Форум Рідного Міста

Дитячі страхи

Андрій Пелещишин - 15-11-2006 у 15:28

Чи має хтось досвід поборення дитячих страхів перед деякими звичайними побудовими явищами та речами, що з'явилися внаслідок екстраординарних ситуацій, свідками яких стала дитина?
Якщо такий досвід є - поділіться.

Тарас Задорожний - 15-11-2006 у 15:54

Взагалі, народний метод передбачає бабку, яка злиє віск і відкатає яйцем. Але я особисто на всі 100% впвнений, що це шарлатанство.

Вважаю, що дляцього потрібен психотерапевт, який би визначив, чи в дитини є дійсно страх і наскільки він сильний. Він і повинен допоагати в таких випадках.

Юрій Сєров - 15-11-2006 у 17:07

Мій брат боявся порохотяга

Тарас Задорожний - 15-11-2006 у 19:29

І шо тепер з ним? Далі боїться, чи пройшло?

Надія Баловсяк - 15-11-2006 у 20:03

моя донька в 6 років налякалася пса. з тих пір вона боїться ВСІХ собак без виключення. Хоча і переконуємо, і пройшло вже 4 роки, і віск зливати їздили.

традиційні методи не допомагають, треба шукати бабок, які спеціалізуються на цьому - на знятті страху.

ІМНО.

Юрій Сєров - 15-11-2006 у 22:48

звичайно пройшло :), але десь від року до трьох боявся :).
Якщо це явища - то мабуть варто просто пояснити дитині походження/призначення...

Сергій Бєляєв - 16-11-2006 у 10:04

Може не допомогти. Природа дитячих страхів є складною. Власне як такий переляк не завжди безпосередньо пов'язаний з тим, чого дитина боїться. Просто вона може перебувати у невротичному маргінальному стані, коли достатньо лише поштовху і формується невроз.

Тут треба звернути увагу на себе (яким тоном говорите з дитиною, про що, як жартуєте, як караєте чи заохочуєте), на оточення дитини, у що вона грається, що читає (якщо вже читає), що дивиться (телевізор, відео тощо). При цьому зважаємо на те, що реакції і сприйняття дитини і дорослої людини відрізняються дуже суттєво.

Бабки не допоможуть. Зовнішні прояви зникнуть. Ви вважатимете, що все добре, а як воно далі себе проявить невідомо. Краще консультуватись з дитячими психотерапевтом або психіатром, оскільки ланцюг стрес-невротичний стан-невроз-душевна хвороба не так вже й рідко формується.

Тарас Задорожний - 16-11-2006 у 11:42

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Надія Баловсяк
Хоча і переконуємо, і пройшло вже 4 роки, і віск зливати їздили.

традиційні методи не допомагають, треба шукати бабок, які спеціалізуються на цьому - на знятті страху.

ІМНО.


Ви ж пишете, що віск не поміг. Не рекомендую довіряти дитину шарлатанам

Надія Баловсяк - 16-11-2006 у 21:10

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Тарас Задорожний
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Надія Баловсяк
Хоча і переконуємо, і пройшло вже 4 роки, і віск зливати їздили.

традиційні методи не допомагають, треба шукати бабок, які спеціалізуються на цьому - на знятті страху.

ІМНО.


Ви ж пишете, що віск не поміг. Не рекомендую довіряти дитину шарлатанам



це як раз та ситуація, в якій я не можу сказати, як би було, якби ми не поїхали до бабок (страхи це енурез, заікання, діабет і море інших страшних речей. ми ж лише боїмося собак). власне, я це і не хочу знати.

а довіряти чи не довіряти - кожний вирішує сам для себе.

Сергій Бєляєв - 17-11-2006 у 10:15

Питання не у довірі. Те що є вже "енурез, заікання, діабет і море інших страшних речей" свідчить, що питання не у страху перед собаками. Перші два діагнози пов'язані з неврозом, другий свідчить про порушення у ендокринній системі. Тут серйозна і тривала терапія потрібна, а не бабки, екстрасенси, народні цілителі тощо.

Катерина Слобода - 7-3-2010 у 21:22

Від року до чотирьох приблизно страшенно боялася пір'я. А потім мені купили пухову куртку і я її спокійно собі носила, навіть не підозрюючи нічого, поки не побачила кілька пір'їн. То був просто шок :), але куртку до того часу встигла дуже полюбити, тому довелося змиритися і ніби перейшло...:)