Вихідний

Вітаю ФоРуМчан!

Десь ще в середу закралася в мою голову думка з`їздити кудись... туди. Ну щоб просто їхати, насолоджуватись цим і кудись та й приїхати, щоб там було добре А тут вчора, у суботу, завершивши роботу і ледве бачачи на очі від втоми, зустрів друга, Андрія, який задав сакраментальне для нашої нації запитання: "Ну то шо?" Ось так і втілився задум.

Зі Львова сьогодні виїхали об одинадцятій ранку. На Андрієве запитання, чи взяв я карту і, власне, куди ж ми їдемо, я відповів коротко: "Туди". Така відповідь усіх членів екіпажу задовільнила, тому скоро моя бойова конячка уже оминала місто кільцевою, щоб вибратись на стрийську трасу.
Jheena Lodwick зі своїм "Feelings", а після Стрия уже Doug MacLeod успішно робили одноманітне плавне і неспішне переміщення "туди", "де синії гори, де гори Карпати...", ще приємнішим. І коли проминули Верхнє Синевицьке, вирішили, що оскільки година уже не рання, ніж шукати нових вражень, краще максимально скористатися з перебування на лоні природи, тому крутий поворот ліворуч і через пару кілометрів перша, як завжди, зупинка біля водопаду - привітатися з Карпатами.



Це, якщо ви ще не втратили лік дням, 10 лютого (!). Снігу не те, що до пояса, як це буває в такий час в горах, але взагалі нема. Правда, в напрямку Славського гори видаються прошки прибрані інієм. Ну але це там, а ми тут.
Місце це дуже красиве, і водопад, і околиці.







Подихали, з трудом відбились від місцевих бізнесменів, які пропонували скуштувати шашлика, картоплі печеної і познимкуватись в гуцульських нарядах на пасіці, устремились до тиші лісу.
Спершу, правда, довелось вгамувати апетити команди. А малі голодні попутчики - це вам не жарт!



Влітку тут зовсім по-іншому. Людей стільки, що здається, ніби поруч мільонне місто, не проштовхнутися. На цій поляні, де ми зупинились завжди туляться зо три-чотири компанії. А зараз ми розкошували як одноосібні власники цілої долини, і бойова конячка теж одиноко тулилася до обочини - з`їжджати з дороги було ризиковано, можна і по вуха засісти, а тоді замість відпочивати, доведеться ... шурувати за трактором.



Потім був десерт з копчених бананів - такі собі два бедуїни, тільки без верблюдів



Ну а коли голод втамували, можна і на довколишні красоти звернути увагу. В одному місці був помічений... хто б ви думали? Сніг! Довелось це неймовірне явище задокументувати, а то ще не повірите.



Цією долиною протікає невеличка річечка з тих, які мені дуже подобаються - посидіти на березі, послухати, як вона бавиться камінцями одне задоволення. Правда, вода у ній навіть в найбільшу спеку холодна, як у справжній гірській ріці.





Тут же, недалечко джерельце з прекрасною водою, яке чомусь називається "Янкова криниця".



Те, що в ста кілометрах від Львова є Карпати - це просто подарунок. Який би не був втомлений, вже просто кожен подих вливає нових сил. І одразу хочеться залізти на якусь гору, щоб подивитись зверху на той мурашиний світ, відсторонитись хоч на час від докучливих буденних проблем і відпочити серцем і душею в повній тиші смерекового лісу.

Але все має тенденцію завершуватись, і цьому дню теж приходять на зміну сутінки. Вантажимось в машину і - "час додому час, час і пора...".
Проте враження на сьогоднішній день ще не завершилися. Виявляється, значну частину дороги уже оснастили світлоповертаючими елементами і черепашками, так що тепер їхати в темряві одне задоволення.



Білі світлячки позначають зустрічну смугу, червоні свою, зелені - з`їзди з дороги - орієнтуватись дуже легко і фактично не стомлюєшся. Коли ця лафа закінчилась і ми в`їхали в звиклу темінь недалеко від Львова, я зі здивуванням відзначив, що від самого Стрия їхав на ближньому світлі фар, при чому перемикатись на дальнє не виникало бажання навіть при відсутністі зустрічних автомобілів. Все ж, як добре. коли щось зроблено по людськи. Так би хотілося, щоб все довкола було таким самим продуманим і спрощувало життя.

Отакий видався цей недільний день.

Дубина, "адназначна"

Класно все-таки мати бойову конячку. Я теж хочу! Швабода!!!

Не переживайте, в квітні ще буде 50 см снігу!
Будете мати зробити фото на тему: "Великдень! Прийшли колядники!"

А, як моя бабця казала "Kwiecień plecie i przeplata, trocha zimy trocha lata"

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Ярема П. А, як моя бабця казала "Kwiecień plecie i przeplata, trocha zimy trocha lata"

Ага, моя бабця теж це говорила!

Ну раз вже є така створена чудова тема (Росте, ріспект - дуже сподобалось!), то хочу також свої декілька копійок вставити про цей самий вікенд.
Був не так вже й далеко від Дубино, декілька км - Сколе. Супроводжували мене з музики Кланн Зу та Себастіян Тіеллєр, і хоч мав цілий телефон всілякої музики, але крутив саме їх і то багато Львів-Мукачево, як завжди.
Снігу дійсно нема, лише крізь густі хмари видно іній на деревах близьких вершинок, ні Параски, ні Лопати те Зелеміні не видно, хмари снігові і темні...
Менше з тим, взяв темп і поскакав до перших полонин, а там сніг взагалі змило і жарко було. Я йшов у футболці та куртці і все одно парував А ще були бруньки - справжнісінькі

А далі стало більше туману та більше морозу. І минулого разу сніг був піднятий на морозі, то цього разу просто землю підняло на 3-5 см і виглядало, неначе дорогий килим морозний

А піднявшись на першу вершинку (Оброслу) я й не помітив, як зайшов у початок зими, а далі вже без коментів (даруйте за туман, хмари, невдалу компоновку і решту гріхів)





А снігу таки вдосталь зверху - місцями на ямах я провалювався по саме тойво

На вершині





А спустившись з хмарини можна було трохи вже порозглядатись навколо, бо внизу мене чекає вже не зима а справжня рання весна.

Респект тобі, Назаре, і уважуха!
По-перше, от вони, метаморфози природи, всього десяток кілометрів, і то не знати, чи є, а така різниця!
По-друге, думаю, було б незле, якби на ФоРуМі започаткувати традицію літературно-фотографічних звітів про поїздки. Хтось дізнається про нові місця, які можна відвідати, а хтось хоча б пооблизується Ну, тобто, звіти тут люди (і я сам колись) викладали, але якось поодиноко.

ПС. Дуже сподобались фотки
Ось ця - справжнє японське хокку:



і ця - розкішно передає настрій:

Nazar , Ви супер- пупер!!! Давайте ще...