Андрій Пелещишин - 9-11-2017 у 15:35
Тут один фотомитець завітав до мене. По роботі. Сфоткати мене. З здоровенною такою
"пушкою" з фокусною відстанню "від чогось і до огогогось".
"Бачу що цікавитеся фотографією". Ну так, цікавлюся. Маю цікаву колекцію макрофото,
роздруковану на А3 великому форматі. Пропоную переглянути.
Ну з тридцяти фоток бере до рук три. З відчуттям ніби жабу дохлу і легко потім їх
кидає на стіл. "Ааа, певно маєте спеціальний об'єктив, макронасадки і спалах...".
Та ні, всі фото з рук, з вбудованим спалахом за допомогою реверсного кільця.
Недорого, бо не мій заробіток, навіть на сильне хобі не тягне. Але техніка цікава,
вимагає деяких хитрощів. Пробую пояснити.
На півслові розвертається, йде "ну от моя візитка".
Дивлюся, гуглю, фейсбучу... Таки так, таки метр фотосправи, визнаний, славетний,
постать одне слово.... Такий пафос, така зверхність..