Форум Рідного Міста

Чи має вплив важке дитинство на...?

Катерина Слобода - 28-2-2009 у 19:44

Недавно потрапила мені в руки книжка в якій в одному з розділів розповідалося про дитинство Гітлера і Сталіна. Характерною рисою для них двох було те, що в них були дуже жорстокі батьки.
Цим фактом автор пояснював і їхню жорстокість до інших.
Як Ви вважаєте: Чи має вплив важке дитинство на те, як людина поводиться в дорослому віці?
Чи відомі Вам схожі факти з біографій інших відомих людей, які мали вплив на долю людства?

Наталка - 1-3-2009 у 14:37

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Катерина Слобода
Як Ви вважаєте: Чи має вплив важке дитинство на те, як людина поводиться в дорослому віці?
Чи відомі Вам схожі факти з біографій інших відомих людей, які мали вплив на долю людства?

Будь-яке дитинство впливає на те, як людина поводиться в зрілому віці. В дитинстві й закладається особистість. Хоча, як на мене, пояснювати усі вади людини, її жорстокість, лють, садизм важким дитинством - дещо спрощено. Багато є чинників, у тому числі й той, якою та дитина хоче стати.
Я не маю жодного впливу на долю людства :) - та скажу про себе. Письменницею стала не останньою чергою тому, що в дитинстві постійно втікала у вимишлений світ. Туди, де все так чи інакше закінчується добре. Мабуть, коли дитині болить, вона або хоче, щоби й іншим боліло, або - щоби не боліло нікому. У мене в дитинстві була друга думка, така ідеалістично-нереальна.
Отаке...

Марія Павлюх - 1-3-2009 у 16:16

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Катерина Слобода

Як Ви вважаєте: Чи має вплив важке дитинство на те, як людина поводиться в дорослому віці?



Звичайно, що з важкого дитинства, людина вступає у доросле життя уже з певними особистими проблемами. Та, я погоджуюся із Наталкою, що кожен сам обирає свій шлях у майбутньому. Однозначно, багато залежить від генетичного коду, який людина успадкувала від родичів. Зрештою, у Т.Г. Шевченка також було важке дитинство, але це не завадило йому стати генієм.

Галина Лев - 1-3-2009 у 16:24

Добрим генієм ( бо є різні).

Ярема П. - 1-3-2009 у 21:21

Якщо подивитися на біографії видатних людей, то більшість з них взагалі просто жертви тяжкого дитинства.

Hanor Narasson - 2-3-2009 у 13:27

Особливо ті, хто був "прогресивний і дружній до СССР" :baddevil:

Марія Вибранівська - 3-3-2009 у 12:24

Колись (років з десять тому) мій син знайшов біля смітярок кошеня, нещасне і голодне...
Кіт виріз в добрі, ситості, можливості полежати на дивані і побігати по кішках (ток як живе в селі). Тобто, на мою думку, в умовах повного котячого добробуту.

Так от, більшого злодія, аніж наш Димок, уявити не можна!. Почувши запах мяса - він буквально вьрачає над собою контроль і всяке почуття гідності. Обовязково випросить або вкраде...

Ми думаємо, що це наслідки голодного безпритульного дитинства...

А люди хіба інакші? Хіба що можуть керувати собою за допомогою розуму.

Наталка - 3-3-2009 у 20:38

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Марія Вибранівська
Ми думаємо, що це наслідки голодного безпритульного дитинства...

Може, й так. А може, то у кота такий норов шкодливий. До слова, сьогодні не лише всесвітній день письменника, а й день котів, з чим я вітаю свого кота Сірого і кицю моєї мами, на ім’я Муся. А друге її ім’я - Шкода. Хоча принесли її в дім не зі смітника. Але в тварин, як і в людей, є свій характер.;)
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Марія Вибранівська
А люди хіба інакші? Хіба що можуть керувати собою за допомогою розуму.

Люди все-таки інакші. Мені дуже подобається один епізод з роману Джудіт Макнот "Справжня досконалість". Там ГГ-ню в підлітковому віці удочерив один священик. Вона була проблемною дитиною - крала, брехала, тікала з притулків, і в розмові зі своїм новим батьком зронила щось на кшталт "А чого ви від мене чекали? Горбатого могила виправить! А чорного пса набіло не вимиєш". І ось що він їй відповів:
"Тварини й справді не можуть мінятися, Джуліє. Але ти - людина. Господь наділив тебе розумом та волею. Тому, якщо ти хочеш стати порядною людиною, тобі треба лише прагнути цього, не зважаючи ні на що".
Дуже прості слова, але я часто їх згадую.

Марія Вибранівська - 4-3-2009 у 15:50

Оце і я і називаю керуванням собою за допомогою розуму

Наталка - 6-3-2009 у 13:52

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Марія Вибранівська
Оце і я і називаю керуванням собою за допомогою розуму

Можливо, але розум сам по собі може бути яким завгодно гострим, блискучим і так далі, але, як мені здається, людину роблять людиною саме моральні обмеження, котрі вона добровільно і свідомо накладає сама на себе. Ні інтелект, ні сума знань, ні гострота розуму не гарантують того, що людина обере саме добрий шлях. Звісно, підвалини такого вибору якраз у дитинстві й закладаються. Так що на питання, винесене у назву теми, відповідь - так. Має вплив дитинство. Навіть визначальний вплив, я б сказала. Але - не повний.

Юрко Гомеш - 6-3-2009 у 16:28

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Марії Вибранівської
Оце і я і називаю керуванням собою за допомогою розуму

"Ігри розуму", фільм такий: не це Ви мали на увазі?

Тарас Задорожний - 6-3-2009 у 23:50

Думаю, що має ... хоча не на всіх так явно

Соломія Федушко - 28-10-2010 у 11:41

Звичайно що має, але не завжди - це залежить від характеру дитини (вона вибирає чи піддатись чи ні наявній ситуації).
Я гадаю, що є два варіанти розвитку цієї ситуації:
1. оскільки на підсвідомому рівні в дитини закладається ставлення батьків до неї, сімейні непорозуміння і жорстокість, як шаблон стандартного сімейного життя. Така вже природа людини, що ми звикаємо до всього і миримось навіть з найгіршим і це стає нормою для нас.
То коли вже доросла людина створює свою власну сім'ю вона дотримується принципів батьків, тобто того помилкового шаблону, який сформувався в її уяві.
2. дитина робить висновки з помилок батьків і робить все залежне від неї, щоб в дорослому житті їх не робити і будувати комфортні стосунки основані на любові та злагоді.
На жаль, перший варіант, здається, більш вірогідний в нашому суспільстві, але це не правилом :(

Demyan - 28-10-2010 у 12:06

А якшо навпаки то який варіант?
Ну типу ви кажете що я Жорстокий, а батьки в мене були добрі, а виріс я дуже Жорстоким. То що тоді?;)
:sing:

Андрій Пелещишин - 28-10-2010 у 12:07

Для тих, хто цікавиться темою впливу дитинства на подальший характер, раджу глянути книжку "Приручи своїх драконів", автор Дж. Стивенс.

Соломія Федушко - 28-10-2010 у 12:12

Цитата: Початково розміщене учасником Demyan  
А якшо навпаки то який варіант?
Ну типу ви кажете що я Жорстокий, а батьки в мене були добрі, а виріс я дуже Жорстоким. То що тоді?;)
:sing:

Ви тоді будете винятком з правил, яке підтверджує це правило :lol:
Гадаю, тут ще відіграє вплив оточення, в якому виросла людина, специфіка характеру та важкість життєвого шляху.