| Сторінки:
1
2
3
4 |
Наталка
Почесний Академік
Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: різнобарвний
|
|
Форумівці, мені на "мило", вказане в досьє, прийшов лист від якоїсь кобіти з
Польщі, яка сильно просить допомогти їй зі сленговими українськими словечками.
Каже, що їй це потрібно для магістерської роботи. Якщо вона має те моє "мило",
значить, на Форумі вже була. Що ще їй порадити? 
Це все наснилось мені - губи Його пахнуть літом;
руки Його ніжніші за будь-які весни. (с) Соломія Чубай.
|
|
|
Nazar
Почесний Академік
Повідомлень: 2395
Зареєстрований: 2-12-2002
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: бракує музики
|
|
Тут хлопці згадували за форум видавців, і про книжечку з нього, хіба її...
Люби українське!
 |
|
|
fish
Почесний Академік
Повідомлень: 1592
Зареєстрований: 28-5-2003
Місто: Запоріжжя
Нема на форумі
Настрій: присутній
|
|
Вона дійсно тут була. Що можна порадити? Перелопачувати сучасну укрліт,
перелопачувати отакі от укр. форуми в пошуках експресивної лексики тощо. СМІТник,
гадаю, для неї буде кращим варіантом, бо він практично не цензурується.
А як щось не розумітиме, хай пита.
карнавал мусить тривати далі, інакше йому настане кінець
|
|
|
Роман Голощук
Модератор
Повідомлень: 2828
Зареєстрований: 8-9-2002
Місто: м. Львів, Україна
Нема на форумі
|
|
Мені також прийшов лист - але від Лесі Ставицької - упорядника „Короткого
словника жаргонної лексики української мови”. Пише, що з цікавістю читає цю тему
і вважає її потрібною. Сподіваюсь, що п.Леся не тільки читатиме, але й активно
писатиме на цю тематику на Форумі. Я відсканую її статтю "Жаргон - це рівень
духовної свободи" з "Ратуші" і закину сюди.
У цій статті, наприклад, зустрічається слово "чамор" - як номінація чоловіка.
|
|
|
Роман Голощук
Модератор
Повідомлень: 2828
Зареєстрований: 8-9-2002
Місто: м. Львів, Україна
Нема на форумі
|
|
Леся Ставицька: "Жаргон — це рівень духовної свободи"
На розгляд форумців пропонується стаття Л.Ставицької
"Український жаргон — це запозичений з російської жаргон ", — такий
стереотип усталився в багатьох. Укладач "Короткого словника жаргонної лексики
української мови " (видавництво "Критика", 2003) Леся Ставицька, спростовуючи
своїм словником це уявлення, говорить про спільні корені багатьох жаргонних
лексем, а також про українськість слів (навіть якщо це — суржик), якщо вони
функціонують в українському мовному середовищі. Крім того, "нині спостерігаємо
формування українського сленгу за рахунок загальновживаної, у тому числі з
національно-культурним компонентом, застарілої, питомої розмовної або
рідковживаної лексики, діалектизмів тощо " (Леся Ставицька).
Тимофій Гаврилів, координатор Львівської філії Асоціації українських
письменників, на презентації згаданого словника під час Форуму видавців
закцентував, у контексті розмови про "запозичене — питоме", на специфіці
словникарства: російська лексикографія, будучи офензивною, відразу підхоплює
нові слова та включає їх до словників, тоді як українська — дефензивна й
консервативна, і надміру прискіпливо фільтрує нові з'яви та відкидає їх.
"Свого часу англійська мова складалася на 70 відсотків із запозичень", —
навів паралелі Т. Гаврилів.
Олексій Івченко, завідувач кафедри мовних дисциплін Львівського інституту
пожежної безпеки МВС України, зіронізував над пуританством академічних видань:
"Я був присутній на дискусії навколо тлумачного словника і запитав: "Коли
з'явиться слово "срака" в академічному словнику?" Ви би бачили реакцію
професора Р. Вихованця на таке наукове запитання! Але ж жаргонну лексику збирав ще
Іван Франко, І кожен може подивитися його "Галицько-руські приповідки", там є
навіть матизми". Стефанія Андрусів свого часу порівняла українську мову з
важкохворого людиною, а, відповідно, "...не всі здатні на жертовне спілкування із
важкохворими — тікають на свіже повітря, до сонця, сміху і... чужої мови [...]. Страх
за мову, відповідальність за неї породили особливий жертовно-месіянський
комплекс у "правильних" мовців і надмірну серйозність, особливу цнотливість
нашої мови — цнотливість підстаркуватої панни, до якої ''ніхто не залицявся,
не жартував" [...]. Говорити по-українськи замість радости мовлення, задоволення
від мови — часто зводиться до обов'язку перед мовою, психологічного
дискомфорту і невдоволення собою і... мовою".
І науковці, і мовці-практики вже помітили і ще помітять чимало недоліків словника.
Є не зовсім точно або неповно розтлумачені слова: "харити", "бренд" тощо.
Дехто не погоджується із вказаним польським походженням слова "дупа". Одна з
хиб приречена бути перманентною, адже нові жаргонізми з'являються
постійно—упорядник уже (у своєму комп'ютері) поповнила словник багатьма
новими лексемами, і процес цей триває — чимало нових жаргонізмів Леся Ставицька
почула під час перебування на Форумі видавців у Львові.
Словник уже став популярним і. серед науковців-філологів, і серед письменників, і
серед студентів.
У словнику вміщено також покажчик синонімів. От, наприклад, які жаргонні слова
зафіксовано на позначення слова "батьки": "паренти, пахани, родаки, старі,
шнурки"; а коли "батьки вдома", то це "батареї гарячі", "шнурки в
склянці". Щедрі цитати з Л. Подерв'янсько-го, Ю. Андруховича, С. Жадана, Б.
Жолдака, О. Забужко, А. Дімарова, А. Дністрового, О. Ірванця, В. Неборака, Ю.
Мушкетика, О. Ульяненка, В. Шевчука, В. Шкляра та ін. Серед включеної лексики —
письменницькі жаргонізми: "Цибуля" (Володимир Цибулько), "Мушля" (Юрій
Мушкетик), "Забужка" (Оксана Забужко).
— Пані Лесю, у передмові до словника зазначено, що в українській культурі
жаргонна лексика дуже швидко естети-зується. А якщо порівняти інтенсивність
цього процесу в поезії і в прозі...
- Насамперед, звичайно, це відбувається в поезії. Бо метафора та інші художні
засоби — це форма існування поезії. Але і в прозі маємо чимало таких випадків,
зокрема в Євгена Пашковського, Анатолія Дністрового.
— А щодо кількості жаргонної лексики?
- Це загалом залежить від автора, від жанру. Якщо він живе цією лексикою, то він її
скупчує. Скажімо, віддзеркалює певні соціальні прошарки, які розмовляють цією
мовою.
— Ви цитуєте Стефанію Андрусів, яка говорить про те, що страх за українську мову
створює дискомфорт "правильним" мовцям. Яка ваша думка стосовно межі між
засміченим русизмами мовленням та іншою крайністю —рафінованим мовленням?
— Людська комунікація—дуже складний феномен. Людина — це істота, яка говорить, і
для лінгвіста це значно краще і цікавіше, ніж коли людина мовчить — мовчить, тому
що боїться сказати щось не так, помилитися. Чому не розмовляють українською? Бо
сформувався код страху. Суржик — це погано, але це все-таки краще, ніж безмовність.
Саме у вільному, спонтанному .самовиявленні може народитися цікаве слово, цікавий
дотеп, мовні перлини. Якщо в людини ментальний код український, то навіть якщо це
суржик, то це все одно українське.
Страх з'явився, бо стояло завдання зберегти мову. Будь-яке відхилення від норми
сприймалося як злочин проти мови, жаргон — як інвазія російської мови, а мат — тим
паче. Для росіян українські слова — це колорит. А те, що нормально для росіянина,
українець сприймає як зазіхання на мову. Через звужену сферу функціонування мови
з'явився мовозахист, мовобар'єр. Тому людина, і про це писала Стефанія
Андрусів, біжить до сміху і до чужої мови. А жаргон, власне, і є способом суспільної
забави, розваги, кепкування. Той, хто читає цей словник, не може читати його без
сміху. Це мовний гумор, гумор ситуації, іронічна метафора. Тому це один зі способів
позбавлення мовного страху. Не може мова існувати тільки у своєму серйозному
варіанті. Має бути простір вербальної сміхової культури. Наш народ дуже дотепний,
чутливий до сміху. Уміти кепкувати над кимось, над собою — це в нашій
ментальності. З одного боку, народнорозмовна мова, фразеологія — це джерело
сміхової культури. А серед урбаністичних, міських форм комунікації таким є
міський сленг, який, своєю чергою, живиться жаргонними струмочками — молодіжний,
кримінальний, професійний соціолекти і загалом буйна творча фантазія певного
субетносу. Жаргон — це певний рівень духовної свободи, бо щоб назвати інакше ту чи
іншу реалію, треба мати творчі здібності, а творчість — це свобода, без свободи
творчості нема.
- Чи не плануєте більше залучати усних, "польових " записів?
- У словнику використано результати опитування серед студентів львівських ВНЗ, а
також мої власні спостереження під час невимушеного спілкування в різних
суспільних середовищах. Словник постійно поповнюється, він уже значно
розширився, наскільки я фізично встигаю збирати. Адже цим мусить займатися група
філологів. У нас нема, нажаль, такої лінгвістичної традиції, а традиція формується
роками. Важко переломити складену традицію, інертність (коли багатьом студентам
простіше взяти газетні тексти, ніж аналізувати, наприклад, усне мовлення Ющенка
та інших політиків, які загалом дуже швидко змінюються, тому потім може не бути
нагоди).
- Чи представлено інші регіони, окрім Львівщини?
- Насамперед — цитатами з художніх творів. Нещодавно в романі Павла Вольвача
"Кляса", який представляє Запоріжжя, південний схід України, я зауважила
слово "чамор"(як номінація чоловіка), а згодом прочитала про це наукову
статтю вченого з Луганська.
— Коли те чи інше жаргонне слово ставатиме застарілим, ви його вилучатимете з
потенційних перевидань?
- Ні, це вже елемент мовної історії. Іноді застаріле слово може знову
актуалізовуватися.
— Наскільки часто жаргонні слова стають нормативними? — Вони з розряду жаргону
переходять до розмовної мови, як-от "бомж".
— Наскільки динамічно змінюється жаргон?
— Важко про це сказати, тому що наші словники продовжують бутид уже цнотливими
щодо включення цієї лексики.
- У контексті розмови про жаргон логічним с питання про матизми (матюки)...
- Матизми—це дуже древня форма людської комунікації. Це своя культура, своя
система, своя мова, свій фольклор, своя фразеологія. Непристойна, обсцентна
лексика, якою мовець спонтанно реагує на неприємну і несподівану ситуацію.
Емоційне слово-реакція на певне явище. І це заслуговує на окрему увагу, окреме
лексикографічне опрацювання, репрезентацію. Це все мова—і жаргон, і мат. А якщо це
мова, то це є явище культури. А якщо це явище культури, то все це мусить мати місце у
словниках.
Розмовляла Наталія ДУДКО
Джерело – газета “Ратуша”, № 58, 2003
|
|
|
fish
Почесний Академік
Повідомлень: 1592
Зареєстрований: 28-5-2003
Місто: Запоріжжя
Нема на форумі
Настрій: присутній
|
|
дякую, цікавий матеріал
карнавал мусить тривати далі, інакше йому настане кінець
|
|
|
fish
Почесний Академік
Повідомлень: 1592
Зареєстрований: 28-5-2003
Місто: Запоріжжя
Нема на форумі
Настрій: присутній
|
|
була мала - завше дивувалася з того, що мої односельчани всі як один вважали, шо
пацюк - то не щур, а свиня...
карнавал мусить тривати далі, інакше йому настане кінець
|
|
|
Наталка
Почесний Академік
Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: різнобарвний
|
|
2 fish: Коли моя бабуся (Дніпропетровщина, на кордоні із Запоріжською обл.) казали
"паця" - від пацюк, вони теж свиню (порося, власне) мали на увазі. Не щура.
Це все наснилось мені - губи Його пахнуть літом;
руки Його ніжніші за будь-які весни. (с) Соломія Чубай.
|
|
|
fish
Почесний Академік
Повідомлень: 1592
Зареєстрований: 28-5-2003
Місто: Запоріжжя
Нема на форумі
Настрій: присутній
|
|
так навіть більше, мене якийсь дядько переконував, що щур - то пташок такий.
Зрозуміли, люде? нема взагалі такого гризуна!
карнавал мусить тривати далі, інакше йому настане кінець
|
|
|
Василь Яворський
Почесний Академік
Повідомлень: 1246
Зареєстрований: 4-8-2003
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: Відповідний
|
|
паця (пацє) - то порося
пацюк - то щур
|
|
|
Наталка
Почесний Академік
Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: різнобарвний
|
|
| Цитата: | Першим відправив користувач Гадяч
паця (пацє) - то порося
пацюк - то щур |
Так, але, що найцікавіше, я часто чула в значенні "порося" саме пацюк, а не
просто паця Жах якийсь, якщо розібратись 
Це все наснилось мені - губи Його пахнуть літом;
руки Його ніжніші за будь-які весни. (с) Соломія Чубай.
|
|
|
fish
Почесний Академік
Повідомлень: 1592
Зареєстрований: 28-5-2003
Місто: Запоріжжя
Нема на форумі
Настрій: присутній
|
|
трошки від теми, але запитання на знання історії: чому українці здобули репутацію
любителів сала?
карнавал мусить тривати далі, інакше йому настане кінець
|
|
|
Volodymyr
Академік
Повідомлень: 468
Зареєстрований: 3-9-2003
Місто: гостомель
Нема на форумі
Настрій: в очікуванні...
|
|
життя під монголо-татарською навалою змусило...
він побачив сьогодні у себе в оці
вчорашню сльозу...
|
|
|
fish
Почесний Академік
Повідомлень: 1592
Зареєстрований: 28-5-2003
Місто: Запоріжжя
Нема на форумі
Настрій: присутній
|
|
монголо-татари... ну, трішки-трішечки мимо
карнавал мусить тривати далі, інакше йому настане кінець
|
|
|
Volodymyr
Академік
Повідомлень: 468
Зареєстрований: 3-9-2003
Місто: гостомель
Нема на форумі
Настрій: в очікуванні...
|
|
опа...
ти що? це ж прадавня легенда... коли м.-т.
цупили в давніх русичів окрім парубків та дівчат ще й усяку худобу (коні, корови,
свині та й інших), а свині були страшенно худющі та злі, і могли пробігти ти тисячі
кілометрів як нам до магазину сходити - от саме й тоді пращурі українців і почали
відгодовувати своїх поросят до стану повної нерухомості і вічного жування,
вивели сальну породу, котра і до корита дійти не могла... не те що кудись у
татаро-монгольщину дошкандибати... ось-так... трохи жартівливо але саме так і було... здається...
він побачив сьогодні у себе в оці
вчорашню сльозу...
|
|
|
fish
Почесний Академік
Повідомлень: 1592
Зареєстрований: 28-5-2003
Місто: Запоріжжя
Нема на форумі
Настрій: присутній
|
|
трохи пізніше це сталося. Але легенда чудова!
карнавал мусить тривати далі, інакше йому настане кінець
|
|
|
| Сторінки:
1
2
3
4 |
|
![[*]](images/xp/default_icon.gif){kind=icon}
