Тобто, я звичайно розумію, шо дівчина не дурна, але чи то натхнення нема, чи лінь
сидить на плечах. Іноді мені хочеться написати шось гарне та велике...і я пишу. Та
проходить деякий час і я розумію, шо то все повне фуфло. Чекаю порад.Bis - 9-10-2004 у 12:34
Можеш не писати?
Не пиши...Олександр Шевченко - 9-10-2004 у 12:45
Якщо при перечитуванні розумієш, що то фуфло, це добра ознака, самокритика
присутня - гірше було б, якби тобі подобалося геть усе, що написала . Залишається тільки продовжувати писати до
того часу, коли нарешті якась написана річ фуфлом не видасться. От і вся порада Tempika - 9-10-2004 у 16:57
...кількість частіше всього переходить в якість... :-)
для писання подекуди не вистачає енергетики... тобто політ натхнення
довго не триває...і мало просто кидати у вічність фрази, треба плести мереживо,
тримати в напрузі, створювати правдивий світ і персонажі, які близкі людям,
яким хочеться співчувати і казати *ага, ага... точно так і у мене було*... :-))
загалом кожна людина у чомусь талановита, без виключень.fish - 9-10-2004 у 18:39
пишеш - здається, добре, минає час - здається фуфлом. Це нормально і це позитивний
знак: з кожним днем ти ростеш, розвиваєшся. Пробуй правити себе. Докопуйся до
недоліків не абстрактно - "все це фуфло", а конкретно, на рівні сюжету (якщо
він тобі здається наївним, є два варіанти: або воно так і є, або ти соромишся своїх
виявів), на рівні фрази - особливо.vps - 14-10-2004 у 11:46
Цитата:
Тобто, я звичайно розумію, шо дівчина не дурна, але чи то натхнення нема, чи лінь
сидить на плечах. Іноді мені хочеться написати шось гарне та велике...і я пишу. Та
проходить деякий час і я розумію, шо то все повне фуфло. Чекаю порад.
А спрбуй но дати прочитати ще комусь. Наприклад тому, кого зовсім не знаєш, а потім
отримати від нього об'єктивну критику.vps - 14-10-2004 у 11:49
Або ще варіант: роздрукуй це на принтері, а потім прочитай по-новому (існує таке
поняття, як магія друкованого тексту).Гошій Юрій - 28-11-2011 у 01:29
пиши - потім буде що згадати
я два роки тому писав вірші, зараз вже не пишу, але все одно деякі з них дали мені
славу поета, але ніхто не знає що я списав цілих два великих зошита. З кількості
вийде якість!Hanor Narasson - 28-11-2011 у 16:59
(с)копіпащено: "Писати, як і пісяти треба лише тоді, коли уже не можеш терпіти".
Потерпіть... з писанням, звичайно.Оксана Пилипей - 3-5-2012 у 22:32
Це вже хай хтось сторонній скаже, хто знайомий з вашими спробами)Олена Добрюк - 19-11-2018 у 19:01
Бачу, що тема вже мертва, але якщо хтось ще буде тут - цікаво почитати, як люди
пишуть. не розрекламовані розкручені письменники, а просто люди) гадаю, що це
добре у боротьбі із побутом знаходити для себе захоплення, самореалізацію. Адже
десь той талант є у кожному.
Так от, я б навіть почитала, якби ви поділились зі мною Андрій Пелещишин - 23-11-2018 у 15:54
Колись читав про пораду одного з класиків. Здається, що то був Гоголь, але я не
впевнений.
Що ніби до нього прийшли молоді письменники за порадами, де взяти талант, і,
головне, натхнення.
Класик уточнив "а що ви робите, як натхнення нема? ". Відповіли "ну як що? Нічого.
Чекаємо."
А класик пояснив, що робить він. "А сижу і пишу - у мене нема натхнення". "якщо треба
то і цілий день".
Людина має привчити себе творити, талант - це певною мірою звичка
. Залишається тільки продовжувати писати до
того часу, коли нарешті якась написана річ фуфлом не видасться. От і вся порада 
