Форум Рідного Міста

Україна відзначає 1020-ту річницю хрещення Київської Русі

Роман Голощук - 27-7-2008 у 09:45

У Києві сьогодні тривають урочисті заходи, присвячені святкуванню 1020-річчя Хрещення Київської Русі. Очолює їх Вселенський Патріарх Варфоломій I. Сьогодні він благословив український народ і помолився за єднання всіх православних християн.

В рамках свята відбудеться урочисте відкриття галереї портретів видатних діячів України і презентація ювілейних монет. На вечір запланований Урочистий прийом від імені Президента України і Уселенського Патріарха Варфоломія I.

Джерело: http://daily.lviv.ua/?newsid=17025

Ігор Мацевич - 16-8-2011 у 00:43

Жаль тільки немає в нас ні дати, ні, навіть року Хрещення Русі.
Є, правда не дуже вірогідні дані, що ще Аскольд був Хрещений. Є досить вірогідні дані, що княгиня Ольга була Християнкою, будувала храми в Києві, хрестила киян, та син її Святослав, по її смерті зруйнував їх. Є дані, що Галичину Хрестив король Мнєшко І ...
І все це було задовго до Володимира.

Oleksij Kulko - 16-8-2011 у 10:03

Не думаю, що є сенс чеплятися за Аскольда та Мнєшка І. Для християнства важлива якась тяглість, певна нерозривність традиції, а нерозривна тисячолітня історія християнства на наших землях почалась саме з Володимира. Мені здається 1020 років це доволі поважна дата, штучно подовжувати істрію не варто.

Ігор Мацевич - 16-8-2011 у 10:18

Трошки історії: Кликала Візантія Володимира на війну проти персів. Виставив умову Володимир: Допоможу, але віддайте за мене дочку Анну. Погодились, але якщо Володимир охреститься... Виграли війну...
А Анну не віддають і не віддають. Розгнівався Володимир, пішов війною, завоював Херсонес...
Привезли заплакану Анну. Володимир її забрав, одружився за язичницьким звичаєм...
Почались в нього дипломатисні проблеми з Хрещеною Європою... Аж за декілька років з політичних міркувань охрестився він і дружина його... і не було ніякого Хрещення Русі, навть Киян...

Oleksij Kulko - 16-8-2011 у 10:31

За офіційними версіями, з якими я трошки ознайомлювався, Володимира охрестили саме в Херсонесі... і Хрещення Русі і киян в тому числі стартувало саме після цього. Можна хоча б малесенький лінк на якесь джерело, на яке Ви спираєтесь?

Назар Самойленко - 16-8-2011 у 17:16

Цитата: Початково розміщене учасником Oleksij Kulko  
За офіційними версіями, з якими я трошки ознайомлювався, Володимира охрестили саме в Херсонесі... і Хрещення Русі і киян в тому числі стартувало саме після цього. Можна хоча б малесенький лінк на якесь джерело, на яке Ви спираєтесь?
Підозрюю, що ці лінки та джерела будуть базуватися на недовірі до офіційних джерел, автори яких ніби були "прикормлені" правлячою елітою того часу. Саме тому радив би не розпочинати дискусію, що апріорі ні до чого не призведе.

Ігор Мацевич - 17-8-2011 у 11:24

Цитата: Початково розміщене учасником Oleksij Kulko  
Не думаю, що є сенс чеплятися за Аскольда та Мнєшка І. Для християнства важлива якась тяглість, певна нерозривність традиції, а нерозривна тисячолітня історія християнства на наших землях почалась саме з Володимира. Мені здається 1020 років це доволі поважна дата, штучно подовжувати істрію не варто.


Штучно подовжувати або вкорочувати дійсно не варто. Хочеться знати як було насправді. Бо в "Слові о полку Ігоревім" (12ст.) Русь не показана як Християнська держава, а як язичницька.

"Хрещення

Детальніше: Хрещення Русі

8 років на Старокиївській горі навпроти княжого двору простояв облаштований Володимиром храм-капище, уособлюючи останню хвилю язичництва. На той час єдинобожжя у різних формах (християнство, мусульманство, іудаїзм) вже поширилося по тогочасному світу. На тогочасних східнослов'янських землях (особливо у великих городах) поряд з язичниками існували спільноти християн, мусульман, євреїв і т. д. Стояло питання вибору одного з єдинобожних віровчень у якості державного. Після довгих вагань Володимир Великий разом з оточенням зупинив свій вибір на православ'ї (християнстві) — віровченні найбільш впливової наддержави тогочасного світу — Римської (Ромейської) імперії (точніше її східної частини).

Оточена сусідами-християнами — поляками, чехами, болгарами, візантійцями — Руська держава стояла на порозі перелому, який мав остаточно ввести її до кола християнської цивілізації, однак безпосереднім поштовхом стали причини П О Л І Т И К О -династичні. Восени 987 р. головнокомандувач східної візантійської армії Варда Фока проголосив себе імператором; невдовзі узурпатора визнали Мала Азія, Вірменія та Грузія. Законному імператорові Василю ІІ Македонянину (976—1025) загрожувала катастрофа, і він звернувся за допомогою до київського князя, пославши до нього посольство взимку 987—988 р. Той погодився, але за умови, що Василю ІІ віддасть йому руку своєї сестри Анни; до угоди був внесений ще один пункт — Володимир зобов'язувався охреститися разом з усім народом своєї країни, а вони народ великий (як запише один з тогочасних східних авторів).

Навесні 988 р. 6-тисячна армія русів разом з військом імператора розбила збройні сили Фоки. Трон був таким чином врятований, але Василь ІІ не квапився віддавати багрянородну, тобто царственну від народження сестру за варвара. Однак збройний похід Володимира на Херсонес (Корсунь), коли місто було здобуте й сплюндроване, а до Константинополя надіслана погроза вчинити зі столицею імперії те саме, зробили візантійського володаря поступливішим. Тож, отримавши обіцяну багрянородну Анну, Володимир відбув з нею до Києва. Час і місце його особистого охрещення дискусійні, натомість примусове навернення киян, здійснене відразу після Корсунського походу, літопис упевнено датує 988 року, описуючи його так:

І коли прибув, повелів він поскидати кумирів — тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив'язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому [узвозу] на Ручай, і дванадцятьох мужів приставив бити [його] палицями… Потім же Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: «Якщо не з'явиться хто завтра на ріці — багатий, чи убогий, чи старець, чи раб, — то мені той противником буде…» А назавтра вийшов Володимир з попами цесарициними і корсунськими на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду… а попи, стоячи, молитви творили. І було видіти радість велику на небі й на землі, що стільки душ спасається…

Щодо радості великої, то літописець, слід думати, перебільшив. Християнізація по всій Європі просувалася з труднощами, долаючи спалахи опору. Не стала винятком з загального правила і Русь. Так, мешканців Новгорода вдалося охрестити лише наступного року, і то в злій січі. Майже через сто років літопис фіксує спалахи язичницької реакції у Новгороді, Ростовській землі та Києві. Найконсервативніший з обрядів — поховальний — зберігав елементи язичництва аж до рубежа ХІІ-ХІІІ ст. Яскравим феноменом поверхового закорінення християнського світосприйняття є язичницькі ремінісценції знаменитого «Слова о полку Ігоревім» (кінець ХІІ ст.): автор практично не апелює до християнської символіки, натомість розлого покликається на поганську, згадуючи Дажбога, Велеса, Хорса, Стрибога та ін."
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D...

А дату святкування таки адміністративно назначив Ющенко.
:
"Державне свято встановлене в Україні в рамках святкування 1020-річчя Хрещення Київської Русі згідно з Указом Президента України Віктора Ющенка від 25 липня 2008 року №668/2008 «Про День хрещення Київської Русі-України»[1]. В Указі сказано:
« Ураховуючи значення православних традицій в історії і розвитку українського суспільства, на підтримку ініціативи Національної ради з питань культури і духовності, Українського фонду культури, Української православної церкви, Української православної церкви Київського патріархату, Української автокефальної православної церкви, громадськості постановляю установити в Україні День хрещення Київської Русі-України, який відзначати щорічно 28 липня, у день пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира — хрестителя Київської Русі"
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%85%D1%80%...