Форум Рідного Міста
Ви не ввійшли [Ввійти - Зареєструватися]
Вниз

Версія для друку  
Автор: Тема: Картопля під сіном
Рост
Модератор
*******

Фотографія користувача


Повідомлень: 3676
Зареєстрований: 3-4-2003
Місто: Львів
Нема на форумі

Настрій: є

[*] написано 15-9-2020 у 20:00
Картопля під сіном


Картопля під сіном

Не для роботи, для поезій
І для кохання місяць май!
Доцюню, любий мій філолог,
закрий свій ротик і копай!

Правильно в читача закралась підозра після віршика, винесеного в епіграф: “картопля під сіном” - це не екстравагантний рецепт приготування картоплі для святкового столу :)
Копай! Саме з цієї причини я, як і багато хто, не бачив жодного сенсу вирощувати картоплю, навіть, якщо мав де - купити на зиму сотню-другу кілограмів коштує смішних грошей в порівнянні з кількістю праці, яку необхідно вкласти в гіпотетичний врожай. А від гіпотетичного до реального лежить тернистий шлях через - копай - простріл в спині - несприятливі погодні умови - картоплиння з’їли жуки - саму картоплю медведка і миші - викопали менше, ніж посадили. “Тату, несіть гроші, бо вже здачу нема чим давати”.
Але культурний тег #копай! твердо засів в умах людей, навіть не дивлячись на те, що постійне перевертання землі тільки зменшує її родючість. Не даремно кажуть про багату на таланти українську землю. Скільки майбутніх і діючих науковців і митців закопують туди свої! Весною, в час, коли молодій філологині хочеться співати разом із пташками, а не наживати мозолі на ніжних пальчиках від - О! Боже! - лопати, яка проза життя. І восени, коли треба з насолодою ніжитись під останніми теплими промінчиками сонця на терасі львівської кав’ярні, щоб запасти тепла в душі на довгі холодні вечори. Ви уявляєте? У нас в листопаді, в середньому, лише два сонячних дні на увесь місяць! Хоча, кажуть, шлях таланту завжди йде через біль і страждання, хтозна, може завдяки цьому народиться нова Ліна Костенко, чи Тарас Шевченко:
На дачі восени копала
картоплю. Нишком спочивать
лягла в тіньочку й задрімала...
- Ах ти ж ліньтяйка, твою ... !
А як би було чудово, якби можна було просто покласти картопю на землю рядочками, а потім восени зібрати багатий врожай! Мрії, мрії! Чи... ні?
Усе почалось минулої осені, коли я, як звично, купив на зиму бараболю в тієї ж господині, що й завжди. А вона чи то перетримала мішки на вулиці, чи ще з якої причини, але більше половини картоплі виявилось позеленілою. Вертати? А смисл - просто на бензин туди-назад піде половина вартості цієї картоплі, та й люди на селі небагаті, тисячу гривень повернути для них проблема. Але включились батьки, кажуть, завези до нас, ми переберемо, а позеленілу наступного року в тебе на дачі посадимо. Це, треба розуміти, коли я кажу, поїдьте до мене на дачу, відпочиньте, вони їдуть і беруть до рук лопати і сапи в свої сімдесят сім. Хоча, треба віддати належне, на заміну сапі уже давно прийшов плоскоріз фокіна. Але устремління порпатись в землі нестримне у нашого народу, вплетене у вишиванку української днк, навіть якщо ти заслужений доктор-професор і тричі народний депутат :) І у нас такий розподіл на весняно-літній період життя, що я займаюся будинком, кущами-квітниками-газонами і садом, а вони, як завітають, бавляться в гомо сапієнсів. Сапають. Можна сказати, що я садист, а вони городисти-мазохісти. Бо власне через ото #копай!.
Почувши про перспективу відновлення копайно-картопляних робіт, спереживався я за їхнє здоров’я, та й почав шукати вихід із цієї ситуації. Як ти вже хочеш бути сапієнсом, то будь, хоча би, сапієнсом розумним, вибачайте за тавтологію. І вихід знайшовся.
Є така технологія вирощування картоплі під сіном, фактично, під мульчею, в хід іде будь-яка скошена трава. З осені цією сіносоломою накривається ділянка землі. Будь-якої, хоч цілини. Прямо по траві і накривається. За зиму вона перепріває, частково підгниває, і та, що була скошена, і та, що до того росла під нею, створюється шар природніх органічних добрив. Весною, в маю, уся ця сіносолома відгортається, прямо на землю розкладається картопля і назад накривається тією ж мульчею.
Далі залишається лише час від часу докладати скошеної трави, шар бажано мати не менше 20 см, щоб врожай не позеленів, і давати раду жукам. Ні, не збирати. Є такий український виробник біо-препаратів для боротьби з різними шкідниками і хворобами, “Жива Земля”. Назва легко гуглиться. Їх препарати - це мікроорганізми, які, після нанесення на листя сільськогосподарських культур, потрапляють в травну систему шкідників - тлі, колорадів, різних кліщів і усього такого - і роблять їм революцію з геноцидом. При чому дійсно ефективно. І цілком екологічно безпечно для людини. Тільки, на відміну від хімії, де раз зробив і забув, обробляти доведеться щотижня, бо їх змиває дощем. Але все рівно варто раз на два тижні удобряти що там у вас ростиме, то цілком можна поєднати, вони придатні для застосування в бакових сумішах. Раз на тиждень потратив пів години, обробив від шкідників, наступного тижня за такі ж пів години обробив від шкідників і разом удобрив, у “Живої Землі” і добрива ефективні органічні є. Два роки уже використовую, це дійсно працює і дає змогу вирощувати гідний врожай еко-городини.
Але я відволікся від картоплі. Не буду описувати всю епопею, як “воспротивився батько рідний”, і не женячці, як у пісні, а ж бо: “як то можна бульбу не закопати!”. Але таки добрим словом і неусипним контролем над процесом, бо рука так і тягнулася картоплину ну хоч трішки землею притрусити, “гей-гей-га, уха-ха”, внаслідок складних перемовин, ніхто зі злості таки не втопився, але під сіно була покладена, правда, лише частина картоплі.
Ну, хоч так. Та й буде чистий експеримент, із порівнянням.
Що ж, як казав класик, є час розкидати картоплю, є час збирати. Чим відрізняється збирання картоплі під сіном? Теплим осіннім ранком юні філологині у біленьких рукавичках відгортають солому і просто закидують врожай у відро, що несе за ними поважна доктор наук, а пан професор їй помагають, на розстелену цирату бульбу розсипають, всі радіють урожаю, пісеньку співають... Бачте, талант аж рветься на волю, бо його ніхто у землю не закопав цього разу!
Залишилось досі без відповіді останнє запитання - все ж навіщо. При ціні картоплі покупка її запасу на зиму не зробить дірки в бюджеті навіть не сильно забезпечених верств населення.
Екологія. Ми те, що ми їмо, а їмо ми все не те, бо те з кожним роком купити усе важче і важче. Старенька бабуня на базарі буде бити себе п’яткою в груди, мовляв уся картопелька на гноївці росла, бур’ян оцими-от рученьками сапався-половся, жуків колорадів клятих щодня по пів відра збирала, нічим не кропила, все заради вашого здоров’ячка і ваших діток. Тільки от... Це раніше в кожному селі було поза сорок корів, а зараз добре, якщо чотири знайдеться і одне кульгаве телятко. Звідки всі ту гноївку беруть? У цих нещасних чотирьох якась невиліковна діарея, що вони усе село, як раніше сорок, добривами забезпечують? І бур’ян тепер можна хімією скропити, замість сапати, а хто вручну жуків ще збирає з картоплі на продаж не по ціні еко-магазину - покажіть мені таких.
І коли ще фермери, якщо порядні (якщо!), хімію по інструкції сиплять, то бабуся на око, як рука затремтіла, так і насипалось. А нам це їсти. А гляньте на статистику онкологічних захворювань - і звідки це все? Тут хочеш - не хочеш, задумаєшся, де взяти нормальні продукти, бо померти все ж хочеться “швидко і на ходу”, а не повільно і від хворіб. А сто відсотків гарантовано їх таких взяти можна тільки з власного городу.
І не все так сумно. Десь же потрібно провести теплу частину року, чому не на дачі, розім’яти струджене клавіатурою тіло на свіжому повітрі? Звісно, бажано, щоб хатинка була в милому місці, де ліси, лани довкола, озеро і кручі, й не шість соток біля хати, а звідси ген до того лісу на обрії, і ще кусок лісу, і це геть не фантазія незбутня, бо цілком можна за зовсім невеликі гроші таке щастя набути по наших селах, облаштувати все, як в найкращих готелях, тільки виключно для себе, коханого. І вечорами на терасі влаштовувати смачні приємні посиденьки для пошуку у вині істини, а в самогоночці гіркої правди. І ранки зустрічати на миловидному озері недалеко, насолоджуючись живлючою бадьорістю чистої води, вдихати аромат сосен і скошених трав...
Але повернемось до мого експерименту. Навіть з огляду на те, що з осені, як потрібно по технології, я нічого не готував, картопля посаджена, в смислі покладена була прямо на цілину під накошену свіжу траву, підв’ялену день на сонці, та й сам посадковий матеріал був дууже далекий від ідеалу, на фото нижче результат.



Верхня знимка - картопля по класичній технології, закопана в землю, нижче - з-під сіна. І вона навіть трохи більша за розмірами, при приблизно однаковій врожайності. То ж додам від себе новий тег #некопай!
І ще один екологічний аспект, глобальний. Сухостій, який так завзято випалюють селяни щороку, спричиняючи пожежі та забруднення і так не чистої атмосфери нашої планети. Тепер це все може піти під мотокосу і на грядку. Вірніше, якщо вже бути в тренді, під електро-акумуляторну косу, бо все міняється і розвивається, і акумуляторний електроінструмент уже стає серйозним конкурентом бензиновому, ще трохи, думаю, і вони зрівняються в ціні.
Так що от: #некопай! #мульчуй! #екологічночистежуй!
Не закопуйте свій талант у землю!




Рост
http://www.rost.lviv.ua
_________________

Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Юрій Сєров
Модератор
********

Фотографія користувача


Повідомлень: 10433
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі

Настрій: оптимістичний

[*] написано 16-9-2020 у 16:23


Так, цікаво.

А як досипати траву - стебло ж поламається?
І як картполя тягне поживні речовини з грунту, чи коріння проростає в землю?

З мінусів - для великої території такий метод не підійде.




Nauka-Online.Org - Українська Наукова Інтернет-Спільнота
Рідний край - Колекція знимків України
Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Рост
Модератор
*******

Фотографія користувача


Повідомлень: 3676
Зареєстрований: 3-4-2003
Місто: Львів
Нема на форумі

Настрій: є

[*] написано 16-9-2020 у 17:16


Цитата: Початково розміщене учасником Юрій Сєров  
Так, цікаво.

А як досипати траву - стебло ж поламається?
І як картполя тягне поживні речовини з грунту, чи коріння проростає в землю?

З мінусів - для великої території такий метод не підійде.

Чому поламається? Ти ж не будеш класти її зверху на стебла.
І поживним середовищем тут виступає сама мульча.
Ти на ютубі введи запит, є чимало відео на цю тему. Думаю, питання відпадуть.
Я, в основному, написав, щоб привернути увагу до технології і підтвердити, що вона дійсно працює.

Щодо великих площ - треба думати. Питання в докладанні соломи, бо сформувати ряди не проблема. Але нічого не заважає її подрібнити, і досипати автоматично, по аналогії з підгортанням.
А от збирання автоматизувати - так сходу в голову нічого не приходить. Але якщо задатись метою... Просто мені це не актуально, так що хай собі над цим думає той, кому треба :)




Рост
http://www.rost.lviv.ua
_________________

Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Юрій Сєров
Модератор
********

Фотографія користувача


Повідомлень: 10433
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі

Настрій: оптимістичний

[*] написано 17-9-2020 у 20:04


А бур'ян росте?



Nauka-Online.Org - Українська Наукова Інтернет-Спільнота
Рідний край - Колекція знимків України
Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Рост
Модератор
*******

Фотографія користувача


Повідомлень: 3676
Зареєстрований: 3-4-2003
Місто: Львів
Нема на форумі

Настрій: є

[*] написано 18-9-2020 у 07:50


Як і в принципі, під мульчею - поодиноко. Взагалі, практика мульчування дуже хороша, вона ще й вологу на порядок краще втримує. Тобто, мульчувати варто взагалі все, навіть посаджене в землю. Не таким шаром, як цю картоплю, звісно.



Рост
http://www.rost.lviv.ua
_________________

Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
dr.Trollin
Почесний Академік
*****

Фотографія користувача


Повідомлень: 1040
Зареєстрований: 3-6-2003
Місто: Львівська політехніка
Нема на форумі

Настрій: ще живий

[*] написано 22-9-2020 у 21:04


ОК. ідея таки _цікава_...
а що щодо фотографії території, на котрій росла та бульба-під-мульчею?
чи можна просити? (бо щось дивне мені уявлюється щось)




З повагою, Сергій.
Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Рост
Модератор
*******

Фотографія користувача


Повідомлень: 3676
Зареєстрований: 3-4-2003
Місто: Львів
Нема на форумі

Настрій: є

[*] написано 23-9-2020 у 11:41


Цитата: Початково розміщене учасником dr.Trollin  
ОК. ідея таки _цікава_...
а що щодо фотографії території, на котрій росла та бульба-під-мульчею?
чи можна просити? (бо щось дивне мені уявлюється щось)


Територія як територія.
Видно ряди соломи, яку я повідгортав у міжряддя, збираючи картоплю.

Для перегляду тицяти тут




Рост
http://www.rost.lviv.ua
_________________

Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
dr.Trollin
Почесний Академік
*****

Фотографія користувача


Повідомлень: 1040
Зареєстрований: 3-6-2003
Місто: Львівська політехніка
Нема на форумі

Настрій: ще живий

[*] написано 23-9-2020 у 14:10


угу... цікаво вигляда таки

треба буде мому закарпатському народу, екофЕрмеруючому, то підігнати ...




З повагою, Сергій.
Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача

  Догори

Статичне дзеркало форуму

Львів
Pоwered by XМB
Developed by Avеnture Media & The XМB Group © 2002-2006



Інші проекти:
Наука-Онлайн - Об'єднання українських науковців
Львів - Фотоблог міста
ІБАС. Інформаційна, бібліотечна та архівна справа - Сучасна освітня спеціальність
School review 10272
Реклама: