Форум Рідного Міста

Linux в освіті

Семен - 21-12-2002 у 20:00

Вам и флаг в руки

marco - 14-2-2003 у 09:40

Ми в ЛДМУ вже третій семестр вчимо студентів на Лінуксі.
Про Віндовс в комп'ютерних класах забули як про страшний сон ;-)
Якщо цікавлять деталі навчального чи технічного плану - запитуйте...

Андрій Пелещишин - 14-2-2003 у 11:16

Який саме Лінукс використовується у лабораторіях ЛДМУ?
Можна навести курси, які вчаться на Лінуксі?

Чи курси - лише по програмуванню та володінню комп'ютером, чи є якісь "медичні" курси?
Використоується графічна оболонка чи текстовий режим?
На комп'ютерах якого класу це все крутиться?

marco - 14-2-2003 у 13:12

Цитата:

Який саме Лінукс використовується у лабораторіях ЛДМУ?

В січні поставили новіший RedHat 7.3

Цитата:

Можна навести курси, які вчаться на Лінуксі?
Чи курси - лише по програмуванню та володінню комп'ютером, чи є якісь "медичні" курси?

Тут специфіка контингенту студентів, більшість (принаймі половина) з власної ініціативи за комп'ютер ані разу не сідала. З іншого боку багато хто має вдома комп'ютери, хоча це ще нічого не означає.
Буквально вчора на першому занятті виясняю як хто знає комп'ютер і накінець питаю хто має комп'ютер вдома. Тут піднімає руку студентка, яка до того казала що жодного разу не сиділа за комп'ютером. Питаю в чому справа, чи не позволяють, може, думаю комп'ютер батька, чи брата, який її не пускає. Ні, каже, мій. Питаю а для чого він тоді? - Я ним музику слухаю...

(no comments)

Щось я відволікся...
Отже читаємо загальний ознайомчий курс по комп'ютеру, офісних програмах, статистиці, Інтернету. Програмування медикам не треба.
З медичними програмами (безкоштовними) проблема як під Віндовсом, так і під Лінуксом. Даємо онлайнові веб-інтерговані медичні програмки, бази даних і т.п.

З наступного семестру плануємо долучити основи проектування баз даних. Власне шукаємо якусь програму візуального компонування простеньких БД (щось подібне до MS Access). Якщо хтось має досвід використання чогось подібного (не ходить о професійні девелоперські пакети, а о прості візуальні інструменти для компонування бази з 2-3 табличок для користувачів, які не мають поняття в програмуванні та SQL) - дайте знати.

Цитата:

Використоується графічна оболонка чи текстовий режим?

З описаних вище причин про текстовий режим мови не може бути... Використовується КDE.

Цитата:

На комп'ютерах якого класу це все крутиться?

Celeron 800, 128M, - KDE трохи потребує...

Андрій Пелещишин - 14-2-2003 у 13:58

Цитата:

Власне шукаємо якусь програму візуального компонування простеньких БД (щось подібне до MS Access

О-о, я би тоже хотів побачити клон Аксеса під Лінукс. А то до всіх популярних офісних програм під Віндовс є альтернативи, лише Аксес забутий

8 RedHat не пробували в аудиторіях?

marco - 14-2-2003 у 14:51

8-й ще ні. Наразі цього цілком вистарчає, має виправлені всі важливіші глюки і повно незначних, але приємних і корисних покращень

vadim - 2-1-2004 у 03:05

Цитата:

Першим відправив користувач Андрій Пелещишин

Цитата:

Власне шукаємо якусь програму візуального компонування простеньких БД (щось подібне до MS Access

Є, але з CLI
mdbtools-0.5-alt3 by Yuri N. Sedunov
Utilities for use M$ Access databases under Linux
Знайшов серед програм для Altlinux.А візуальної, нажаль немає.А якщо питання не принципове - то можна і MS Assecc під Wine або під Win4Lin.

З повагою до спільноти.

vadim - 2-1-2004 у 03:15

Цитата:

Першим відправив користувач marco
8-й ще ні. Наразі цього цілком вистарчає, має виправлені всі важливіші глюки і повно незначних, але приємних і корисних покращень

Пробачьте за питання. Але чого Ви ігноруєте локалізовані дістрибутиви, наприклад Altlinux чи Asplinux. Відмінна підтримка української, росіїської, та білоруських мов.

З повагою до спільноти.

marco - 2-1-2004 у 17:14

Цитата:

Першим відправив користувач vadim
Пробачьте за питання. Але чого Ви ігноруєте локалізовані дістрибутиви, наприклад Altlinux чи Asplinux. Відмінна підтримка української, росіїської, та білоруських мов.

Не ігноруєм ;-)
До початку наступного сепестру плануємо обновити класи до ASP 9-го. Якщо помежи святами встигнемо :-)

Андрій Пелещишин - 5-7-2006 у 11:00

Приємна новина.
З 1 вересня починає функцінувати навчальна студентська лабораторія на базі Linux у нашому інституті (http://iknit.lp.edu.ua/)
Якщо експеримент буде вдалим - кількість таких лабораторій будемо збільшувати.
Перед запуском опитували викладачів (основи програмування і тп), чи готові вони до роботи в таких класах і чи підтримують такий перехід. Цікаво, що тепло підтримали ініціативу саме старші викладачі (притому дуже авторитетні). Зокерма підтримали найстарший викладач Інституту та авторка підручника з програмування "під грифом МОНУ"

Ярема П. - 5-7-2006 у 11:32

Класна ініціатива!

Ярема П. - 2-2-2007 у 14:02

Що за скандал?

Юрій Сєров - 20-5-2008 у 12:39

Схоже, наш уряд не надто бажає переходити на вільнопоширюване ПЗ і співпрацює з Майкрософт: http://korrespondent.net/business/companies/467737

Юрій Ришковець - 20-5-2008 у 17:16

Навіщо ж використовувати вільновживане ПЗ (ВПЗ), якщо на його впровадженні ще можна заробити гроші! Це по-перше.
По-друге, не всі викладачі мають бажання переробляти навчальні програми, наприклад, з курсу вивчення офісних програм. Розбиратися з програмами для роботи з графікою, на кшталт, Photoshop, Corel, під Linux точно мало бажаючих.

Андрій Пелещишин - 25-9-2008 у 14:44

Повертаючись до основної теми бесіди.
Якось традиційно вважається, що основним гальмом впровадження Лінукса в освіті є старші викладачі, яким важко адаптуватися до нових технологій.
У мене враження, що так не є. Люди з досвідом вже пережили стільки змін у техніці та софті, що ще один сприймається як звичайне явище. Важче з молоддю.
Уже кілька раз (останній раз пару днів тому) з викладачами молодого покоління (до 30 років) мав "дискусію" на тему "чому ви повинні вести пари на опен-сорс софті а не у вінді". Видно, ще не усвідомили, що зміна технологій це звичне явище. Вивчили одну платформу і капут.

Хоча я в свої 35 уже встиг попрацювати напевно не менше ніж у шести різних платформах.

Андрій Пелещишин - 14-2-2009 у 22:25

Можливо комусь стане у пригоді такий список
http://hbar.phys.msu.ru/freeware.htm

Горват Корнелія - 15-2-2009 у 00:17

О, Гарний списочок! Дякую за підказку! :lol:

Юрій Сєров - 14-4-2009 у 00:24

У Татарстані всі школи будуть на Linux-і
http://www.opennet.ru/opennews/art.shtml?num=21218

Онук Юрій - 14-4-2009 у 07:49

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Андрій Пелещишин
Можливо комусь стане у пригоді такий список
http://hbar.phys.msu.ru/freeware.htm

Хороший список а головне корисний! Дякую від усіх п.Андрій!

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Андрій Пелещишин
Повертаючись до основної теми бесіди.
Якось традиційно вважається, що основним гальмом впровадження Лінукса в освіті є старші викладачі, яким важко адаптуватися до нових технологій.
У мене враження, що так не є. Люди з досвідом вже пережили стільки змін у техніці та софті, що ще один сприймається як звичайне явище. Важче з молоддю.
Уже кілька раз (останній раз пару днів тому) з викладачами молодого покоління (до 30 років) мав "дискусію" на тему "чому ви повинні вести пари на опен-сорс софті а не у вінді". Видно, ще не усвідомили, що зміна технологій це звичне явище. Вивчили одну платформу і капут.

Хоча я в свої 35 уже встиг попрацювати напевно не менше ніж у шести різних платформах.

А тут Ви на всі 100% праві що до молоді та молодих викладачів суджу сам з що деного спілкування і спостерігань, раз у тиждень або раз у місяць чи декілька залежить від знаь і досвіду кожного, люди перевстановлюють свої віконця так як добивають віруси чи самі щось наваяють таке за допомогою плугінів що аж ріже око, але система вважають хороша (бо іншої не знають і вчити лінь :lol

та і навіщо нас і так все влаштовує "ну і бог з ним що пропали остані роботи їх же завжди зручно набрати знову не то що в Linux" :lol:

- це мене вбило остаточно! Та і для чого тратити час і на чому гратися в цяці пеці. Не цікавляться і не хочуть знати ось мій висновок і головне не дають цього зробити іншим тобто своїм студентам за таке варто бити по шапці, хоч і остані не спішать чогось вчитися бо навіщо і так добре. Тому надія на старший викладацький склад який маю надію з розумінням та досвідом зробить нову програму та методичні матеріали. Інакше матимемо ще більше ІТ не грамотного персоналу і виликі видатки!

Юрій Філатов - 16-4-2009 у 03:26

Цитата:

Хоча я в свої 35 уже встиг попрацювати напевно не менше ніж у шести різних платформах.

спробую навести перелік:
1. RT-11
2. MS DOS
3. Mac OS
4. OS/2
5. UNIX
6. Solaris
щось інше?

Андрій Пелещишин - 16-4-2009 у 07:06

Не зовсім.
Що таке RT-11 - не знаю. З Mac OS не працював.
Зате працював з ЄС ЕВМ та СМ ЕВМ (хоча в останньому разі умовно можна говорити про Unix).
Певний час працював з усякими недоПК з якімись системами, що мали щось спільне з DOS, проте відрізнялися від нього.
Стикався з платформою Digital Alfa. Там був юнікс, але апаратна платформа відрізнялася від "традиційної".
OS/2, SCO Unix - довелося попрацювати. Трохи екпериментували з термінальними комплексами.
Був і Novell, хоча для користувача він практично прозорий.
Постійно і неперервно стикаюся з Лінуксом.
Ага, ледве не забув. Windows Mobile, Palm OS

Юрій Філатов - 17-4-2009 у 21:37

Цитата:

1. Що таке RT-11 - не знаю.
2. Постійно і неперервно стикаюся з Лінуксом.
3. Ага, ледве не забув. Windows Mobile, Palm OS

1. певно стикалися та не звернули увагу на назву, непогана для свого часу система від Делл, завантажувалась по локалу на 10-20 термінальних машин з єдиного флопаря 5 1/4", такий собі "тауер" на два диски, йшов у комплекті до ДВК, УКНЦ (в цьго наечбто і хардваре підделівське), Електроніка та т.і.)
2. платформа
3. а також Винь 3.11, 95, 98, Лінолеум, НТ4, 2000, ХР, Виста ? ))
ледве не забув про різні білди і сервіс-пакі... багато є всіляких платформ ))

Андрій Пелещишин - 17-4-2009 у 22:10

Цитата:

3. а також Винь 3.11, 95, 98, Лінолеум, НТ4, 2000, ХР, Виста ? ))

Ну це само собою. Ви ще WinNt 3.51 забули. Пригадую, дуже добре працювала. Потім виявилося що там OS/2 нутрощі.
От що вже не довелося пробувати то OS/2 Merlin. Там здається вперше апробовувалося управління голосом та голосовий набір.
Шкода, але ніколи не перетнувся з AS/400 .

Але то все оф-топ