| Сторінки:
1
..
14
15
16
17
18
19 |
Ingvar Olaffson
Академік
Повідомлень: 320
Зареєстрований: 14-10-2003
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: normal
|
|
Останній псальм
Розпорошився..вогкий..туман
В росі зненацька
Я опинюся сам на сам
Із думкою,що літо промайнуло,
В ожинові кущі сховавшись.
Зірвавшися на рівні,побіжу
І стану кладкою,
Містком між берегами світу:
Дитинно весняного і теперішнього,
Із листям жовто-тьмяним.
Розвиднілося..Задощило..П'яний
Колодязь скиглить
Стара мов ліра - корба трісла:
Останній псальм,звичайне виконання,
Як те бажання зачекати,осінь.
©2004 Автор: Святослава Лученко
|
|
|
Ingvar Olaffson
Академік
Повідомлень: 320
Зареєстрований: 14-10-2003
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: normal
|
|
Послання з порожнього дому
Вечір іде тонколиций по линві,
Вечір блука довгопальций по струнах.
Листя листів розтріпалось у ливнях,
Всі листоноші загусли у трунах.
Вечір жбурляє в обличчя конверти -
Тиша у них. Тільки тиша й полин. Ви-
струнчує вечір поставу -
До смерті
Ще кілометри небесної линви.
Довго іти, дотлівати до фільтра
І виглядати ріку з-під намулу...
Всі листоноші сховались у титрах,
Всі листоноші у трунах поснули -
Довгі листи, безкінечні, з-за ставу
Не надійдуть о цій пізній годині.
...Вечір виструнчує горду поставу -
Він не один.
Він безмежно єдиний.
Ти повернувся додому, і доки
Лист мій з піску ще не витерла злива,
Жінка, що плаче, шукатиме спокій.
...Очі у жінки, як риби лякливі...
©2004 Автор: Шмідт
|
|
|
Ingvar Olaffson
Академік
Повідомлень: 320
Зареєстрований: 14-10-2003
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: normal
|
|
III.ПОЄДИНОК
Досі Крилаті не забули,
Як століття зійшлися на раду
Як у герці за право влади
Задзвеніли пружні мечі
Потім велетні розмахнулись
І не стало у світі миру
Лиш нові засвітились зорі
А мільйони зірок погасли.
І припали до ніг Титанів
Темно-сіро-зелені очі
Заволали про вільну Волю
П ’яні тіні у сірих строях
І закралося в пам’ять тихо,
Непомітно створіння дивне
Мимовільно забракло сили
Роздушити його в обіймах...
Знов затихло усе в чеканні...
Та чеканили кроки Вої
Під присяжні і підневільні
І створінню тому покірні.
© Copyright: Лученко Святослава, 2003
|
|
|
Ingvar Olaffson
Академік
Повідомлень: 320
Зареєстрований: 14-10-2003
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: normal
|
|
Старий мій двійнику
Старий мій двійнику,
Куди подівся ти сьогодні?
Годинник зупинивсь о сьомій
І в люстрі на трюмо
Морозно, пусто і порожньо...
Лиш Чорний Фоліант
Античних сновидіннь і мареннь
Вряди-годи зітхне...
Сторінку переверне
Не-звідь-де-взявшись вітер.
Проте я ще живий -
Виразно бачу тіні
Грав'юри на стіні
Знов оживають...
На столі -
Бокал з вином
І семисвічник...
©2004 Автор: Ingvar Olaffson
|
|
|
Ingvar Olaffson
Академік
Повідомлень: 320
Зареєстрований: 14-10-2003
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: normal
|
|
ДЕРЕВО(ейдосонорний текст ІІІ)
Дерево, миле дерево
Коріння твого прядиво -
Диво в землі сховане
Стовбур шумить соками,
Кроною вітер спійманий
Птахом кигиче злякано
Листя співає рунами
Шепіт молитв згадує
Гай віковічний Києва
©2004 Автор: Валентин Лученко
|
|
|
Ingvar Olaffson
Академік
Повідомлень: 320
Зареєстрований: 14-10-2003
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: normal
|
|
НЕ ПОМИРАЙ
Місто зі стертим бруком
Заасвальтовано вкрай
Небо кигиче круком -
"Не помирай!"
Місто - причал надії,
Птах з підбитим крилом
Вже майже не протидіє
Мирить зі злом.
Місто, моя ти Ладо,
В серці збережений рай
Вийми з ножен владу
Не помирай!
©2004 Автор: Святослав Синявський
|
|
|
Ingvar Olaffson
Академік
Повідомлень: 320
Зареєстрований: 14-10-2003
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: normal
|
|
ХРОНІКА СЕРПНЕВОГО ДНЯ
біле латаття
густі куширі. тиша
срібного ранку
шепіт листочків
пісня джмеля між квіток
дотик любові
марево спеки
сохла трава шарудить
піснею серпня
багряна гуаш
розлилася на вечір
зачарування
випала роса
квіт аромат, цвіркуни -
ніч многолоса...
©2004 Автор: SevenFiveSeven
|
|
|
Ingvar Olaffson
Академік
Повідомлень: 320
Зареєстрований: 14-10-2003
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: normal
|
|
Воллейс Стівенс. ТРИНАДЦЯТЬ ПОГЛЯДІВ НА ЧОРНОГО ДРОЗДА.
I.
Посеред двадцяти засніжених вершин
Рухалось одне лиш
Око чорного дрозда
II.
Три сутності в собі я помістив
Як дерево, на котрім
Сидять троє чорних дроздів
III.
Чорний дрозд майорів на осінніх вітрах
Як частинка мала пантоміми
IV.
Чоловік і дружина –
Нероздільні.
Чоловік ,і дружина, і дрозд –
Нероздільне єдине
V.
Не знаю, що ліпше –
Краса силуетів
Чи натяк,
Чи посвист дрозда
Чи його післязвуччя.
VI.
Льодяні хробаки обліпили
Довге вікно ніби варварським склом
Тінь Чорного дрозда
Коливалася в нім
Здавалося
В тій тіні зачаїлась
Якась таємна невимовна суть
VII.
Худорляві вої Хаддама,
Чому уяву вашу полонили жар-птиці?
Невже не бачите як чорний дрозд
Обабіч ніг гуляє
Ваших суджених і наречених?
VIII.
Я знаю шляхетні звуки,
Ритми чіткі, не уникнути їх
Та знаю ще також:
Чорний дрозд причетний
До всього, що знаю.
IX.
Коли чорний дрозд полетів
Край залишився
Одного з численних кіл
X.
При вигляді чорних дроздів,
Що летять в зеленавім світлі
Навіть очі розпусниць
Пролились би сльозами благими
XI.
Він мандрував Конектікутом
У скляній кареті
Аж раптом страх його схопив за горло:
Йому здалась, що тінь
Від екіпажу власного
То зграя чорная дроздів
XII.
Річці – текти.
Дроздам летіти
XIII.
Весь день був вечір
Снігопад
Здавалось не скінчиться
А чорний дрозд сидів
На гілках кедру
Wallace Stevens
Thirteen Ways of Looking at a Blackbird
Wallace Stevens
Thirteen Ways of Looking at a Blackbird
I
Among twenty snowy mountains,
The only moving thing
Was the eye of the blackbird.
II
I was of three minds,
Like a tree
In which there are three blackbirds.
III
The blackbird whirled in the autumn winds.
It was a small part of the pantomime.
IV
A man and a woman
Are one.
A man and a woman and a blackbird
Are one.
V
I do not know which to prefer,
The beauty of inflections
Or the beauty of innuendoes,
The blackbird whistling
Or just after.
VI
Icicles filled the long window
With barbaric glass.
The shadows of the blackbird
Crossed it, to and fro.
The mood
Traced in the shadow
An indecipherable cause.
VII
O thin men of Haddam,
Why do you imagine golden birds?
Do you not see how the blackbird
Walks around the feet
Of the women about you?
VIII
I know noble accents
And lucid, inescapable rhythms;
But I know, too,
That the blackbird is involved
In what I know.
IX
When the blackbird flew out of sight,
It marked the edge
Of one of many circles.
X
At the sight of blackbirds
Flying in a green light,
Even the bawds of euphony
Would cry out sharply.
XI
He rode over Connecticut
In a glass coach.
Once, a fear pierced him,
In that he mistook
The shadow of his equipage
For blackbirds.
XII
The river is moving.
The blackbird must be flying.
XIII
It was evening all afternoon.
It was snowing
And it was going to snow.
The blackbird sat
In the cedar-limbs.
©2004 Автор: Святослав Синявський
|
|
|
Ingvar Olaffson
Академік
Повідомлень: 320
Зареєстрований: 14-10-2003
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: normal
|
|
МЕЖА
Я не знаю де межа
Між снами, де зорі
мов краплини дощу
Кажанами стукають у вікна
І дощами днів,
Де сонячне сяйво
Накидає барвисте павутиння
На вільжисту траву
Я не знаю де межа
Між моїми словами
Теплими і лагідними
Мо’ вранішнє молоко
І моїми вчинками
Різкими і колючими
Ніби серпнева роса,
Що випадає з вересневих туманів
Я не знаю де межа
Між світлими днями,
В яких спокій мудрості
Пробиває броню байдужості
І терпкими сутінками
Повними відчаю
І безсилля
Спинити Колесо Білки
Я не знаю де межа
Між краплинами крові,
Що стікають
В келих Часу
І папороть-маками,
Що квітнуть раз на рік,
На Іванів День,
Прихід якого ніхто не знає.
Я не знаю де межа
Між моєю могутністю
І моєю неміччю.
Я не знаю де межа
Між завтрашнім вчинком
І вчорашньою мрією.
Я не знаю де межа
І відчуваю безмежжя
Острівця ковилу,
Серед розораного степу…
© Copyright: V.Luchenko,
|
|
|
Bis
Дописувач
Повідомлень: 79
Зареєстрований: 2-11-2003
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: Злий
|
|
"... Ендербі взяв з дивану контракт, розмірковуючи, підписувати чи ні. Щотижневе
виготовлення пакету римованих кліше, пусте сентенційне базікання про
далекі-придалекі зірки, про пухленькі руці немовляти, що обіймають мамцю за шию;
роби добро бідним, - чи це не проституція?.."
Anthony Burgess "INSIDE MR. ENDERBY"
\"...писАть, как и пИсать нужно когда уже не можешь...\" М.М. Жванецький
|
|
|
dr.Trollin
Почесний Академік
Повідомлень: 1061
Зареєстрований: 3-6-2003
Місто: Львівська політехніка
Нема на форумі
Настрій: ще живий
|
|
ну... тут собі дозволю зBis-а не погодитися ...
не так зле, а навіть і настроєве часом...
З повагою, Сергій.
|
|
|
Volodymyr
Академік
Повідомлень: 468
Зареєстрований: 3-9-2003
Місто: гостомель
Нема на форумі
Настрій: в очікуванні...
|
|
незавершене 3...
Мовчання прокльонами дише,
Крізь ночі - без чорного білі,
До неба волаючи з тиші
Кімнати... Самотності тіні
Малюють віконні портрети
У спалахах мокрої зливи...
Ідуть в небуття силуети...
Мій Янголе... Де твої крила?
він побачив сьогодні у себе в оці
вчорашню сльозу...
|
|
|
Ingvar Olaffson
Академік
Повідомлень: 320
Зареєстрований: 14-10-2003
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: normal
|
|
Ніч у місті
Осінь... Місто... Вулиць
Лабіринти...
Де знайти дорогу до дороги?
Там де я одна і де один ти,
Одинокі воїни тривоги.
Вікна в кам'яницях старовинних
Світяться і гаснуть, немов очі,
Мов вогні очей моїх єдиних,
Що зірками йдуть на небо ночі.
Вже в вікні завішана фіранка...
Залишились тіні на фігурі...
Я в спокОю мабуть емігрантка,
Я напевно громадянка бурі!
Осінь... Ніч... І місто ляже спати...
...Бо режим. І тільки леви горді
Будуть цілу ніч охороняти
Вікон кольорові натюрморти...
У свомУ вікні запалю свічку,
Електроенергії не треба...
Бачиш, ще одну осінню нічку
Проведу у темряві без тебе...
©2004 Автор: Xristi
|
|
|
kristi
Дійсний член
Повідомлень: 224
Зареєстрований: 10-12-2002
Місто: Lviv
Нема на форумі
Настрій: вогняний
|
|
Я не майстер - я тільки вчуся
Шановне товариство. Ви звичайно мені не знайомі, однак спробую потикнутися до вас
і запропонувати віршик свій на ваш розсуд. Чесна чи нечесна критика
необов'язкова, бо однаково маю свою думку. Справа в тому, що написання віршів
проходить лише після якогось стресу і тому нічого крім суму у них не видно. Спроба
написання чогось веселого (бо в житті істота я дуже весела) терпить КРАХ - ТАРА -
БАХ - БАХ - БАХ. Отож:
Вечірній морок ліг на вікнах темних
І ти, напевне тихо спиш, гойдаючись у снах
А я літаю тінню неземною
Понад тобою в чорних небесах.
Моя морока - тиша і самотність
І брак тебе, і ночі тихий страх.
Бо я не сплю, чекаючи тривожно
Твого тепла і ласк твоїх дарма
|
|
|
kristi
Дійсний член
Повідомлень: 224
Зареєстрований: 10-12-2002
Місто: Lviv
Нема на форумі
Настрій: вогняний
|
|
Я щось небачу тотої своєї відповіді. Я тут вірші пишу не перестаю - а де
вони?????????????????
|
|
|
Ingvar Olaffson
Академік
Повідомлень: 320
Зареєстрований: 14-10-2003
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: normal
|
|
ОПІУМ
Опіум очей твоїх... Безмежність
погляду... Дурман блаженних слів...
Знаєш, я попала у залежність
твого зілля. Так як ти хотів.
Опіум ти... Вдень, вночі і зранку
пустота у трансі венних труб...
Я тепер, напевно, наркоманка,
що шукає дозу твоїх губ.
І до тебе всі думки, всі мрії,
Розриваюсь ломками вночі.
Я так хочу знову в ейфорії
просто спати в тебе на плечі...
Просто спати... Це і є нірвана...
Хаос серця... Вічна тиша тиш...
Опіум ти... Я тобою п'яна
Пишу цей такий безглуздий вірш...
©2004 Автор: Xristi http://www.3muzy.com
|
|
|
Ingvar Olaffson
Академік
Повідомлень: 320
Зареєстрований: 14-10-2003
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: normal
|
|
ЛИПНЕВІ АКВАРЕЛІ
I
Посеред дощ,посеред літо
Вловить на відстані весла
вільжисту тишу
Мимохіть, зненацька
Запам'ятать ім'я...
Твоя непевність і жага,
І мрія перевтілиться в таємне
Живе тепло на світанковім ганку.
II
Небо пахне згаслим літом,
Ліс злеліяний зайнявся
жовтим цвітом...
Сік вишневий
У багряну чашу світу
Ллється - полум'я гостинне.
Літо вловиш павутинне
на долоні -
Ліній знову щось побільшало.
III
Білий млин хлюпоче
Солов'їної ночі...
Заблукати б охоче
Та ударити в дзвін,
Зримий місяцем - князем.
Вмить розкотиться він
Срібним вітром по косах
Тихоплинних прарік,
Що утратили лік
Тим літам і століттям.
Стати плетивом - віттям
У долині оман...
Із пустелі в туман,
Крізь гаптовані луки
В руки котиться сонце.
IV
Як ніч світилася у переддень ясний!
Як зілля пахло згаслими зірками!
То дощ самотній за вікном шумів,
То шелестів березовим плащем шовковим
Вітрець залюблений...
У тишу
Спадають з неба голоси чудні:
Пташки прозорові - Ярилові створіння.
Розлитий всюди спокій...І проміння
Збудило жовтокриле тло небес
V
Загуркотіло...
Лоша стривожене промчало
За обрій несучи вогонь,
По луках сонних в зело, у жита.
З долонь стікає час...
Неначе та, найдовша злива
З годинників поцупила пісок.
VI
Вільха гукала. Кувала на сполох.
В колах - плавні бліді
Рано димлять. Тай по воді
Вилами писана Доля.
18.07 - 4.08.2004
©2004 Автор: Святослава Лученко
|
|
|
Ingvar Olaffson
Академік
Повідомлень: 320
Зареєстрований: 14-10-2003
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: normal
|
|
НЕ ПИТАЙ (для Xristi)
Не питай чому сумую
Не питай чом гіркне трунок
Не пригублений з учора
Не питай, далека Діво
Край-на-ймення-батьківщина
Заховавсь в туманах білих
Душу крає ностальгія
І сестра її самотність
Не питай чому сумую
Не питай, далека Діво
©2004 Автор: Ingvar Olaffson
|
|
|
Ольга Книш
Дописувач
Повідомлень: 96
Зареєстрований: 22-7-2004
Нема на форумі
Настрій: бандерівський
|
|
Не смійтеся,бо воно було написано давно,коли я підлітком була.
То гра і музика,і забуття,
Мелодія мого народу долі,-
Старенька скрипочка прадідуся,
Котра вселяла віру навіть у неволі.
Вона усе побачене життя
Передає,нехай поволі,
Зате барвисто,у квітках,
Усю історію:і в радості,і в болі.
Живі колись високі почуття,
Чиїсь важкі,але вагомі ролі
Передає мені у майбуття
У кришталево чистій сі-бемолі.
Їй сотні літ,і не одна душа,
Тверда й розпуслива на слові,
Знайшла у ній спокій і каяття,
Бо "мі" струна розчулила на сповідь.
|
|
|
Volodymyr
Академік
Повідомлень: 468
Зареєстрований: 3-9-2003
Місто: гостомель
Нема на форумі
Настрій: в очікуванні...
|
|
Весняне... (dedication #3)
____________________А.М.
Чотири постріли в тишу,
І покотом тільки луна...
Хмарами в небі прошита,
У вікнах вже грає весна.
Чотири надії на віру,
На здачу - безсмертна душа...
Холодним промінням пригріта,
У двері заходить весна.
***
Чотири слова в безодню,
Апострофом рветься струна...
Весна вимиває самотність -
Та нас тут вже більше нема...
він побачив сьогодні у себе в оці
вчорашню сльозу...
|
|
|
fish
Почесний Академік
Повідомлень: 1592
Зареєстрований: 28-5-2003
Місто: Запоріжжя
Нема на форумі
Настрій: присутній
|
|
Мій жовтень в дорозі вернувся липневою в січні.
Пила молоко і залишився слід на вустах.
Не марно мій лютий посіяв розумне і вічне,
Аж кожна крижинка крізь шкіру мені пророста.
Я знала: так буде. Я знала, цього не загоїш,
Та страх залишитись німою сильніший за страх.
Я вже не доросла. Я зовсім дитисько з тобою.
Твоє молоко не обсохло мені на губах.
(це оприлюднена версія цього вірша. є ще одна, яку я не можу, на жаль, де попало
постити. хто в курсі, той знає)
карнавал мусить тривати далі, інакше йому настане кінець
|
|
|
Volodymyr
Академік
Повідомлень: 468
Зареєстрований: 3-9-2003
Місто: гостомель
Нема на форумі
Настрій: в очікуванні...
|
|
Зимове... (dedication #2)
____________________А.Ch.
Чорно-біла зима -
Пунктирами: "Досить!"
Вибухи в скронях -
На серце в розрив
Опадають слова...
Захололі долоні
Дотиком в пошук
Крізь проталений сніг
Проривають ходи
В міжсезонні відносин...
він побачив сьогодні у себе в оці
вчорашню сльозу...
|
|
|
Volodymyr
Академік
Повідомлень: 468
Зареєстрований: 3-9-2003
Місто: гостомель
Нема на форумі
Настрій: в очікуванні...
|
|
Передосіння настрої
*По-перше, поздоровляю всіх з нашим Національним святом!!!*
Таке століття нам призначив час -
Тонке й ламке - стеблина, чи крижина...
Його не перейти й не пережити -
Воно зламає нас і вип"є нас.
Оце століття визріло у дим
Багать осінніх. І твоя утома,
Плачем вагітна і така вагома,
Розтане в нім і вигорить у нім.
Оце століття виплекало плин
Твоїх доріг без вороття до згуби.
Тепер воно пригубить і загубить
Твої дороги із самотніх днин.
Таке століття випало для нас,
Летке, як павутиння, і зникоме.
Ми станемо мудрішими у ньому,
І їстимемо яблука на Спас.
(с) Шмідт
Три Музи
він побачив сьогодні у себе в оці
вчорашню сльозу...
|
|
|
Volodymyr
Академік
Повідомлень: 468
Зареєстрований: 3-9-2003
Місто: гостомель
Нема на форумі
Настрій: в очікуванні...
|
|
Опівнічне намагання додзвонитись.
*Сумнівний вірш, просто так я вчора почувалася. Це написано на одному видисі, тому
така борня з розділовими знаками. Читати мабуть теж варто на одному видисі...*
Я дуже до тебе хочу
я майже уже плачу
я майже тебе бачу
ця осінь така жіноча
і сонце таке ледаче
ця осінь така їжача
така неспокійна осінь
тебе не буває досить!
...тим більше тебе нема...
не вії тремтять - погляд
не руки тремтять - рухи
я ДУЖЕ мовчу - слуxай!
я хочу тебе - поряд
на плЕчах плачУ духи,
та тільки в очах - сухо,
лише на душі камінь
все станеться, та не з нами
...а далі уже зима...
(с) Шмідт
Три Музи
він побачив сьогодні у себе в оці
вчорашню сльозу...
|
|
|
Volodymyr
Академік
Повідомлень: 468
Зареєстрований: 3-9-2003
Місто: гостомель
Нема на форумі
Настрій: в очікуванні...
|
|
Літнє... (dedication #4)
____________________K.G.
Між нами відстань в безкраєє літо -
Три місяці в повні в сторожах стоять...
Зірки, мов пелюстки порізані з квітів,
Над містом безмовним як пам'ять горять.
За нами без ліку полишених в вірі,
Під нами все небо - долонями вниз,
Над нами - Семеро в Огняній Гриві*,
У пошуках вічних - тих, хто без сліз.
Між нами відстань безмежного літа,
Між нами холод вранішніх злив,
Між нами долоні, в обіймах зігріті...
Між нами... Під нами... За нами...
_________________________
*"Семеро" - це семеро духів з легенди про Уленшпігеля.
він побачив сьогодні у себе в оці
вчорашню сльозу...
|
|
|
| Сторінки:
1
..
14
15
16
17
18
19 |
![[*]](images/xp/default_icon.gif){kind=icon}
