| Сторінки:
1
2
3
4
5 |
Hanor Narasson
Почесний Академік
Повідомлень: 1500
Зареєстрований: 24-11-2003
Місто: точно ніхто не знає :)
Нема на форумі
Настрій: з носа куриться 
|
|
| Цитата: |
2Hanor:
До речі, "суфікс" по нашому буде наросток, префікс відповідно - приросток.
(FYI) |
Це так у Львівській ґварі? 
Здобудеш Українську Державу, або загинеш у боротьбі за Неї. Не дозволиш
нікому плямити слави, ні честі Твоєї Нації. Ненавистю і безоглядною боротьбою
прийматимеш ворогів Твоєї Нації. Змагатимеш до посилення сили, слави,багатства й
простору Української Держави.
|
|
|
Іван Лихобор
Заблокований
Повідомлень: 278
Зареєстрований: 9-8-2006
Місто: з-пiд Львова
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Ну, це по-нашому в сенсі правдиво по-українськи.
|
|
|
Іван Лихобор
Заблокований
Повідомлень: 278
Зареєстрований: 9-8-2006
Місто: з-пiд Львова
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
- обарінки - бублики
Може, не так до львівської, як до галицької говірки належить.
Пр.:
1) - Чи чула ти, дівчинонько, як я тебе кликав, Як я тобі за ворота обарінки
сипав?
2) Видко, що я тоді мав нещасливу фізіономію, бо як ішов на ринок шукати мами, то
діставав від незнайомих жінок яблука, обарінки й цукор.
3)
У обарінок скрутили,
Положили на поміст,—
Оттоді суддя сідає
І допроси починає.
Що то Касим відповість?
«Як зовешся?» — «Абу-Касим».
«Чим жиєш ти?» — «Хлібом, м'ясом…» —
«Люди, чуєте? Блюзнить!
Хліб та м'ясо він вживає,
Ласки ж божої не знає,
Що живими нас держить!
Маєш нам тепер сказати,
Як не хочеш, щоб у п'яти
Ми пекли тебе огнем,
Що за чар вночі ти діяв,
Де й яке ти лихо сіяв?
Говори, бо ми почнем!»
«Люди добрі,— стогне Касим,—
Хоч печіть, хоч бийте плазом,
В чарах несвідомий я!
Капці, капці ті прокляті,
Піп хотів я поховати,—
Ось уся вина моя!»
«Що, брехуне ти проклятий?
Капці хтів ти поховати?
Чи здурів, чи дуриш нас?
Зараз все признай для суду,
Бо як ні, то зараз буду
З шкіри в тебе дерти пас!»
Бідний Касим стогне, оха,
Заїкаєсь та потроха,
Путаючись в купі слів,
Хоч безладно та нескладно,
Та тим більш для всіх принадно
Своє горе розповів.
Та чим більш він плакать хоче,
Тим сильніше люд регоче,
Аж тримаєсь за боки,
Лиш суддя, мов чорна хмара
«Брехо, жде на тебе кара
Справедливої руки!
Хоч ти крутиш і циганиш,
Але нас не отуманиш!
Ну-ко, зараз нас провадь,
Де ті капці поховав ти!
Та як в тім не буде правди,—
Будеш тяжко відбувать!»
Тут зайшла маленька хрія
Як старого чародія
Аж до цвинтаря дігнать?
Чи йому розпутагь ноги,
Чи тягнути край дороги,
Чи для нього віз нанять?
Бачте, вірять мусульмане,
Що як лиш на землю стане
Чарівник, то дідьчих сил
Набереться, напоганить,
Всіх одурить, отуманить,
Щезне, полетить без крил.
Та на те найшлася рада.
«В міх його!» — кричить громада.
Вперли Касима в мішок,
Зав'язали чуб, до речі,
Два драби взяли на плечі,
Просиливши на дрючок.
Як колись із Галааду
Добрий кетях винограду
Два жидове, взявшись враз,
На дрючку несли під гору
До жидівського табору,
До Мойсея на показ,—
Так у місі на дрючині
Абу-Касим бідний нині
На кладовище чвалав,
А за ним суддя престрогий,
А довкола люд премногий,
Мов рухливий пестрий сплав.
Та ось збилися тісніше.
Стражник мовить: «Ось се місце!»
А суддя: «Розпутать міх!»
Виліз Абу-Касим з міха,
Та слаба йому потіха
Серед тих людей усіх.
Мусив місце показати;
Зараз кинулись копати,—
Живо капці віднайшли;
Втішились, мабуть, капцюги
З пана свойого наруги,
Та й що їм не гнить в земли.
Абу-Касим, мов розбитий:
Сумовитий, не сердитий
На ті капці кинув зір.
Ну, програв остатню пробу!
Вже тепер лягай до гробу,
Але капцям більш не вір!
Ой, зітхнув бідак, похнюпивсь.
Тим часом суддя насупивсь
І до Касима мовля:
«Святотате! Тле мерзенна!
Твоїм ділом осквернена
Ся посвячена земля!
Варт би ти на паль за теє!
Та щоб місце те святеє
Смертний присуд не сквернив,—
Облекши свої калити:
П'ятсот п'ястрів заплатити
Мусиш так, як завинив.
Триста п'ястрів на святині,
Сто мені за труди нині,
Вартовому п'ятдесят,
Решту на весь люд сей чесний!»—
«Ось присуд тобі чудесний!» —
Всі присутні верещать.
Абу-Касим на коліна!
«Пане, се ж моя руїна!
Де ж сі гроші я візьму?»
Та суддя рік по хвилині:
«Як не зложиш їх ще нині,
Помандруєш у тюрму!»
***
(Абу-Касимові капці - Іван Франко)
|
|
|
Іван Лихобор
Заблокований
Повідомлень: 278
Зареєстрований: 9-8-2006
Місто: з-пiд Львова
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
- ґімза, ґімзати – не просто „плакса”, „плаксій”, а той, що так
собі тихцем плаче, пхикає, рюмсає.
Пр.: Гей, а ну вже мені перестань ґімзати!
О, мала ґімза!
- ґльондзати – майструвати
Пр.: Тато пішов до робітні ґльондзати.
Причому майструвати саме "з залізом", і залізним інструментом. Отой звук, коли
стукають по залізяках, і є, певно, отим "ґльондз! ґльондз!"
|
|
|
Тарас Задорожний
Почесний Академік
Повідомлень: 1081
Зареєстрований: 31-5-2005
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: закоханий 
|
|
ґимзати... От так казали в мене вдома... Але думаю, що то нюанси
Вертольоти - це душі загиблих танків
(с) Невідомий
|
|
|
Іван Лихобор
Заблокований
Повідомлень: 278
Зареєстрований: 9-8-2006
Місто: з-пiд Львова
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
- понутитися - взяти, зробити собі за звичку кудись ходити, щось робити
тощо.
Пр.: "Вже спасу нема з тими індиками! Вони ся понутили до чужого городу, і я маю
щодня вислуховувати Стефчині прокльони за то, шо вони вискубують її цибулю", -
нарікала на долю наша бабця ще тих благословенних часів, коли в нас удома на селі
тримали індиків.
|
|
|
Юрій Сєров
Модератор
Повідомлень: 10460
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі
Настрій: оптимістичний
|
|
Українська конституція на галицький манір: http://www.ji.lviv.ua/n43texts/galkonst.htm
|
|
|
Dmy
Почесний Академік
Повідомлень: 3228
Зареєстрований: 9-11-2003
Місто: Донецьк
Нема на форумі
Настрій: Неформатний
|
|
Славний текстик. За концепцією нагадує "Евангелие от митьков". Я читав просто
вголос.
Журнал "Ї" гварантує – смішно буде всім!
Шкода, що лише 2 розділи і то - кавалками 
Усе мине. Усе мене мине
 |
|
|
tysovska
Модератор
Повідомлень: 940
Зареєстрований: 4-8-2004
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: бойовий
|
|
Класний текст!
Але якби було більше, мож, і враження б дещо стерлося. А так саме в міру - дуже
влучно і дуже смішно.
|
|
|
Іван Лихобор
Заблокований
Повідомлень: 278
Зареєстрований: 9-8-2006
Місто: з-пiд Львова
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
- леґейда – тупак, нетяма, забудько (той, що вряди-годи щось забуває)
Пр.: От лиґєйда: батько знову забув свій мобільний! – констатувала вранці
доконаний факт мати зараз по тім, як тато зачинив за собою вхідні двері.
|
|
|
Hanor Narasson
Почесний Академік
Повідомлень: 1500
Зареєстрований: 24-11-2003
Місто: точно ніхто не знає :)
Нема на форумі
Настрій: з носа куриться
|
|
Галицька мова
[трохи офтопік]
Нині мусив встановити собі на комп російську мову, щоб написати поважному панові
до Росії у справі видання книжки.
І в процесі встановлення побачив, що "Мікрософт" знає і такий "язик", як "Галицкий".
Причому можна до нього встановити українську розкладку клавіатури.
[зовсім офтопік]
Спало мені на думку, що російська фраза
"Франко родился в Галиции" є правдою, незалежно від наголосу в прізвищі.
Здобудеш Українську Державу, або загинеш у боротьбі за Неї. Не дозволиш
нікому плямити слави, ні честі Твоєї Нації. Ненавистю і безоглядною боротьбою
прийматимеш ворогів Твоєї Нації. Змагатимеш до посилення сили, слави,багатства й
простору Української Держави.
|
|
|
Іван Лихобор
Заблокований
Повідомлень: 278
Зареєстрований: 9-8-2006
Місто: з-пiд Львова
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Молодець, Хонаре! Файно підмітив.
пссс: Може, "Майкрософт"?..
2пссс: До речі, Франко (наш) ще при житті "себе наголошував" власне на перший склад -
як ото є по-німецькому.
|
|
|
Hanor Narasson
Почесний Академік
Повідомлень: 1500
Зареєстрований: 24-11-2003
Місто: точно ніхто не знає :)
Нема на форумі
Настрій: з носа куриться
|
|
Початково взагалі було "Дрібном'як" Потім
виправив, бо не всі могли догадатися.
Здобудеш Українську Державу, або загинеш у боротьбі за Неї. Не дозволиш
нікому плямити слави, ні честі Твоєї Нації. Ненавистю і безоглядною боротьбою
прийматимеш ворогів Твоєї Нації. Змагатимеш до посилення сили, слави,багатства й
простору Української Держави.
|
|
|
Іван Лихобор
Заблокований
Повідомлень: 278
Зареєстрований: 9-8-2006
Місто: з-пiд Львова
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
- ґуздратися – вовтузитися з чимось, довго й марудно заходитися коло
чогось,
Пр.: Шо ти там ґуздраєшся, ходи вже! – стоячи вбраною на порозі гостинної
оселі, куди їх були запросили в гості, дружина зганила свого п’яненького
чоловіченька, що, зігнувшись у три погибелі і пихкаючи як ковальський міх,
силувався зав’язати шнурівки на своїх мештах.
|
|
|
Іван Лихобор
Заблокований
Повідомлень: 278
Зареєстрований: 9-8-2006
Місто: з-пiд Львова
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
- тохмати - смачно їсти - так, щоб аж за вухами лящяло; "пакувати"; також є
"тохмало" - той, що "пакує, як хом'як" (про дитину);
Пр.: Малий Петрусь стохмав усе, що йому наготувала матуся.
Поглянь-бо, любий, як наш малий тохмає. О, з него буде правдивий козак!
А-тто мале тохмало!
- мотовило - (також про дітей) непосидющий малюк, "круть-верть";
Пр.: Ти, мотовило мале! А ну вгамуйся - бо влуплю! - гукнула мати на своє
невсидливе чадо, яке стало несамовито бігати по кухні, заважаючи матері варити
їсти.
- мантелепа, мантилепа - у "Ґварі" подано як "неохайна жінка", "нечупара",
але, як на мене, тут більше йдеться про розсіяну, неуважну жінку, дівчину
(незаміжню, а, отже, забудькувату..:-);
Пр.: "Дівчино, Ваша картка!" - гукнув я вслід дівчині, яка щойно була відійшла від
банкомату, не завершивши до кінця трансакції і забувши там свою картку. І подумки
скартав її: "От мантелепа!". А втім, непогана була нагода, шоб познайомитися.
Але трекерам то непосильно... (дійсний, проте, випадок, що стався днями:-)
|
|
|
tysovska
Модератор
Повідомлень: 940
Зареєстрований: 4-8-2004
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: бойовий
|
|
мантелепа - вочевидь, спільного кореня з "телепнем"
|
|
|
Остап Шумин
Академік
Повідомлень: 342
Зареєстрований: 19-5-2006
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
| Цитата: | Оригінальне повідомлення від tysovska
мантелепа - вочевидь, спільного кореня з "телепнем" |
У мене на батьківщині (Миколаївщина) слово "мантелепа" вживають, більше, в тих
випадках, про які писав пан Іван.
|
|
|
Іван Лихобор
Заблокований
Повідомлень: 278
Зареєстрований: 9-8-2006
Місто: з-пiд Львова
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
- заканоритися – заканорився - надувся, бо недобрий, навіть перестав по
тім говорити з кимсь; „канора”.
Пр.: О, диви, він так ся заканорив, що й говорити не хоче – сидить там собі в
кутку!..
|
|
|
Іван Лихобор
Заблокований
Повідомлень: 278
Зареєстрований: 9-8-2006
Місто: з-пiд Львова
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
- баширувати - гамірно шастати, никати по кімнаті, перекидаючи все догори
дриґом.
Пр.: Вважай тілько не зістав кота в кухні: бо щойно зачиниш двері, як він стане там
баширувати!
|
|
|
Михайло Потоцький
Новак
Повідомлень: 4
Зареєстрований: 16-4-2007
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Читав словник. Багато помарок.
Приклад: "Баняк". Є місцевості де слово вимовляють "Бан'иk"
"И" пом'якшене. Багато загальновживаних слів не знайшли свого місяця в словнику
Львівської гвари. А може гвари Галичини?
|
|
|
Іван Лихобор
Заблокований
Повідомлень: 278
Зареєстрований: 9-8-2006
Місто: з-пiд Львова
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Маєте рацію: то більше галицька говірка. Може, говірка, що склалася довкола
Львова.
А чом не написати "банєк"? Апостроф потверджує приголосну.
Напр., "стіл" - "те" тут м'яке, а "ст'іл" (як у нас часто кажуть) - тверде.
Так, деколи в нас замість, напр., "Ганя" ще кажуть "Ганє", "Гані" тощо.
|
|
|
Іван Лихобор
Заблокований
Повідомлень: 278
Зареєстрований: 9-8-2006
Місто: з-пiд Львова
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
- похалупник – той, хто приходить пізно додому
Ймовірно, походить від „швендятися аби-де”, а саме – „по чужих халупах” („хатах,
помешканнях, домівках” зо львівської говірки).
Пр.: Е! ти, похалупнику! Де ти так ся довго волочив?!
- гет – (в розумінні) „туди”
Пр.: „Куди так йдеш?” „Та гет”.
Дорога „гет-назад”.
- А вони куди ходять ду циркви? – єхидно поспитала одна баба іншу про її
новоспеченого зятя та його родину.
- Гет, – сухо відповіла на це та, і лице її перекривилось у гніві. Вони ж бо
примусили її дочку ходити разом із ними до „чужої” церкви!
(з дійсних подій у минулому в однім прильвівськім селі, коли воно поділилося - чи
його успішно поділили? - через різні віросповідання)
|
|
|
Volodymyr Kislitskyi
Новак
Повідомлень: 16
Зареєстрований: 28-5-2007
Місто: kyiv
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
В дитинстві бабуся мене здивувула наступним вислівом:"Небо накундубасилось,
моква буде."
Цікаво, це запозичене з західної України, чи залишки місцевої мови.
Бо за часів геноциду 33-34 роках,
коли залишилось декілька людей з села (Херсонська обл. село Зміївка), щоб сховати
ким та чиїми руками це було зроблено,
вирішили переселенцями, невеликою частиною з західної,
а значною звісно звідки, заповнити простір.
Вибачаюсь за суржик(це слово вперше теж почув від бабусі).
|
|
|
Іван Лихобор
Заблокований
Повідомлень: 278
Зареєстрований: 9-8-2006
Місто: з-пiд Львова
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
| Цитата: | Оригінальне повідомлення від Volodymyr Kislitskyi
В дитинстві бабуся мене здивувула наступним вислівом:"Небо накундубасилось,
моква буде."
Цікаво, це запозичене з західної України, чи залишки місцевої мови. |
Файно Ваші бабця казали!
[накундубаситися] „нахмаритися” Дз*, [накондубачитися] „тс.”; -
афективне утворення без виразних словотворчих джерел. (ЕСУМ, т.4, стор. 33)
* Дз – Дзендзелівський Й.О. Словник специфічної лексики говірок Нижнього
Подністров’я.
***
Усе б добре та звідкілясь здійнявся низовий вітер і швидко нагнав
різнокольорових хмар. Як кажуть: небочко накундубасилося, має бути
моква. І, судячи, з кольору хмар та того, як вони щільно укрили все небо,
мокву чекаємо не із підсушених. (Юрій Бондаренко - Брати по розуму)
***
МОКВА, -и, ж., діал. 1. Мокротеча. 2. Низина, залита водою. 3. Мокрота,
сирість. 4. Дощ.
http://www.slovnyk.net/?swrd=%EC%EE%EA%E2%E0
1) Коли всілися на коней і Коснятин наблизився до князя, щоб дізнатися, куди
прямувати тепер, Ярослав несподівано сказав:
— Їдь собі. Хочу трохи прогулятися на лови.
— Дощ же! Моква! — спробував розраяти його посадник.
— Мій клепіт. Боїшся дощу — сиди в сухому.
— Та ні, то тільки так, слабість людська. Куди князь — туди й я.
— Сиди вдома. Поїду з варягами. (Диво - Павло Загребельний)
2) Надворі була сльота й моква. (Біда бабі Парасці Гришисі - Іван
Нечуй-Левицький)
3) Прилягти нема де — під ногами моква, болото. (Тронка – Олесь
Гончар)
|
|
|
Volodymyr Kislitskyi
Новак
Повідомлень: 16
Зареєстрований: 28-5-2007
Місто: kyiv
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Вибачайте, що не відразу. Щиро (красно) дякую Вам пане Іване.До речі, як вірніше
щиро чи красно?
|
|
|
| Сторінки:
1
2
3
4
5 |
|
![[*]](images/xp/default_icon.gif){kind=icon}
