Справді новина. У ході наради з питань частин, що дислокуються у Криму було
виявлено серйозні недоліки роботи Міноборони та Генштабу, опісля яких генерал (як
і після Скнилова) подав у відставку. Інтернет джерела подейкують про можливе
затвердження на цю посаду Б.Андресюка.
На мою думку, ще не час, для того, щоб цю посаду обійняв цивільний. Але побачимо.
Час здається все таки на молодших за віком армійських реформаторів. Але де їх
взяти................. Олексій Мачехін - 20-6-2003 у 15:45
Ну точно не з радянських випускників і тим більш не з радянських генералів. Армія -
то чи не найболючіша проблема держави.
Вона схожа на страшну виразку що проїдає ресурси та не вміє ані воювати ані
принаймні тихо сидіти. Це зумовлено тим, що окрім носіїв радянської традиції в нас
нема офіцерів. Натомість тут якраз необхідно наплювати на наші військові
інститути та підготувати покоління офіцерів за кордоном - принаймні хоч якась
свіжа думка з'явиться.Олександр Ганущин - 20-6-2003 у 17:56
Ваша думка цілком раціональна Олексію, за винятком того, що в українському
війську таки є Українські офіцери. Нехай мало та молодшого офіцерського складу,
та все таки готові служити Україні. Вірою і правдою.
Щодо інститутів, то ситуація дійсно складна. Але офіцери повинні готуватися у
своїй державі. Бо губиться сенс офіцерства. Мабуть, найкращий вихід - допустити до
влади тих, хто реально розуміє військову проблематику. Але в "так званій
демократичній державі" це наразі неможливо. Час ще прийде.........Олексій Мачехін - 20-6-2003 у 18:00
Я сам вчився у киівському військовому ліцеї та згодом у КІВПС, звідки пішов через
1,5 роки.
За цей час до мене не дійшло жодної чутки про український військовий навчальний
заклад. Все що в нас є - філіали СРСР. З його застарілими доктринами та
непрофесійними підходами до ведення війн та організації військової служби.
Іноді здається що варто всю нашу пострадянську армію відправити на поля та
набрати звичайних юнаків на офіцерів.Олександр Ганущин - 20-6-2003 у 18:08
Ну що ж. У Львові звичайно не мед, але схоже на український військовий заклад.
Принаймні я знаю там молодих і не зовсім молодих офіцерів з новітніми підходами і
патріотизмом в душах.
Більше того не на словах а на ділі.
Звичайних юнаків набрати не вдасться, бо в армію йдуть якщо не дистрофіки то... А
прийдіть якось на приймальний пункт, самі побачите.
А чому пішли з КІВПС??? Невже не хотілось стати офіцером?Олексій Мачехін - 20-6-2003 у 18:14
Там закрили нашу спеціальність. До тогож виникли серйозні проблеми із
"крутеликами". Ледь не дійшло до трибуналу.
Тому пішов на факультет кіернетики в КНУ.
Але ні про що не шкодую - зараз в армії страшне що робиться. Як, власне і за совєтів.rost - 20-6-2003 у 19:20
Я вважаю, що з моменту проголошення незалежності Україна ніколи не мала армії в
тому розумінні, в якому армія існує в більшості держав. Це від початку була просто
маса людей в військовій формі, яку було страшно просто розпустити по домівках.
Зрозуміло, що жодної з ролей притаманних армії ця маса виконувати не могла.
Ефективно захищати суверенітет держави -- ні. Російська потім радянська армія (а
українська зараз, на жаль, є спадкоємницею гірших традицій саме цих армій) була
завжди бита, якщо не досягала 10-кратної чисельної переваги. Це могло працювати для
Росії, чи потім СРСР. У нас немає таких сусідів, крім Молдови, проти яких наша армія
досягла би такої чисельної переваги.
Не була вона і не є носієм національної ідеї, як це є в більшості країн навіть,
навіть в самих зачуханих.
Одиноке, що справді часом вдається -- це марширувати на парадах, але для цьго
достатньо утримувати спеціальний церемоніальний підрозділ.
І не треба казати, що мовляв, хто не годує свою армію, той годуватиме чужу. Бо
годуючи ТАКУ армію Україна буде годувати любу чужу (хіба крім молдавської), якщо
прийдеться воювати.
Вважаю, найкращим варіантом було б почати створювати хоча б одну дивізію, але на
засадах національної професійної армії. Національно свідомих офіцерів і
солдатів, впевнений, на одну дивізію ще можна нашукати. Готувати офіцерів поки-що
дійсно тільки за кордоном(не в Росії!!!). Так робили всі новонароджені держави і
дуже швидко отримували ефективні амії. Досить згадати фінську, чи польську армії,
часів ІІ-ї світової, чи хоча б армію Ізраїлю.
А те, що зараз називається армією треба просто чим швидше розпускати.polidrom - 26-6-2003 у 04:01
Цитата:
Першим відправив користувач Olexiy
- зараз в армії страшне що робиться. Як, власне і за совєтів.
Боюся, що страшніше. Але чи Марчук поможе?
Марчук допоможе справам у армії ?!
Олександр Ганущин - 6-7-2003 у 14:47
Складна тема. Марчуку питання реформування армії були близькі завжди. Однак, хочу
нагадати "трудовий" шлях - голова СБУ, прем'єр міністр, кандидат на виборах
Президента України, 8%, Секретар Ради Національної безпеки та оброни. Тепер
Міністр оборони.
Кому цікава повніша біографія - http://www.glavred.info/ukr/index.php?art=71010014
Якби там то і чого не казав - побіжно навіть можна сказати, що це пониження. Все
таки з прем'єра до міністра оборони. А злі язики плескали, що справа могла бути й
гіршою - аж до посла у Канаді.
Щодо все таки армії. Марчук таки переконаний "натівець". Тому армія,
вірогідно піде по наступному шляху - відбуватиметься скорочення, внаслідок чого
вивільнені кошти підуть на підвищення платні, боєздатності техніки. Буде
невеликий але бойовий досвід від перебування Іраку. Думаю, в армії світле
майбутнє.
