Василь - 19-9-2003 у 17:18
У ЄЕП таки буде єдиний регулюючий орган
Росія, Білорусь, Україна і Казахстан, що підписала в п’ятницю в Ялті угоду про
формування Єдиного економічного простору, засновують єдиний регулюючий орган
ЄЕП, якому на основі міжнародних договорів делегують частину своїх повноважень.
Як зазначається в тексті Угоди, рішення єдиного регулюючого органу «є
обов’язковими для виконання всіма сторонами», передає РІА «Новини».
У єдиному регулюючому органі ЄЕП рішення з всіх питань приймаються зваженим
голосуванням, а кількість голосів кожної зі сторін визначається з урахуванням її
економічного потенціалу. Розподіл голосів встановлюється на основі угоди сторін,
говориться в документі.
Окремим міжнародним договором сторін буде передбачений механізм компенсації,
якщо прийняте рішення єдиного регулюючого органу ЄЕП завдає істотних
економічних збитків одній або декільком сторонам.
(див. http://ukr.for-ua.com/news/2003/09/19/135117.html)
Мені це все нагадує 1654. Нехай я помиляюсь
rost - 19-9-2003 у 18:22
Я все ж сподіваюся, що нічого з того їм не вийде. Україна є учасником і
співзасновником також СНД. А СНД, зокрема передбачав наддержавні органи і навіть
столицю-Мінськ, спільні збройні сили і т.д. ... чим все закінчилося?
Але то, що авторитету Україні це не додасть, точно.
Усьо била красіва!..
Юрій Карашівський - 20-9-2003 у 10:06
От і настав Україні ЄЕП. І кажуть після цього не вірити у забобони? Не повіриш тут:
на 13 році існування 4 (також нерадісна цифра) можновладці поклали на лопатки те, що
ще вчора видавалось нам свободою, незалежністю і суверенітетом. Задоволені всі.
Протестуючих немає? Оце і є демократія по-постсовіцьки. Вони, ці четверо, відкрито
заявляють через свої канали, що побоювання демократів, правих і простих людей, а
також поважних речників з ЄС та США - „всьо єта чушь, нікакой апасності. Ані даже
самі не панімают, что гаварят...” (слова Владіміра Путіна на саміті глав держав СНД
у Ялті, 19 вересня, „Репортер”, „Новий канал”). І дійсно, чого тепер ховатись і
замилювати комусь очі: новий акціонерний економічний союз створено, а
ратифікація його парламентарями – справа часу. Судячи з усього, пручатися буде
тільки Україна, але недовго: президент і „Той, що за плечем” давно сплели ниточки,
за які можна своєчасно смикати і отримувати наперед завданий результат у ВР.
До речі, про „опозиційну четвірку”. Ви помітили – навіть вона змирилась із ЄЕП і,
після того як її активісти просто не встигли добігти до мікрофонів 17 вересня у
Верховній Раді (погано бігають депутати, що тут вдієш!), спромагається лише на
кволі коментарі. Схоже, що до президентських виборів не залишиться ніякої
„четвірки”: поки Юлія Тимошенко ходила судами, а Віктор Ющенко їздив на Форуми
„Нашої України” в регіони, соціалісти й комуністи встигли підсунути їм свиню
спочатку у вигляді „політичної реформи”, а тепер і у здачі національних
інтересів на користь Росії. Бачите, навіть після десятиріччя незалежності для КПУ
і СПУх ідеологічні засади марксизму-ленінізму виявились важливішими за
національні інтереси держави, в якій завтра жити їм, їхнім дітям-онукам і нам з
вами. Звичайно, своїх небожів вони ще на якийсь час прилаштують не теплі місця, а
от чи поталанить нам із вами – то вже десяте питання. Другої Біловезької пущі не
буде...
Цікаво було спостерігати за медіа-каналами в цей знамений для історії нашої
країни день: навіть вони спромоглися подати цю подію не у формі “одобрямсу”.
Обережно, завуальовано, але все ж кожен з телеканалів натякнув, що 19 вересня ми
вкотре втратили Україну. Так нам і треба.
Закарбувались в пам’ять дві фрази. Першу сказав президент Казахстану Назарбаєв 23
лютого у Москві: “Єслі всьо палучіцца красіва – у нас будєт ЄЕП”. А другу ми
почули у п’ятницю, 19 вересня, від бацька Лукашенка в Ялті: „Ми с мужикамі
сабралісь тагда і сказалі: „Ну давайте хоть что-нібудь рєальнає сдєлаєм!..”. І
„сдєлалі”. Та ще й „красіва сдєлалі”!!!
Дарма наш „всенародно недообраний” Кучма назвав в Ялті всіх, хто боїться ЄЕП
пришелепуватими: „У них, знаєте, пред президецькими вибарамі не все тово...” (18
вересня, Ялта, „Падробнасті”, телеканал „Інтер”). У них якраз все з головою
нормально. Це в нас з головами не так. І клан Кучми в це вірить і на це сподівається.
І що тепер? З Парламентом все ясно: або Конституцію „підженуть” до стандартів
ЄЕП, або буде все за старовинною російською традицією „і так сайдьот”. Думаєте,
хтось почухається через те? Ні: ЄС і США перегляне свою стратегію і зовнішню
політику щодо СНД, в Україні з’явиться більше російського капіталу. До речі, дуже
розсмішила заява якогось російського бізнесовця на Міжнародному конгресі
промисловців і підприємців у Запоріжжі, який завершувався також 19 вересня: „Ви
скаржитесь на те, що росіяни надмірно скуповують українські підприємства? Так
скуповуйте собі російські!” Вищий пілотаж. Що тут скажеш. Йому навіть в голову не
заходить, що нам не потрібні їхні підприємства. Нам просто потрібно, щоб ніхто не
втручався в наші справи.
Але такі реалії. Всі сьогодні бавляться у прагматиків і служителів зеленого
папірця з пірамідою. Така вимальовується геополітика: поки Захід боявся і чухав
потилицю, що ж робити з тією Україною, народ якої свідомо не хоче чути ні про яку
євро інтеграцію, бо сприймає її як слово „мастурбація”, не більше, Росія просто
не могла прогавити такого зручного моменту і приладнати до себе такий ласий
шматок. Тай дивіться самі: ЄС отримав Польщу, яка є набагато слухнянішою вівцею і
не такою блохастою, як Україна. Близькі Схід продовжує лихоманити і це є набагато
важливішим питанням для Європи, ніж Україна та її незалежність. Гіршого все одно
не станеться: просто оформилось де-юре те, що 13 років існувало де-факто. Ото й усе.
Не буде демонстрацій, не буде революцій та кровопролиття: нашим людям дай Бог
картоплю вчасно вибрати. А навесні – посадити.
Кажуть, у Кучми тряслися руки і ноги після того, як він підписав угоду про ЄЕП. Ще б
пак: адреналін від таких речей вприскується в кров не через форсунки капілярів.
Навпаки: кров перетворюється на адреналінову патоку і постачає цей гормон в інші
органи. А ще точніше – кров просто застигає від передозування адреналіном.
А може все не так? Парламент таки набереться хоробрості і не ратифікує зрадницьку
угоду, текст якої існує виключно на „общєпанятнам язикє” . Конституційний суд не
прогнеться і визнає її незаконною. Президента замордує совість і він добровільно
піде на пенсію. Кремль передумає і зосередиться на Чечні, Абхазії та інших
маленьких і нескоримих державах?.. Отака вона, українська наукова фантастика. Не
захоплюйтесь нею – інакше в один день можна прокинутись у божевільні без
парканів, колючих дротів, зловісних санітарів, назва якій – КУБР, чи КРУБ, чи РУКБ,
чи УКРБ.
Багато хто вважає, що нічого страшного не сталося. Я теж так вважаю. Але
пам’ятайте – все велике видко лише здаля. Дайте новій державі, яка поки що навіть
назви не має, окріпнути і звестися на ноги. А от тоді слова гімну залунають
абсолютно по-новому: „Ще не вмерла Україна...” (а про себе пошепки – і земля їй
пухом!).