Все як у справжньому кіно!

Справило враження старання кремлівсько-путінських політтехнологів переграти епізод з Бондіани ("Ґолдфінгер", 1964): в телесюжеті, поставленому за кремлівським сценарієм, Янукович на пресконференції 2014 року в Ростові-на-Дону точнісінько як бондіанівський лиходій за грою в карти на фешенебельному курорті, скрививши лице, зламав ручку.
Це був меседж ляльководом Заходу, що, мовлям, кожен ваш завуальований хід буде нами прочитано і буде завдано удар у відповідь.

Кадри з "Ґолдфінгера":


Наш "кіногерой":