Сучасний етап розвитку економіки України в системі світогосподарських зв'язків
відбувається за надзвичайно складних умов як внутрішнього, так і зовнішнього
характеру. Незважаючи на появу ознак економічної стабілізації у світі, зокрема
послаблення ризиків різкого зниження світового ВВП, припинення падіння
міжнародної торгівлі, зовнішній попит з боку країн - торговельних партнерів
України залишається досить низьким. Одним з головних завдань
зовнішньоекономічної політики України за цих умов є розробка алгоритму
ефективної взаємодії національної економіки зі світовим господарством у
контексті формування відкритої економіки, структурно орієнтованої, наближеної
до імпортозаміщувального типу з переважною спрямованістю на розвиток місткого
внутрішнього ринку.
Розвиток економіки України як складової світової економіки передбачає
насамперед участь у міжнародних економічних відносинах на світовому ринку
товарів і послуг, у міжнародній міграції капіталу, технологій та інновацій,
робочої сили, а також співпрацю з міждержавними регіональними економічними
об'єднаннями та міжнародними економічними організаціями з конкретних питань
функціонування світового господарства (СОТ, МВФ, Світовим банком, ЄБРР тощо).
Україна на світовому ринку товарів і послуг. Звуження світового попиту, низькі
ціни на товарних ринках, загострення конкуренції та підвищення протекціонізму
зумовили скорочення обсягів українського експорту в 2009 р. порівняно з 2008 р. на 40,3 %,
що становить 40,4 млрд дол. США. Внаслідок різкого падіння світових цін найбільшого
скорочення зазнали галузі, зорієнтовані на експорт сировинної продукції, а саме
металургія (експорт зменшився на 53,6 %), хімічна промисловість (47,8 %), виробництво
мінеральних продуктів (44,6 %). Експорт продукції машинобудівної галузі скоротився
на 36,8 %, продукції агропромислового комплексу - на 12,2 %. У регіональному розподілі
вітчизняного експорту простежується скорочення його обсягів щодо Європи,
Американського континенту та Росії. Відповідно частка Європи в загальному обсязі
експорту знизилась з 29,1 до 25,4 %, Америки - з 6,1 до 2,8 %, Російської Федерації - з 23,2 до
21,0 %. Найменшою мірою знизились обсяги експорту до країн Азії (на 23,6 %), що призвело
до зростання частки цього регіону у 2009 р. до 30 % (проти 23,5 % у 2008 р.). Сировинна
спрямованість вітчизняної промисловості пояснює надзвичайно високу залежність
як українського експорту від міжнародних товарних ринків, так і економіки
України в цілому.Андрій Пелещишин - 26-12-2017 у 13:12
Взагалі питання цікаве, значно цікавіше ніж просто копіпаста.
Цікаво, хтось бачить яку нішу ми матимемо років за 15-20 ?Тарас Сокальський - 26-12-2017 у 18:28
Для початку треба собі уявляти, якою буде світова економіка через тих 15-20 років. Я
припускаю технологічний прорив в галузі робототехніки з елементами штучного
інтелекту, який може поступово практично повністю вивільнити людину від фізичної
та рутинної праці. Плюс на цей період мені уявляється початок створення
глобальної кільцевої енергосистеми, воно ж Super Grid (згадував в іншій темі, хто не в
курсі -- гуглимо статті). Ну і розвиток транспортної інфраструктури, зокрема
надшвидкісних трансконтинентальних залізниць.
Так що запотребувані будуть як інтелектуальні, так і матеріально-сировинні
ресурси, а також транспортні коридори. Ну і ще ріст населення планети
стимулюватиме експорт продукції АПК.
А тепер думаємо, які ніші зможемо заповнити.Юрій Марків - 27-12-2017 у 11:19
припускаю технологічний прорив в галузі робототехніки з елементами штучного
інтелекту, який може поступово практично повністю вивільнити людину від фізичної
та рутинної праці
... і до того ж створить глобальний дефіцит робочих місць. Бо не всі одразу ж
перекваліфікуються на створення та обслуговування елементів робототехніки / AI, а
в певних сферах людина може бути навіть виключена з технологічного процесу на 100%.
В країнах, де буде зосереджено юридичний центр такого виробництва, запровадять
безумовний мінімальний дохід, а де ні - вибачайте, давайте собі раду самі.
Мій особистий висновок - потрібно бути постійно на межі технологічного прогресу
і весь час готовим вчитися. Схема "5 років навчання - практика - ціле життя працюєш
на одному виробництві" відмирає. Юрій Сєров - 27-12-2017 у 11:42
Як на мене, то не дуже веселі.
Наразі працездатне населення заходу(і не лише) України "вимивається" в
розвинутіші економіки західніших країн Польща, Чехія і далі. Переносити
виробництва з цих країн в Україну інвесторам страшно з багатьох причин. Наслідки
цього зараз, можливо, позитивні - заробітчани привозять гроші, але якщо ситуація
не покращиться, то сім'ї таких заробітчан будуть мігрувати на Захід і кількість
притоку валюти в країну буде зменшуватися. Як наслідок, росту "індустріалізації",
приходу якихось технологічних виробництв не буде.
Відкриття ринку землі посилить аграрні можливості України. Але не треба мати
ілюзій, що з'явиться купа робочих місць. Як сказав Тарас, наступає роботизація і
для обробки великих площ потрібно буде дуже небагато людей. Ну, і можуть почати
з'являтися проблеми з чистою водою.
Розвиватимуться усіляки виробництва харчової промисловості, з обробки того, що
виростили. Далі заходитимуть відносно примітивні виробництва типу кручення
дротів і пошиття одягу і інших речей (як Фуджікура, Бадер...)
Існуюча важка промисловість на той час напевно вже стане неефективною і
відімре.
Високотехнологічні виробництва типу Південмашу чи Антонова помруть. Може не
зразу, але рух буде в тому напрямку...
Ліси довирубують, бурштин докопають. Може, знайдуться інші потрібні копалини чи
ресурси. Однак, розвиватиметься енергетика.
Одна з небагатьох галузей, які наразі виглядають оптимістично - це ІТ, але чи буде
це актуально через 10 років - хтрозна.
Рівень освіти буде падати. Це вже помітно, з часом ставатиме помітніше. Медицина
державна також має дуже невеселі перспективи.
Окрім того всього не треба забувати, що ми в стані війни з Росією.
Підсумовуючи, мій прогноз(сподіваюся, що форум існуватиме і можна буде прочитати
цей прогноз через деякий час):
Населення України зменшиться ще мільйонів на 10.
Основні виробництва - сільське господарство, харчова промисловість, легка
промисловість, енергетика, ІТ.
Якість життя, все ж таки, трохи покращуватиметься, однак якісна освіта і медицина
будуть дорогими і доступними не всім (в принципі це маємо вже зараз )
За рахунок близькості Європи будемо мати якісний секонд-хенд: транспорт,
обладнання і все інше.
Загалом життя буде +- те саме, що зараз
Якось так. Не надто песимістично?rost - 27-12-2017 у 16:14
Мені здається, що ставити питання про перспективи України в світовій економіці,
та ще й через 20+ років не зовсім корректно, бо з таким самим смутком в голосі можна
запитати про перспективи більшості країн світу. Японія, наприклад, має не зовсім
ясні перспективи. Більшість, країн ЄС, мусять молитися на успішність проекту ЄС,
при тому, що їх власні можливості для маневру, зараз, практично відсутні. Я вже не
кажу, там, про Судан чи якиїсь Чад. Україна, хоча б володіє, великою часткою
надзвичайно лімітованого ресурсу планети, а саме родючих грунтів. А якими
стратегічними активами володіє, скажімо Польща, чи Словаччина? Україні, в
принципі, треба дуже простих речей, які в більшості цивілізованого світу
сприймаються, як щось природнє. А саме диктатура закону, справедливий і
незалежний суд. От Індія, ніби успішна економіка. Але паралельно з програмою
будівництва атомного флоту, чи ІТ кластерів Хайдарабаду, вони десятиліттями
безуспішно намагаються переконати мільйонів 200 своїх громадян, що какати і пісяти
на вулицях не треба. Чому, я Індію згадав, бо там нічого не було, крім злиднів
неймовірних, каст, міжкнофесійних і міжетнічних конфліктів, порівняно з якими
наші проблеми з Данбасом, посто курам на сміх. Але, якимось чудом вони весь час
мали ці дві речі: диктатура закону і незалежний суд. В України решта компонентів
вже ніби є: конституція, особиста свобода, менш більш чесні вибори і т. д. Як
добитися, тих двох речей, при наявності котрих, можна коректувати решту всіх і
всім відомих проблем, я не знаю. Частина, тих, що знають повинні вибиратися в
депутати. Може таких набереться більшість, а фіглярі, комедіанти і просто злодії
опиняться в меншості і все почне потихенько крутитися і набирати обертів.
Принаймні, хочеться, щоб так було. Українці, поки, що, не вгрузли в ліво-соціальне
болото, як скажімо аргентинці чи греки, чи в тупий націоналізм як поляки (поляки,
сподіваюся, не надовго). Метастаз рускаго міра, здається, хоч і з кров'ю, Україна
позбувається. То може не все так погано?Рост - 29-12-2017 у 09:48
Стосовно технологічних проривів.
Поки що це виглядає, мені здається, якось так:
Андрій Пелещишин - 30-12-2017 у 13:06
Ага, щось таке. Розвиток електроніки і гаджетів на тлі стагнації в звичайному
житті.
Навіть відкат на сто років спостерігається, якщо справді антибіотики перестануть
діяти. Спокуса втекти в віртуальний світ усе сильнішає. Мабуть частково
фетишизація криптовалют з цим також пов'язана.Тарас Сокальський - 4-1-2018 у 16:19
Ну щодо тотальної "втечі у віртуал" -- явне перебільшення, можливо, це стане
особливістю підлітково-юнацького періоду)
Ну а "стагнація в звичайному житті" і робототехнічна революція -- то речі з якихось
паралельних ліній розвитку історії, одне з другим вони не сумісні.
Мене, зокрема, цікавить розвиток глобальних інфраструктурних проектів --
транспортних маршрутів, енергомереж, трубопроводів. Iron Silk Road, Super Grid -- підозрюю, що
тут лідерство буде за Китаєм. І оптимальні маршрути зав'язані на Україні. Так що (в
дещо віддаленій перспективі, після втихомирення добре всім відомої мавпи з
гранатою) можлива якась співпраця. Власне, і саме втихомирення (з відкусуванням
ласих шматків, звісно) перш за все в інтересах Китаю.Андрій Пелещишин - 5-1-2018 у 13:13
Якраз дуже добре сумісні, бо роботизація може привести до відтоку ресурсів з
слабо розвинутих країн, до числа яких впевнено рухається Україна.
Наприклад, роботизація сільського господарства приведе до втрати фактично
змісту існування сотень тисяч селян. Воно би може і можна було відіграти на плюс,
але в умовах падіння престижу освіти це шлях або до соціальної катастрофи, або до
деградації, коли сотні тисяч людей житимуть фактично натуральним господарством,
бо не буде кому продавати продукцію. Ну і грошей на те, щоби вирватися уже не буде.Тарас Сокальський - 8-1-2018 у 13:35
В двох словах:
За словами Вільямсона, Росія тривалий час стежить за системою енергопостачання
Великобританії, блокування якої може викликати абсолютний хаос в країні,
привівши до тисяч жертв.
Глава Міноборони зазначив, що у Великобританії є чотири підводних канали для
постачання електроенергії з континенту і ще чотири для транспортування газу в
країну.
Росія ж, за словами міністра, вивчає ці типи зв'язків і буде готова вжити заходів,
які "будь-яка інша нація визнала б абсолютно неприйнятними
А якщо ще "оптимістичні" прогнози Хокінга прийняти до уваги, то передбачати
майбутнє зовсім важко.
'Андрій Пелещишин - 27-1-2018 у 13:27
Більшість глобальних проектів є утопічними і нереалізовними саме через
недопрацювання питань безпеки.
Одна спроба тільки розгляду поставок дешевого газу з Катару закінчилася
громадянською війною в Сирії Рост - 28-1-2018 у 23:47
В цьому ж, до речі, контексті електромобіль дуже ненадійний засіб пересування.
Мало того, що навіть на повному заряді йому все ще далеко до середньостатистичних
600-700 км на одному баці бензину, так і будь-яке відключення електропостачання
перетворює його в нерухомість.
Бензином то можна запастись. Бензин можна купити в каністрі. Ще як завгодно. А
електрики якщо нема, то нема, її на чорному ринку не купиш.
Так що я крайній антиглобаліст. А ще антиелектромобіліст. Міський громадський
транспорт має бути електричний, однозначно. Міські служби доставки продукції. Але
не приватні автомобілі і міжміський транспорт. Максимум гібриди.Юрій Марків - 29-1-2018 у 10:48
Поставити зверху багажник, закріпити на нього дизель-генератор і "льогкім
двіженієм рукі" електромобіль перетворюється в гібрид Андрій Пелещишин - 30-1-2018 у 22:26
Більшість глобальних проектів є утопічними і нереалізовними саме через
недопрацювання питань безпеки.
Одна спроба тільки розгляду поставок дешевого газу з Катару закінчилася
громадянською війною в Сирії
Еге ж, першим етапом повинно стати очищення світового політикуму від буйних
персонажів з "особимі вглядами на вопроси" на користь загальної оптимізації і
врахування інтересів всіх сторін. Тобто, де факто, створення Світового Уряду. пс. таки, під ширмою "громадянської війни", де факто proxy war. І підозрю, там "дехто"
підтримує одночасно дві протилежні сторони.Тарас Сокальський - 1-2-2018 у 20:32
...готова вжити заходів, які "будь-яка інша нація визнала б абсолютно
неприйнятними
Такі "заходи" посильні не лише державам-покидькам, але й невеличким, але
організованим і не позбавленим аналітичних можливостей "гурткам за
інтересами"... https://www.youtube.com/watch?v=nnO5DywujLQ -- хлопці-молодці одним вдалим рухом погасили цілий
енергоблок АЕС. Десяток-другий таких аматорських феєрверків, відповідно
прорахованих і синхронізованих, завалять на кілька днів будь-яку енергосистему і
ініціюють чимало техногенних катастроф.Андрій Пелещишин - 4-2-2018 у 13:48
Цитата:
Еге ж, першим етапом повинно стати очищення світового політикуму від буйних
персонажів з "особимі вглядами на вопроси" на користь загальної оптимізації і
врахування інтересів всіх сторін. Тобто, де факто, створення Світового Уряду.
В умовах різних віросповідань, культур, мов, традицій, ментальностей це утопія.
Максимум, що може бути, це або неефективна бюрократична машина типу ООН, або
жорстокий диктат одної елітарної групи, яка не буде зацікавлена в розвитку
"периферії", а сама деградуватиме потроху.
Я би вже інший сценарій швидше бачив, коли людська раса поступово розділятиметься
на дві, формуватиметься новий "сорт" людей з тих, хто має гроші, можливості та
відсутність моралі. Вже за пару десятків років, я думаю, можна буде купляти "штучне
безсмертя", "генний імпрувмент", "штучне покращення мозку" та інші приємності. Але
ціна на те все буде божевільна, і це може стати точкою остаточного розходження між
людьми різних класів. Андрій Пелещишин - 6-2-2018 у 19:51
Щось з Форумом не так... Варто було нам заговорити про світову економіку, Індекс
Доу-Джонса показав найгірше у своїй історії падіння протягом дня Андрій Пелещишин - 25-6-2018 у 14:33
Виявляється, країну не так складно вивести з кризи. Якісь 300 міліардів євро
кредиту на 50 років (які навряд чи хтось віддасть) і 100 міліардів просто так.
Халява, сер Юрій Сєров - 27-6-2018 у 14:49
У нас цю суму на 2 треба помножити Андрій Пелещишин - 29-6-2018 у 10:59
Думаєш, греки такі відсталі??? Юрій Сєров - 3-7-2018 у 11:00
)
