Життя у німецькому ІВМ

Ось може комусь буде цікаво:

Життя у німецькому ІВМ з точки зору фацета, який там працює.

Оповідь мала бути про професію компутерного лінгвіста і зачиналася словами : на роботу беремо в основному компутерщиків, а не лінгвістів, хай і компутерних.
Особливу увагу приділяють кобітам, які виявляться так благотворно впливають на колектив! (звучало маразматично, але слабша половина мужньо стрималася від реплік :-) ).
А далі пішли деталі:
Виявляється, це відділення ІВМ з розробки ПЗ зосереджене в мацьопкому, забутому усіма, містечку. Що цікаво, працюють там лише 38,5 годин на тиждень. Робочого графіку немає, можете працювати й дома - достатньо буде повідомити, видадуть лаптоп і почимчикуєте нах Гаузе плідно працювати. Якщо ж за Вами почав сумувати Ваш менеджер, ліпше зявитися на його ясні очі.
З 'перевиконання плану' теж особливо не тішаться, адже різницю слід буде оплатити. Хоча, якщо Ви вже на тотій драбині високо, то працюєте більше, отримуєте вищу зарплатню, але без цих додаткових оплат.
Розробки переважно на С++ і Java (таки більшість на С++).
Читати вони часу не мають, а тому садять студента, який чита статті, а потім пише короткі анотації

Оскільки доповідь була організвана для студіків з міжнародної бакалаврської програми (де, зрештою, і німаки вчаться), один з іноземців поцікавився в лектора, чи потрібна нім мова, на що той відповів - ну як не збираєтеся працювати в Сінгапурі...:-). І додав, що в принципі можна обійтися без дойч, але якщо обідатимете, і хтось з вами розмовлятиме англійською, то хіба з ввічливості.
А найголовнішим є колектив. За словами вже цілком іншої людини - німця, котрий працює в Штатах, "Якщо нема з ким піти на пиво, то і найліпший контракт не тішить":-)

Насамкінець, після стількох неймовірних компліментів у бік компанї, почулося таке:
В останній рік у Штатах персонал скоротили на 10%. В Німеччині їм би не вдалося таке зробити - права трохи інші...

Робота в ІБМ

З власного досвіду
Оголошення про вакансію з'явилося на відповідних сайтах, надане було агентством з працевлаштування. Очевидно для того, щоб відгукувалися на нього не за критерієм "назва фірми", але за критерієм "вимоги до кандидата". Вимогам відповідаю, „провідний виробник товарів в галузі інформаційних технологій” звучить перспективно, тому засилаю мейла з причіпленим резюме. Що за фірма не знаю, але судячи з того, що назва посади англійською, зарплата також буде ближчою до тої, що в англомовних країнах. Десь за хвилин 10 після відправлення резюме задзвонив телефон: "Отримали ваше сі-ві. Співбесіда у вівторок о 10:00 вас влаштує?". Та влаштує, чого би і ні... Вислуховую детальні вказівки щодо місцезнаходження того б'юра.
Вівторок 9:00. Вбираю анцуг, в'яжу на шию кравату. Їду, знаходжу агентство. О 10:00 заходжу. Там кубіта: "Добрий день". То напевно, вона мені телефонувала. Відповідаю на вітання, кажу, чого я тут. "Так, так, наш консультант зараз з вами поговорить. До речі, вимогою на дану посаду є знання англійської мови, ви не проти, якщо ми трохи порозмовляєм? Окей, со пліз тел мі ебаут йо прівіос експіріенс..."
З'являється консультант. В розмові намагається вивідати, чи я знаю, про якого „провідного виробника” йде мова. Оскільки ті „провідні” в дечому подібні, даю зрозуміти, що мені щось відомо, внаслідок чого він швидко зізнається, що мова йде про IBM. Починає розпитувати, що мені відомо про їхні малі і середні сервери, котрі є зараз на ринку. Пояснюю, що не мав з тим до справи. Круглі очі: „Як, ви, фахівець в галузі ай-ті, не знаєте таких речей? От я, наприклад, цікавлюся автами. То я знаю, і скільки циліндрів, і скільки клапанів, і літрів на сто кілометрів...” Запитую, чи він в тому випадку так само знає корисний об’єм багажника, види оббивки салону і стандартні кольори кожної моделі. „Ну, може ви і праві”. Очевидно, кандидатів, які б відповідали вимогам, не так багато, а гроші агентство отримає за результатом їх пошуку. Тому мені рекомендують ознайомитися з актуальною пропозицією серверів на ай-бі-емівській веб-сторінці, кажуть, що то і не так вже дуже важливо, бо всіх нових працівників і так зашлють на вишкіл до Любляни, де є фірмовий центр підвищення кваліфікації і обіцяють ще в той день озватися з датою і часом інтерв’ю – вже на ІВМ. Наостанок взнаю, що такий шанс для кар’єри трапляється тільки раз в житті, тому... тому не запізнюватися на співбесіду в ІБМ...