Нє, я все розумію, кожен хоче бути модним, але .. Сьогодні у ФБ око зачепилося за "Хепенінг як форма креативної комунікації".
Капець, з незапозичених слів лише "Як"
А не можна було написати "Події як спосіб творчого спілкування"? Невже настільки
гірше?
Жах. Знищимо мову як колись поляки.Юрій Марків - 13-4-2018 у 11:14
Десь у "Острові" (так називали дисиденти "Архіпелаг Гулаг" Солженіцина)
проскакувало про одного спеціаліста в шарашкіній конторі... Той був настільки
цінним працівником, що міг дозволити собі у розмові з начальством по декілька
хвилин думати над заміною запозиченого слова на російський відповідник. А коли не
знаходив, то вигадував своє, тільки щоб було не запозичене.
Upd: мій запис про виконану роботу:
# investigate
# fix stored procedure
# build, deploy, test
# commit, check jenkins result
# sent to review, added final development comment (in review)
Коли обговорюю цей шматок роботи з колегами-неіноземцями (а переважно таки
обговорюю з іноземцями), то вживаю ті самі англійські слова з українським
акцентом. Наприклад, закомітив - ну як це перекласти? Буквальний переклад commit =
вчинити, однак це в розмові буде дуже-дуже кумедно. Довше буде шукати наші
відповідники, а якщо і знайду, то співрозмовник буде зайвий раз перепитувати, що
саме маю на увазі.
Upd2: Коли серед однокурсників приїжджий вживав слово "бекон" замість нашого
"полядвиця" та "шпондер", то це в ньому видавало не нашого. Хтось при бажанні
виправляв співрозмовника. З часом середовище таки впливало. Знаю киян, що тут
живуть і стали вживати слово "зупа", "пляцок", "нагаратати" (у значенні наповнити
тарілку). Хоч ми тут не про діалекти, та ситуація показова, як на мене. Андрій Пелещишин - 14-4-2018 у 09:22
У принципі щодо професійного сленгу я нічого проти немаю. Це нормальна річ,
особливо для тих хто працює з закордоном. Щодо commit - то правильно казати
"закомітив" ну або "відрольбечив" :-D
Тут інше. Народ просто для використовує іноземні слова для напускання туману.
Фраза з першого повідомлення - назва заходу якогось київського вишу для
вступників. Рост - 14-4-2018 у 09:51
Наявність у використанні в людини дорогих речей здебільшого показує не яка вона
багата, а скільки вона винна.
Так і тут. Якщо в людині нема всередині, намагаються надолужити зовнішнім.
Це лікується, коли з віком приходить мудрість. Але дуже часто старість приходить
сама, як то кажуть.Юрій Марків - 15-4-2018 у 13:06
Молодіжний сленг в основному зникає з віком. А от щодо запозичених слів взагалі,
то в нас є чимало монголо-татарських, грецьких, латинських, польських і т.д., котрі
просто були запозичені давно і ми вже вважаємо їх рідними. А якщо взяти Францію, то
внаслідок війн із Британією у французькій мові робили і роблять чистку від
запозичених англійських слів. Пригадую, що в школі дістав перед класом довгу
нотацію за вживання у творі з укр. мови "на кшталт", бо у вчительки це чомусь було
запозиченням з польської мови (насправді мала похмурий настрій). Андрій Пелещишин - 16-4-2018 у 14:41
Все-таки, як на мене, запозичені слова мають зміст в першу чергу в випадках, коли
такого слова в рідній мові нема і його бракує. Це особливо актуально в
технологічній сфері, науці тощо. Коли є чудові рідні слова запозичені виглядають
убого.Юрій Марків - 16-4-2018 у 20:04
Це як із нашою фабрикою Маяк - її вироби із її ж бірочкою це "фу", а от її ж вироби з
бірочками від різноманітних європейських брендів (чи вигаданих, однак все одно
латинкою) це вже "круто". rost - 20-4-2018 у 17:02
Мій колега, голландець, якось в розмові зі мною, мало не обурювався, якими впертими
в мовному питанні є німці. Мовляв, for computer memory they use the same word as for human memory. Я, спочатку,
не міг зрозуміти, навіть, що він має на увазі. Виявилося, все просто. В голландській
мові, запозичили практично ВСІ англійські терміни стосовно компютерів, а в дуже
близькій німецькій практично, для всього підібрали, або придумали свої
відповідники. I я собі тoдi подумав, а що в тому поганого, що словo пам'ять стосується
тих у кого вона є, а меморі це метод/зaciб зберігання інформації пристроями,
виготовленими тими, в кого є пам'ять. Ці пристрої у нас називають компютерами, а,
наприклад, словенці кажуть рачунальнік, бо рачун у них це рахунок. А ще вони кажуть
згодовіна замість історія і гласба замість музики. У двомільйонного
слов'янського народу у мові практично немає запозичень. Як на мене, якщо ми вже
пішли по шляху запозичень, то треба лиш слідкувати за смислом, щоб не з'являлися
поняття-монстри на кшталт "стільниковий зв'язок". При існуванні повного
відповідника, як на приклад речник vs спікер, або летовище vs аеропорт, запозичення
мову скоріше забруднюють. Xепенінг , якщо вживається для означеннення мистецької
акції, то радше, збагачує. Креативний і творчий одне і те ж поняття тому це сміття.
Хоча креативність, як іменник не зашкодить. Комунікація і зв'язок трохи різні
поняття, тому, як на мене має право на життя.
Андрій Пелещишин - 20-4-2018 у 18:37
З тими запозиченнями виникає ще одна проблемка. Як правильно запозичити? От чому
"хепенінг" а не "гепенінг"?
Суп чи зупа? Лампа чи лямпа? Аватар чи аватара? Броузер, браузер чи бровзер? Тисячі
тих слів, які не годен потім припасувати. rost - 20-4-2018 у 19:13
З тими запозиченнями виникає ще одна проблемка. Як правильно запозичити? От чому
"хепенінг" а не "гепенінг"
Tyт нa 100% згідний. Повинен бути,
якийсь державний онлайн ресурс, який би відображав стандартне написання любого
слова. Поки слово туди не внесено це на совісті редакційнийних працівників, які є
в кожному ЗМІ.
Ну на це вже є давно літературний стандарт, зупа i лямпа це галицький діалект.
rost - 24-4-2018 у 06:52
:Андрій Пелещишин - 24-4-2018 у 22:00
Трохи тупо вийшло в поляків. Звичайні слова погубили, натикали в мову всякі
"коляція", "вакація".. А потім почали боротьбу за чистоту мови і повикидали
нормальну міжнародну термінологію, як з "комою" Андрій Пелещишин - 8-5-2018 у 18:49
Ще одне модне фейсбучне слівце. "Донат" . Невже воно краще за "внесок"? rost - 8-5-2018 у 23:22
Doughnut або donut (читається як дОнат) англійською означає пончик. Що стосується donation,
то для цього існує українське слово пожертва, бо внесок, це все-таки, contribution. Андрій Пелещишин - 9-5-2018 у 19:54
Згоден, пожертва.
А донат то тепер так скорочують, я сам спочатку думав що то про пампухи :-)Олена Добрюк - 12-12-2018 у 16:24
Трішки дратує, коли діти так розмовляють.
Вони дуже швидко запозичують цю мову й думають, що я все це повинна розуміти.
- Що робитимеш?
- Є муви
Чому не відповісти "Є справи"? І щось таке постійно.
А щодо "хепенінг" - то правильнішим було б "івент" - Події, як форма продуктивної
взаємодії, думаю, але не певна.Андрій Пелещишин - 12-12-2018 у 18:08
З часів айтішної молодості переконався, що коли слово запозичають, його значення
стає не таке як "правильно", а таке як "подумав той хто запозичив". Хепенінг значить
хепенінг і ніякий не івент.
: