Україномовних журналів у нас не так вже й багато. А тому приємно, коли з’являється
новий. І непоганий.
Журнал «Країна» почав виходити з листопада минулого року. Загалом вийшло вже 23
номери. Видавець – «Газета по-українськи» (gazeta.ua). Інтернет-сторінки не має. Зараз
він виходить щотижня, з’являється в кіосках у четвер. Ціна – 7 грн.
Відрізняється від інших тим, що це свого роду таблоїд, але такий, що відторгнення
не викликає. Тут нема об’ємних аналітичних статей. Зате є:
1. Короткі замальовки з життя «простих» людей. Різні персонажі у різних
обставинах, і все це подано з максимальним збереженням прямої мови. Тут бомж не
говорить літературною мовою. Коментарі до сюжетів якщо й даються, то мінімальні, і
це змушує думати.
2. Короткі дослідження певних тем, розвідки до річниць історичних подій чи
персонажів, і не лише України, а по світу. Наприклад, про Івана Семеновича
Козловського прочитала таке, що дуже зворушило, і навряд чи ще десь могла б про те
дізнатися без спеціальних пошуків.
3. Короткі інтерв’ю (чи навіть скоріше підбірка висловлювань) з відомими і не дуже
відомими людьми, причому політики серед них не складають більшості.
4. Такі собі «зрізи» дійсності: певного дня о певній годині щось там відбувалося у
владному кабінеті, а в той же час у певному селі сталося отаке… Коли водночас
подається 5-6 таких подій, то в сукупності вони подекуди справляють сильне
враження, я б навіть сказала – екзистенційне.
5. Рубрика «Чухраїнці тижня». Коротко про те, хто «відзначився» за переліком з 5-ти
головних рис вдачі «чухраїнця», як їх визначив Остап Вишня. Правда, в останньому
номері її нема, вона чомусь читачам не подобалася. Шкода. Загалом в журналі
почуття гумору на рівні.
6. Ось перелік рубрик: Події (Україна, світ, тема, культура, спорт), Оцінки (інтерв’ю,
колонка, щоденник, рейтинг, словник), Люди та речі (портрет, репортаж, тусівка,
поради, книги, історія, паралелі).
Словом, прочитую від першого слова до останнього з однаковим інтересом. Навіть
ходила в редакцію за старими номерами, бо почала купувати не від початку виходу, а
хотілося мати всі. В редакції поділилися тим, що на той час ще мали, за що їм вдячна.
:-)
Раджу почитати. Звісно, сподобається не всім, але і такий журнал потрібен – просто
про життя. Лінда Коваль - 9-6-2010 у 20:58
Я в Кінопанорамі надибала старенький номер журналу, безкоштовно роздавали.
Прочитала, загалом - сподобалося. Тепер купую. Андрій Пелещишин - 9-6-2010 у 21:06
Головне, щоби він вижив. Було вже багато проектів з гарним стартом, а потім або
щезали або псулися. А найчастіше - псулися а потім щезали.сумна - 9-6-2010 у 21:16
Будемо сподіватися на краще. :-)
Зараз наклад досить великий - 21800. І в журналу є все, щоб подобатися дуже різним
людям.
Починає потроху з'являтися реклама. Це погано, але ж без неї, мабуть, неможливо.
Поки що її мінімум.
Андрій Пелещишин - 9-6-2010 у 21:19
Цитата:
Починає потроху з'являтися реклама. Це погано, але ж без неї, мабуть, неможливо.
Поки що її мінімум.
Це добре!
Якщо є реклама, є надія на самоокупність. Якщо нема самоокупності - значить є
спонсор. А спонсор рано чи пізно "здасть" журнал, це питання лише ціни.Соломія Федушко - 29-9-2010 у 09:29
Нещодавно потрапив мені в руки один примірник цього журналу. Хочу сказати, що й
справді гарна робота, досить цікава інформація подана ненав'язливо в своєрідному
стилі і дизайн милий оку. Хоч я не часто читаю журнали, за винятком журналу
"Здоровье", але вважаю, що цей варто читати. Одним словом, мені він сподобався. Ярема П. - 29-9-2010 у 16:33
Пробував шукати якийсь список україномовних журналів, якісь тільки крихти
знайшов, більш-менш повного списку не вдалося знайти. Може хтось кине посилання,
цікаво подивитися.Соломія Федушко - 29-9-2010 у 19:57
Знаю, журнал "Четвер", який теж друком виходить: http://chetver.com.ua/Катерина Слобода - 23-10-2010 у 19:58
Нині попав мені в руки той журнал. Вартий уваги, цікаво написано і є що почитати!