Вітаю всіх з Різдвом Христовим! Хай свята будуть веселі, а кутя - солодкою!
Христос родився!Тарас Гулка - 8-1-2007 у 12:47
Христос родився!
Веселих всім свят.
А хто побував на дійстві "На Різдво до Львівського"
Я випадково попав ввечері година 10. Було дуже весело. Народ танцював і веселився
на всю.
І гарячий портер йшов просто супер.
Дуже гарно все було. Гарний концерт, гарні колядки. Маса позитивних вражень.Тарас Задорожний - 9-1-2007 у 12:30
Можу хіба приєднатись до привітань. Портера давно не пив Горват Корнелія - 9-1-2007 у 20:08
Приєднуюся до вітань. Гарних свят усім! Принагідно запрошую форумчан на свято
"Червене вино", яке проходитиме в Мукачеві 12-14 січня.Горват Корнелія - 13-1-2007 у 10:24
Фестиваль вина почався. Була вчора. Вибір непоганий. Придбали гарного сухого вина
(білого і червоного). Приїжджайте, не пошкодуєте. Президент також відвідає свято і
вручить переможцям призи 14.01.Андрій Пелещишин - 7-1-2008 у 11:19
Христос родився!
Веселих свят і солодкої куті!Тарас Ільчишин - 7-1-2008 у 11:43
Хай смачна кутя удасться, хай в сім'і панує щастя.Щоб весела Коляда мир вам в хату
принесла, щоб співали рано півні, щоб велися в хаті гривні.Щоб весело і багато
провели Різдвяні свята!Лєна Дадукевич - 7-1-2008 у 13:09
Усіх християн вітаю з радісним святом! Щастя, радості, посмішок, багатства! Всього
якнайкращого!!!Рост - 7-1-2008 у 15:13
Приєднуюсь до привітань.
Хочу ще від себе побажати миру, багатства душевного і друзів вірних!
Христос Рождається!Роман Голощук - 8-1-2008 у 10:40
Бажаю, щоб разом з колядою у Вашій оселі запанувала злагода і ласка, щира Різдвяна
радість.
Утішмося всі у світлу і славну днину Христового Різдва!
Христос Рождається!
Славімо Його!tysovska - 8-1-2008 у 13:09
Христос родився!
Зичу гараздів і радості, а ще - веселих свят аж до самого Йордану!Лєна Дадукевич - 8-1-2008 у 15:00
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Рост
Приєднуюсь до привітань.
Хочу ще від себе побажати миру, багатства душевного і друзів вірних!
Христос Рождається!
Супер! Чомусь дійсно нарід в побажаннях забуває бажати вірних друзів, а це ж така
сила!!!
Приєднуюсь!Станкевічас Сергій - 6-1-2009 у 09:46
Радість нині у кожній родині –
Ми святкуєм Різдво в Україні,
Тож у Києві, Луцьку, Полтаві,
У Донецьку, Одесі, Сваляві,
У Тернополі, Харкові, Львові –
Всіх зі святом! Будьте здорові!
Юрій Сєров - 10-1-2009 у 12:18
Христос народився!
Все частіше на Різдво не хрустять снігом чоботи, а хлюпають сльотавим
непорозумінням. Все частіше Різдво утікає крапельками сніжинок крізь стиснені
пальці – начебто було щойно крихке чудо химерно-повітряної заморозі в теплому
човнику долоні і… зникло. Вологим слідом залишило по собі літеплий спогад
скрижанілої казки і краплею ковзнуло долі… Щось невловимо-крихке,
ажурно-витончене, те, що витає у дзвінкому повітрі січня, раптово осідає вогкою
химерою при доторку до теплих і грубих, у цій своїй теплоті, рук… Воно щось
втратило, наше Різдво. Воно хоче щось повернути…
Різдво вже дуже рідко пахне кутею при святвечірніх столах і затишно опливає
свічкою, встромленою у гранчак з зерном. Воно вже дуже рідко шелестить золотою
соломою на долівках домівок, бо сучасний ламінат – не старосвітська дошка і
відмити його справа не надто вдячна. Та й де ж ти візьмеш соломи у місті!?...
Блистить пластикова ялинка, чия пухнаста китиця всіляко пишніша за справжню і
падає срібними пасмами блискучий «дощик» - донизу, між яскравих спалахів
п’ятисотлампочкової гірлянди…
Воно стало блискучим – наше Різдво. Воно наповнилось переспівом «Джингл Беллз» і
замериканізованого Леонтовичевого «Щедрика». Те – бабине і дідове – Різдво, в
роззолоті пахучої соломи, що обов’язково встеляла підлогу хати, у затишному
гудінні комина старої печі, все у гілочках живої ялинки з банькатими іграшками,
тихо-тихо відійшло на задній план свідомості, ставши спогадом. Воно пішло так
тихо, як поступаються в суперечках старі, мудрі і люблячі тебе люди. Воно відійшло,
знітившись поривчастої потуги всемогутньої молодості і нахабних манер розкутої
недовченості. Воно дивиться, що вийде у нас без того малого, що ми забули там,
далеко – в минулому.
В минулому залишилась не тільки кутя, кидана навхрест по хаті, солома, вистелена
долівкою, Дідух на покутті, а й те, що гріло душу більше ніж гогітлива кахляна
грубка – Дух Різдва. Це Дух, що надходив не зі святковими розпродажами і шаленим
заламом цін на продукти, не з сивим алкогольним пасмом від колядників, не з
одноманітними трьома з половиною колядками у аранжуванні «дуц-бац-тиць» з
хрипкого базарного динаміка. Ні! Він приходив тихою-тихою Тайною, з Першою зорею у
пломінчику свічі і молитві, котру творили сім’ями перед Вечерею. Він витав
дзвінким сміхом за малими колядниками, які бігли наввипередки колядувати до
«хресних», плутаючись у завеликих, бувало, чоботах і задовгих – нерідко – полах.
Він був тихим і ненав'язливим. І був таким не тому, що боявся голови парткому і не
тому, що приглушував спів колядників з обережності не «попастись» на очі
парторгу, а тому, що він був не фальшиво-урочистий. У ньому не було надривного
пафосу телевізійних Літургій – тоді ми ходили до Церкви на Різдво, а не мутно
фокусували погляд в телеекрані під синхрон коментатора, - «на Літургії перебуває
Президент з дружиною, прем'єр-міністр та інші офіційні…».
Ми тоді ще пам'ятали, що святкуємо. «Христос народився! Славімо Його!» було формою
посвячення, універсальним гаслом-перепусткою до світу таких же, як і ти, Людей –
тих, чий Спаситель приходить не в громах канонад і не в зловісних блискавицях
помсти, а в Любові і Муках. Це було свято тих, котрі тішились, як діти добрій нагоді
до ранку поколядувати вулицями і цілу ніч – від хати до хати – нести з собою
звістку: «Христос народився! – Славімо Його!» Бо так має бути з тими, чий Господь –
Дитина і він – Народився…
Як сніжинка тане у теплих долонях, так щезає свято за його антуражем. І
скоромовкові «щедрики» у загальних коридорах багатоквартирних будинків давно
вже щебечуть не з щирої радості, а меркантильного розрахунку, і тривога перед
невідомим та непевним завтра прихиляє пляшку до чарки….
Проте – не страшно. Над світом знову встає Перша Зоря. До вікна припадають
витончені промінці сніжинок. Запалюються мільйони свічок і мільйони вуст, з
подякою за минулий рік і з надією на майбутній звернуться «Отче наш, Ти, що єси на
Небесах!». А Він скаже, -«Я тут». І додасть: «Христос народився!»…
…І знаєте, чому ми будемо вічно? Бо ми все ж пам'ятаємо: «Славімо Його!»
Вітаю усіх з світлим святом, нехай Різдво принесе у ваші домівки багато радості,
щастя і добра!Анастасія Кулакова - 7-1-2010 у 12:01
Хай в ваші вікна стукає колядка, а на столі і свічка, і кутя.
Вже сповістила зіронька на небі, що в яслах народилося Дитя.
А оченята сповнені любові і посмішка весела та легка.
В Різдвяну днину нас благословляє Ісусика малесенька рука.
Христос рождається!
Зі Святом.Лінда Коваль - 7-1-2010 у 13:41
Відчиняйте двері ясенові,
бо Різдво ступає на поріг
знак добра, господньої любові
в світлі Вифлиємської зорі!
Хай це свято лине в кожну хату,
в кожнім серці свій залише слід
будьте дужі, щирі і багаті
щастя вам і довгих многих літ!
Христос Родився! Андрій Зайдлер - 8-1-2010 у 18:28
Дивно. Коли ми в Івано-Франківську говорили "Славімо Його", то наші гості львів'яни
нас виправляли, казали що правильно: "Славіте Його". Але на форумі все таки частіше
використовується "Славімо".
Але то пусте.
Христос народився!Катерина Слобода - 8-1-2010 у 19:45
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Андрій Зайдлер
Дивно. Коли ми в Івано-Франківську говорили "Славімо Його", то наші гості львів'яни
нас виправляли, казали що правильно: "Славіте Його".
Не знаю, але мені здається, що мало б бути "Славімо Його!", бо в цій формі
відображається інформація, що і той хто відповідає, і той кому відповідають є
співучасниками процесу, а наказова форма "Славіте Його!" відображає, що той хто
відповідає- наказує, але безпосередньо сам не бере участі в процесі...
Але то хіба територіальні відмінності і, думаю, то не є дуже суттєво...хто як звик...romano - 9-1-2010 у 01:37
А я - львів'янин, а кажу 'славімо'... Я думаю, що Ви не всіх львів'ян опитали. :-)
Веселих Свят!
