| Сторінки:
1
..
5
6
7
8
9
..
17 |
Круціфукс.
Академік
Повідомлень: 489
Зареєстрований: 4-12-2002
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Деякі працюють... і системний аналіз читають... Z)
|
|
|
Наталка
Почесний Академік
Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: різнобарвний
|
|
| Цитата: | | Першим відправив користувач Андрій ПелещишинА що вже всі вичерпалися?
|
Сподіваюсь, що ні. Чекаю на нові вірші, бо якось незручно самій свої ж
продовжувати, але в світлі останніх подій інтерес у людей до поезії знизився.  Чи ні? Пишіть, щоб не сталося - тема ж хороша...
Це все наснилось мені - губи Його пахнуть літом;
руки Його ніжніші за будь-які весни. (с) Соломія Чубай.
|
|
|
fish
Почесний Академік
Повідомлень: 1592
Зареєстрований: 28-5-2003
Місто: Запоріжжя
Нема на форумі
Настрій: присутній
|
|
мені просто асоціацій добрих про печений лід не приходить. Хіба що "падав сніг
на поріг".
Чемпіонство у будь-якому разі залишається за Наталею .
А мені особисто найбільше, мабуть, смакували тексти Круціфікуса.
карнавал мусить тривати далі, інакше йому настане кінець
|
|
|
Круціфукс.
Академік
Повідомлень: 489
Зареєстрований: 4-12-2002
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Гик!
Дякую.
|
|
|
Круціфукс.
Академік
Повідомлень: 489
Зареєстрований: 4-12-2002
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
всі знають лід печеним
не буває схил затьмареним
урветься в прірву голосіння
мертвим димом стихне полум'я
між хмар і паром затвердіє
небо хлібним грунтом
без зернин та трав і зашкварчить
казан один віддасть іскру
дровам як немовлятам пісню
без вогню вже місяць одинокий
як знамення всім у тиші
ти бредеш по схилу вдалині
по урвищах та чагарях
примарні постаті кіз і овець
мовчать обличчя відвертаючі
поводирі що все ховають
у льодових прорубах світила
тліючі останки покривають
стежки де проходиш ти
а шкіра вся у крихтах хлібу
і одежа знімається зовсім
без вагань ти оминаєш
казани на кам'яних підйомах
та в кратерах місяця хорониш
обережними долонями й словами
захищаєш плід уже навіки.
|
|
|
Наталка
Почесний Академік
Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: різнобарвний
|
|
2 Круціфукс: Я в захваті!!! Це все - моя реакція!      
Продовжуємо:
Захищаєш плід уже навіки
Від своїх ненависних тортур,
Від кружляння ласого шуліки,
Від вітрів і знавіснілих бур.
Човником складаєш ти долоні –
Знак молитви – свідок пустоти;
Захисти плід краще від безсоння,
Від кохання й болю захисти!
Хай вогнем освячене прокляття
Ллється з неба зоряним дощем;
Плід – предтеча милого дитяті
В світі безнайдійних теорем.
|
|
|
Nazar
Почесний Академік
Повідомлень: 2395
Зареєстрований: 2-12-2002
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: бракує музики
|
|
В світі безнадійних теорем
Запліснявілий мозок прагне знати
І плями знань, конвульсії дилем,
Бруднять його тендітні білі лати..
Шкода, що пізнання таке болюче
Добро без зла - такого не буває/
В черговий раз коктейль манливий п"ючи
Хай мозок думає, а серце відчуває.
Люби українське!
 |
|
|
Олексій Мачехін
Модератор
Повідомлень: 4597
Зареєстрований: 31-5-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: теплий
|
|
Хай мозок думає, а серце відчуває,
Хай руки роблять те, що їм властиво,
Хай очі бачать, пісня хай лунає,
Нехай слова з грудей летять сміливо!
Ми всі то прагнемо, але ж де наші думи
Коли нещадна тінь вкриває сонце?
Де наші дії в час страждання, глуму,
Де наша зброя, коли кличе помста?
Він встав над нами тінню... Відвернулись?
Але ж не дарма він над нами став!
Він голову підняв - де ваша мудрість?
Злякались голови? А я віттяв!
Кострубатенько...
Цінуй чужі думки, але не настільки, щоб привласнювати їх.
Дмитро АРСЕНИЧ
|
|
|
Nazar
Почесний Академік
Повідомлень: 2395
Зареєстрований: 2-12-2002
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: бракує музики
|
|
На кострубатенько щось не пішло, зате на голову так пішло, що ледь встиг
повідбиватись від всіх асоціацій, щоби хоч перших не забути.
Злякались голови? А я відтяв!
Залив багряною смолою
Свій страх на лють я проміняв
Я переміг... Стою над головою.
Сповзає фарба з заспаних очей,
Я був сліпцем бо вперше бачу сльози -
Вологий стогін - тіні від мечей,
Шокує, кривить, дрижки від морозу!
Я вперше бачу ліс!
Я вперше бачу зорі!
Я немовля...
Люби українське!
|
|
|
Чарівник з міста Гамельн
Академік
Повідомлень: 495
Зареєстрований: 14-12-2002
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Я - немовля
Чисте й прекрасне
В кривавому мороці буття
Ступаю по людських кістках
З невинною посмішкою Сонця
Я - гриф
Чорний і похмурий
В останніх променях Заходу
Роздираю тіло Бога
Щоб нагодувати своїх дітей
Я - змій
Що пробудив од сну
Розрізавши яблуко
Посіяв насіння знань
В скорботну землю
Я - ранкова зірка
Що страшить сліпих
Сяючим світлом темряви
Серед темряви світла
Провіщає новий день
Чорне (крило)
Біле (вино)
Червоне (сонце)
Блакитне (небо)
Я - кат
Урочистий і мовчазний
Що запалює небесне вогнище
В якому згорить Світ
(щоб народитися знову)
Я - немовля...
N.S.
|
|
|
fish
Почесний Академік
Повідомлень: 1592
Зареєстрований: 28-5-2003
Місто: Запоріжжя
Нема на форумі
Настрій: присутній
|
|
я скажу те, що всі подумали:
Риба!
карнавал мусить тривати далі, інакше йому настане кінець
|
|
|
Nazar
Почесний Академік
Повідомлень: 2395
Зареєстрований: 2-12-2002
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: бракує музики
|
|
Кому ж, як не тобі то казати
Люби українське!
|
|
|
Круціфукс.
Академік
Повідомлень: 489
Зареєстрований: 4-12-2002
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
я - немовля під сонцем...
блакитні очка роздивляються -
загорнуте тепленько, є
м'яка, товстезна ковдра,
поряд пляшечка маленька і
два яблука у в'язаному кошику, -
а ось папірчик загубився,
біля кошика - сандалі,
ось шматинка та кілечко, і
огризок на сходинках,
і тече водичка
|
|
|
Наталка
Почесний Академік
Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: різнобарвний
|
|
І тече водичка,
Крихка, неначе шкло,
А ще - гиндичка дикою буває.
А ти казав - домашня,
З поламаним крилом,
Яка і не співа, і не літає...
Яка - давно не птаха,
А їжа - та й усе...
Яку годують, щоб зарізать згодом...
І ти лаштуєш плаху,
А я - одне крило...
Даруй мені, я хочу на свободу!
Це все наснилось мені - губи Його пахнуть літом;
руки Його ніжніші за будь-які весни. (с) Соломія Чубай.
|
|
|
Чарівник з міста Гамельн
Академік
Повідомлень: 495
Зареєстрований: 14-12-2002
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
> я скажу те, що всі подумали:
> Риба!
(з наївністю немовляти)
А що значить "Риба", і чому про це всі подумали? :-)
Мій янгол сказав, що мені "двійка", і що це означало те, що якби вірш писала Fish,
то в ньому була би ще одна строфа, в першому рядку якої фігурувало б це слово, але...
боюсь я справді заслуговую на "двійку" :-)
N.S.
|
|
|
fish
Почесний Академік
Повідомлень: 1592
Зареєстрований: 28-5-2003
Місто: Запоріжжя
Нема на форумі
Настрій: присутній
|
|
то у дворах дядьки в доміно граються і кричать "риба", коли замикається коло -
з усіх боків однакові точки. І у нас такий замкнутий віршик був - на ті ж слова
закінчується
карнавал мусить тривати далі, інакше йому настане кінець
|
|
|
Круціфукс.
Академік
Повідомлень: 489
Зареєстрований: 4-12-2002
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Ага!
Значить, "трійка з мінусом" самому янголу. E)
|
|
|
Nazar
Почесний Академік
Повідомлень: 2395
Зареєстрований: 2-12-2002
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: бракує музики
|
|
Та чого ви, і Янголу, і Чарівникові пробачається, враховуючи що вони не бавляться в
інтелектуальні забавки, і відповідно не володіють їхніми термінами.
Даруй мені, я хочу на свободу,
Пробач мені за ранок без дощу,
За краплі воску спалені у воду
Що хмарками мандрують досхочу.
Ти бачиш їх? Тоді зведи свій погляд,
На плеєрі постав "Єхидну" Плачу,
Стань так, щоб річка була поряд,
І ще...
Заплющ повіки, лиш тоді побачиш....
Люби українське!
|
|
|
Чарівник з міста Гамельн
Академік
Повідомлень: 495
Зареєстрований: 14-12-2002
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Кру.
Все, більше не буду для тебе на підвіконнику цукерки лишати :-)
N.S.
|
|
|
Наталка
Почесний Академік
Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: різнобарвний
|
|
Заплющ повіки – лиш тоді побачиш,
Як плаче ніч у зорянім вінку,
Як пада сміх, і як найважча вдача
Холоне, наче замок на піску.
Побачиш ти не темряву, а море,
У метушні зелених теплих хвиль...
Колишній страх вже робиться прозорим,
Прийдешній сон руйнує перший біль.
Заплющ повіки. Душу хай бентежить
Химерний смак пекучого жалю,
Цей світ крихкий, тягучий і безмежний,
Як вічне, не розгублене “люблю”.
Це все наснилось мені - губи Його пахнуть літом;
руки Його ніжніші за будь-які весни. (с) Соломія Чубай.
|
|
|
Круціфукс.
Академік
Повідомлень: 489
Зареєстрований: 4-12-2002
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
як вічне, нерозгублене "люблю",
як древній "смуток", як холодний "розпач",
незворушне, мовчазне "сміюсь"
і тихий "сумнів", а за ним -
трясеться павутиння,
та заходить сонце -
бачити ж "боюсь",
що буде,
як розгублю,
по безоднях вештаючись -
без лиця й без цілі, як
забутий сонний "гнів"
старого бога із далеких гір -
його знамення чорні -
як убогим битим шляхом
не пройду у сни,
заледенівши у снігах
із криком в горлі
під арктичним сяйвом -
вбогий на краю землі
розколюється навпіл
і щезає - світ
за очі
|
|
|
Наталка
Почесний Академік
Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: різнобарвний
|
|
2 Круціфукс: Вірш просто фантастичний!!!
І щезає – світ за очі,
Шлях торує кораблю,
Маки польові толочить,
Мов кривавий млосний блюз.
Біль розщеплює на порох,
І в бурштинових сльозах
Бачу я тривожні спори
Росянистих перших птах.
Знов танцюють ельфи сонні
Менует чужих небес,
На простягнутій долоні
В’ється лінія Тебе...
Це все наснилось мені - губи Його пахнуть літом;
руки Його ніжніші за будь-які весни. (с) Соломія Чубай.
|
|
|
Nazar
Почесний Академік
Повідомлень: 2395
Зареєстрований: 2-12-2002
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: бракує музики
|
|
В"ється лінія - тебе її кордони рвуть
На двох, що бачать інших...
Гілки неправди, що у них з очей ростуть
Ховають все, що містить в собі вище.
Чи бачив щирість я у тих обличчях?-
Тримав в руках і каву з них варив!
І сіллю згашував буденні протирічя,
Цідив крізь щирість трудову ланівв та нив.
Чи можна нотами їх кроки зрозуміти?
А звуками побачити їх суть?
Зібрати всіх, молитвою зігріти,
Прорвати терен, жадобу і лють.
І потім ше раз з них зварити каву.
Люби українське!
|
|
|
Наталка
Почесний Академік
Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: різнобарвний
|
|
Назаре, то просто СУПЕР!!! Я в захваті! Я бачу,
наша забавка виявляє чудових поетів!
І потім ще раз з них зварити каву –
З пахучих слів, посолених в журбі,
Розбите скло в крові гуртує млявість,
І падають у небо голуби.
Чужі дороги, вигнуті лекалом,
Ведуть мене у світ грайливих зрад...
У світі тім я теж тебе кохала,
І бачила, як сяяв зорепад.
Ти був моїм. А потім – чи спочатку?
Ти став чужим. Ти просто охолов,
Гудуть вітри, огорнуті печаллю,
І тягне сон поламане крило...
Це все наснилось мені - губи Його пахнуть літом;
руки Його ніжніші за будь-які весни. (с) Соломія Чубай.
|
|
|
Nazar
Почесний Академік
Повідомлень: 2395
Зареєстрований: 2-12-2002
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: бракує музики
|
|
І тягне сон поламане крило
Я в тому сні побачив очі лісу
Побачив листя, що на них лягло,
І їм від нього важко, темно, тісно.
Побачив я Наталчині слова,
Вони в сопілці грали колискову.
Для лісу й цвіркунів вона нова,
Але дерева знають її мову.
А ще я бачив сьози в джерелі
У тім, що мавки миють білі груди.
Сумні і чисті, й так близькі мені
Зі скронь зривалися й котилися внікуди...
Люби українське!
|
|
|
| Сторінки:
1
..
5
6
7
8
9
..
17 |
![[*]](images/xp/default_icon.gif){kind=icon}
