Варіант одноденної мандрівки (з дітьми і жінками :) )

Опробували вузькою компанією цікавий варіант одноденної мандрівки з початком у Львові. Хоча ми починали не зі Львова, суті це не міняє. Хіба що трохи більше стомлені будете (довше їхати). Варіант повністю базується на громадському транспорті і власних ногах.
Зразу скажу - це не для любителів гір і не для туристів, які люблять довгі проходи. Це більше для бажаючих цікаво провести день, порозглядися по різних місцях - природніх і рукотворних.
Ідея мандрівки така:
1. Електричкою "Львів-Мукачево" вирушаєм на Закарпаття. Наша мета - станція "Карпати".
2. Прибуваємо в 11 годині на станцію Карпати.
3. Замок Шенбурна (адмінбудівля санаторію Карпати) і решта цікавинок санаторію
4. від 9-поверхового корпусу ідемо дорогою догори - за півгодини-годину (як вже хто ходить) доходимо до Поляни Ідолів. Якогось сучасного рімейку капища. Мені це місце не подобається, але пороззиратися варто.
5. Рухаємся в тому ж напрямі. Трохи далі є поляни з гарним краєвидом на Чинадієве, можна сісти, зїсти капапки. Поряд залежно від сезону є ягоди (зараз там збирають суниці) і напевно гриби.
6. Спускаємся до Чинадієво. Знаходим бетонний місток переходим через річку по ньому. З другого боку - гарний "казковий" дерев'яний будинок. Мимо нього проходим в ліс, стежкою, а потім дорогою ідем нагору. Невеликий підйом, потім просіка, далі лісок з яром.
7. У ярі є водоспад (хтось його називав "Беркут", але чи це правильно - не знаю).
8. Купаємся у водоспаді і назад повертаємося в Чинадієво.
9. Рухаємся до низу в центр села. Ідти біля години, тому краще викликати таксі. Воно там є, але номеру я не знаю. Якщо пощастить - можна сісти на автобус "Синяк-Мукачево" чи щось таке.
10. В Чинадієво дивимося замок (див http://misto.ridne.net/viewthread.php?tid=5455 ), церкви (там ніби має бути якась реліквія, але церква була замкнена) і обідаємо (як мінімім два ресторани в селі є).
11. Орієнтуємося по часу, але по ідеї пора пам'ятати про "Мукачево-Львів". В Чинадієво він зупиняється, тому лишається задача добратися до місцевого "вокзалу" (таксі, маршрутки, ноги).
Усе, кінець.

Якщо якимось чудом залишився ще час і почастить з автобусом - можна на автобусі поїхати в Сваляву, там порозглядатися і сісти на електричку вже там.

6-річна дитина такий маршрут осилює, перевірено на практиці .

п. Андрію, а чи є у Вас фото з "Галявини Ідолів"? Або можете сказати координати на гугль-землі? У мене є певні здогадки, з чого вона почалася, якщо це те, про що я пам'ятаю.

А водопад, НЯП, називається Скакало.

...так і кортить приукрасити все "гєоргієвскімі лєнтачкамі"
Взагалі трохи страшно, до чого привів невинний жарт одного мого колеги...

Цитата:

Взагалі трохи страшно, до чого привів невинний жарт одного мого колеги...

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Андрій Пелещишин Цитата: Взагалі трохи страшно, до чого привів невинний жарт одного мого колеги... Є речі, з якими краще не жартувати.

Тяжко сказати тоді, з чим можна жартувати...

Мій один колєга ще з університету мав таки талант до різьбярства, ми ще всією компанією їздили на заготовки липових ковбиків... Особливо була вражаюча його скульптурна ілюстрація до альтернативного тексту маршу "Прощание словянки".

На ту галявину ми їздили по пару разів в рік. Звісно, то виглядало трохи дивно, так само, як би мукачівська компанія приїжджала в Брюховичі.
Кожного разу він для жарту за тих пару годин витісував сокирою якусь скульптуру. Ясно, що сировина і інструмент зумовлювали вигляд скульптури. А от, до чого то привело...