"Доцент" і "Професор" в Україні справді багатостраждальні.
Здається, ще не було міністра, який би не переінакшив би вимоги до них.
З новими вимогами можна ознайомитися тут http://osvita.ua/vnz/47818/
Якщо щодо B2 з англійської є питання хто буде видавати сертифікат і хто його
фінансуватиме, то що таке "міжнародний досвід кандидата на отримання звання"
взагалі покрито пеленою.Андрій Пелещишин - 14-9-2015 у 21:24
Трохи порозбиралися сьогодні з тим новим Порядком.
Надзвичайно, дуже суттєві, принципові зміни у присвоєнні "Професора". Фактично, це
вже не те звання, що було, неправильно його називати тим самим словом що і
класичних "професорів". Фактично, між присвоєнням звань доцента і професора може
пройти місяць і на це звання може претендувати будь-який кандидат-наук, доцент за
умови, що він захистив одного кандидата наук.
Вимоги на доцента і професора, окрім захищеного кандидата еквівалентні, і
формально зведені до B2, однієї або двох (бо множина) публікацій в Скопус і тої
довідки про міжнародний досвід. Притому нема слів "після отримання звання
доцента" або "після захисту кандидатської". Вимоги про доктора наук вже не існує в
принципі.
Тобто тепер будь-який молодий чоловік, який пишучи і захищаючи кандидатську,
опублікував дві статті в Скопус (що насправді не є проблемою, особливо в
співавторстві, повірте мені!!) і потім домовився з друганом, що він впише його
науковим керівником, на наступний день після захисту другана може подавати
документи на професора.
Враховуючи деякі неформальні тенденції в деяких наукових колективах на фоні
трансформації кандидата наук з наукового в науково-освітній рівень (такий собі
"супермагістр"), я прогнозую дуже неприємні тенденції в отриманні звання
професора.
Зрозумійте мене правильно. Я не сноб. Навпаки, я завжди був на стороні полегшення.
Але насправді між цими вимогами і вимогами, що були сформульовані за міністра
Вакарчука (обов'язковий доктор наук, 3 захищені кандидати, 10 статей, монографія і
МОНівський підручник з грифом) і теперішнім така прірва, що язик не повертається
називати це одним тим самим словом. Просто треба було якось відзначити попередніх
чи інакше назвати нових. А я знаю людей, які за Вакарчука стали професорами.
P.S. Я планую найближчим часом (років за 3-5) в себе на кафедрі з 18 викладачів (якщо ці
вимоги не зміняться) оформити десь так штук 6-8 професорів. Це реально. Гуляти так
гуляти!Юрій Сєров - 15-9-2015 у 11:19
Цитата:
Вчене звання професора присвоюється працівникам вищих навчальних закладів або
наукових установ, які матимуть: науковий ступінь...
Мені здається, що після слів "науковий ступінь" пропущено "доктора наук".Андрій Пелещишин - 15-9-2015 у 13:04
Та все може бути, але постанова є постанова.Андрій Пелещишин - 12-10-2015 у 22:44
Якісний і дуже критичний аналіз нового положення http://education-ua.org/ua/articles/482-pro-novu-versiyu-poryadku-p...
До речі, там є думка, яка мені дуже сподобалася. Що насправді звання доцента і
професора на практиці є зайвими і мали б вважатись просто почесними Андрій Пелещишин - 13-10-2015 у 10:22
Добавлю ще, що в вітчизняній академічній традиції є називати "професором" усіх
докторів наук. Так, мене колеги почали так почесно величати через день після
захисту докторської, хоча саме звання отримав років за 5 після захисту. По
відчуттях - нічого навіть близько подібного. Якщо захист докторської це маленький
особистий тріумф, то присвоєння професора якась невиразна подія, якій передувала
нудна рутинна робота. Юрій Сєров - 15-10-2015 у 10:25
Думаю не варто нічого міняти, бо візьмуть і знімуть надбавку
Якщо серйозно - то як використовувати вчені звання і що з ними робити - це далеко не
найважливіше запитання.
У цьому конкретному випадку навіть матеріальне стимулювання нелогічне. За
ступінь менше, ніж за звання, хоча ступінь здобути важче. Було б логічнішим разом з
ступенем неформально присвоювати відповідне звання і одразу встановлювати
сумарну надбавку, що мало б бути більшим стимулом до здобування ступеня. Андрій Пелещишин - 31-3-2016 у 19:03
За що я не люблю ФБ і тому подібне, що все цікаве пролітає і потім важко знайти.
Сьогодні прочитав гарну замітку але вже не знайду її. Про реалії нового
"Порядку..."
Коротко суть (у якій я погоджуюся з невідомим мені автором):
Новий порядок у комплексі з новими ліцензійними вимогами:
1. Стимулює непотрібні для ВНЗ і освіти загалом види активності викладачів;
2. Підштовхує ВНЗ до формулювання непотрібних вимог до викладачів, закладаючи
бомбу сповільненої дії у стосунки "ВНЗ-викладач" та всередині наукових
колективів;
3. Стимулює сумнівну активність (може й не корупція, але не дуже далеко від неї) з
написання закордонних статей "під замовлення" (теж саме з стажуванням та
сертифікатами про володіння мовою)
4. Псує загальний міжнародний імідж української науки (через потік
малозмістовних, але так потрібних статей).
dr.Trollin - 2-4-2016 у 13:45
"Псує загальний міжнародний імідж української науки (через потік
малозмістовних, але так потрібних статей)."
sic ! Андрій Пелещишин - 3-4-2016 у 13:23
Це звісно жартівлива картинка, але "логічність" вимог така ж як і в офіційному
порядку Андрій Пелещишин - 1-7-2016 у 10:00
Проскочила інфа, що керівництво ЄС у зв'язку з перспективним виходом Британії,
планує вилучити англійську мову з числа офіційних мов ЄвроСоюзу. У принципі
логіка у цьому є.
Коли автори нових вимог до доцента та професора аргументували "B2 англійська", то
основним аргументом було "наші вчені повинні подаватися на європейські гранти,
Горизонт, бла-бла-бла" . Тепер логічно очікувати зміну мови підготовки грантів в
ЄС.
Це буде дуже і дуже пікантно. Андрій Пелещишин - 5-10-2016 у 21:53
Ну що, у нас як завжди - хитнуло туди, а тепер сюди.
Отже зараз ми маємо новий проект нового "Порядку..". В2 щез, формулювання стали
чіткішими, логічнішими. Я "за", сподіваюся, що порядок приймуть.
Правда пані Совсун уже обурилася з того приводу, і дехто з дуже далеких від освіти
людей прокричав у ФБ "зрада". Ну зрада то зрада, нема на то ради...Андрій Пелещишин - 8-3-2017 у 14:58
Порядок прийняли, як завжди сталося покращення
Отже B2 тепер на вибір з будь-якої мови Євросоюзу. Це пікантно, тому що в первісному
варіанті акцент робився на англійську, як таку якою поширюються всі наукові
здобутки.
Тепер B2 можна принести навіть зі словацької. От тільки не зрозуміло, кому це
потрібно. Дебільний абсурд, якась інтелектуальна мастурбація навколо мовного
питання.
Цікаво, що пропонується замість B2 принести 10 (!) повноцінних статей в журналах
Скопус (не матеріалів конференцій). Я би запропонував, щоби хтось з авторів
нововведення спробував за адекватний період часу написати стільки публікацій.
Взагалі звання доцента і професора остаточно втратили свій сенс, як певні ранги,
що засвідчують високий професіоналізм саме викладача вищої школи, а не просто
науковця (а саме ця логіка була в їхній основі).
Коротше кажучи - сумно. Думаю, що ще кілька тисяч молодих вчених спакують чемодани
та почистять шухляди робочих столів.Андрій Пелещишин - 9-3-2017 у 21:25
У розвиток теми.
Десь пару тижнів тому Міністерство освіти та науки розіслало цидулку по
університетах, у яких пропонувалося згідно прохання Вікімедія Україна "на
безоплатній основі у позаробочий час" залучати викладачів до формування статей
для ВП.
От я і думаю, якого рівня цинізм треба мати всередині, коли пропонуєш таке,
паралельно доводячи до абсурду вимоги до достатньо простих речей, якими є вчені
звання.
Я кілька років тому і керівництву ВП і клеркам з МОНу пропонував як варіант на
заміну обов'язкового (тоді був обов'язковий підручник) написання кількох статей у
Вікіпедію, але це не зацікавило ні вікіпедистів (з незрозумілих мені снобіських
мотивів) ні МОН (з абсолютно зрозумілих мені мотивів бюрократичної байдужості).
Хвости цієї пропозиції можна знайти в старих темах про звання на Форумі.
Краще би замість тих непотрібних сертифікатів дали як альтернативу написання
(редагування, оформлення) кількох статей в Вікіпедії (україномовній чи мовою ЄС ). Це була би реальна користь суспільству,
відчутне але реальне і цікаве завдання для викладача, ідеологічно значно ближче
до суті вчених звань, як маркера науково-педагогічної майстерності.
Заодно і викладач би інтегрувався і інтегрував інших в спільноти
інтелектуалів-ентузіастів, тощо.
Плюсів багато. Але на жаль, МОНу це до лампадки.Юрій Сєров - 10-3-2017 у 01:04
Там взагалі з тими званнями щось незрозуміле коїться: одного дня приймають
положення, наступного - суд скасовує дію попереднього. Яке положення чинне - не
зрозуміло.
). Це була би реальна користь суспільству,
відчутне але реальне і цікаве завдання для викладача, ідеологічно значно ближче
до суті вчених звань, як маркера науково-педагогічної майстерності.