Хто хоч якось є дотичний до системи освіти в Україні, напевно знає про те,
наскільки багато уваги приділяється грантам. Фактично, отримання закордонних
грантів в уяві наших функціонерів стало основним показником успішності та якості
викладача і науковця.
Але ми маємо пам'ятати і про безкоштовний сир, і про те, що наші клопоти і проблеми
маємо вирішувати ми самі. І взагалі розуміти, що той хто платить за музику, той її і
замовляє.
Ось приклад.
Соцмережі і ТВ активно висвітлили дивне (а насправді шкідницьке) соцопитування,
що провели фахівці з Академії Педнаук у школах. Хто не в курсі - мова йде за
задавання дітям провокативно антиукраїнських питань, притому в маніпулятивній
формі.
Деталі є зокрема тут http://life.pravda.com.ua/society/2016/11/14/220050/ і ще багато де.
Але що пройшло мимо суспільної уваги, такої сліпо закоханої в грантову модель
розвитку освіти? Ось цитата:
Цитата:
Дослідження відбувалося для міжнародної мультидисциплінарної консультаційної
компанії НІРАС, в рамках програми формування медіаграмотності серед школярів, що
фінансується Міністерством закордонних справ Данії.
Не зовсім ясно, навіщо це було данцям, але можливо вони в деталі не вникали. А
чарівне слово "грантовий проект" зняло всі перепони до реалізації дикуватого
заходу.
