Показ фільму “Остання поїздка додому”
жовтня 2010 р., 16:00
Центр міської історії Центрально-Східної Європи (вул. акад. Богомольця, 6)
2 жовтня 2010 р. о 16.00 в Центрі міської історії відбудеться показ фільму “Остання
поїздка додому” режисера Романa Крика.
Героями фільму є троє мешканців Кобильниці Волоської, яких у 1947 р. насильно
переселели на Мазури в рамках операції “Вісла”. У фільмі виступають і інші
депортовані (жителі Венгожева та околиць). Вони розмірковують про те, чи українці
в Польщі, як національна меншина, мають шанс вижити, а також, чи акція “Вісла”
завершилася успіхом, якщо виходити з того, що її основною метою була полонізація
депортованих українців. Про це розмірковують також історики Гжегож Мотика з
Польської Академії Наук та Михайло Козак з Перемишля.
Зйомки фільму відбувалися у липні 2010 р. в Кобильниці Волоській, Варшаві, Чесанові,
Старому та Новому Люблинці, Великих Очах, Князях, Млинах, Наролю, Венгожеві,
Гіжицьку, Круклянках, Оковізьні та Позезджу.
Повна версія фільму “Остання поїздка додому” вперше була презентована в Києві 21
вересня 2010 року.
Заголовок фільму: „Остання поїздка додому”
Тривалість: 49 хвилин
Режисер: Роман Крик, оператор: Олександр Ярмоленко, монтаж: Юрій Панін
Героями фільму є троє мешканців Кобильниці Волоської, які в 1947 р. були насильно
переселені на Мазури в рамках операції „Вісла”. Семену Крику було тоді 22 роки,
Катерині Бутрим – 17, Катерині Гниді – 10 років. Трійня переселенців – нині літніх
уже людей – орендує туристичний караван, щоб 63 роки опісля, в протилежному
напрямку, здолати переселенський шлях і провідати рідне село. В Кобильниці
Волоській нинішні жителі Мазурів розповідають про те, як була організована акція
„Вісла” в їхньому селі, розповідають про своє довоєнне життя, про своїх предків.
Вони там, на рідній землі, зустрічаються з греко-католицьким єпископом, який теж
народився в Кобильниці Волоській і був хрещений в місцевій церкві, а потім, у віці
2 років, був депортований з більшістю інших мешканців цього населеного пункту. Всі
вони відвідують з молитвою місцеву церкву, яка нині є також костелом.
У фільмі виступають інші депортовані в рамках акції „Вісла” (жителі Венгожева та
околиць). Вони розмірковують про те, чи українці в Польщі, як національна меншина,
мають шанс вижити, а також, чи акція „Вісла” завершилася успіхом, якщо виходити з
того, що її основною метою була полонізація депортованих українців.
Про це розповідає також Гжегож Мотика з Польської Академії Наук та історик з
Перемишля, Михайло Козак. У фільмі виступає голова сільради Кобильниці Волоської,
а також один з мешканців села, українець, який у 1947 р. випадково уникнув
депортації. Маруся Хомин з Позезджа представляє у фільмі друге покоління
українців народжених після акції „Вісла”, а Оксана Житка з Варшави – третє
покоління.
Давидові Псалми співає диригент чоловічого хору „Журавлі”, Ярослав Вуйцік.
Фільм завершується ствердженням: в 1947 р. в рамках акції „Вісла” переселено 147
тисяч українців, а під час проведеного у 2002 р. переписі населення українцями
назвали себе 27 тисяч осіб – громадян Польщі.
Запрошуємо всіх бажаючих на перегляд фільму.
Вхід вільний
http://lviv-online.com/ua/2010/09/pokaz-filmu-ostannya-pojizdka-dod...
|
![[*]](images/xp/default_icon.gif){kind=icon}
