| Сторінки:
1
..
4
5
6
7
8
..
11 |
Яндрух
Заблокований
Повідомлень: 823
Зареєстрований: 19-2-2003
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
2Cymna (once more):
А щодо того, аби наша палка "стріляла пальцем" в разі, якщо в телевізорі є
сенсорні кнопки, то тут вже, думаю, без байок не обійтись... Тут вже треба різати по
живому... Не гуманно...
Хіба, мабуть, допоможе тільки джеймс-бондівський технар К'ю, що багато-чого
попридумував для аґента 007...
(Але, обіцяю, - на дозвіллі, у перерві між тест-драйвом наших круйзерів (див.
Мотосторінку), "продумати механізм"...
|
|
|
сумна
Академік
Повідомлень: 913
Зареєстрований: 24-12-2003
Місто: Сихів
Нема на форумі
Настрій: споглядальний
|
|
Ну, п.Яндруху, нігди не повіру, жи в такого пурєдного господара нема в хаті
хулудильника. Таже кожен маї в хаті тоту білу шафу, ну може ніц там не стави, але
маї, я вам кажу! Як то, сусіди мают, а ви нє? Будьте серйозні, не робіт з мене
вар’ята!
Я такво-во си подумала: як мене виженут з тих розумних тем (а до того йде, я виджу),
то сі займу тими винаходами на серйо. Я є кобіта без хлопа, мушу си раду давати,
гмію робити ружні річи, тай буду вам вповідала. Всего ту навидумуєм, ото буде
потіха! Ну хіба-бисьте не хтіли, то повіджте, то я сі вступлю...
|
|
|
Яндрух
Заблокований
Повідомлень: 823
Зареєстрований: 19-2-2003
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Та-а-к, з боку, мабуть, видно, шо ту тілько Яндрух і Сумна "тихо божеволіють"...
(Де решта, тобто?!...)
|
|
|
Яндрух
Заблокований
Повідомлень: 823
Зареєстрований: 19-2-2003
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
2 Сумна:
"Ну хіба-бисьте не хтіли, то повіджте, то я сі вступлю...
"
Нікого не слухайте й нікуди не йдіт!!
(Як то мовиться - "клин клином вибивают"...)
((Пояснити?...))
|
|
|
Яндрух
Заблокований
Повідомлень: 823
Зареєстрований: 19-2-2003
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
І де всі сі подівали? Нікого шось ту нема?
(Де той дохтор Тролін?!)
Напевно, всі сі пасут на тих "розумних темах", де їм ту ду тих "річий"!
(Мабуть, засильно "правильні", нє, Сумна? Тре-а пуволи вправляти їм дешо... Шо ми
і робим, нє?)
2 Cymna:
"Ну, п.Яндруху, нігди не повіру, жи в такого пурєдного господара нема в хаті
хулудильника." - Певно, то панна Сумна мала б сі наочно переконати - чи є він в
него в хаті, ачи його нЕма...
"...гмію робити ружні річи, тай буду вам вповідала. Всего ту навидумуєм..." -
та-а-ак, ясна річ, можете повідати...
(Тілько, шоб по тому "вповідуванні" нам обом ті "винаходи" "не
вгоріли"... А то, хто тоді буди то всьо видумувати?...)
|
|
|
сумна
Академік
Повідомлень: 913
Зареєстрований: 24-12-2003
Місто: Сихів
Нема на форумі
Настрій: споглядальний
|
|
Горнятко-невиливайка до комп’ютера
Нещодавно мАла я прикрий випадок. Працювала на роботі за комп’ютером,
порозкладавши на столі важливі документи. Тай захотілося мені пити (тільки не
подумайте злого, то не був сушняк), і зробила собі порядне горнятко чаю. Та тільки
піднесла його до рота, аж тут розчахнулися двері і увірвався Великий Бос. Я ж, як
людина, вихована в часи застою, зреагувала з відповідним пієтетом – як жаба на
імпульс: здригнулася цілим тілом, від чого горнятко перехилилося і зайняло
позицію, несумісну з утриманням рідини. І чай линув широким потоком на папери,
клавіатуру, спідницю, ноги і т.д.
Тому і задумалася, як себе убезпечити від подібних випадків.
І придумала.
1. Берете гнучкий дріт і згинаєте з нього основу-каркас, який двома кінцями-гачками
повинен чіплятися за дірочки в бічній стінці корпуса монітора. То щось подібне як
мильниця, яка чіпляється за край ванни.
2. Берете горнятко, з якого п’ють на курорті нафтусю, таке схоже на чайничок, з
носиком від дна (воно має назву, але я забула...). Обгортаєте його мінватою або
пінопластом, припасовуєте кришечку і закріплюєте в каркасі.
3. Наливаєте в горнятко чай, каву чи що забажаєте (можна навіть шмурдяк!) – і
конструкція готова.
Тепер, коли захочете пити, нахиляєтесь близенько до монітора, ніби щось пильно
розглядаєте на екрані, - і попиваєте з носика.
І тепер, навіть уздрівши Найбільшого Боса, ви нічого ні на кого не виллєте.
P.s. Я би тоту Зоську зАбила! Тажеж мати такого сусіда – то цілий скарб, а вона єму
крутит пальцем коло свої дурної головеги! Та крутило би тя до скінченя віку!!!
|
|
|
dr.Trollin
Почесний Академік
Повідомлень: 1059
Зареєстрований: 3-6-2003
Місто: Львівська політехніка
Нема на форумі
Настрій: ще живий
|
|
тогди я є Суперпорєдним господарем.
Маю-сь 4 (три) морозилки.
-1- стандартна (до -6)
-2- хемічна-переноска (утримання біля 0)
-3- термоеелктрична на замороження зразків (до -30)
-4- біологічна (утримання темп. тіла біля 38ю
випхенш язика з писку і ну на нього хекати...)
З повагою, Сергій.
|
|
|
сумна
Академік
Повідомлень: 913
Зареєстрований: 24-12-2003
Місто: Сихів
Нема на форумі
Настрій: споглядальний
|
|
А як то - 4, а в дужках прописом - три?!
|
|
|
dr.Trollin
Почесний Академік
Повідомлень: 1059
Зареєстрований: 3-6-2003
Місто: Львівська політехніка
Нема на форумі
Настрій: ще живий
|
|
-1- не вір прописанному
(сперш було таки 3 штуки, але потім ще і 4-ту прилІчив)
-2- отой конструкт, котрий до монітооору деякі дободійки металевими шворочками
прикрутити хочуть - Поїльником називається.
-3- його не грубими /підозріловиглядними дротами тра моцювати, а на двосторонній
липучці-"велькро".
як пасок на вся ширину/довжину - то втримає і 1/2 літра.
-4- Користатися у поближжі електромістскої техніки варт чашками- непроливайками
автомобільними (як ото я користуюсь). Правда переваги поїльникового носика - то є
нЕзле.
З повагою, Сергій.
|
|
|
dr.Trollin
Почесний Академік
Повідомлень: 1059
Зареєстрований: 3-6-2003
Місто: Львівська політехніка
Нема на форумі
Настрій: ще живий
|
|
-1- не вір прописанному
(сперш було таки 3 штуки, але потім ще і 4-ту прилІчив)
-2- отой конструкт, котрий до монітооору деякі дободійки металевими шворочками
прикрутити хочуть - Поїльником називається.
-3- його не грубими /підозріловиглядними дротами тра моцювати, а на двосторонній
липучці-"велькро".
як пасок на вся ширину/довжину - то втримає і 1/2 літра.
-4- Користатися у поближжі електромістскої техніки варт чашками- непроливайками
автомобільними (як ото я користуюсь). Правда переваги поїльникового носика - то є
нЕзле.
З повагою, Сергій.
|
|
|
сумна
Академік
Повідомлень: 913
Зареєстрований: 24-12-2003
Місто: Сихів
Нема на форумі
Настрій: споглядальний
|
|
2 dr.Trollin:
Цитата з настільного календаря:
"15 травня, субота.
... День науки".
Мої вітання панні Науці!
Будьте там з нею обережні, щоб не завела на манівці... А до того йде, бо вже
дісталисьте проблєми з рахуванням до чотирьох...
|
|
|
dr.Trollin
Почесний Академік
Повідомлень: 1059
Зареєстрований: 3-6-2003
Місто: Львівська політехніка
Нема на форумі
Настрій: ще живий
|
|
2сумна
Вітання пеерповів.
панночка Наука сказали, що оті "проблєми з рахуванням до чотирьох... "
- то є нормальні проблєми тих, кого вона
(з великої ЇЇ мосці ласки. як захоче вділити Свою увагу. що не завжди з Нею
буває. часом - як кине... Сусаніну - тільки заздрити лишеться)
з манівців виводить до цілі.
(маніцями вОдиться, щоб обійти заміновану торовану дорогу)
Бо ж (ото як по манівцям скрадливо прокрадуєшся) - усі перископи багном залямані --
ідеш по приладам лиш - і там вже всі потужності на облічення шляху та коррекції
прицілу ідуь -- на контроль обчислення цифЕрря у звіті/доповіді -- вже
потужножностей рахувальних - брак.
З повагою, Сергій.
|
|
|
Святослав
Дійсний член
Повідомлень: 166
Зареєстрований: 16-5-2004
Місто: Харків
Нема на форумі
Настрій: renfrogne
|
|
Моє шанування панству. Хочу запропонувати вам таку собі казочку-анекдотик...
Переклад мій, тому прошу не дуже мене картати за його кострубатість
Місце подій - Нотр-Дам
"На думку самих авторів та постановників іноземної версії російські хлопці за
вокалом не гірші за своїх колег, а у всьому іншому вони їх перевершили"
Катерина Ґечмен-Вальдек, продюсер російської версії НДДП
Ранок. Місце помешкання Люка Пламондона, автора текста й лібрето до мюзиклу "Notre
Dame de Paris". Люк прокидається від дикого лементу, що долинув з-за паркану,
розташованого мінімум у трьох кілометрах від будинку.
- Лю-ю-ю-ю-юк! Піднімайся, курво! Виходь, мерзотнику!
Хоч-не-хоч, бідолаха змушений був похапцем одягтися та вискочити з дому. Біля
брами валявся "вирублений" охоронець із відбитком чийогось кросовка проміж
лопаток. Стіну коло брами підпирав похмурий Лавуа. На самій стіні сидів Ґару -
навіть по декількох роках все ще відбивалася звичка повзати по декораціях. Але
найжахливішим було не це... Найжахливішим був лютий розпатланий Пелєтьє, якого
насилу втримував за лікті добре-таки пом'ятий Мервіль. Скромник Фйорі стояв
осторонь та робив вигляд, що дихає свіжим повітрям. Сеґара із Зенатті, обидві
гарнесенькі, як ніколи, позиркували недобро.
- Е-е... А що трапилось? - запитав Пламондон, намагаючись протерти очі.
- Він ще питає! - зревів Бруно й видерся таки з рук екс-Клопена, який був просто
змушений затиснути вуха...
Хтось сказав менеджерові російської версії, - тихо, спокійно та зловісно розпочав
Лавуа, не рухаючись із місця, - що росіяни у всьому нас перевершили.
Люк подивився навколо. Порятунку чекати не було звідки. Бігти до будинку було
марно - якщо доженуть, буде гірше.
- Ще цьому "комусь", - продовжив Даніель, і Люкові примарилася тінь чорного
каптура, що наполовину ховала обличчя найстарішого з основного складу Нотр-Дам, -
Дуже сподобався російський текст. І вокальні дані виконавців.
- Еге ж, - підхопив Пелєтьє, на щастя, не дуже гучно. - А всьому світові про це оповіла
продюсер російської версії... Мовляв, автори та постановники самі сказали їй про
це!
- Бруно, - стиха окликнув Даніель. Трапилося диво - Пелєтьє замовк, проте став
навіщось закочувати рукави. Мервіль зітхнув, але про всяк випадок продовжив
притримувати приятеля за плече. До того ж Ґару явно націлився стрибнути зі стіни -
а це загрожувало неприємностями. Навіть тихий Патрік щось зосереджено шукав у
кишені куртки, позираючи на зблідлого автора не без певної мстивості. Справи були
кепські.
-Та що ви, хлопці, - якомога відвертіше вигукнув Пламондон, гарячково намагаючися
згадати, що ж він там набалакав цім росіянам. - Я ж цю російську версію навіть і не
чув!
- Ми так і подумали, - хитнув головою Лавуа.
- Зараз ми це виправимо! - широко посміхнувся Мервіль. І світло змеркло у очах
нещасного поета. Останнім, що він побачив, був хижий профіль Даніеля, який забирав
у Фйорі моток ізолюючої стрічки, що той нарешті відшукав у кишені...
"Свє-є-єт озаріл мою больную душу!" 78-й раз долинуло із зачиненої на ключ
кімнати. Голосіння Пламондона давно змовкло.
- Може досить? - спитала Зенатті, наймолодша і тому жаліслива.
- Не треба зайвої м'якосердості, Жулі, - м'яко докорив їй Лавуа, який зручно
влаштувався у кріслі.
- Я лише не розумію, - зітхнула Жулі, струснувши білявими кучериками, - ну чим, чим,
наприклад, на його думку, ця вульгарна Свєтікова перевершує Елен?
- Об'ємом бюста - пирхнув Пелєтьє і спритно ухилився від зашпурленої у нього
туфлі. - Ну чого ти кидаєшся? Я всього лише хотів сказати, що в неї бюст із сукні
вивалюється.
Елен Сеґара ображено фиркнула.
"Брєд! Полночний брєд..." - долинуло з кабінету, перетвореного на катувальню.
- Сімдесят дев'ятий раз, - меланхолійно зауважив Ґару.
У кабінеті, прикручений ізоляційною стрічкою до стільця, перед увімкненим
телевізором сидів Пламондон. На екрані якась дівка крутила дупою перед носом
моторошного й прозорого страховиська, якогось юнака у гримі та з обличчям
П'єро, вдягненого до болісно знайомої сутани, та ще когось. Знизу йшли
французькі титри, що дохідливо пояснювали, що ж саме співають персонажі. Обличчям
Пламондона котилися великі прозорі сльози.
- Допоможіть, - мляво й без ентузіазму вигукнув він, розуміючи, що помилування йому
не буде. Двері відчинилися, й увійшов суворий Даніель. За його спиною стали не менш
суворі Бруно та Люк-другий, тобто Мервіль.
- Я більше не буду... - пробелькотів автор, дивлячися на вщент оскаженілих
пресонажів.
- Ні, - дружним гуртом відповіли йому суб'єкти, що змовилися. І Пелєтьє тицьнув
пальцем у напрямку телевізора. - Це ВОНИ більше не будуть.
Більше "Нотр-Дам да Парі" у "Метро" не йшов...
P.S. Ролі виконували: Ґару - Квазімодо, Елен Сеґара - Есмеральда, Жулі Зенатті -
Фльор-де-Ліс де Гонделор'є, Патрік Фйорі - Феб де Шатопер, Даніель Лавуа - Клод
Фроло, Бруно Пелєтьє - П'єр Ґренґуар, Люк Мервіль - Клопен Труйльфу.
Іду на ви!
|
|
|
Яндрух
Заблокований
Повідомлень: 823
Зареєстрований: 19-2-2003
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Ов, вау, - та ту й без мене робота гуріла!
(Яка сила винаходів вже є, нє?!)
|
|
|
Яндрух
Заблокований
Повідомлень: 823
Зареєстрований: 19-2-2003
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
2 Cymna,
"Я би тоту Зоську зАбила! Тажеж мати такого сусіда - то цілий скарб, а вона єму
крутит пальцем коло свої дурної головеги! Та крутило би тя до скінченя
віку!!!" (курсив - мій.) - Та-а-ак, панно Сумно, так, - спокійно, спокійно... Шо, вже
при.....
Зоська, хоч і проста як двері, али вміє си дати раду зі всім!
(Ось так!)
P.S. А панно Сумна, а ви завше носити спідницю чи декули вдігаєте штанці? Бо Зоська,
то та, напевно, нІколи на світі не вдєгне споднів!...
|
|
|
Яндрух
Заблокований
Повідомлень: 823
Зареєстрований: 19-2-2003
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Отсе байку придумав на сей раз (замість винаходу)...
Байка про велетня-ненажеру і надокучливих мух
(Пообідня фантасмаґорія)
Колись, давно, - як був ше малим, - читавим одну казку про такого-собі
велетня-ненажеру. Він, той велетень (ну не я ж!), був завсіди голодний, й тому
пожирав звичайнісіньку землю, причому - у неймовірній кількості! Али яку-небудь не
їв - вибирав а но лишень таку, шо була найжирніша (напевно, найсмачніша була!). І
люди вже спасу не мали на него: бо ж ходив полями й запихав до свого величезного
рота людську, зрошену потом й гноєм, земленьку! І як на їдному місці вже не було чим
сі поживити, переходив на друге. Люде вже й з палами, й з вилами йшли на него, аби
прогнати го, але шо ти, мухо, зробиш му: сказано - велетень!
Ось таку біду мав нарід у ті часи.
І я ось думаю собі: а чи вижив би той велетень-ненажера у наш час? Гадаю, шо нє. Через
те, що теперечки у землю пхають усіляку хемічну заразу, котра б, думаю, і
спричинилась до вимирання такого дивного представника роду живих істот, як отсей
велетень-ненажера, що, замість того, аби їсти пляцки і пироги, поїдав землю
(причому, надавав перевагу жирнішій землейці!)
Ось які, шановне товариство, думки прийшли ми ду гулуви одної погідної днини, як
спочивав був у затінку старого дуба, відганяючи надокучливих мух...
А шо ви думаєту про то, шановні форумісти?
(Верзіть всьо, шо тільки спаде на язик...)
((Тілько не думайте, жи то з прощі таке ми ду гулуви прийшло...))
|
|
|
Яндрух
Заблокований
Повідомлень: 823
Зареєстрований: 19-2-2003
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Гей! гальо! "винахідники"! - де ви всі ся подівали?!!
|
|
|
Яндрух
Заблокований
Повідомлень: 823
Зареєстрований: 19-2-2003
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
"ЦІЛКОВИТИЙ МАРАЗМ", АБО ПОВНИЙ "ПЕ" ПО-УКРАЇНСЬКИ
Так, отже настала пора впорядкувати наші "винаходи", поприсвоювати їм
номЕри...
Отож, ofiційno z@тvерdжуємо наступне, а саме:
Горнятко-Невиливайка До Комп'ютера
PC Tea 'n Coffee Jug, invented by Cymna
Винахід: код - ЦО[с]Рк, № 0011; придумано - Сумною (2004 р.Б.)
Нещодавно мАла я прикрий випадок. Працювала на роботі за комп'ютером,
порозкладавши на столі важливі документи. Тай захотілося мені пити (тільки не
подумайте злого, то не був сушняк), і зробила собі порядне горнятко чаю. Та тільки
піднесла його до рота, аж тут розчахнулися двері і увірвався Великий Бос. Я ж, як
людина, вихована в часи застою, зреагувала з відповідним пієтетом - як жаба на
імпульс: здригнулася цілим тілом, від чого горнятко перехилилося і зайняло
позицію, несумісну з утриманням рідини. І чай линув широким потоком на папери,
клавіатуру, спідницю, ноги і т.д.
Тому і задумалася, як себе убезпечити від подібних випадків.
І придумала.
1. Берете гнучкий дріт і згинаєте з нього основу-каркас, який двома кінцями-гачками
повинен чіплятися за дірочки в бічній стінці корпуса монітора. То щось подібне як
мильниця, яка чіпляється за край ванни.
2. Берете горнятко, з якого п'ють на курорті нафтусю, таке схоже на чайничок, з
носиком від дна (воно має назву, але я забула...). Обгортаєте його мінватою або
пінопластом, припасовуєте кришечку і закріплюєте в каркасі.
3. Наливаєте в горнятко чай, каву чи що забажаєте (можна навіть шмурдяк!) - і
конструкція готова.
Тепер, коли захочете пити, нахиляєтесь близенько до монітора, ніби щось пильно
розглядаєте на екрані, - і попиваєте з носика.
І тепер, навіть уздрівши Найбільшого Боса, ви нічого ні на кого не виллєте.
А ось наступний "винахід" (теж ofiційno z@тvерdжуємо):
Суперпорєдний Господар
The Very Considerable Master, invented by dr. Trollin
Винахід: код - ЦY[d.t]Рк, № 0012; придумав - dr. Trollin (2004 р.Б.)
Тогди я є Суперпорєдним господарем.
Маю-сь 4 (три) морозилки.
-1- стандартна (до -6)
-2- хемічна-переноска (утримання біля 0)
-3- термоеелктрична на замороження зразків (до -30)
-4- біологічна (утримання темп. тіла біля 38ю, випхенш язика з писку і ну на нього
хекати...)
Далі буде...
|
|
|
dr.Trollin
Почесний Академік
Повідомлень: 1059
Зареєстрований: 3-6-2003
Місто: Львівська політехніка
Нема на форумі
Настрій: ще живий
|
|
де діли ся...
ну, приміром, (ото зараз) я - сиджу сі коло компа, довбаюся з
_science_\golden software\surfer
теж винахідничаю - пробую - як то би мої 2-Д на 3-Д перевести...
а воно (зараза)...
а, приміром, якщо взагалі (з експериментаторсько-конструкційного) - проектую я
таку собі загерметизовувальну тефльонову камеру на дослід виду АЕ-сигналів, що
при плавленні ріжних там різно-омагніченних евтектичних сплавів чують ся.
АГА!! 2Яндрух оте твоє, (у попереднім пості вказане мило
<z@тvерdжуємо> не діє... 
З повагою, Сергій.
|
|
|
сумна
Академік
Повідомлень: 913
Зареєстрований: 24-12-2003
Місто: Сихів
Нема на форумі
Настрій: споглядальний
|
|
Маємо аж п’ять свіжих зареєстрованих Яндрухів + 1 давно чинний Яндрух, і ані
одного винаходу.
Dr.Trollin взагалі заявив, що його нема (?!). (Див.тема "Наші в місті".
От і мушу я знов брати на свої плечі непосильний тягар рухання теми “Усяка
дурня”. Бо більше дурних нема.
На сьогодні пропоную Вашій увазі не сам винахід, а його задум.
Так от. Всім нам доводиться бувати в ролі прохача: десь якусь довідку взяти, щось
залагодити, випросити більшу зарплату і т.п. Мушу признатись, що з мене прохачка
ніяка. Розгублюся, почервонію, чарівні слова забуду, чарівний конверт чи пакунок
не знаю як вручити. Словом, не те.
І от, перечитуючи в N-ний раз Володимира Діброву, наштовхуюсь на таке: ситуація
навколо видачі закордонного паспорта, головний герой просить-молить, благає, йому
не поступаються, і тоді він вигукує чарівну фразу: “А де ви були, як Христос в
Йордані хрестився?!” На чиновника находить штивняк, і він (чиновник)
поступається.
І от я задумалась: а чи не можна було б і нам придумати якусь таку чарівну
фразу-сезам, яка б допомагала нам пробиватися до мети? Щось таке хльостке і
злободенне, щоб всі “тащилися”, але водночас і не образливе, бо так можна і до
суду загриміти. Ну і, звичайно, щоб без ненормативної лексики.
Отаке “технічне завдання”.
|
|
|
Юрій Марків
Академік
Повідомлень: 795
Зареєстрований: 10-12-2003
Місто: Lviv
Нема на форумі
Настрій: :-)
|
|
| Цитата: | Першим відправив користувач сумна
І от я задумалась: а чи не можна було б і нам придумати якусь таку чарівну
фразу-сезам, яка б допомагала нам пробиватися до мети? Щось таке хльостке і
злободенне, щоб всі “тащилися”, але водночас і не образливе, бо так можна і до
суду загриміти. Ну і, звичайно, щоб без ненормативної лексики.
Отаке “технічне завдання”. |
Ну ось я коли приходив раніше пізно додому, то замість "відмазки" промовляв
швидкомовкою "Білі мухи налетіли, все подвір'я стало біле!"
І - бігом до своєї кімнати. В мами ступор, мету досягнено. Працювало правда недовго
і не на всіх
|
|
|
Святослав
Дійсний член
Повідомлень: 166
Зареєстрований: 16-5-2004
Місто: Харків
Нема на форумі
Настрій: renfrogne
|
|
Те технічне завдання вже давненько вирішив Жванецький: "придбати танка коштом
артистів"... І навіть чарівна фраза є (принаймні, для ринку): "Скока, скока?"
Іду на ви!
|
|
|
сумна
Академік
Повідомлень: 913
Зареєстрований: 24-12-2003
Місто: Сихів
Нема на форумі
Настрій: споглядальний
|
|
Сьогодні на роботі прийшов до мене відвідувач; я на той момент була чимось
знервована і спілкувалася з ним не надто прихильно, строго-офіційно (каюся, зі
мною таке трапляється). Він був дуже витриманий і, прощаючись, сказав:
"Допобачення. Бережіть себе".
Моя знервованість в один момент минула. Мені захотілося повернути його і
розпочати розмову спочатку, та було вже пізно.
Ну чому він не сказав цього відразу, коли зайшов?! "Добрий день, бережіть
себе". Звучить дико. Але щось в цьому є.
|
|
|
Юрій Марків
Академік
Повідомлень: 795
Зареєстрований: 10-12-2003
Місто: Lviv
Нема на форумі
Настрій: :-)
|
|
До мене дзвонять щодня в справі філії і відділення, які я контролюю. В голосі людей
нерідко чується напруження і бажання криком добитися свого. В мені ж спрацьовує
пофігізм, чи то пак корпоративний дух )) і
спокійним тоном завжди вдається вивести людину на інший рівень спілкування
|
|
|
Bis
Дописувач
Повідомлень: 79
Зареєстрований: 2-11-2003
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: Злий
|
|
Задля того, аби почати її дослідження, треба, звісно, її викликати: або an
sich(визначення Еммануїла Канта), тобто викликати її в самому собі, - або ж викликати
її в іншому, але задля власних інтересів, тобто fur sich. Визначення Еммануїла Канта.
Найкраще, звісно, і an sich і fur sich, власне отак: дві години поспіль пийте будь-що міцне:
старку, або звіробій, або мисливську(охотничью). Пийте великими гранчаками, через
півгодини по стакану, по можливості минаючи будь яку закуску. Якщо це декому
важко, то можна дозволити собі мінімум закуски, але найневибагливішої: не дуже
свіжий хліб, кільку тьмяного просолу, кільку простого просолу, кільку в томаті.
А потім зробіть годинну перерву. Нічого не їжте, не пийте; розслабте м’язи та не
напружуйтесь.
І ви самі побачите: к закінченню цієї години ВОНА почнеться. Коли ви гикните
перший раз вас здивує раптовість її початку: потім вас здивує невідворотність
другого разу, третього et cetera. Але якщо ви не дурень, скоріше припиніть дивуватися
та займіться справою: записуйте на папері, з якими інтервалами ваша гикавка
навідує вас - в секундах, звісно: - вісім – тринадцять – сім – три –
вісімнадцять.
Спробуйте віднайти тут хоч якусь періодичність, хоч найприблизнішу, спробуйте,
якщо ви все ж дурень, спробуйте вивести хоч якусь дурну формулу, аби хоч якось
передбачити довжину наступного інтервалу. Будь ласка. Життя все одно переверне
всі ваші побудови:
- сімнадцять – три – чотири – сімнадцять – один – двадцять три – чотири – сім –
сім – сім – вісімнадцять –
Кажуть, вожді світового пролетаріату, Карл Маркс і Фрідріх Енгельс, ретельно
вивчили зміну суспільних формацій і на цьому грунті зуміли БАГАТО ЧОГО
передбачити. Але тут вони були безсилі передбачити навіть найменше. Ви увійшли з
власного бажання до сфери фатального – змиріться й будьте терплячими. Життя
спростує вашу елементарну, й вашу вищу математику:
- тринадцять –п’ятнадцять – чотири – дванадцять – чотири – п’ять – двадцять
вісім –
Чи не так у зміні злетів та падінь, захвату та бід кожної людини – нема бодай
найменшого натяку на регулярність? Чи не так безладно чергуються в житті людства
його катастрофи? Закон – він вищий за всіх нас. Гикавка – вища будь-якого закону. І
як вразила вас нещодавно раптовість її початку, так вразить вас її кінець, котрий
ви, мов смерть, не передбачите і не відвернете:
- двадцять два – чотирнадцять – все. І тиша.
І в цій тиші ваше серце говорить до вас:
Вона незслідима, а ми – безпорадні. Ми геть позбавлені будь-якої волі, ми повністю
у владі свавілля, в котрого нема імені й спасіння від якого теж нема.
Ми - тремтячі тварюки, а ВОНА всесильна. ВОНА, тобто Божа Десниця, що занесена над
всіма нами і перед якою не хочуть схилити голови лише кретини та босяки. ВІН
неосяжний розумом, тож означає, ВІН є.
Отже, будьте досконалими, як досконалий Батько ваш Небесний.
(Венедикт Єрофєєв ”Москва - Пєтушкі”)
\"...писАть, как и пИсать нужно когда уже не можешь...\" М.М. Жванецький
|
|
|
| Сторінки:
1
..
4
5
6
7
8
..
11 |
|
![[*]](images/xp/default_icon.gif){kind=icon}
