Форум Рідного Міста

Як перестали вірити?

Ярема П. - 28-6-2008 у 09:56

Щоб замкнути коло, створене темами http://misto.ridne.net/viewthread.php?tid=5423&page=2 та http://misto.ridne.net/viewthread.php?tid=5468, якраз цієї теми і бракувало. В мене тільки прохання - на підвищених тонах не дискутувати, аргументувати по можливості (Dmy, Тарас, Рост і всі решта), Demyan - слідкувати за мовою якою ти пишеш (купа граматичних помилок, як ти в школі вчився?).

Tempika - 29-6-2008 у 01:59

та я і не починала :)

Юрій Сєров - 30-6-2008 у 14:43

Цікава тема Яремо.
Але треба мабуть спочатку якось розділити релігійність і віру. (колись Рост мені задіагностував відсутність віри, хоча сам я так не вважаю).
Чому цікаво - змінилося суспільство за останніх 15 років. Побував на днях в Манявському скиті, і те відчуття духовності, яке там було 10 років тому чомусь змінилося відчуттям комерціалізованості, свята (Паска, Різвдо) стали не такими, і багато, багато інших ознак зникання духовності (релігійності?)
Зараз трохи нема часу, можливо за кілька днів зможу написати більше.

Марія Вибранівська - 4-7-2008 у 18:39

Це так, між іншим:
будучи в Почаєві, цілком відчуваючи велич і особливість цього місця і цього храму, я разом з тим відчувала і сильний дискомфорт, мені було там незатишно, навіть страшно. Хоч у храмах, зазвичай, я відпочиваю душею. Відвідую я наші Львівські храми. Байдуже, грекокатолицькі чи православні (українські).
І тут зрозуміла Чим відрізняється храм Московського патріархату.
В нас головне - Бог - це любов
В нис - бійся кари Божої.

Ярема П. - 5-7-2008 у 10:35

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Юрій Сєров
чомусь змінилося відчуттям комерціалізованості, свята (Паска, Різвдо) стали не такими, і багато, багато інших ознак зникання духовності (релігійності?)


Як на мене, все має під собою комерційну основу. Священники на Україні досить так непогано живуть, між іншим. Сумніваюся, що це дещиця від зборів від парафіян.

Духовнісь і релігійність треба відрізняти.

Юрій Сєров - 5-7-2008 у 15:10

Чув, щоб дістати парафію, треба дати хабара...
Цитата:
Як на мене, все має під собою комерційну основу. Священники на Україні досить так непогано живуть, між іншим. Сумніваюся, що це дещиця від зборів від парафіян.

Щось Ростика не чути.... :)

Ярема П. - 5-7-2008 у 15:46

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Юрій Сєров
Щось Ростика не чути.... :)

А він що, хіба з парафіяльними справами пов’язаний? Чи може більше розказати?

Рост - 5-7-2008 у 21:39

Раз, раз... Раз, два, три... перевірка мікрохвону... Тепер чути? :D

Я б не говорив про зникнення духовності. В мене час від часу такі зустрічі трапляються, - з ніг від усвідомлення духовного рівню людей збиває. Недавно відвідав монастир студитів в Жукові, так було просто страшно зайти в їхню церковцю. Тому що там Бог. Буквально фізичне відчуття.
Познайомився з одним братом, який тривалий час жив відлюдником на пустоші. Неймовірна людина Розмова з ним може просто все життя перевернути.
Так що все нормально з духовністю у нас. Звичайно, якщо її шукати не там, де вона є, то важко, але я б не казав, що все аж зовсім зле. Ви теє, хоча б в Уневі були? Навіть Яндрух був :) 15 грн на маршрутці туди-назад. Хоча краще автомобілем, в будній день на вечірню приїхати. Тоді і скажете, є ще у нас духовність, чи ні.

Ну а розказати про те, як перестав вірити не можу точно. Не переставав на разі :)

Петро Гонсалес - 17-3-2013 у 01:02

Щоб перестати вірити, потрібно, мабуть, зайнятися самоосвітою. Пильно спостерігати за людьми, вивчати їх. Та й, зрештою, не тільки за людьми: просто - вивчати світ, пізнавати заново сутність речей.

Андрій Пелещишин - 17-3-2013 у 11:13

Самоосвіта та увага до світу - взагалі корисна речі. Саме завдяки їм найчастіше і змінюється людина.

Рост - 17-3-2013 у 14:15

Щоб говорити про це, потрібно спочатку визначити, що таке віра.

Уявіть ситуацію: чоловік ішов горами, вздовж ущелини, нога зісковзнула, і покотився він в пропасть, але в останній момент зачепився руками за якийсь виступ, чи галузку. І практично висить над прірвою.
Висить і молиться: Господи, врятуй мене!
І несподівано чує голос:
- Я врятую тебе. Але чи віриш ти в це?
- Вірю!
- Якщо віриш, відпусти руки!
- Але ж я впаду в пропасть!
- Чи віриш ти в те, що Я спасу тебе?

Поставте себе уявно на місце цього чоловіка і задайте собі запитання, що б ви зробили? Чи перестали б чіплятися за скелю і полетіли вниз, просто вірячи в те, що Господь врятує?
Ми не знаємо, що там внизу. Може там гостре каміння... А може нижче всього на метр-два широкий виступ, на який можна м'яко зіскочити, чи внизу глибоке озеро, упавши в яке ми теж врятуємось... Ми цього не бачимо і не знаємо.

Так от, віра - це коли в такій ситуації людина відпустить руки і полетить вниз, не знаючи, але в повній довірі до Бога.

Усе інше, що ми говоримо про віру - це просто слова.

В цьому контексті, щоб людина дійсно вірила і перестала вірити, потрібна якась потужна катастрофа в її житті, яка накриє плахтою такого сильного страждання, що свідомість просто не витримає випробування, зациклившись на особистому.

Не треба протиставляти віру і самоосвіту. Від самоосвіти зникає не віра, а суєвірря, яке є результатом незнання. А віра є результатом знання, тільки духовного характеру. І віра є силою, на яку можна реально опертись.

Петро Гонсалес - 17-3-2013 у 14:45

Цитата: Початково розміщене учасником Рост  
Щоб говорити про це, потрібно спочатку визначити, що таке віра.

Спеціально для Роста! :lol:

Рост - 17-3-2013 у 20:03

Цитата: Початково розміщене учасником Петро Гонсалес  
Цитата: Початково розміщене учасником Рост  
Щоб говорити про це, потрібно спочатку визначити, що таке віра.

Спеціально для Роста! :lol:

Петро Гонсалес, ви в житті Сергій Савєльєв? Якщо ні, і якщо ви хочете спілкуватись тут від власного імені, то потрудіться відстоювати свою позицію власними словами, хоча би з поваги до інших співрозмовників, яким, можливо, є ще чим зайнятись, замість тратити години свого життя на переглядання чиїхось відео, тільки для того, щоб зрозуміти, про що ви хочете тут сказати. Чи ви на це не здатні, хоча би тезисно викласти те, в чому ви впевнені? Тоді може ранувато спілкуватися на теми, щодо яких у вас не сформована власна життєва позиція?

Петро Гонсалес - 17-3-2013 у 22:28

2 Рост:

Пане, я підмітив у Вас високомірне ставлення до людей.
Моя твоя не понимать...

Рост - 18-3-2013 у 00:01

Цитата: Початково розміщене учасником Петро Гонсалес  

Моя твоя не понимать...

В тому і справа, що ви багато чого не розумієте, і не тільки в тому, що говорю я, але берете на себе сміливість критикувати і висміювати інших людей, їхні життєві позиції, при чому примітивно, без жодних вагомих власних аргументів.
Немає ніякої цінності в тому, чого ви начитались, чи чого наслухались. Поки набуті знання не переплавляться у вашому особистому досвіді і не стануть реальною життєвою силою, вони ніщо. Тільки те, що є основою вашого життя, на чому ви твердо стоїте, за що готові навіть померти - ось це цінність.
Шукайте цього, а не займайтеся вишукуванням надуманих недоліків в інших людях, які, на відміну від, поки що, вас роблять власні поступки і залишають власний слід в історії. Висміювати, чи навіть засуджувати Папу Римського, і бути Папою - це зовсім різні речі. Ну, це з паралельної теми з вашою участю, щоб уже не скакати туди-сюди. І тут ще питання, у кого з нас високомірне ставлення до людей.

Петро Гонсалес - 18-3-2013 у 00:15

Цитата: Початково розміщене учасником Рост  
Немає ніякої цінності в тому, чого ви начитались, чи чого наслухались. Поки набуті знання не переплавляться у вашому особистому досвіді і не стануть реальною життєвою силою, вони ніщо. Тільки те, що є основою вашого життя, на чому ви твердо стоїте, за що готові навіть померти - ось це цінність.
Шукайте цього, а не займайтеся вишукуванням надуманих недоліків в інших людях, які, на відміну від, поки що, вас роблять власні поступки і залишають власний слід в історії. Висміювати, чи навіть засуджувати Папу Римського, і бути Папою - це зовсім різні речі.

А Ви ще й мастак поговорити і менторським тоном поморалізаторствувати. Прошу дуже!

Рост - 18-3-2013 у 00:20

Цитата: Початково розміщене учасником Петро Гонсалес  

А Ви ще й мастак поговорити і менторським тоном поморалізаторствувати. Прошу дуже!

Та ні, дискусія закінчена. Рочків через надцять, хоча б, можна буде продовжити.