| Сторінки:
1
..
8
9
10
11
12
..
17 |
Volodymyr
Академік
Повідомлень: 468
Зареєстрований: 3-9-2003
Місто: гостомель
Нема на форумі
Настрій: в очікуванні...
|
|
зелені очі з присмаком любові,
два озера із місяцем на дні...
бажання вголос... місто... ночі...
горнятка кави... тільки ми...
із мрії перетворена в реальність,
загублена у божевіллі днів...
на серці пам'ять... спогад... вдячність...
і голос... в лабіринтах снів...
він побачив сьогодні у себе в оці
вчорашню сльозу...
|
|
|
Наталка
Почесний Академік
Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: різнобарвний
|
|
І млосний голос в лабіринтах снів,
Він ріже скло на кольорові квіти...
Цей голос - твій. Його ти загубив.
Ти вже не вмієш кликати повітря.
Ти більш не хочеш кликати мене,
У снах твоїх облудний вищир зради...
І мчить табун сполоханих коней
За обрій, до стрімкого небоспаду.
В очах лілових полум’я жаги...
Поглянь на них! Вони живі і досі!
Скажи, що знали ми про береги,
Коли наш човен вирушив у осінь?
Той біль минув, та в тисячах облич
Не бачу я жаги чи навіть тіні...
Знайди свій голос і мене поклич!
В тих лабіринтах повно павутиння...
Це все наснилось мені - губи Його пахнуть літом;
руки Його ніжніші за будь-які весни. (с) Соломія Чубай.
|
|
|
Чарівник з міста Гамельн
Академік
Повідомлень: 495
Зареєстрований: 14-12-2002
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Голос в лабіринтах снів
Мене наздогнав
Холодним вітром Балтійським
Слова нашептав:
Аркона палає у вогні
Небо північне умилось
Сльозами Богів
Душить землю священну
Тріумф ворогів:
Аркона палає у вогні
За хмари, за море, за обрій
Кличе мене моя честь
Щодуху на північ лечу я
Туди, де знайду свою смерть
Everywhere and nowhere...
|
|
|
Чарівник з міста Гамельн
Академік
Повідомлень: 495
Зареєстрований: 14-12-2002
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Наталці:
Тепер ти мене випередила :-)
Everywhere and nowhere...
|
|
|
Nazar
Почесний Академік
Повідомлень: 2395
Зареєстрований: 2-12-2002
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: бракує музики
|
|
В тих лабіринтах повно павутиння,
І вітер там з гримасою дощу,
Слова його німі, вони невпинно
Жестикулюють крики досхочу.
Ая їх бачу!
Вони гіркі на смак, -
А я їх чую!
Вони тріпочуть світлом.
Втопив я свої руки у ріці,
Щоб не писали мої сльози тихим віршем.
Свідомість-птаху, з жалем на лиці
я відпустив. Незнаю - краще, гірше?
Я кличу вас!
А ви співаєте вірші
Я молю вас!
Ви ллєтесь повз долоні...
Ви біль моїх проспіваних рядків!
Ви почуття, що з мене сиплять небом!
Ви квіти ті, що зранку я хотів
щоб проросли вогнем в устах у тебе!
Прийдіть, поплачте кольорами
Прийдіть, змалюйте шум води,
Прийдіть весняними птахами.
Прийдіть усі
Бо я лечу туди...
|
|
|
Ingvar Olaffson
Академік
Повідомлень: 320
Зареєстрований: 14-10-2003
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: normal
|
|
і голос... в лабіринтах снів...
відлуння потойбічних марень
марнотність слів, перистість хмарень
пера печать на сконі днів
на скроні цяточка мала
на згадку про дуель минулу
загадку в дзеркалі заснулу
буджу заснувши край стола...
*
палаш і плащ... і тупіт, тупіт
тупий багнет в ребро Адама
дамаська сталь у відповідь...
стилет...
летить як кара Божа
негоже відвертатись
Є...
*
лежить як лялька тіло
сидить на призьбі Тінь
усе що ти хотіло
ти мало, час хотінь
скінчивсь, finita la...
остання нота...
подих...
пара з вуст...
|
|
|
Круціфукс.
Академік
Повідомлень: 489
Зареєстрований: 4-12-2002
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Назаре: ти мав на увазі якусь конкретну мелодію, коли писав останній вірш? Бо
слова так і просять покластися на музику - я тут посидів трохи з гітарою, спробував
кілька варіантів мелодії - це bona fide пісня, так кажуть мені ці рядки.
...
Також: дуже сподіваюсь, що Ingvar стане постійним дописувачем до цієї теми!
|
|
|
Наталка
Почесний Академік
Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: різнобарвний
|
|
Назаре, хай мене хоч поб’ють, але я не хочу аналізувати твій вірш, я хочу його
читати і перечитувати, він мені сподобався!!! ААААА!!! Просто так сподобався!!!  І, оскільки правила скоро зміняться, я взяла
на себе сміливість продовжити вірш Інгвара - шедевровий  - а твій вірш, Назаре, просто-таки мрію почути, як пісню!!! Може, як
буду у Львові, Круціфукс награє? 
Остання нота... подих... пара з вуст...
Останній сон – пожмаканим талоном,
Останній блюз – густий, тягучий блюз,
Пливе, мов дим, над першим полігоном.
Остання мить, яка ще не була,
Останній крок – коли вже треба бігти,
В розчавлених ридає дзеркалах
Останній сміх, розгублений до крихти...
Це все наснилось мені - губи Його пахнуть літом;
руки Його ніжніші за будь-які весни. (с) Соломія Чубай.
|
|
|
Круціфукс.
Академік
Повідомлень: 489
Зареєстрований: 4-12-2002
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Ой, мабуть ще не награю. :) Я тільки вчусь, а мої спонтанні мелодії ще не достатньо
завершені, щоб хтось їх чув... але постараюсь зробити пісню, якщо Назар не проти
використання його слів. Взагалі, я від самого початку чекав, коли на забавці
з'явиться такий матеріал.
|
|
|
Nazar
Почесний Академік
Повідомлень: 2395
Зареєстрований: 2-12-2002
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: бракує музики
|
|
А де гостра критика???
Чому це ви хвалите, чи може вирішено, що нас з Наталкою (тілько не подумайте, що я
тягнусь до Наталчиного рівня, ми просто однодумці емоційні, такі собі
одноемоцники) можна хвалити, раз вже не перевиховаєш, а кому треба, того будуть
критикувати?
Погана я людина, раз мене так довго не попускає...
Гаразд, я шліфану той спонтанний текст, а Андрій най спробує зробити щось на
зразок музики, а може що вийде?
Будуть з"являтись в нас такі віртуальні пісеньки, цікаво
|
|
|
Наталка
Почесний Академік
Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: різнобарвний
|
|
Цікаво, звісно, і, скажу чесно, я теж десь може й підсвідомо чекала, на пісенні
вірші! Так що, Назаре, часу у вас з Андрієм до
20 листопада, вибачте, що обмежую
Рівень - то така довга дерев’яна планка, у ній вічко пластикове, а в ньому вода
бовтається - мій чоловік-столяр має рівень!
Все! Інших рівнів я не знаю!
Не попускає, Назаре, бо боляче чіпляє лише те, до чого прикипів душею, а потім його
намагаються відірвати... Останній оф-топ, обіцяю І - дуууууже прошууууу - зробіть пісню, вірші того варті, для того ніби й
писані!
Це все наснилось мені - губи Його пахнуть літом;
руки Його ніжніші за будь-які весни. (с) Соломія Чубай.
|
|
|
Ingvar Olaffson
Академік
Повідомлень: 320
Зареєстрований: 14-10-2003
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: normal
|
|
ВІРШІ Наталі мають маґічну здатність надихати на витворювання химерних
текстів...
Такий от вийшов асоціативний ряд:
Останній сміх, розгублений до крихти...
дорихтували віко - "світ мене ловив..."
вивчав мій кожен крок пустельний вітер
вівтар скрипів і лис на місяць кволо вив
*
Останній блюз – густий, тягучий блюз,
блюзнірством зранена душа і час, і час...
частинка світла в колі між дзеркал
бурштин кайлує "крапля без прикрас" -
моя душа впродовж тисячоліття...
*
Останній сон – пожмаканим талоном,
в шпарину на підлозі ліг як сміття
та лоном не рожденний Воїн Світла
віт лазурових покладе на гріб -
"і вся ти чистая, і вся ти світла..."
|
|
|
Гриця
Дописувач
Повідомлень: 60
Зареєстрований: 18-5-2003
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: Співаю!
|
|
Можна я просто напишу свій останній? Так давно не була з вами...
Навіщо ти отак стоїш
серед померлого натхнення
і свої руки простягаєш уверх?
ні, забери. дощу не буде. руки жаром
зайдуться вмить. горять, дивись!
дивись, так жовто пламеніють..
палають!
гаснуть...в решті-решт
вже від дощу.
навіщо, дощ
чорні вуглинки
замість простягнутих долонь
залишила твоя відмова її благанням?
навіщо ти отак стоїх,
колінами припнувши землю,
благаєш, плачеш, знов гориш,
не помічаєш: знову темно,
і тільки вже не знати що:
чи ніч прийшла тебе сховати,
чи ти сама закрила очі,
аби не бачити й не знати...
чому ж тоді іще стоїш?
не маєш сили ні піднятись,
ні закричати, ні лягти,
і тільки руки непорушно
до неба можеш простягти.
|
|
|
Volodymyr
Академік
Повідомлень: 468
Зареєстрований: 3-9-2003
Місто: гостомель
Нема на форумі
Настрій: в очікуванні...
|
|
поясніть мені темному , на чому ми зупинилися?
він побачив сьогодні у себе в оці
вчорашню сльозу...
|
|
|
Наталка
Почесний Академік
Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: різнобарвний
|
|
А давайте продовжимо вірш Гриці
Це все наснилось мені - губи Його пахнуть літом;
руки Його ніжніші за будь-які весни. (с) Соломія Чубай.
|
|
|
Volodymyr
Академік
Повідомлень: 468
Зареєстрований: 3-9-2003
Місто: гостомель
Нема на форумі
Настрій: в очікуванні...
|
|
точно!
він побачив сьогодні у себе в оці
вчорашню сльозу...
|
|
|
fish
Почесний Академік
Повідомлень: 1592
Зареєстрований: 28-5-2003
Місто: Запоріжжя
Нема на форумі
Настрій: присутній
|
|
Зверніть увагу, шановні панове, в останньому вірші Інгвар трішки показав нам, що
можна робити із звукописом. Зауважте, будь ласка, на місяць вив саме лис, а не пес
чи вовк. Чому? Бо лис найбільше пасує до фонетики вірша.
Поглянемо, чи не жертвує автор змістом заради звуку. Дивимося, насправді то й не
міг бути вовк, бо вовк є уособленням похмурої незалежної й сильної самоти, коли ж
лис - істота більш тонка й незахищена. І коли йдеться про почуття сум"яття, лис є
цілком влучним образом.
(ото ще, впала на умняк)
карнавал мусить тривати далі, інакше йому настане кінець
|
|
|
Гриця
Дописувач
Повідомлень: 60
Зареєстрований: 18-5-2003
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: Співаю!
|
|
Продовжити???
Чого ти хочеш?
небо вміє лише дощити.
чи уже
воно саме не розуміє,
чи вміє після тебе щось?
Стоїш, ногами врісши в землю,
очима врісши у ніщо.
не плачеш, не благаєш. темно
і вже до тебе просить дощ.
теплішає й сумнішає
цей випадково залетівши вітер.
його не чути кроків,
чути його спів,
терпкий, солодкий,
такий гливокий і жорстокий
холоднуватий, витончений спів.
і пити той несамовитий дощ
і пити його і ковтати
відкрити рота і чекати
доки краплини по одній
тобі змокають язика.
|
|
|
Олексій Мачехін
Модератор
Повідомлень: 4597
Зареєстрований: 31-5-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: теплий
|
|
Перепрошую за офтоп:
Інгвар, глянь у2у
|
|
|
fish
Почесний Академік
Повідомлень: 1592
Зареєстрований: 28-5-2003
Місто: Запоріжжя
Нема на форумі
Настрій: присутній
|
|
нє, Інгварові тексти мене просто плющать... Аж цікаво, хто то є...
карнавал мусить тривати далі, інакше йому настане кінець
|
|
|
Наталка
Почесний Академік
Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: різнобарвний
|
|
Продовжую вірш Інгвара і Гриці - 2 в 1
І вся ти світла, вся ти чиста,
Тобі змокають язика
Пелюстки білого намиста,
Надій зневоднена ріка.
Ти вся розкришена на мрії,
Ти розпорошена на сни,
Ти вся – фантазія про дію,
Мов перший подих весняний.
Ти – блискавичний гомін міста,
Парад фарбованих планет,
Духмяні пахощі любистку
Троянда пишна прокляне...
Це все наснилось мені - губи Його пахнуть літом;
руки Його ніжніші за будь-які весни. (с) Соломія Чубай.
|
|
|
Круціфукс.
Академік
Повідомлень: 489
Зареєстрований: 4-12-2002
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Вимальовується класна тенденція - продовжувати не один, а два попередніх вірша.
Може час її легалізувати, тобто, змінити правила?
|
|
|
Наталка
Почесний Академік
Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: різнобарвний
|
|
Непогана ідея, тільки слід обумовити, хто писатиме другий вірш і з якого рядка
його починатиме? Чи ні з якого, а просто собі буде вірш другий? Щоб не заплутатись...
Це все наснилось мені - губи Його пахнуть літом;
руки Його ніжніші за будь-які весни. (с) Соломія Чубай.
|
|
|
Ingvar Olaffson
Академік
Повідомлень: 320
Зареєстрований: 14-10-2003
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: normal
|
|
Троянда пишна прокляне...
Не ранок змореного віку,
Не зраду хтиву чоловіка,
А ніч, що вічність не мине
Троянда пишна пригорне
Моїх життів шерег без ліку
Торкнеш вустами ти повіки
І віко вік перегорне
Троянди запах пишнотілий
Ти покладеш на мій поріг
Різдвяним вечором... До ніг
Я покладу пелюстки білі
я безтілесий, без душі
без тіні тіней...
|
|
|
fish
Почесний Академік
Повідомлень: 1592
Зареєстрований: 28-5-2003
Місто: Запоріжжя
Нема на форумі
Настрій: присутній
|
|
Ingvarе, ти до ніг покладеш усе, що лишиться від троянди? Тоді їй справді є за що
клясти...
карнавал мусить тривати далі, інакше йому настане кінець
|
|
|
| Сторінки:
1
..
8
9
10
11
12
..
17 |
![[*]](images/xp/default_icon.gif){kind=icon}
