Форум Рідного Міста

Огляд альбомів українських виконавців

Василь - 20-3-2003 у 09:15

Тут можна давати огляди, рецензії, враження від альбомів українських виконавців.

Та, що танцює з вітром від Тих, що падають вгору.

Nazar - 7-4-2003 у 10:26

Важко писати на емоціях, але при відсутності інформації саме ними приходиться керуватись.
Отож дебютний альбом Тих, що падають вгору. Наперед подяка пану Василю за наданий ресурс. Для себе я зробив відкриття в стилістичному плані, та й відкрив нову динаміку ТПВГ. Відхрещуюсь від своїх попередніх вражень, що то українські The Cranberries, принаймі якщо в зміст слова „українські” не вкладати нашу побудову нотного рядка, змісту композиції, наявність смичкових, лірика з тінню в етно, присутність хвилювання при сприйманні саме там, де того вимагає настрій композиції.... Важко говорити мені, людині яка з музикою нічого спільного не має, про сприйняття музики, але для мене є якесь розділення на сприйняття саме своєї музики. Це музика, яка з першого разу гладенько лягає на слух, яка відразу створює приємний комфорт, пробирає, та формує відчуття, що ніби я її творю та відразу і виконую... а ще довго тримає піднесене задоволення....

Альбом складають 9 композицій, з яких заголовна композиція „Та, що танцює з вітром” неодноразово перемагала в перегонах Олі Боровець на радіо Ініціатива, часто замовлялась в ефір на різних радіостанціях Львова та Тернополя (звідки саме і походить ватага ). Приємним є той момент, де віолончель з альтом точно передають музику вітру, текст та хвилюючий вокал Олі створюють додатково романтичний настрій і повне розуміння того дивного танцю з вітром.

Альбом було зведено у 2002 році на ПТ „ГроЛіс”(0352 – 334982, office@grolis.te.ua). Приємним також є той факт, що крім того, що Оля Федишин є автором текстів, вона ще й робила графіку для обкладинки.

Отже:
1. Та, що танцює з вітром.
2. Скеля
3. На завтра
4. Просто, як раз, два, три
5. На краю
6. Не шукай мене
7. Я живу
8. Сльози
9. Ріка

Склад колективу
Оля Федишин – вокал
Сергій Деркач – гітара
Саня Дударчук – бас
Андрій Федишин – барабани
Наталя Багрій – альт
А також запрошені
Наталка Дуб – скрипка
Таня Сторчик – віолончель

Хочу також відзначити композиції, які мене найбільше пройняли – це Скеля, та Сльози, На завтра.

А так, наразі всім рекомендую шукати цей альбом, або пана Василя та слухати, слухати , слухати.
Ага – власні враження – дуже сподобалось!!!

Роман Голощук - 10-4-2003 у 22:39

Шкода, що у Василя ориґінал ТПВГ на касеті :( Хотільсь би на CD або у цифровому варіанті.

“Кому Вниз” готові до стрибка

Роман Голощук - 10-4-2003 у 22:41

ДВІ ПІСНІ, що увійдуть до IDEM, майбутнього диска “Кому Вниз”, називатимуться “Ліра” та “Стезін”. Звісно, лише за двома речами не можна робити висновків про весь альбом, але вони показують, що поїздка до Німеччини й участь гурту у ґотичному фестивалі Wave Gotik Treffen знайшли своє відлуння в звучанні “кому-внизівців”. Саунд став більш індустріальним і модерновим, поза тим, групі вдалося не захопитися безпосереднім наслідуванням, скажімо “Раммштайна”, і зберегти свою впізнаваність і українське підґрунтя в композиціях, а використання ліри додало пісням глибинності. “Стезін” і “Ліра” наочно підтверджують ґотично-патріархальний статус “Кому Вниз” і доводять, що у команди ще все попереду.

Джерело - Львівська газета

Рок Легенди України. Мертвий Півень

Роман Голощук - 10-4-2003 у 22:46

Вони й досі залишаються дивакуватими диваками, роковими н-роллерами, театралізованими театралами. Вони постійно створюють дивні суміші, і ти мандруєш з англійського андеґраунду 80-х до теплих круасанів у розторсаному ліжку, з підводного човна, що затонув, на дах будівлі, яка ніколи цього даху не мала. Нервово-інтелігентні, вони вдихають отруєний смог та видихають блискавичні мильні кулі, музикою своєю створюють простір нереальний, з необмеженою кількістю сходів та гострих кутів, за деякими з котрих іноді існує простір наш, звичний. Але, здається, ми для них бажані гості - втім, як і вони для нас.


1. Beautifull Карпати
2. Агов, мої маленькі чортенята
З. Реве та стогне
4. Пастух Пустай, поет, баронський син
5. Київський триптих
6. Холодно
7. Дидактична вистава в театрі Богуславського
8. Осіннє
9. Плач
10. Пісня
11. Любовний хід по вулиці Радянській
12. Ієронім Босх XX
13. Країна дітей
14. Літо буде
15. Франсуа
16. Карколомні перевтілення
17. Трава
18. Ми помрем не в Парижі

"Рок Легенди України" - це серія збірок кращих творів відомих українських рок-гуртів. Саме ці музиканти творили історію сучасної української музики. Як і личить колекційній серії, всі диски поєднані стильним дизайном і стануть чудовим подарунком і прикрасою в колекції меломана.

Наталка - 22-4-2003 у 22:16

Цікава тема. Для мене, принаймні. Але сказати, що я маю якусь рецензію... ні, то лиш суб’єктивне враження. Я хочу кілька слів написати про альбом Тараса Чубая "Наш Івасюк". Востаннє подібне враження на мене справили "Бітлз" і то багато років тому. Нині я ходжу сама не своя. :) Цей чистий, як гірська вода, мелодізм, ця справжність, щирість - як ковток свіжого повітря у загазованій "кітчем" сучасній музиці. Власне, дякуючи Тарасові, для мене Івасюк став і залишиться сучасником. А вже про аранжування цього альбому висловитись - у мене високих слів не стане :-) Струнний мікс "Водограю" малює в уяві оркестри Версалю, бали, а "Червона Рута" вийшла настільки ліричною, настільки чарівною, ніжною, щемною, що в іншою я її нині і не уявляю. Я згадала лиш дві пісні, але чи не найбільша перемога Тараса Чубая, як мені бачиться, в тому, що на такому РІВНІ весь альбом. БРАВО!

Василь - 23-5-2003 у 07:43

Хтось вчора сказав, що на презентації Поттера в НТШ, можна було придбати Афродизіяки за 15 грн. Як українця, пошкодував, що не пішов на презентацію. А вчора компактів вже не було. Однак бажання знову почути Нашу зиму, Душку мою і т.д. заставили придбати компакт в Мелодії (19 грн.).
Львів'яни могли цей альбом чути в Ляльці на його презентації та окремі пісні на дні міста. Крім того Юрко (модератор Спорту) та Ярко (один з адмінів) минулого тижня їздили у відрядження в Харків і попали на концерт Півнів з Морозовим. Про харківську атмосферу нехай вони вже самі напишуть, а альбом просто супер, рекомендую всім придбати. Туди входять такі пісні:
Наша зима
Джульбарс
Чуєш, мила
Музика, що пішла
Переваги окупаційного режиму
Біла квітка
Карколомні перевтілення
Не від того я помру
Карусель
Пісня 551
Душко моя
Літо буде
Oh my dear Ukraine

Натура в пері Скрябіна

Nazar - 29-5-2003 у 14:02

Музика стає професійніша, живіша, але... попсовіша.:(

Саме так сумно скривився я, коли прослухав Натуру. А де вогник??? Хоча тут багато хто і так скаже, що Скрябін то обсолютна попса, але ж не абсолютнокомерційна. Чого не скажеш про цей альбомчик.
залишаю за собою право зміни та допису цього посту по наступному прослуховуванні.
І ще, моїй дружині сподобалось, бо в нас з нею розділяються думки в коханні до Депешу...

3003 - 18-6-2003 у 11:11

Життя поновлюєься. Літо - мертва пора, але за ці два тижні вийшли нові альбоми Ані Лорак, Анжеліки Рудницької, Руслани, кліпи Віктора Павлика, "Іграшок", тих же Анжеліки Рудницької, "Іграшок" і Руслани, "Алібі". Що це - ренесанс української музики чи початок підготовки до президенських виборів?

Nazar - 18-6-2003 у 13:22

А що, все перераховане то музика???
І ще, щось деже вже ріже вухо Анжеліка Рудницька, ви її продюсер? Чи то Вам направду подобається...:(

14k - 19-6-2003 у 17:12

Мені не ріже.

Олексій Мачехін - 19-6-2003 у 18:39

Нажаль мусимо констатувати той факт, що небіжка - Територія А встигла таки виховати прихильників низькоякісної української музики, що полюбляють Юрка Юрченка, саму Рудницьку та ще багато чого.

Мої спостереження свідчать про існування таких прихильників в регіонах що не мали власної якісної україномовної сцени абож принаймні гастролів. Це стосується південних та східних регіонів України та, частково, наддніпрянщини (в т. ч. Києва)

Injust - 19-6-2003 у 22:40

А я вважаю,що позитивний ефект вiд створення Територiї А для тодiшнього часу важко переоцiнити.Вже на початку 97 року вся Україна знала хто такi "Вхiд у змiнному взуттi", "The Вйо",Оля Юнакова,"Скрябiн","Степ","Аква Вiта" та багато iнших.Згадайте,що ще за 1.5-2 роки до цього окiрм Захiдного регiону українською нiхто не писав,не спiвав i цю музику нiхто не слухав.Середньостатистичний молодий українець до 97 року знав,що є Зiбров,Бiлозiр,Кириченко,Яремчук,але в уявленi людей це було чимось вже аж занадто традицiйним,таким,що можна передбачити.Натомiсть Територiя А,якою б непрофесiйною та примiтивною не була на початку, усе ж не тiльки започаткувала саме поняття "сучасна українська музика та вiдео",але й спонукало iнших до змагань.Так з'являлися усе новi гурти.Тi ж "Ла Манш","Друга Рiка" чи Юлiя Лорд також вдячнi саме Бригинцю та його музичнiй бандi.Тому я все ж тi часи згадую з певною ностальгiєю i бачу бiльше позитивного в iснуваннi Територiї А нiж негативу.

14k - 22-6-2003 у 11:45

Можна додати, що за останні 2 роки, коли хіт-парад "Території А" не виходить в ефір практично не з"явилося потужних україномовних проектів. "Таліта Кум" та "Гайдамаки" це лише трансформації "знову за старе" та "Актуса".
Без "Території А" усі дебютанти переходять одразу ж на російську, або просто їдуть до Росії. Це факт. А те, що і фанери, і кліпи часом були відверто погані, то інших в Україні на той час не було. Назвіть мені хоч одну пристойну роботу того часу, яку розкрутила би не "Територія А"?
На жаль, мушу констатувати, що з сучасної україномовної поп-музики в Києві можна почути лише:
співаки (2): Олександр Пономарьов, Віктор Павлик (обидва пройшли школу "Т.А.";)
співачки (5): Ірина Білик, Руслана, Ані Лорак, Росава та та ж Анжеліка Рудницька ( всі - обличча хіт-параду)
гурти (9): "ВВ", "Мандри", "ТНМК", "Тартак", "Скрябін", "Океан Ельзи", "Друга ріка" (усі мали повномаштабні ротації в "Т.А.";), а також трансформовані "Актус" ("Гайдамаки";) та "Знову за старе"("Таліта Кум";) - теж не обминули "Територію А" в ембріональному періоді.

Оці 16 виконавців ( лише 16!!!!) - це фактично і є вся сучасна українська чи точніше україномовна поп (в широкому розумінні цього слова) музика.
Хтось, можливо, когось додасть, але, повірте, в 20-тку вліземо з головою! Хоч як це сумно. І ця двацятка, реально, народжена "Територією А". Якби не вона, були б наші такими ж як "Ляпіси" чи "Здуб" - музично білоруси і молдавани, а мовно - росіяни.
Покоління 30-річних співаків практично україномовне (з зірок того часу одна Могилевська співала російською, та й то - не завжди), а от 20 літні в загальноукраїнському масштабі - суціль російськомовні ("Алібі", "Гавана", Аліка, Славська, SD, тощо)

fish - 23-6-2003 у 09:17

Дядько про нову музику виключно з тілівізєра взнають?
Те, що на телебаченні не крутять нового, не означає, що нового й смачного не з"являється. З гуртів, які з"явилися просто в останні рік-два уже можу виділити кілька перспективних. Тайн:ши, наприклад. І співають собі спокійно українською, хоч і з Дніпропетровська. Ніяка територія їх за вуха не тягне. Біда, що ними всіма ніхто не переймається практично.
Якщо хочете оптимістичніше дивитися на стан нашої музики, мандруйте по фестивалях. Або, принаймні, дивіться Тинди-Рнди з Євтушенком.

До дописувачів 14к, 3003, Injust!

Роман Голощук - 23-6-2003 у 21:34

Ваші останні повідомлення не стосується теми!
Прошу дотримуватись правил форуму. Надалі або пишіть сюди повідомлення що стосуються, власне, рецензій та оглядів нових (старих) альбомів українських виконавців або сторюйте власну тему - наприклад "Сучасний стан укр. поп-музики"

Королiвськi Зайцi „Каzки королiвства А'Mazox”

Роман Голощук - 23-6-2003 у 21:40

Концертнi записи будь-якого музичного колективу наочно демонструють виконавчу майстернiсть його учасникiв, так би мовити практичнi навички. В той же час студiйнi роботи якнайкраще демонструють вмiння писати та аранжувати музику, можна сказати, творчий потенцiал. На цьому диску присутнi як студiйнi так i живi концертнi записи "Зайцiв". Можна iз впевненiстю сказати що музиканти мають чудовий потенцiал i вдало його реалiзують "вживу". Середньовiчнi теми виникають у пiснях Королiвських Зайцiв не у виглядi готичних мелодiй, але в пiднесених романтичних текстах, сповнених свiтлої печалi.

1. В себе на вежi.
2. Мої очi.
3. Нiжнiсть.
4. Птицi зеленi.
5. Русалка.
6. Меркне цигарки вогонь.
7. Iлюзiї.
8. Слова.
9. Райськi птицi.
10. Залишила гори.
11. Ду-ду-ду.
12. Прости-Лечу.
13. Слова (iнша версiя).
14. Де кращого взяти короля.
15. А би я.
16. А'Mazox.
17. Краї казковi.

Загальна тривалiсть звучання: 69:37.

bobik - 24-6-2003 у 11:09

Зараз повним ходом йде рекламна кампанія нового альбому Руслани "Дикі танці". Ставився до цього з недовірою. Але купивши альбом моїм враженням не було місця. Це просто вибух гуцульських мелодій. Який звук аранжування і дійсно професійна робота музикантів. Це і звуки цимбалів, бубенів і сурм. Словом просто супер всім рекомендую не пожалкуєте. До речі записувався цей альбом нас тудії в Лондоні, на цій же студії записуються Кайлі Міноуг і Робі Вільямс, дрібниція, але приємні масштаби роботи Руслани, тому якість запису гарантована і не викликає сумніві. Для прослуховування рекомендується магнітофон з гарними глибокими басами, тоді відчуєте бажання Дико потанцювати.

Василь - 29-6-2003 у 07:21

Всім раджу придбати новий збірник Фестиваль Рок-екзистенція-2003 Live. Слухаю вже 4-ий день підряд. Просто супер. Нові пісні від Щастя, Перкалаби, Крихітки Цахес, Плачу Єремії, Королівських зайців, Дат, ...

Роман Голощук - 29-6-2003 у 20:52

Цитата:
Першим відправив користувач Василь
Всім раджу придбати новий збірник Фестиваль Рок-екзистенція-2003 Live. Слухаю вже 4-ий день підряд. Просто супер. Нові пісні від Щастя, Перкалаби, Крихітки Цахес, Плачу Єремії, Королівських зайців, Дат, ...


Хоч запис здійснений вживу ще у 2002 році - але дійсно більшість пісень я почув уперше. Добре, що такі збірки видаються, але шкода що наш ринок такий інертний :(
Найбільше сподобались пісні Плачу Єремiї "Iз Янголом на плечі" та ВВ "Попс". Перша - роковою обробкою (на відміну від мелодійного бачення Марічки Бурмаки), друга - "конструктивною" критикою поп-музики. ВВ відверто говорять що з нею треба робити :)

То не альбом, то збірник.

Nazar - 30-6-2003 у 14:46

Назву має "Енергетика".
До нього входять і іншомовні композиції, і україномовні. Наших більше!
Так само приємно відзначити, що наші виглядають більш чистіше, серйозніше, та якось свояцьки, незважаючи на велику насиченість всякими "продвинутими" сленгами, таки дається взнаки метрополізованість...
Але нема поганого без доброго, а саме, що світ побачив на компакт носіях нові пісеньки від некомерційних (покищо!!!) виконавців.
На збірці тусуються наступні:
1. Фактично самі - Кір"ян
2. Ktoubil J.K. - Ми живем в європейській країні (іншомовна)
3. ХВК - хапай
4. BoogyWJS - Справа людей
5. Назад шляху немає - Молодість
6. Фантастичні майстри - Рекомендація оратору
7. X-base - генерація "П"
8. Dead Morrozze Project - Боягуз не грає в хокей (іншомовна)
9. Los Mosquitos - Hey people (іншомовна)
10.Фактично самі - Маяк Коломия (мій шлях)
11. Назад шляху немає - Намальований світ
12. BoogyWJS - Ховаю
13. X-base - Я лечу
14. Ktoubil J.K. - Роби гроші (іншомовна)
15. Dead Morrozze Project - Смерть з механізму №17 (іншомовна)
16. Фантастичні майстри - Центр (іншомовна)
17. Назад шляху немає - Птах дощу
18. Фактично самі - Колискова
19. BoogyWJS - Небезпека
20. Ktoubil J.K. - Швидкість

Тотальний тайм - 73:50
Видано 2003 Енергетика
energetyca@ukr.net

Спочатку було якось сумно констактувати той факт, що альтернативна українська музика втрачає свою рок-мелодійність, і перетворюється більш на хіп-хоп (такий доволі жорстоко-дорослий), але то може я відстаю....

fish - 1-7-2003 у 07:53

Гм, цікаво! Я не чула про ту збірочку - вона справді у вільний продаж надходила? У нас того точно не знайдеш, але у львівських музичних крамничках продається?

Nazar - 1-7-2003 у 08:13

Я її придбав в Тернополі в крамничці "Свій до свого по своє".
У Львові теж не бачив.

Василь - 1-7-2003 у 08:38

Ця збірочка "Енергетика" продається в Мелодії. Я її розглядав, але дуже багато пісень було на рос., тому не купив

Наталка - 6-7-2003 у 14:27

Цю анотацію я слово в слово зідрала з сайту "umka.com.ua". Додати мені наразі нічого. Нижче подаю перелік пісень.
Рок Легенди України. Плач Єремії.
"Якось на концерті почув, як об’явили "Плач Єремії" - як "флагман українського інтелектуального року". Довге, але влучне визначення. Взагалі, музика гурту цілком самодостатня, це дійсно музика. Що стосується лірики, то цього гурту смак не підвів ще ніколи. Вони виконують справжню поезію, це літературні твори, не тільки слухання, а й читання яких приносить не абияке задоволення. Та поєднанням цих двох складових "Плач Єремії" постійно створює струм високого напруження. Високого у найтонкішому сенсі цього слова. Їхня творчість пронизує списом найрізноманітніші щаблі та виміри, їхнє натхнення створює натхненну атмосферу навколо. Наче степовий вітер, вони приносять із собою пахощі рідних та незнаних трав, і кличуть за собою, і важко встояти тим, хто чує".
1. Грифон
2. Сервус, пане Воргол
З. Я піду в далекі гори
4. Каламутна вода
5. Коридор
6. Вона
7. Срібне поле
8. Хата моя
9. Пливе кача
10. Кедь ми прийшла карта
11. Нині Рождество
12. Буде нам з тобою що згадати

Тарас Чубай. Наш Івасюк

Юрій Сєров - 8-7-2003 у 03:34

Тарас Чубай планує заграти пісні з альбому Наш Івасюк разом із великим симфонічним оркестром. Очікується, що дійство відбудеться 13 вересня 2003 року в столичному Оперному театрі. Втілення подібного задуму стало можливим завдяки акції “Зворотній зв’язок”, що її проводить фірма “Utel”. Зараз триває підготовка до цього непростого проекту і крім пісень Володимира Івасюка програма міститиме твори, складені Тарасом Чубаєм давніше, але котрі ще ніколи і ніде не виконувалися, бо вони відразу писалися для виконання оркестром та групою. Концертові передуватиме довгий репетиційний період, пов’язаний не так із прочитанням нот, як зі звукорежисурою. Оскільки проведеться така копітка підготовча робота, то виникає природнє бажання повозити програму трішки по світах і перш за все – Україною. “Маю надію, що десь з осені я, гурт Плач Єремії та оркестр проведуть тур, – сказав Тарас Чубай.

Питання мабуть до Одарки - Коли концерт буде у Львові?

Львівський Рок 2002 (збірка)

Nazar - 12-9-2003 у 16:06

Вже завтра (коли відійду від перенасичення враженнями) напишу про сингл "Світло та сповідь", як казав продавець - ета настоящяя музика, ана нікуда нє уходіт і нє старєєт...

Але то буде завтра.
А сьогодні:

Львівський рок 2002.
То збірка від (згідно обкладинки) Міської громадської організації Львівський Рок Клуб „Фіра” (Федеративна Ініційована Рок Асоціація) .

Обкладинка: Така сильно нагадує піратські диски типу Голден балладс або Зе Бест , на чорному фоні такий малюночок з коміксів, де вершники на конях на фоні вогню та планети Марс. Білим готичним шрифтом написано Львівський Рок 2002, хоча на контрольній марці написано 2000р.

За сприяння ЛМО Соціал-Національної партії України.

На обкладинці написано наступне:
„Міська громадська організація „Львівський рок-клуб „ФІРА” була створена 20,02,2002року. (Це мені зразу нагадало про фестиваль-збір поетів палідромістів (ну це ті, хто віршики пише, що читаються ззаду наперед, або зверху вниз, знизу вверх однаково – захоплююче!) вони добирали символічну дату, що читається однаково ззаду вперед) . Організація поставила собі за мету повернути місту Лева колишню славу одного з найбільших рок-центрів колишнього СРСР і сформувати молодіжне середовище, яке б могло активно продукувати творчість високого ґатунку на противагу збоч енським формам „постсовєцької попси”.(Десь днями по один та один була передачка, де на приблизно такий закид один з продіків відповів „Таке враження, що ви у відрядження 3 дев”яностих сюди приїхали”) Протягом березня-червня було проведено понад десять творчих акцій за участю більше 15 рок-груп, готується до друку 2-е видання збірника „Львівський рок 1962-2002” активно створюється WEBсайт та наступні аудіо альбоми рок-клубу.” (ЩЕ до цього часу ні перше, ні друге не зроблено, якщо я не помиляюсь, продавець однозначно говорив, що це частина перша та остання)

Ну і тепер про наповнення:

MED
1. Дивний сон – 3,13
2. Дайте світла – 3,18
3. Пташеня – 3,15
4. Блюз „Вогонь” – 4,10
(1-4 – сл. І муз. Ю.Перетятка, 4 муз. О.Мороко)
ІРІЙ
1. Ірій – 5,14
2. Воля – 3,11
3. Легенда – 3,37
(1-3 – муз.Г.Ігнатовича, 2,3 – сл.О.Рихальської)
FATA MORGANA
1. Woman in red – 4.30
(муз. І сл. В.Гончара)
SANITARIUM
1. Aenons of Sorrow – 3.02
2. Into the Never – 5.48
MISERY
1. Реквієм – 8,30
2. Derelict King – 5.00
(сл. І муз. Misery)
NACHTIGALL (Чомусь відразу асоціаціїї з Чарівником)
1. Я закриваю очі – 4,57
2. Скінхед – 2,18

От і все. Видала то все фірма Галрекордс http://www.is.lviv.ua/-galrecords (в мене не відкриває, бо таки стара інфа)

Чарівник з міста Гамельн - 12-9-2003 у 16:51

> активно створюється WEBсайт

:-)

Створювати його повинен був учасник (єдиний) групи CAPITOLLIUM, чию пісню обіцяли включити спочатку в цю збірку, потім відтермінували її до Vol.2, після чого продинаміли з ним декілька зустрічей, на яких питання сайту і мало обговорюватись, так що врешті решт він просто на них плюнув :-) Як раз минулого року це все і було.


> NACHTIGALL (Чомусь відразу асоціаціїї з Чарівником)

Nachtigall --1-> Птаха на ймення Nachtigall --2-> Кому Вниз --3-> Майстер з міста Hameln --4-> Чарівник з міста Гамельн. Асоціація на 4 кроки - congratulations!!! Мені здається, це крутіше навіть за "синдром закоханості", для якого, якщо не помиляюсь, потрібно три асоціативних кроки :-)


До речі, а де власне "огляд" альбому? :-)


N.S.

Nazar - 12-9-2003 у 17:03

Троха зачекайте, ще не встиг прожувати. Я довго вїзджаю, що так зразу і за перо.

І в мене асоціація в три кроки - Нахтігалл - Кому Вниз - Чарівник:D

Василь - 12-9-2003 у 17:43

2 Nazar. І де можна його придбати?

Nazar - 12-9-2003 у 17:59

Тю Василь.
Хіба попросити Олексія, він хлопака хороший, може допомогти. Є лише на касетах. Здається сім грн.
Або переписати у Назара, він також хлопака що треба:cool::D.

Олексій Мачехін - 12-9-2003 у 18:04

:D

Ти б, Назаре, краще її б переграбав на мп3 і виклав десь

Nazar - 12-9-2003 у 18:09

В мене останнім часом якось дивно почала працювати сист. шумопониження, а вона в мене антикварна ДолбіБі здається, тому останні спроби перезапису з магнітофону на комп нічого доброго не принесли...:(

Олексій Мачехін - 12-9-2003 у 18:13

Куледіт (даруйте офтоп) має свою систему шумозниження.

Василь - 12-9-2003 у 18:20

Те, що Назар - хлопака що треба давно знаю. Тому попробую переписати в нього. Коли можна буде взяти переписати і де зустрінимось? Але вже наступного тижня.

Чарівник з міста Гамельн - 12-9-2003 у 20:20

> Коли можна буде взяти переписати...

Та якби хоч було, що переписувати! Що таке MED я, щоправда, не знаю, але все інше... якщо і має якусь цінність, то хіба що філателістичну :-)


N.S.

Чарівник з міста Гамельн - 12-9-2003 у 21:39

Nazar-у

Цікаво, а які асоціації в тебе викликають слова СМАРАГД та VOLLMOND? :-)


N.S.

Nazar - 13-9-2003 у 09:07

Жодних асоціацій, що пов"язані з Вами:)

Коли я спитав у свого колєги хто то такі МЕД, то він мені відповів щось на зразок того - що береш МП-3 Діп Перпл та Рейнбов - слухаєш поки не витреш, тоді береш гітару та граєш - от тобі й мед.:D Є такий вислів старий та добрий хард - ото скоріш воно, на концерт добре ставити з Тетіс, схожіза музикою.

Тепер про все разом. Ще рано щось писати, я керувався тим, що знаю дещо з музики Ірія (до речі саме за них я і купив ту збірочку), Мед та Фату Моргану - дві останні таки добре бородаті. Хард кору тут нема, з Чарівником згоден по частині вокалу - не в мому стилі. (Хоча дуже мягенько такий вокал мені ліг у Хаггарді, може тому що там ще була сопрано вокалістка?). Меньше з тим - я тішуся, що нарешті вдома можу послухати Ірій. Моя дружина говорить, що мені подобається все, де співають дівчата :D , хто його знає, може й так:sing:

Dead Rooster-93

Captivitas - 17-9-2003 у 12:39

Dead Rooster-93 потрапив до мене з залишків одного з музичних магазинів.
На касеті 15 пісень.

1. Ранок француза
2. Річка
3. Good Time
4. Коло
5. Йосифа Кун. Дух
6. Літо буде
7. Київський триптих
8. Фаустове свято. Ніч
9. Алкохоку
10. Колискова для Назара
11. Ваня Каїн
12. Осіннє
13. Зелене
14. MTV Presents:
CS Footor & Dead Rosster
15. Як багато суперзірок

Склад:
Михайло Барбара - спів,сопілка
Ярка Якубяк - спів,дримба,перкусія
Роман Чайка - ґітара,бекінґ вокал
Юрко Чопик - акустична ґітара
Dimych - бас
Серафим Поздняков - барабани,перкусія

Запис переповнений ніжністю, затишком та довірою. Така енергійна річ, як "Літо буде" записана у кращих традиціях хатніх виступів (перемовки, сміх, якийсь пустий посуд дзвенить).

Особливу увагу привертають пісні на вірші Ю. Андруховича. Бо, крім "Вані Каїна", ці речі маловідомі, а
які суперові "Фавстіве свято. Ніч" (спасибі Ярці за створення різдвяного настрою) та з циклу "Начерки подорожнього"

...Скільки нас не збулось,
переходячи міст понад Полтвою,
скільки
перейшло через міст і назавше
пропало в гущавині правого берега?..

...Липи в час доцвітання стоять золоті,
безгомінні...

А як вишукані "Колискова...", "Осіннє" та "Зелене"!!!!!

fish - 17-9-2003 у 12:49

колискова для nazara :)

Nazar - 17-9-2003 у 14:03

Та вже пробував, щось не засинаю...

Так то про той Дух йшлось?
Якщо так, то я не єретик (з чим себе й вітаю):D, бо маю.
Я вже може про то писав, але одна моя знайома вважала, що гурти Мертвий півень та Деад Родстер то різні гурти, вона слухала Ето, а потім аж Шаба-Даба-Да. Таки різна музика. Та ще й на Шабадабі було ангельською написано вміст.

Captivitas - 18-9-2003 у 12:12

Найближчим часом (може завтра) викладу огляд "Срібної Підкови-95".
Там так класно спіівають Леся Герасимчук "Тебе нема" - "Хлопець з волоссям кольору льону" (ще у "Драглайні";), та Юля Міщенко у "Очеретяному кварку".
А також один з існуючих записів гурта "Колесо"- а саме "Грифон" (баладна річ з сопілками, лірою).

kallisto - 18-9-2003 у 17:47

Люди! А хто з вас має пісню КВ "Пісня землеробів"?
В мене вона є, не турбуйтеся.
Вона не ввійшла в альбом ("Кому ВНИZ" здається), вірніше, одна з звукозаписуючих компаній "забула" її віддати хлопцям. І мені цікаво, хто її має.

Наталка не рахується, бо їй я її дала.

kallisto - 18-9-2003 у 17:53

А ще є хороша київська група, вихідці з Галичини, "Самі свої" називаються. Хто їх чув?
Їхній сайт:http://www.osuharev.narod.ru/
Альбому вони ще не мають, проте пісні в них супер.
Послухайте, скажіть що-небудь

Nazar - 18-9-2003 у 19:32

Тут щойно "розкодував" сайт Гал-рекордс, це ті, що видали Львівський рок 2002
То є
http://www.is.lviv.ua/~galrecords/
Там є веселий каталог української музики разом з цінами.:2cents:

Captivitas - 19-9-2003 у 13:27

Цитата:
Першим відправив користувач Captivitas
Найближчим часом (може завтра) викладу огляд "Срібної Підкови-95".

Ну ось викладаю:P
1. Мирослав Побережний (лауреат) - Море і зорі
2. "Мертвий Півень"(гість) - Ніжність
3. Наталка Пилип"юк (гість) - Вино
4. Тарас Мазур (дипломант) - Босса Нова
5. Квартет "Іона" (дипломант) - Лист без адреси
6. Група "Драглайн" (гість) - Тебе нема

Музика - Леся Герасимчук
Слова - Ростислав Братунь
Вокал - Леся Герасимчук
Бас - Тарас Ясиневич
Гітари - Сергій Гловін, Андрій Гурняк
Перкурсія - Андрій Войтюк

7. Група "Колесо"

Музика - Андрій Редчиць
Слова - Ю. Андрухович
Вокал, блок-флейта, колесна ліра - Андрій Редчиць
Гітара - Костик Ігнатичук
Скрипка, дод. вокал - Наталка Шуманова
Перкурсія - Андрій Войтюк


8. Група "Ох" (гість) - На чотирьох вітрах
9. Група "Роксоланія" (гість) - Половина саду квітне...
10. Оля Вегера (дипломант) - Спогад про тебе
11. Святослав Загорулько (дипломант) - Мелодія

12. Група "Очеретіний кварк" (гість) - Ніч

Вокал - Юля Міщенко

13. Віктор Царан (гість) - Спалах червоної зірки
14. Лариса Бережан (гість) - Під дахом неба
15. Андрій Гавур (гість)- Мінестрель
16. Дует "Образ" (гість) - Портрет з фужером на фоні Львова
17. Олесь Старовойт (гість) - Храм

Nazar - 19-9-2003 у 14:22

Доречі, то касета, чи СИДИ?
І чи має то Фіш?

fish - 19-9-2003 у 16:16

Так, Captivitas мені передав на касетці. За що йому надзвичайне спасибі. Обожнюю такі ексклюзивні записи з фестів. Я то візьму з собою до Львова, звичайно.

Nazar - 19-9-2003 у 16:22

Там і послухаємо!
В свою чергу дам щось своє.

fish - 19-9-2003 у 16:47

Vasya Club "Хіпан"
Видано компанією "Максимум музики", тривалість 40:50
(до речі, всередині обкладинки намальоване море, де плаває синя рибина із мордою індіанця і сигаретою в зубах)

Музика та тексти - Василь Гонтарський за винятком 10 (білоруська народна) і 5 (муз. Джимі Гендрікса)

1. Не пускай дівча гуляти
2. Шіді-Ріді
3. Дон Хуан
4. Чорна Гора
5. Хіпан
6. Ла-ла-ла
7. Хей, джо!
8. Чудо-ча-ча-ча
9. Юхим Дим
10. Ад панядзелка да панядзелка
11. Нузгар Киримбекович Нургієв

То переважно блюзи. Мені дуже смакує цей альбом, особливо кілька речей.
"Хей Джо" - така сувора за настроєм ковбойська історія "Хей, Джо, чи не мертву жінку коник твій везе?"
"Юхим Дим". Класичний блюз. "Я не залишу нікому з тобою шансу на інтим, бо я Юхим!"
"Ад панядзелка..." я маю особливу прихильність до пісень білоруською мовою і з повагою ставлюся, якщо це робить ще й українець. Бо... знаєте... чи зуміють білоруси зберегтися, якщо й надалі їм так буде?
Ну а це такий собі білоруський шансон у доброму розумінні - кнайпа, гуляння... Ти мене уважаєш... :)
та й решта - цяця-ляля

Nazar - 19-9-2003 у 19:49

А де ти там знайшла ту рибину, в мене руки моряка з наколками - така властива до шансону обгорка.

Василь - то вперше, де я почув музику Хендрікса з українським текстом.

А, та риба, то щука в рятувальному крузі?

До речі, як ти відносишся до легких наркотиків, якими пройнято левину частину текстів? Я щось не дуже...

fish - 20-9-2003 у 08:41

наркотиків я не вживаю, але і не стаю дибки, почувши про них у піснях. Якщо мені хтось скаже, що скуштував наркотик під впливом пісень Васі Клаба, я довго сміятимуся. Та й акцентів на наркотиках я там не почула, вживала би, то може й звернула б увагу.

Риба - то треба витягти і розгорнути оту паперову вкладку, де ззовні "типово-шансонський малюнок". З одного боку там справді щука, а з іншого - величенька химерна рибина-індіанець. Якщо у тебе її нема, то може диск несправжній трапився?

Рутенія (Легіонер)

kallisto - 23-9-2003 у 17:49

Уже з півроку слухаю Рутенію - офіційно виконавець значиться як Легіонер - екс-Рутенія. Але музика від того не змінилася.
Марш легіонерів
Місто
Ніч пурпурових вогнів
Ніч засинає як кошеня
Де ж, ти, доле чорнокрила
За горою гора
Пане полковнику + кліп на цю пісню
І ще штук 6 пісень, не пригадаю, які саме.
Мені подобається. Якщо хто хоче - можу записати. Ще є якийсь їхній альбом - повстанські пісні і альбом "10 років потому", але там пісень зовсім мало - мені він не подобається.

До речі, якщо хтось має бажання подивитися фільм про події 9 березня, то Андрій Шевченко - репортер з Нового каналу зняв стрічку. Там немає дифірамбів - що мовляв опозиціонери хороші - менти погані. Там вислухали всі сторони, так що кожен може робити висновки сам. Хоча це вже офтоп...:rolleyes:

Олексій Мачехін - 23-9-2003 у 17:51

Я хочу то подивитись. Маєш касету?

kallisto - 23-9-2003 у 18:01

Маю компакт. А ще є ціла купа фільмів - про бацьку, "Оцифрована правда" про Гонгадзе і Мельниченка, кліп про 9 березня.
Якщо хто що хоче - пишіть милом або у2у

Nazar - 26-9-2003 у 08:46

Десь цього тижня мали вийти два альбоми тернопільської ватаги "Ті, що падають вгору" нарешті добре записані та як стверджує звукозаписуюча компанія ГроЛіс записані якісно. З альбомом "Найкраще" тернопільський рок-клуб мав би ознайомитись ще в кінці серпня, хоча офіційної презентації альбому ще не було, відложено "десь на осінь".
Ну що ж, будемо чекати на змогу нарешті почути ТПВГ на компутері.

fish - 26-9-2003 у 09:10

Назаре, відомості точні? Можна якісь координати Тих, що падають, чи тих :), що можуть уточнити й завірити інформацію, а може й подарувати відсканований з обкладинки малюнок? Хочу собі на новини!

Роман Голощук - 26-9-2003 у 09:18

Цитата:
Першим відправив користувач Nazar
Десь цього тижня мали вийти два альбоми тернопільської ватаги "Ті, що падають вгору" нарешті добре записані та як стверджує звукозаписуюча компанія ГроЛіс записані якісно. З альбомом "Найкраще" тернопільський рок-клуб мав би ознайомитись ще в кінці серпня, хоча офіційної презентації альбому ще не було, відложено "десь на осінь".
Ну що ж, будемо чекати на змогу нарешті почути ТПВГ на компутері.


О! Це дуже добра новина!!! А то ми з Василем, вже проробляли варіант оцифрування "ТПВГ" з касетки.
Назаре - "збагатієш" компактами - одразу дай знати.

Nazar - 26-9-2003 у 12:44

Таню, на початку теми на першій сторінці я був подав е мийл Гролісу, вони й є співвидавцями, можливо давали свій матеріал.
Подивись в пошуковцях на цю тему.

fish - 26-9-2003 у 13:36

дякую, написала їм. Сподіваюся на відповідь...

Nazar - 26-9-2003 у 16:44

Інформація виявилась хибною, ТПВГ і надалі будуть лише на касетах, томударуйте.
На наступний раз буду власноруч провіряти всю інфу...

Шкода...

fish - 27-9-2003 у 09:49

Дійсно, шкода. Диск ТПВГ - то була б незла штука... Дякую, що сам перепитав, бо мені на мейл вони не відповіли.

Юрій Карашівський - 27-9-2003 у 11:21


“Подорож в країну бас”

Юрій Карашівський - 27-9-2003 у 11:24

“Подорож в країну бас”
Всеволод Дячишин
Запис - студія "Стрих"
Видано – "Атлантік", 2003.

Якщо душею рок-музики є джаз, то душею “Плач Єремії” в цьому сенсі є Всеволод Дячишин. Якби я був далекоглядніший – вихід його власного альбому передбачив би ще в далекому 1996, коли я вперше заслухався “Плачами” саме з вини цього кумедного бороданя. Власне, сама поява диску “Подорож в країну бас” є інтригою – по-перше, при спробі уявити альбом бас-гітариста з’являється нав’язлива асоціація божевільного багаторукого кентавра, який, слепуючи, гарцює степом розганяючи дрібних ховрахів. Отже слеп*. Я знаю людей, музикантів в тому числі, які не люблять саме цю манеру гри. Однак альбом Дячишина не покоробить їх: 1. До нього приклалися всі музиканти “ПЄ”, включаючи й самого Тараса Чубая (шостим номером він оригінально обігрує спання та ліжко фразами “Ду ю сліп інгліш” та “Шляуфен зі Дойч”. І лише ця пісня вказує на місце прописки Дячишина). 2. Всеволод демонструє різноманітну техніку гри. Решту стежин вказують на ритмічну душу джазмена, який пише свої музичні картини впевненими і смачними мазками. Їх ти просто шкірою відчуваєш. Гра настроїв. Потік бажань. Альбом приносить неймовірне естетичне задоволення і абсолютно переконує – ця музика ще не скоро буде комерційною в нас. Хіба що потрапить в рубрику “ексклюзив” на якомусь провінційному радейку чи зазнає 1-2 ротацій на, скажімо, київському “Радіо Континент”. Зрештою, саме це додатково грітиме вас, коли буде слухати “Подорож в країну бас”. НЕ ЗАБУДЬТЕ ВИМКНУТИ ТЕЛЕВІЗОР, коли вкладете диска до програвача.

1. Бум.
2. Шлях.
3. Пiсня.
4. Файка-I.
5. Севан.
6. Лiжко. "Ода для лiжка або до самого себе".
7. Кактус.
8. Файка-II.
9. Мiсто.
10. Колискова для Оленки.
11. Мавпа.
12. Трава.
13. Танець.
14. Бредок.

Слеп – манера гри на гітарі, коли звуки видобуваються шляхом різкого вдаряння (слепування) пальцями по струнах. Протиставлення слепові – смикання струн знизу вверх. Схоже на звичайнісінький „перебір”, але виконується різкіше, відповідно до особливостей бас-гітари.
Юрій Карашівський.

Опубліковано на uamusic.

Igor_J - 31-10-2003 у 15:04

Українська колекція. Рок легенди України - Тарас Петриненко (2003)

Цей компакт-диск можна придбати вже заради лише однієї пісні...

Серед музичних символів нашої держави перше місце разом із "Червоною рутою" Володимира Івасюка займає пісня "Україна" Тараса Петриненка. Їх знає та може заспівати все свідоме населення країни. Але "Україна" - лише на закуску. Поки дочекаєтеся останнього треку, пригадаєте ще 15 прекрасних творів.
Тарас - доволі самобутній співець. Він - справжня жива легенда. Його пісні легко відрізнити серед безлічі інших. Але на відміну від творів Івасюка, ніхто не намагається переспівати Петриненка. Мабуть це тому, що його пісні звучать по-сучасному. І краще за автора ніхто їх не виконає.

В стражданні своїм
Постань із руїн,
Поклич мене знов -
Я вірю в любов!


Трек-лист (загальний час 73 хв.):

01 - Пісня про пісню (за участю Тетяни Горобець)
02 - Не натискай курок
03 - Ми не закінчили розмову
04 - Козацька доля
05 - Останні теплі дні
06 - Музико, грай! (за участю Тетяни Горобець)
07 - Земля - блакитний м'ячик (за участю Тетяни Горобець)
08 - Караван (за участю Тетяни Горобець)
09 - Крик душі
10 - Господи, помилуй нас (за участю Тетяни Горобець)
11 - Світлячок в долонях
12 - Я пам'ятатиму тебе
13 - Новий рік
14 - Я ще повернусь
15 - Любов моя
16 - Україна (за участю Тетяни Горобець)

Примітка: Тетяна Горобець - відома заслужена артистка України

нові компакти Піккардійської терції

Igor_J - 1-11-2003 у 12:31

Вчора чув по радіо рекламу: виходить антологія групи "Піккардійська терція" на кількох компактах. Хто чув/бачив/знає - розкажіть.

Наталка - 1-11-2003 у 22:23

Я бачила на Майдані Незалежності в Києві 1-й компакт. Добрий продавець помахав ним у повітрі перед моїм, загострившимся від "хочу!!!" носиком, і сказав, що компакт у нього є, але не продається :( Поки що... Все, що можу сказати (бо дуже хутко компактом той хлоп махав :) - обкладинка блакитна. :)

Nazar - 9-11-2003 у 12:50

Свіженька збірочка від Українського готичного порталу та звичайно Атлантіку.

Отож, має назву "Українська готика. частина І "
Огляд розіб"ю на дві частинки і при цьому дуже сподіваюсь на Чарівникові огляди цього диску.

Отож, до збірки ввійшли композиції, які вже були видані у світ на різних альбомах та збірниках (екзистенціях наприклад), так і ті демки, які попросту ходили по-руках.

Перша частина- наповнення.

Кому Вниз - кленовий вогонь.
Скрябін - Клей
Пірата бенд - Юлія
Dust heaven - невидимки
Вінки - Стій
Далеко - Колискова
Gray/scale - Fairy tale
Кому Вниз - Ліра
Necropolis - Українська готика
Котра - Квіта
Ауді Сіле - Так
Nameless - Апокаліпсис артима
Вінки - Човен
Маленькі звірята суфіни - moesta et arrabunda
Скрябін та Ю.Лорд - Брудна як ангел
Кому Вниз - нава
Інферно - падають
In meditarium - le fleur de mal (cut flover version)

тай таке...

Є суперовий вступ, де вказано, що це поки єдиний диск збірка, що представляє всю готичну сцену України від середини 80-тих до сьогодення.

Обов"язково в другій частині огляду наведу цікавий вступ від Віталія Федуна..

Чарівник з міста Гамельн - 9-11-2003 у 13:46

> і при цьому дуже сподіваюсь на Чарівникові огляди цього диску

Ну... хіба що цей диск мені ХТОСЬ принесе :-)


Black Flowers Please...

Nazar - 9-11-2003 у 15:53

І ще один пан мені по у2у обіцяв викласти огляди у цій темі тоді, коли все прослухає. Агов???
Вже би пора було...

А диск Світло та Сповідь (продавщиці сперечались на предмет виконавця Тарас Чубай чи Плач Єремії, були доречі обидві праві, бор і те і те через криву написано) має крім надзвичайного та словамиописатинеможливого наповнення ще й цікаву книжечку з текстами композицій на фоні фоток з концерту.
І знову ті самі мурашки, і знову вже в шухлядці для асоціацій - враження, їх багато, вони емоційні.
Приємно, що всі композиції переписані наново (ну ті, які вже були в альбомах), в Тараса голос троха інший ніж на перших, соунд більш довершений, він всюди, в кожному куточку простору є якась партія та наповнення.

Знову себе лапаю на тому, що важко писати на емоціях, слід троха вистигнути (якщо, звичайно вдасться) і тоді щось конструктивувати.

Всім бажаю аналогічних приємних вогників у грудях, які розливають приємним коньяком в грудях тепло та щось таке, чого аж ніяк не чекав від джерела сприйняття світу...

Просто приємно, і інтригуюче, так як це лише перша частина!

ZT - 9-11-2003 у 17:04

нарахунок "Української готики": взагалі вона у Львові є в продажу? бо всюди кажуть шо нема... :(

П.С.: маленька поправка: Інферно - "Падать"

Nazar - 9-11-2003 у 17:13

В магазинах не зустрічав, а от в підземному переході від Джорджу до новенького магазину ігращок, то під кінцем площі Міцкевича і початку площі Франка.
Там є.

ZT - 9-11-2003 у 19:02

о, дякую!

Круціфукс. - 9-11-2003 у 19:16

Цитата:
Першим відправив користувач Nazar
І ще один пан мені по у2у обіцяв викласти огляди у цій темі тоді, коли все прослухає. Агов???

Якщо це про мене, то не раніше січня-місяця. В мене тут підходить судний день (захист, що в грудні). Зараз вся зосередженість на ньому, тому нічого серйозного не пишу на форум. Я навіть не мав часу все прослухати.

fish - 10-11-2003 у 09:16

я рецензію на укрготику ніхто нам не бажає написати? ;)

Світло і сповідь + Две эпохи

Олексій Мачехін - 12-11-2003 у 11:24

З мене мабуть ніякий музичний критик, проте душа співає, то ж чого їй не поспівати в голос?

Хочу представити два зовсім різні альбоми геть різних гуртів:

"Світло і сповідь" Тарас чубай та Плач Єремії в супроводі оркестру "Віртуози Львова"
та
"Две эпохи" Грін Грей в супроводі Національного заслуженого академічного симфонічного оркестру України.

Що їх споріднює, спродваюсь, помітно.

Отже, Світло і сповідь.
Безумовна інтелектуальність текстів Грицька Чубая як завжди робить свій акцент на стилістиці та настрої альбому. Хто був на концерті, легко згадає прозору й чисту атмосферу першої частини вистави. Нажаль (чи на радість), з цієї частини до альбому ввійшов лише один великий твір Чубаїв - Світло і сповідь, який і став центральним стрижнем всього альбому. Де ж решта? Пригледівшись до обкладинки бачимо інтригуючий напис "частина 1". Тож очікуємо на другу де центральне місце, мабуть, буде відведено сюїті "Марія".
Розповісти про музичні композиції? То неможливо - слухати треба. Присутні нові композиці. Весь альбом скомпонований таким чином, що слухати його через рендом ніяк неможливо.

Що дав оркестр?

Оркестр в цій композиції відіграє другорядні ролі. Його партія майже всюди друга, що, проте, не зменшує його важливості у інструментальній партії. Без Віртуозів поему заспівати в обраному Тарасом руслі наврядчи вдалося.

Єдине, що засмучує - атмосферу концерту, нажаль, не вдалося. Альбом не є версією концерту а виступає окремим твором.

"Две эпохи"
Оце зараз слухаю. Розповідати про альбом можливо лише в контексті концерту.
Це не був виступ Грін Грея - це вистава у Оперному театрі. Майже анплагд, бо присутність і роль електронних інструментів було зведено до мінімуму. Натомість на перший план виходить оркестр, бандура, акустична гітара, рояль. На сцені відбувався справжній спектакль із зміною декарацій, вальсом, світловим шоу, тощо. Протягом виступу було представлено 4-5 епох - від венеціанської до кінця 19 століття і все це в русі, обіграно, вишукано.
І альбом, напревелике моє задоволення, передав атмосферу концерту. Мабуть тому, що запис і відбувався на концерті.

Словом, всім раджу обидва твори. Справді то щире задоволення.

В оздобленні обох дисків використані знімки з концертів. В обох випадках це незамінна частина атмосфери.

2fish можу відсканувати все і надати для твого сайту.

Олексій Мачехін - 12-11-2003 у 12:32

Доречи важко навіть переказати наскільки органічно лунала в Національній опері скандальна "мазефака" в супроводі оркестру. І я був здивований реакції залу (60-80% підлітків) - вони аплодували переробці пісні (видалення "слизьких" слів), коли свого часу було піднято гвалт з приводу подібної переробки для каналу Отв. Тобто у молоді ще є відчуння "доцільності" певних виразів в театрах. :)

Nazar - 12-11-2003 у 12:52

Не хочу, щоби мене хтось покусав, але в мене аналогічні Наталчиним відчуття, що після прослуховуванні Світла та Сповіді взагалі довший проміжок часу не сприймається ніяка музика впринципі.

І яким то треба бути екстремалом, щоби піднявшись так високо відразу падати так низько... Такий музичний парашутизм...

Але можливо в цьому є якесь глибоке раціональне зерно, що "чєк" купить, послухає одночасно, і відразу прозріє, філософськи спостерігаючи за запущеним ним диском Грінгів, який немов птаха летить сильно крутячись далеко-далеко за обрій....

Ну не злись на мене, краще спробуй мене зрозуміти, і ти побачиш, що це самий лайт метод реакції на таке блюзнірство. Ставити поруч таке, ой йой йой.

Круціфукс. - 12-11-2003 у 12:59

А чому, до речі, "Две эпохи"? Це Грін Грей мають на увазі, що, мовляв, класична музика - це "стара" епоха, а самі вони - "нова", так? Звалище історії.

Так, я чув цей концерт.

Круціфукс. - 12-11-2003 у 13:02

Назаре, каламбур "парашутизм" оцінено #))

Олексій Мачехін - 12-11-2003 у 13:03

Ні. Кусати не буду.
Ти мене не зовсім зрозумів. Я не купував їх одночасно - я купив лише Світло і сповідь та останні два дні слухав лише її :)
А вчора мені принесли Грінів.
Що до "ставити поруч", так я ж не кажу їх слухати одне за одним. Чубай зробив насамперед емоційне шоу (на концерті), Гріни - музично-театральне. То геть інші речі, які зара стоять поруч лише тому, що потрапили до мене майже одночасно і обидві в супроводі оркестрів.

А диск Чубая і справді не передав концерту, мабуть через те, що не відчувається прямої мови до залу, і то сумно.

Не сердся.

Олексій Мачехін - 12-11-2003 у 13:05

2 Круціфукс:
"Це Грін Грей мають на увазі, що, мовляв, класична музика - це "стара" епоха, а самі вони - "нова", так? Звалище історії."

Сам запитав, сам відповів, сам образив.

Nazar - 12-11-2003 у 13:07

Дякую, що не покусав:)
Я тебе справді не так зрозумів.

А Тарас
Не передав лиш тому, що передав значно більше....
Скільки одиниць інформації може мати то, а скільки має цей скарб?
Можеш не відповідати, це риторичне запитання.

Круціфукс. - 12-11-2003 у 13:15

Олексію: мені дійсно не подобається, коли різні діячі набивають собі ціну як "культурному явищу" без всяких на це підстав. Дякую за логічний розбір мого повідомлення.

Олексій Мачехін - 12-11-2003 у 13:16

А можна я запитаю?
А що таке одиниця інформації? Якщо біт, то вони приблизно однакові. :D

"Не передав лиш тому, що передав значно більше.... "
Ні, на концерті то було прямо в серце. А на диску доводиться через мозок.

Олексій Мачехін - 12-11-2003 у 13:21

2Круціфукс:
Я щось не помітив набивання ціни. Мабуть(!!!) Дві епохи то просто ознака присутності різних елементів з минулого та сучасності. Не думаю що тут вважається що Гріни то епоха. На концерті лунав і Radiohed (Escape) наприклад.

Nazar - 12-11-2003 у 13:23

Враховуючи останній рядок я можу і не відповідати.

Але чомусь в мене враження, що ти ЦЕ слухаєш на комп"ютерних колоночках. Звичайно звучання концерту є вищою, але ж не до впорівняння до відшліфованого мільйони разів звучання диску.
Хочеш, я тобі посвищу на задньому плані?:)

Хоча комп.колнки бувають різні, ми от собі в зал купили - то сила - 15 Ват, так як Маяк звучать і розмірами не поступаються, як ввечері ввімкнув Далі... Пустелю, позбігались всі на вогник! Це так, ліричний офтоп.

Олексій Мачехін - 12-11-2003 у 13:30

Закінчення ліричного офтопу:
Не в колонках справа а в настрої. Що не кажи, а на концерті велику роль відіграли і відеоряд і підсвітка і Ярка з Терцією. В альбомі цього нема - лише в одній пісні Ярка виступає беком (дуууже далеко). В залі все було зроблено аби слухачам залишалось лише ЧУТИ. А диск треба СЛУХАТИ. Розумієш?

Круціфукс. - 12-11-2003 у 13:41

Олексію: в тому-то й справа... що вони (мабуть) вважають себе Елементом культури сучасності (будучи зовсім не передовим, не радикальним мистецтвом, а просто одним з запахів на балагані, який завтра помре), а класичну музику вважають просто стилем минулого (помпезні оркестри, характерні інструменти, білі перуки тощо). Хоча це все мабуть.

Мабуть, треба почекати, поки ця "струя" - витягування поп-клоунами на сцену симфонічних оркестрів для понтів і солідності (починаючи від Металіки і закінчуючи Грін-Греями) пройде і в попсі повіє чимось свіжим... бажано ядерною зимою. Чесно кажучи, мене не настільки хвилюють події шоу-світу, наскільки це може здаватись з моїх повідомлень, але раз на форумі ця тема з'явилась, то повинні бути представлені різні думки, так?

Чарівник з міста Гамельн - 12-11-2003 у 13:44

> бажано ядерною зимою

:-)))

А я думав, подібний гумор тільки мені притаманний...


Black Flowers Please...

Олексій Мачехін - 12-11-2003 у 14:18

2 Круціфукс:
"класичну музику вважають просто стилем минулого"
То вони так сказали? Побудова вистави в класичному стилі, дуже цікава увертюра і чемне поводження на сцені про це не свідчать.

"Чесно кажучи, мене не настільки хвилюють події шоу-світу, наскільки це може здаватись з моїх повідомлень, але раз на форумі ця тема з'явилась, то повинні бути представлені різні думки, так?"

Звісно, просто обзиватися не треба ОК ;)?

Насправді теж вважаю що Гріни попсові. Проте їх попса - якісна, на відміну від багатьох інших.
Що ж до "витягнення оркестру" (ой тільки не бийте), то я вважаю що Чубаю він був меньше потрібний у "Сіс" аніж Грінам у "ДЕ". Вони і справді віддали першу партію класиці і це дало свої результати - як на мене пісні дуже сильно виграли.
Не треба також забувати що відбувався не просто концерт з оркестром. Повірте на слово - там працював професійний режисер і організовано було все суперово.
Я й сам спочатку думав що буде щось подібне до концерту Металіки, але як видовище то було на дві голови вище.

"просто одним з запахів на балагані, який завтра помре"
Про Моцарта теж так казали:P. Досі невідомо де його могила.
(боронь боже поруч їх не ставлю)

І останнє тут: як на мене Грін Грей і справді є елементом сучасної культури України (зауважте - я не сказав української культури) і заслуговує до себе більшої поваги аніж, наприклад, Данилко, Поплавський, ВІА Гра, Рудницька, Брати Карамазови, ВВ, ЯЯЯ, тощо. Заслуговують бодай тому, що мають своє лице, а це для попси не мало.

Круціфукс. - 12-11-2003 у 14:44

Цитата:
Першим відправив користувач Olexiy
Вони і справді віддали першу партію класиці і це дало свої результати - як на мене пісні дуже сильно виграли.

Власне, я веду до того, що класикою там і не пахло. Пахло псевдо-чимось. Шоу для глядачів, які ототожнюють присутність на сцені симфонічного оркестра або вишколеного співака чи скрипаля, з "класичною музикою", з таким собі "культурним шиком" - модна звукова приправа для безпомічної попси!

"Чемне поводження на сцені" = понти.

Насправді "схрещенням" класичної музики з рок-звуками займаються зовсім інші люди. З перемінним успіхом, але звучать результати зовсім інакше, і цікавіше, і без такої помпезності - без "професійного" збільшення числа звукових декорацій для збивання з пантелику нудьгуючих споживачів.

Олексій Мачехін - 12-11-2003 у 14:48

Ну в такому разі пропонується затаврувати другу сторону "Yellow Submarine" як безвкусну попсу, зроблену лише для того, аби звернути увагу на Бітлз не тільки молодих дівчатотк. :)

Круціфукс. - 12-11-2003 у 14:50

Пропозиція приймається! #)

Олексій Мачехін - 12-11-2003 у 14:55

:D Е ні! Бітлів бити не дам!!!! :D

Круціфукс. - 12-11-2003 у 15:01

Бити бітлятину просто буде офтопіком #))

Вони наштампували досить багато симпатичних пісень-сувенірчиків, але "Субмарину" і таке подібне краще ігнорувати.

Чарівник з міста Гамельн - 12-11-2003 у 15:05

Не сваріться :-)

The Beatles - справді класна група, але "тіпа класика" на кшталт другої сторони "Yellow Submarine" справді sucks :-)


Black Flowers Please...

Олексій Мачехін - 12-11-2003 у 15:10

Ну по-перше ми не сваримось :)
А по-друге... а про смаки не сперечаються, а про смаки не сперечаються, а про смаки не сперечаються :P

Круціфукс. - 12-11-2003 у 15:23

Хе-хе. Згадка про суб'єктивність смаків = вірний і перевірений спосіб задусити будь-яку дискусію. Окей, на сьогодні вистачить! #)

(От і подарували читачам "небогемну", дискусійну ситуацію в розділі "Музика"!)

Nazar - 12-11-2003 у 16:00

По перше: тримайте мене, що би я втримався.
Далі: Плач аж ніяк не виставляв присутність симфів на концерті, і тому мені аж дивно, що ти сприйняв той концерт саме так. Це є музика Плачу, зіграна нарешті вповній своїй задумці, і не було тут ніяких модних комерцходів. Якщо хочеться щось сказати, щоби просто не виглядати неправим, то на мене краще промовчати. То так., можна не коментувати.

Далі. Попробую процитувати (навіть ні, звести до купи слова, що були сказані до мене) одного мого сучасника-філософа про те, що смакової війни не буває.
Взагалі смак то надумане поняття, яке б в ідеалі мало б означати Власний Розвиток В Даному Питанні! І лише рівень цього розвитку!

Олексій Мачехін - 12-11-2003 у 16:07

М-м-м, Назаре, ти чого?

Доводиться себе цитувати:
"Що ж до "витягнення оркестру" (ой тільки не бийте), то я вважаю що Чубаю він був меньше потрібний у "Сіс" аніж Грінам у "ДЕ". Вони і справді віддали першу партію класиці і це дало свої результати - як на мене пісні дуже сильно виграли. "

тобто тут і слова нема про рекламу чи то якийсь піар - тут мова лише про музичні партії.

ZT - 12-11-2003 у 16:13

>> (От і подарували читачам "небогемну", дискусійну ситуацію в розділі "Музика"!)

Thanks!
:-)

Nazar - 12-11-2003 у 16:22

Олесю, про те й йдеться. Саме в тім, що вона грінам нідочого на якому б плані не була, просто мулька, а Плач в тому він і є, він тим відчувається, він в тім повний!!!!!
Ну як то тобі пояснити?
Спробуй відчути!

Олексій Мачехін - 12-11-2003 у 16:28

А якщо я скажу що Чубай меньше використав оркестр у своїх партіях аніж Гріни і, отже, оркестр меньше вплинув на музику плачів аніж на музику Грін Грею?

Знаєш, якщо таким шляхом іти, то можна сказати що Кобейну віолончель в анплагті теж була ні до чого, але саме анплагт - найбільш популярний альбом Нірвани в широких масах.

Nazar - 12-11-2003 у 16:33

Наскільки мені відомо, то Ін Уетро.:)
Хоча анплагт самий попсовий, тому легше знайти однодумців:)

Саме про то й ми говоримо, що хтось з нас не вірно зрозумів зміст концерту Плачу. Тому, що хтось розуміє той плач як металіку з оркестром - ІІІ, хоча це є просто концерт гурту в задумі автора, а не концерт мазифаки під оркестр.

Ну як то би мені пояснити.?
Гаразд, я не правий.

Odarka - 12-11-2003 у 16:40

Хльопці!!! Ви що?
Не чула "Грін грею" і не буду чути, є на то причини...
Але Тарас задоволений альбом, а це буває дуже рідко, коли його критичність не пхає свого носа всюди, отже албом вдався :)))

Олексій Мачехін - 12-11-2003 у 16:42

Ні, ти маєш свою правду і то добре :) Це я тобі як кажу як почесний почесному (ти мєня уважаєш? :D)
Зара не збираюсь суперечити що то є "концерт гурту в задумі автора", бо не знаю. Оркестр там вписаний дуже гармонійно.

!!!АЛЕ!!!
На концерті дуже гармонійно були вписані і Терція і Ярка - мені надзвичайно сподобалось - а де вони на СД?

Так само можу сказати про композицію "Солнце без тебя" у Грінів. За задумом голос оперної співачки там на місці і без нього це б була геть не та композиція.

Доречи до Грінів, цитую з СД: "Следующий опус называется..."
Вони й самі не зазіхають на високе мистецтво,

!!!ПРОТЕ!!!
Це не останній приклад сучасної модної(наполягаю, не епохальної, не справжньої, а саме модної) музики без використання спецефектів, вінілу, електрозвуку.

Пономарьов теж піарить класикою? :)

Odarka - 12-11-2003 у 16:46

Чому нема Паккардійців та Ярки? Бо Тарас сам взмозі дописати бек-вокали...а на концерті він не розірветься :) Чи не так?

Олексій Мачехін - 12-11-2003 у 16:47

І за Ярку? :D

Наталка - 12-11-2003 у 16:47

Про те, що атмосферу концерту передати не вдалося, я б ще посперечалася, та й чи треба передавати атмосферу концерту на студійному альбомі? До речі, якщо ця атмосфера означає піднесений настрій, розтривожену - до сліз на очах - душу, брак повітря і мурашки по шкірі, коли до тебе доходить, що це не сон, це справді існує, оця краса - вона видима, і ти її відчуваєш, чуєш, ця Поезія і Музика - ось вона, для тебе, діамант найчистішої води - тоді, без сумніву, все Тарасу вдалося. А що до того, жи ніби-то не відчувається прямої мови до залу... Так і залу ж немає. Є кожний окремий слухач, і пряма мова для нього - одного-єдиного - відчувається, і ще й як відчувається! Це навіть не діалог, це монолог Тараса, це все одно, якби він увійшов до тебе в оселю, і почав говорити, а ти слухав і слухав, боючись перебити, боючись навіть щось зауважити, бо він говорить не сам, бо говорить музикою, а Григорій Чубай поглиблює то віршами, і разом - це Диво, в яке важко повірити, але яке, тим не менше, існує, і створене воно для Тебе. І, мабуть, це і не монолог - це Сповідь.

Odarka - 12-11-2003 у 16:49

Цитата:
Першим відправив користувач Olexiy
І за Ярку? :D

він фальцетом також добре співає:P

Олексій Мачехін - 12-11-2003 у 16:50

Нащо ж тоді в одній композиції таки співає Ярка?:P:saint::P

Олексій Мачехін - 12-11-2003 у 16:55

2Наталка
Та я й не проти. Якби б не був на концерті - слова б не сказав. А так був і тому хочеться більшого, хочеться як на концерті :)

Nazar - 12-11-2003 у 17:00

Олесь, ну чого ти?
Є ж набагато легші шляхи поображати меніподібних.
Ну скажи попраді, ти ж спеціально поєднав небо з землею(дуже брудною) в одному треді тільки заради сварки?

Nazar - 12-11-2003 у 17:03

Я був на концерті, і по-при то то різні речі!
Альбом є і згаднка про концертні дрижаки тілом, і водночас є ідеальніший музичним вмістом.

А то що гріни полінувались відшліфувати і дали проціджений диск, то ж їхні проблеми.

І я таки збентежений, чому ти їх поруч поставив?

Odarka - 12-11-2003 у 17:04

Цитата:
Першим відправив користувач Nazar
Олесь, ну чого ти?
Є ж набагато легші шляхи поображати меніподібних.
Ну скажи попраді, ти ж спеціально поєднав небо з землею(дуже брудною) в одному треді тільки заради сварки?

Так він така нечемнота :lol::saint::baddevil:

Олексій Мачехін - 12-11-2003 у 17:10

ТОМУ ЩО:
- то єдині 2 концерти на яких я був цього року
- то два нових альбоми що знайшли мене в останні 4 дні
- то два альбоми "у супроводі"

Якщо то критично - можу розбити на 2 повідомлення, але обговорення вже не буде послідовним.

А альбом відшліфований, тільки не Грінами а звукооператорами - там багатенько змінено, але зроблено в дусі концерту. Думаю, що якщо б вони записали то в студії, воно не було б таким "живим".
Тікаю.

Олексій Мачехін - 12-11-2003 у 17:13

Насамперед не хотів я нікого поображати і тебе тим більш. З'єднав не заради сварки а заради дискусії.
Я не відчуваю огидь слухаючи Грінів, так що не треба. Я підтримую дискусію а не сварку.

Nazar - 12-11-2003 у 17:29

Ще не тікай.
Останній пункт про " в супроводі". То не так, принаймі Плач Єремії в то не такий зміст вкладав, і я думав до сьогодні, що це очевидно всім.
І таки вірю в те, що ти так само думаєш, але створюєш штучний кисень в кімнаті, тепер можеш Тікати.:)

Круціфукс. - 12-11-2003 у 17:29

Цитата:
Першим відправив користувач Nazar
Наскільки мені відомо, то Ін Уетро.:)
Хоча анплагт самий попсовий, тому легше знайти однодумців:)

Взагалі-то "Nevermind", але менше з тим. ;) І не бачу ніяких підстав називати "Unplugged" більш попсовим, ніж інші. І те і інше - добра підбірка поп-пісень, а віолончель - просто інший тембр замість овердрайва на гітарах... Нірвана принаймні ніколи не була претензійною шоу-трупою пустодзвонів; Кобейн був цілком в курсі, що він займався саме поп-музикою.

Nazar - 12-11-2003 у 17:33

Вірніше масовою музикою, пане "сучасник-філософ".
Ін уетро я згадав на своїх якихось згадках про статистики....:sing:

Круціфукс. - 12-11-2003 у 17:42

Ну от, спочатку "китаєць", потім... #)

Це вже тотальний оффтопік, але саме "Nevermind" виніс їх на "гребінь", а на "In Utero" вони навпаки старались зробити антикомерційний крок, запросили відповідного продюсера з відповідними контркультурними поглядами (Стів Альбіні) etc

Наталка - 12-11-2003 у 17:48

Цитата:
Першим відправив користувач Olexiy
2Наталка
Та я й не проти. Якби б не був на концерті - слова б не сказав. А так був і тому хочеться більшого, хочеться як на концерті :)


Тобто хочеться альбому "Live in the Kiev-city"? ;):rolleyes::saint:

Nazar - 12-11-2003 у 17:50

Визнаю вашу обізнаність у даному питанні, тому не смію перечити. Невермінд хороша одноразова річ:)

І до речі, скажіть щось в тему, дуже цікава гостра критика...:rolleyes:

Руслан Кравець - 12-11-2003 у 18:30

В універмазі "Львів", що на Княгині Ольги, почав продаватися диск "Світло і сповідь" том 1 (отже, згодом буде й том 2).
Я собі купив. Тепер сиджу, слухаю і тащуся.

Ось його зміст:

1. Із Янголом на плечі.
Світло і сповідь:
2. I ч. ("Дерев'яна зозуля...")
II ч. ("Я запитаю тебе в темряві...")
3. III ч. ("Ти не маєш довкола свічадонька жодного...")
4. IV ч. ("Пречисті голоси...")
V ч. ("Од вікна і до ставу...")
VI ч. ("Татку, а троє дерев...")
VII ч. ("Не відаю де...")
VIII ч. Coda ("Насниться тобі...")
5. Відшукування причетного
6. "День відходить..."
7. Літо
8. "Я так довго мовчав..."
(Уривок з поеми "Говорити, мовчати і говорити знову")

Музика - Тарас Чубай
Тексти:
1 - Іван Малкович
решта - Грицько Чубай

Це, власне, моє перше знайомство з альбомом.
Тепер я розумію Наталку і Назара, які у вересневому хіт-параді наполягали замінити III-ю частину "Світла і сповіді" на усю сюїту.

І ще (випливає з попереднього абзацу).
Цей альбом треба слухати так як він скомпонований,
без жодних перетасувань композицій.
Інакше розвалиться весь задум автора.

Круціфукс. - 12-11-2003 у 19:02

Цитата:
Першим відправив користувач Nazar
І до речі, скажіть щось в тему, дуже цікава гостра критика...:rolleyes:

Мені би послухати "Світло і сповідь"... от як візьму в Чарівника з міста і т. д.!

Круціфукс. - 12-11-2003 у 21:28

Я ще не знаю, як у мене з часом в п'ятницю - але все одно дякую!

Олексій Мачехін - 12-11-2003 у 23:35

2 Наталка:
"Тобто хочеться альбому "Live in the Kiev-city"?"
Ні, Наталочко хочеться повернутися у ту атмосферу, от і все (не хочу тут розпилятися про серця, душі і сповіді). Як на мене в емоційному плані концерт був якіснійший за альбом. Це, доречи не свідчить що альбом неякісний. Просто там Тарас співав нам а тут таки в мікрофон.

2Назар і Круціфукс
Можна розглядати альбоми які "підняли" гурти, можна згадувати альбоми над яким гурт більше всього працював.
Я ж ладен завжди розглядати найбільші здобутки, які пам'ятають. У Нірвани це анплагд. Фактично цей концерт "легалізував" не тільки Нірвану, але й ґрандж загалом. Цим альбомом Кобейн довів що робить таки музику а не просто забавляється з тінами. ІМХО (і не тільки моє)

2Назар
"Останній пункт про " в супроводі". То не так, принаймі Плач Єремії в то не такий зміст вкладав, і я думав до сьогодні, що це очевидно всім.
І таки вірю в те, що ти так само думаєш, але створюєш штучний кисень в кімнаті, тепер можеш Тікати."

Та ну тебе. Я не збираюсь доводити що не верблюд і втретє розповідати не хочу. Можеш вважати що хочеш, проте я отримав задоволення від прослуховування обох альбомів.
То мій смак сформований на власному емоційному досвіді і мабуть що не варто його тут обговорювати, навіть якщо більшість дописувачів вважає цей смак зіпсованим.
Мені сподобався альбом Грін Грею.
Мені сподобався альбом Чубая.
Сподіваюсь, нікого не зачепило що вони мені сподобались за один тиждень і я написав про це в одній темі.

Наталка - 13-11-2003 у 11:03

Цитата:
Першим відправив користувач Olexiy
2 Наталка:
"Тобто хочеться альбому "Live in the Kiev-city"?"
Ні, Наталочко хочеться повернутися у ту атмосферу, от і все (не хочу тут розпилятися про серця, душі і сповіді). Як на мене в емоційному плані концерт був якіснійший за альбом. Це, доречи не свідчить що альбом неякісний. Просто там Тарас співав нам а тут таки в мікрофон.


Олесю, розпилятися тут (а чом би й не тут?) про серця, душі і сповіді, то моє право і моє бачення. Жодний концертний запис Не передасть блиску очей, затамованого дихання, і хвилі тих емоцій, що бушували в залі. І я просто не можу втямити, про що ти говориш! Як, знову ж таки, на мене, на альбомі Тарас співає не до залу, а до кожного слухача окремо - і це набагато цінніше, набагато вартісніше! Я не чекала цього альбому, як повторення концерту, бо таке просто не можливо повторити. А ти, здається, чекав!

Новий альбом Anno Domini

Captivitas - 19-4-2004 у 12:00

Anno Domini (Харків) випустили свій наступний альбом - "У фокусі часу". (лютий 2004р.)

1. У фокусі часу
2. На початку ХХІ ст.
3. Вершник
4. На відлунні
5. Крок
6. Івана Купала
7. Пройде день
8. Три хвилі часу
Live:
9. На відлунні

Групу засновано подружжям Мариною та Борисом Захаровими.

Детальна інформація на нещодавно створеному офіційному сайті.

У мене є трилогія "Три хвилі часу" на диску "Харків-Хайфа-2002". Дуже цікавий міжнародний проект, бо частина учасників проживає у Ізраїлі.
Про вокал Марини Захарової згадувалося у темі "Жіночий вокал".

"Хвилею зітхає море хиже,
ковтає подих цей тиша,
і час зупиняє
і на нас чекає –
секунда найцінніша –
Секунда самоти."

(с) Анно Доміні

Captivitas - 5-6-2004 у 15:47

Цитата:
Першим відправив користувач Наталка
альбом Тараса Чубая "Наш Івасюк"...

Струнний мікс "Водограю" малює в уяві оркестри Версалю, бали, а "Червона Рута" вийшла настільки ліричною, настільки чарівною, ніжною, щемною, що в іншою я її нині і не уявляю. Я згадала лиш дві пісні, але чи не найбільша перемога Тараса Чубая, як мені бачиться, в тому, що на такому РІВНІ весь альбом. БРАВО!


Як завжди відстаю від життя, бо цей альбом трапився мені лише зараз. Тільки зараз розсмакував "Червону руту" - усю її ліричність й навіть інтимність.
та й увесь альбом слухається на одному диханні - це 40 хвилин зачаровують.

Ти - моє крило
Я - твоє крило
Щастя більшого не треба