| Сторінки:
1
..
17
18
19 |
Лєна Дадукевич
Академік
Повідомлень: 727
Зареєстрований: 28-10-2005
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: не знаю чого хочу, але чогось хочу
|
|
тут стільки суперових віршів !, аж знову натхнення почало заповзати в очі,
але 2 години ночі і завтра в 10 ранку треба щось грати на роботі ...
О! Майже віршем написалось  Точно щось
напишу знов...
|
|
|
сумна
Академік
Повідомлень: 913
Зареєстрований: 24-12-2003
Місто: Сихів
Нема на форумі
Настрій: споглядальний
|
|
До осені
Мила осене, ось ти знову зі мною.
Міряю твоїм сумом свій вік і рік.
Бачиш, це так по-людськи – спокуситися злегка маною.
Та стало все як завжди, і пророк не прорік.
Але це не біда! Свою вину непозбуту
Полином розвію – осіннім медом зберу.
Досвід осені втишить, власкавить і дасть спокуту
За невміння грати в цю нав’язану кимось гру.
|
|
|
Ігор Мацевич
Дійсний член
Повідомлень: 285
Зареєстрований: 19-6-2011
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: як погода
|
|
Цитата: Початково розміщене учасником Наталка  | Вітаю всіх Форумівців! Щось мені не спиться, і вирішила я ще трохи нахабності
позичити - поділитися з вами, любі мої, ще одним власноруч (власноголово?
власнорозумово?  ) складеним віршиком. І,
звісно, роблю це з користі - каюсь  - бо
хочу почути ваші думки. Зауважую, хвалити не обов’язково.  Критика вітається.
...
Наталка Очкур |
Де сонце сходить, на вершинах гір,
де вітер вістря скель гартує,
там, де рукою вже подать до зір -
там щастя молодий орел чатує...
й на шукачів його полює...
Кігтями рве усіх, клює,
хто щастя вирушив шукати
і не чекай старенька мати,
бо безталанний син уже ...на дні провалля. І чекати,
і визволить не має сил,
бо не знайти таких могил,
котрі плекалися віками,
і проклиналися богами...
щоб визволить ніхто не зміг...
Лиш тільки вітер, тільки сніг
і той орел, що поїдає
про них один - єдиний знає.
А мати все ж таки чекає,
що повернеться її син,
і повернеться не один.
А прийде з бажаним так щастям,
що поглинуло його страсті...
й приспало вічним, тихим сном,
й заколисало тим орлом,
що грізно в горах тих літає
і всіх безжурно так карає...
Це було написано мною в сімнадцятирічному віці, як крик душі віл болю і
розчарування з приводу ...
Бути, чи не бути. Ось в чому питання !!!
Людина має право, і повинна знати те, що було і є насправді!
|
|
|
Ігор Мацевич
Дійсний член
Повідомлень: 285
Зареєстрований: 19-6-2011
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: як погода
|
|
Ну то покритикуйте цей - він ж бо на російській, і написаний в 37-річному віці...
Любить, возможно может только Бог
Так сильно, вечно, безвозмездно,
Что отдал Сына... Кто бы смог
Себя столкнуть в такую бездну?
Наверное слова любви в людских устах -
О "суета сует" - пустые фразы
Хоть и горит огонь любви в глазах,
Но это лишь холодные алмазы.
Да! Звезды светят ярче и теплей,
Когда, как будто-бы любовь приходит.
Нежнее небо, веселей ручей,
И оды пишутся природе.
И лебедь в бездну ввергнет сам себя.
Ромео умирает за Джульетту...
Влюбленные кричат: "Люблю тебя"!
Но это сказки, мифы, в жизни нету
Того, что постоянством в рай обращено
Того, что воспевают все поэты.
Того, чем есть Любовь - оно
Нам недоступно - лучик света
Который прячется в земных трудах
И убегает от себя ловящих
Нам оставляя только боль и страх
МГНОВЕНЬЯ пробуждая в душах спящих.
...Беда тому, кто вдруг проснется
И луч поймает хоть на миг.
Он просто снова обожжется
И не захочет больше их...
Хотя так сладостны они порою,
Так удивительно сильны,
Что пишутся стихи весною,
И верим мы, что влюблены...
Бути, чи не бути. Ось в чому питання !!!
Людина має право, і повинна знати те, що було і є насправді!
|
|
|
Max Yuzhakov
Дописувач
Повідомлень: 87
Зареєстрований: 28-4-2010
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
це щось про класичну оптику більшостю?
або більш нові концепції?)
|
|
|
Ігор Мацевич
Дійсний член
Повідомлень: 285
Зареєстрований: 19-6-2011
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: як погода
|
|
Ну що ж. Спробую востаннє напроситись хоч на якусь об"єктивну критику.
Після цього вірша я мав зустріч з Богом і перестав писати...
Чому плачуть люди, чому?
І так боляче часто буває.
Що раз більше відходять в пітьму
Бо нестерпне життя набридає.
Втратив хтось найдорожче, що є
Доньку, сина чи чоловіка,
Хтось кохання утратив своє
І не втішиться більше, довіку
Плач і сльози довкола, чому?
Хтось із голоду нині вмирає,
Як дожити холодну зиму
І не змокнути в дощ як?, не знає.
Десь вмирає від болю солдат
Буде інший назавжди каліка.
Хтось уже "не вернеться назад"
Плач і скрежет зубів... і без ліку
Тих нещасних, що стогнуть, чому?
Бо створив нас так Бог, і ще хоче
Пеклом страшити, ніби Йому
Цього мало жахливого сну -
- Сатана з нього просто регоче!...
Бути, чи не бути. Ось в чому питання !!!
Людина має право, і повинна знати те, що було і є насправді!
|
|
|
Ігор Мацевич
Дійсний член
Повідомлень: 285
Зареєстрований: 19-6-2011
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: як погода
|
|
Будь ласка, просто скажіть, що це жахливе паперомазюкання а не поезія. Я не
ображусь, навіть утішусь...
Бути, чи не бути. Ось в чому питання !!!
Людина має право, і повинна знати те, що було і є насправді!
|
|
|
| Сторінки:
1
..
17
18
19 |
|
![[*]](images/xp/default_icon.gif){kind=icon}
