Форум Рідного Міста

Порадьте сучасну наукову фантастику

Андрій Пелещишин - 4-5-2004 у 20:29

Порадьте, хто знає якісну наукову сучасну фантастику. Наукову - щоби без мечів Джидая та драконів, сучасну - щоби без перфолент та венеріанців.
Тобто - якісну футуристику, яка відштовхується від сучасного стану технологій.

dr.Trollin - 5-5-2004 у 00:05

як так одразу - то (з останных придбаннь)
Эми Томпсон "Цвет дали"
цикли:
Павло Шумілов "Слово про Дракона"
у "Вернора Вінджа" є ціла в'язанка
Та, зрештою, і невельмилюбимого мною (шовініст бо ж),
але Вельмишанованого мною Сергія Лук'яненка
не можна не згадати. "Спектр", приміром.
Досить незле, хоч і не без нальоту недоладностей деяких.

АГА!!
(мало не забув)
_ВСЕ_ Лема! Отой (зарраза) від стисло Сучасногорівня відштовхувався. Особливо у текстах 70-х.
(заздрісно) Геній, зарраза!

тихий вечір - 6-5-2004 у 15:04

зі свого боку можу порекомендувати свою улюблену НФ: по-перше Лема звичайно, а по-друге Вільяма Ґібсона ("Нейромантик", "Мона Ліза овердрайв"... Писалося то в 80-х, на початку комп’ютерної революції, тож тематика відповідна - в першу чергу взаємодія людини і технології. Ну і сюжети цікаві...) (взяти можна тут: http://www.lib.ru/GIBSON/)

Андрій Пелещишин - 6-5-2004 у 16:16

А з 21 століття є твори?

dr.Trollin - 6-5-2004 у 17:47

заглянув досюдить і:
-1- Андрію, а чого ЦЯ гілка зараз мені грузилася разів у 4-5 довше за сусідні??

-2- глянувши на замовлення побачив, що
просили, щоб
"без мечів Джидая та драконів, "
так цей, :) Дракони-то рі-і-ізні бувають.
навіть _Цілком_ собі реальні/технологічні.
Це я щодо моєї пропозиції про
"Павло Шумілов "Слово про Дракона"

Приміром, як би ти поставився до оного Д.,що порушеє відомі закони аеромеханіки, але не за рахунок чарів, але ж антигравітації...
Д. як генетичний конструкт...
Цілком собі з того от 21-го. а навіть і тохи далі.
Звісно, правда ЩО розуміти під SF...
Одне - як тільки Технологічні виверти самі по собі, а
досить одмінне - як Людей на тлі тих техновиветів.

Андрій Пелещишин - 6-5-2004 у 19:06

Ну звичайно людей!
Але з другого боку, коли фантаст робить справжні ляпи (наприклад при описі майбутнього навіть не згадує про можливості мобільних комунікацій, або коли всі гіпер-пупер космічні кораблі керуються вручну) то враження від найкращого твору псується.
Ну і, чесно кажучи, цікаво побачити гарний технологічний прогноз. Так само як суспільно-політичний.

dr.Trollin - 7-5-2004 у 12:23

" коли всі гіпер-пупер космічні кораблі керуються вручну"
було десь згадка про ймовірну історичну гілку, коли зусилля технолозвитку кинули не на розвиток комп'ютеристики, а на "ракетно-ядерну" (умовно кажучи "важку" фізику)
і вислідом з того всього було існування не
просунутих кишенькових компів і шаттлів з конкордами ще з 60-х,
а монстрів класу Еніаків і ядерно-фотонних Хіусів з ручним керуванням.

Так ша... (с)

фантаст, прошу я вас, може собі дозволити робити і "ляпи".
бо ж ніхто ж не казав, що він має описувати майбутнє Нашої гілки історії,

а паче ж того... :)
а от що ви, добродію, скажете про "Вавілон-18"?? ась?
там, якраз цілком собі неавтоматичне керування космольотами, або та ж славна Дюна??

у тих видозмінах реальності, що прописана там - керують вручну, бо то є більш досконалим.

(для кошерності, правда слід відмітити, що те, що керує вручну - то вже гм... ну не зовсім sapiens, хоча ще і є homo)

Андрій Пелещишин - 7-5-2004 у 12:34

Власне альтернативність мені набридла. Як у SF так і в фентезійному стилі (і в жанрі "альтернативної історії" також).
Читати фантастику де (для прикладу) компютеру в 25 столітті пхають перфоленту чи герой крутить ручку "радіва" мені видається подібним до читання історичного роману де би герой часів античності бігав зі шмайсером.

Андрій Пелещишин - 18-10-2004 у 13:23

Випадково натрапив на статтю, яка досить гарно відображає "науковість" сучасної фантастики та, взагалі, її якість
http://esli.ru/rubrics/publicism/20040927231535publicism.html
Кому цікава "фантастична" тема, раджу ознайомитися

tysovska - 18-10-2004 у 13:54

Іван Гаврилюк - сучасна і наукова фантастика. Причому він, здається, за фахом біохімік, тож з наукової точки зору там все має бути гладко (мені важко сказати, я чисто-фантастику - якщо вона не на межі просто-роману "за жисть" - не люблю і не дуже розумію).

katherin Polyanska - 18-10-2004 у 14:38

раджу - Самуэль Дилэни, Сергія Лук"яненка

Tempika - 18-10-2004 у 16:43

Дуглас Адамс (!!!!!)
Урсула Ле Гуін
може Лем.

Андрій Пелещишин - 18-10-2004 у 17:12

Якщо кому треба - можу дати Дугласа Адамса "Путівник по галактиці для космотуристів" українською мовою в електронному вигляді.
Задоволення колосальне.

Олексій Мачехін - 18-10-2004 у 17:21

Мені

Тарас Сокальський - 18-10-2004 у 17:41

До речі,чому наше Місто досі без бібліотеки?????????

Tempika - 18-10-2004 у 19:46

....о-о-о.... Адамс – це щось. :-)
яка там була відповідь на питання *що таке сенс життя?*....
я читала і путівник, і всі продовження... закінчується погано, але...
насправді враження, що все це тільки трюк, а під тканиною
розповіді, між стрічками, пунктиром апострофів десь ховається
ХЕППІ ЕНД. :-))))

Андрій Пелещишин - 30-7-2007 у 20:08

Надибав цікаву статтю про актуальний стан у науковій фантастиці
http://www.webplanet.ru/node/15918

Мораль (як я зрозумів) - наукова фантастика помирає.

tysovska - 31-7-2007 у 09:01

Стаття досить слушна, але треба ще додати, що грає роль не лише інфантильність тих, хто береться писати про майбутнє, а й - головне - інфантильність переважної більшості читачів, яка диктує попит саме на таку фантастику.

ZT - 31-7-2007 у 21:33

По темі гілки можу порекомендувати сучасного київського автора, блогера, розробника терміну "гейткіпінг" - Станіслава Шульгу. Його невеликі повісті можна почитати ось тут.
Тематика відштовхується від інформаційних технологій, медіа, дата-майнінгу... Літературно автор може і не геній, але викладені ідеї дуже цікаві. Це не та попсова фантастика, яка має померти :).

Українська планета

Андрій Пелещишин - 9-3-2009 у 22:58

Якщо комусь цікаво, надибав маленьке оповідання
http://gubarev.ru/story/heavenly-marketing/

Там українці відхапали цілу планету :)

Андрій Пелещишин - 13-3-2009 у 13:58

Прибав собі антологію сучасної американської фантастики "Лучшее за год - XXIV". Напевно, це підбірка за 2006 рік.
Опис і обкладинку можна побачити тут
http://www.ozon.ru/context/detail/id/4126949/
В нас потягнула на 140 гривень.

Книга не виправдала ні найкращих ні найгірших сподівань.
Найкращих не виправдала - бо сюжетно і текстово дуже мало цікавого. Тобто фактично жодна повість не захопила.
Досить багато безглуздо чорнушної футуристики. В стилі - "весь світ смітник населений мутантами". Не виключаю, що важкість читання викликана "тяжкуватим" перекладом.

З додатнього - усе таки це фантастика, а не маячня у псевдоказковому стилі. Деякі сюжети хоч і не допрацьовані, проте непогані. Автори знають про існування світлового бар'єра швидкості (принаймні у оповіданнях "Привиди", "Осідлавши крокодила" та ін) проте спромоглися сотворити досить несуперечливі моделі міжпланетного буття. Особливо цікавою в тому плані є "Осідлавши крокодила" - досить якісна концепція суперцивілізації галактичного маштабу з врахуванням природніх обмежень на швидкість та вартість переміщення.
Десь у половині оповідань є мотив "оцифровки" особистості - або для швидких переміщень, обміну тілами, або для організації нової форми буття (оповідання "Робі-бот" - люди живуть у комп'ютерній "ноосфері", що технологічно нагадує далекого нащадка Інтернету. Цікавим там є використання сучасних проектів типу Вікіпедії :) ).
Є оповідання про сучасну науку - до фантастики його можна віднести лише умовно. Переважно там проблеми отримання грантів, фінансування досліджень, оформлення на викладацьку роботу.
Оповідання "Дружина джина" зорієнтоване повністю на нанотехнології та самокеровні сукупності нанороботів. Раніше такого не зустрічав. Хоча сюжет там занудний.

Ага, забув ще таке. Найбільше сподобалося оповідання "День інкарнації". Якесь незвично миле, як для американської фантастики. Плюс - цікава концепція виховання дитини як свого роду "тамагочі"

Андрій Пелещишин - 13-3-2010 у 22:10

Ще до теми.
Знайшов в електронному виді на колишньому торентс.ру два роки (2008-2009) журналу "Реальность фантастики". Науково-фантастичні твори там в явній меншості, але ті що трапляються - зазвичай цікаві і неординарні.

сумна - 13-3-2010 у 22:38

Якщо можна з деякою натяжкою віднести до наукової фантастики кіберпанк, то зараз досить багато пишуть у цьому жанрі. Сподобалося все, що пише Ніл Стівенсон, особливо "Криптономікон". Ось тут можна прочитати рецензію:

http://www.mirf.ru/Reviews/review248.htm

Існує сайт, де періодично з'являються огляди фантастики (щоправда, впереміш із фентезі, тобто треба "фільтрувати"):

http://www.svenlib.sandy.ru/Svenlib/main.htm


сумна - 14-3-2010 у 22:01

В доповнення до попереднього: журнал "Мир фантастики" склав перелік 100 головних книг з фантастики. Є там і розділ, присвячений науковій фантастиці.

http://www.mirf.ru/Articles/art2998.htm




Андрій Пелещишин - 14-3-2010 у 22:07

Хм, за винятком Лема, здається нема неангломовних авторів.

Андрій Пелещишин - 14-3-2010 у 22:12

А, прошу пробачення, не додивився, - там є друга і третя сторінка.
Але манери відділяти "зарубіжну" та "совєтську" фантастику я напевно ніколи не зрозумію

Андрій Пелещишин - 27-1-2018 у 23:43

Знайшов гарний варіант сучасної справжньої наукової фантастики. Виявляється, є навіть спеціальний жанр - Hard Science Fiction, до якого відноситься знайдений мною фантастичний цикл - "Revelation Space Series", автор - англійський астрофізик Alastair Reynolds. Автор, як вчений, постарався не допускати антинаукових фантазій, події відбуваються років 400 після нашого часу.
Ніяких подорожей швидше світла, гра на релятивістських ефектах. Значний акцент на ІТ, штучному інтелекті, робототехніці. У принципі все логічно. Правда, ІТ виглядає доволі механістично, все таки відчувається, що автор в іншій сфері фахівець. Правда, як починається сюжет навколо мандрівок по сонячній системі, то від всіх астрофізичних термінів важко відбитися, то тобі не "підлетіли-подивилися-полетіли", шкільного курсу астрономії для розуміння бракує.
Детально пропрацьовано проблему інопланетного життя, автор побудував сюжет навколо власної версії пояснення парадоксу Ферма (про недостатню населеність нашої галактики). Є і сюжети (сумарно біля десяти творів, у різних жанрах) і інтрига. З того, що один раз напрягло - спекуляції на тему ангелів.
Книги написані 10-15 років тому, але я не бачу, щоби за той час ляпи повилазили. Правда прочитав, що на цей рік запланована ще одна книга, а сам автор має угоду з видавництвом на ще 10 книг з дуже великим гонораром.
Опис є тут
https://www.goodreads.com/series/56392-revelation-space
Але в англомовній Вікіпедії є маленький портальчик про цю серію.

Коротше кажучи, рекомендую!
З відгуків - це напевно найкраще, що зараз є в справді науковій фантастиці.

Андрій Пелещишин - 28-1-2018 у 19:30

Ще трохи добавлю до опису.

Попри акцент на науковість у серії непогана сюжетна складова, відсутні зовсім хороші і зовсім злі персонажі, усіма керують зрозумілі класичні мотиви. Хіба що в одній повісті основним мотивом є жага до пізнання, доведена до крайньої одержимості, і вона показана як зло, яка спричиняє планетарну катастрофу.
Основними ідеологічними проблемами для майбутнього людства показано різне ставлення до фізичної інтеграції людини з електронікою і глобальними мережами. Від обережних консерваторів до крайніх радикалів, які відмовляються від особистості заради інтеграції в колективний інформаційний простір. Автор не стає на чийсь бік, у різних повістях показано кожну з цих "фракцій" у різному світлі. Сам поділ на фракції доволі логічний з моєї точки зору. Міжфракційна боротьба переростає у війну, яка автором показана так, що виникають якісь аналогії з гугенотськими війнами і становленням Протестантизму.

Оксана Лінкова - 19-5-2018 у 19:28

Були часи коли фільм "Зоряні війни" називали саме так - наукова фантастика. Вже багато років минуло з тих пір, а фільм продовжують знімати, та науковою фантастикою його вже мабуть назвати не дуже влучно. Згідно з афішами вже в кінці травня вийде нова частина "Соло.Зряні війни. Історії" . Не знаю рекомендувати, чи ні бо поки що власної думки не маю, так як сама не бачила. Та трейлер вже можна знайти.

Андрій Пелещишин - 22-9-2018 у 21:56

До речі, "Зоряні війни" це не фантастика. Вони починаються фразою "давним давно в одній галактиці". Тобто це альтернативна історія :)

Андрій Пелещишин - 22-9-2018 у 22:04

Повернуся до Alastair Reynolds. Кілька років (може й десять) не було нових творів.
Цього року його шанувальники втішилися, з'явився новий роман "Elysium Fire", продовження одного з його найпопулярніших творів "Prefect".
Результат мене розчарував - більше схоже на якийсь банальний поліцейський детектив, більша частина фантастичних технологій десь забулася, штучний інтелект втратив свій пафос, перетворившись на інтригана. Деякі речі ну просто скандально непродумані. Типу того, що імпланти "громадянина" для онлайн-голосувань прошиті прошивкою більше ніж сторічної давності з купою бекдорів. Ужас :)

Зате виявив, що в нього є повість "Тисячна ніч". Ще не дочитав, але дуже приємна така

Олена Добрюк - 12-12-2018 у 15:48

Ніл Гейман.

Андрій Пелещишин - 12-12-2018 у 18:18

Здається, він усе таки в жанрі фентезі пише, а не SF

Андрій Пелещишин - 18-7-2019 у 18:08

Напишу щось трохи неприємне для мене.

За останній час перечитав доволі багато (мабуть половину топу) наукової фантастии за останні роки. Насправді це не так багато (може книг 15, переважно всі пишуть фентезі чи бойову фантастику, які краще продаються). Мушу зазначити, що це вже не то, до чого звикли люди, виховані на "традиційній" науковій фантастиці 20-го століття. Жанр пішов значно вперед, є автори з глибоким науковим бакграундом, проблеми зовсім інші, глибші.
Але що дивує. У кожній, буквально кожній книзі, значне місце займають персонажі російського походження, і взагалі російський бакграунд наявний всюди. Китайців мало, інколи навіть немає тих, кого можна умовно віднести до англічан чи американців, але персонаж з російським прізвищем буде полюбе. У декого взагалі якась трансформована російська є основною мовою майбутнього, у декого світ поділений між Африкою і Росією. Космічні тіла, станції тощо теж часто є російськими топонімами.
Дивно якось. Притому більшість книг видано вже після 14 року, коли стало ясно, що космічне майбутнє РФ не виглядає перспективно, і причин думати, що вона буде відігравати суттєву роль немає. У той же час китайців і японців явно ігнорують.
Чому так? Хз. Може це результат того, що сучасні автори глибоко вивчали радянську фантастику, може це просто відображення того, що Росія в західній культурі займає якесь особливе місце якогось краю вічності чи що ...